Ультиматум для Меркель: як нова міграційна криза ламає уряд ФРН

Середа минулого тижня в Берліні стала демонстрацією міцного союзу двох партнерів — на жаль, тільки союзу, який ламає всі розклади в німецькій політиці.

Здавалося б, усе пройшло чудово. Двоє політичних лідерів вийшли на спільну прес-конференцію. Канцлер не скупиться на компліменти та дякує партнерові за багатолітню співпрацю. Цей партнер — німецький міністр внутрішніх справ Горст Зеєгофер. Той у відповідь також відважує щедрі компліменти та прогнозує подальшу тісну співпрацю.

Нагадаємо, Зеєгофер є лідером правоцентристської партії ХСС, яка разом із сестринською ХДС Ангели Меркель є «серцем» німецької коаліції. Отже, могла би вийти ідеальна картинка, яка підтвердила би єдність цього союзу… От тільки Меркель на цій зустрічі не було. А канцлером, про якого ми згадали, був керівник уряду Австрії.

У середу Меркель та Зеєгофер дійсно мали бути разом на урядовій зустрічі щодо міграційної політики Німеччини. Але глава МВС ФРН проігнорував запрошення своєї керівниці, обравши натомістпереговори із Себастіаном Курцом, прибічником жорсткої політики щодо біженців. Цей демарш став свідченням серйозних проблем у коаліції. А події наступних днів довели, що розкол між ними поставив під загрозу не лише єдність блоку ХДС/ХСС, але й існування німецького уряду, який, до слова, лише три місяці тому почав працювати після затяжної коаліціади, що змусила добряче понервувати всю політичну еліту Європи.

«Генеральний план» конфлікту

Зеєгофер, який давно ратує за більш суворе поводження з біженцями, що їх так охоче останні роки приймала Німеччина, напередодні планував представити новий «генеральний план» міграційної політики — 63 пункти, спрямовані на те, щоб нелегальні мігранти більше не потрапляли до країни. Про його зміст відомо небагато. Одна з ініціатив — створення спеціальних
центрів по всій країні, в яких біженці мали б очікувати на розгляд своїх клопотань щодо надання притулку. У разі відмови — негайна депортація.

Але запланована презентація була зірвана через категоричне «ні» Ангели Меркель. Найжорсткіший опір канцлерки викликав пункт про розворот значної частини мігрантів на німецькому кордоні. Зеєгофер пропонує закрити кордон для тих біженців, які вже зареєстровані прохачами притулку в інших державах ЄС; для біженців, яким Німеччина відмовила у притулку раніше, а також для тих, хто прибуває до країни без жодних документів. Розвертати мігрантів на кордоні мала би прикордонна служба, підпорядкована МВС.

Для Меркель згода на цю ініціативу означала б кінець її політики відкритих кордонів, яку канцлерка ревно захищає з 2015 року. І саме ця політика стала її ахіллесовою п’ятою.

За останні понад три роки у Німеччині прохання про отримання притулку подали 1,5 млн біженців. Міграційна хвиля послабила позиції ХДС на останніх виборах й обернулась історичним проривом для ультраправої антимігрантської «Альтернативи для Німеччини». Та Меркель все одно наполягає: Німеччині не слід вдаватися до односторонніх кроків, шукати рішення потрібно всередині ЄС. Відстоюючи свою позицію, вона просила в Зеєгофера принаймні трохи терпіння й часу. Адже за два тижні в Брюсселі мав відбутися саміт Євросоюзу, де міграційне питання було одним із ключових.

Без шансів на компроміс

Однак союзницька ХСС не готова гальмувати. Мовляв, на адекватні європейські рішення чекали роками, і вони досі не з’явилися. Отже, час діяти самим.

Пізно ввечері 13 червня все ж відбулася «антикризова» зустріч Меркель та Зеєгофера. Канцлерка погодилася з пропозицією не пускати в країну тих мігрантів, яким було відмовлено в притулку в будь-якій іншій країні ЄС. Крім того, вона запропонувала домовитися про двосторонні угоди з країнами, які стали для мігрантів першими під час в’їзду в ЄС, тобто з Грецією, Італією та Іспанією. І, знову ж таки, Меркель попросила дочекатися рішення саміту ЄС. Та дуже скоро стало зрозуміло: на компроміс немає навіть натяків.

Наступного дня на кілька годин довелося перервати засідання німецького парламенту — фракція ХДС/ХСС вирішила провести внутрішньопартійну сесію. Точніше, що більш дивно — дві окремі сесії. Такого не було з кінця 1990-х. Сестринські партії завжди засідали спільно.

У своїй партії Меркель заручилася широкою підтримкою власної компромісної позиції. А ось консерватори на чолі із Зеєгофером і надалі наполягали на рішенні «вже зараз». Категоричність ХСС має свою політичну причину. Восени в Баварії, вотчині цієї партії (а крім того — у землі, через яку до країни прибули сотні тисяч біженців), відбудуться вибори до земельного парламенту. І наразі там на п’яти ХСС наступає радикальна антимігрантська «Альтернатива для Німеччини». Тож годі чекати, що партія відступить у питанні такої надвисокої для неї ваги. Глава баварського уряду Маркус Зьодер уже заявив: про жодні «напівкроки» Меркель не може йтися. Єдиний варіант — повне виконання «генплану» Зеєгофера.

А глава МВС, у свою чергу, фактично виставив канцлерці ультиматум: якщо вона не відступить, то отримавши згоду президії партії, він діятиме самостійно — видасть міністерський указ, яким закриє кордон для небажаних біженців.

І якщо у відповідь Меркель звільнить непокірного міністра, за ним з уряду вийдуть інші члени кабінету від ХСС, а сама баварська партія покине коаліцію. Це стане кінцем нового німецького уряду.

Вісь Відень — Рим — Берлін

Шукаючи союзників у битві проти Меркель, Зеєгофер знайшов їх серед європейців. Зустріч Курца із Зеєгофером стала наочною ілюстрацією того, яку позицію відстоюватиме австрійський лідер. Його позицію не змінює навіть те, що біженці, яких розвертатимуть на німецькому кордоні, потраплятимуть до Австрії.

Курц, який минулоріч виграв вибори завдяки антиіммігрантській риториці, у Берліні оголосив про формування «вісі добровольців» для боротьби з нелегальною міграцією. А створять цю вісь Відень, Рим і… Берлін — на рівні міністрів внутрішніх справ.

В офісі Меркель, до слова, про такий формат співпраці вперше почули саме після публічної заяви. Навіть поставити до відома, а тим більше — проконсультуватися з лідером уряду, ніхто не вважав за потрібне.

Зовнішні союзники Зеєгофера — справді важка артилерія. З 1 липня Австрія перебирає на себе головування в Раді Євросоюзу. Тому в Себастіана Курца в руках будуть всі інструменти, аби реалізовувати власні плани. Він дав зрозуміти, що прагне зробити питання біженців і захист зовнішніх кордонів ЄС головними на порядку денному. Вже зараз Відень разом з іншими столицями розглядає варіант переселення біженців у європейські країни за межами ЄС, за що останні мали б отримати фінансову компенсацію. Серед можливих варіантів називають Албанію і Косово. Крім того, Австрія хоче збільшити фінансування прикордонного агентства Frontex і розширити штат його співробітників.

В Італії на антиіммігрантських гаслах до влади прийшов уряд правопопулістів. Країна, не будучи в змозі самотужки впоратися з напливом мігрантів біля своїх берегів, відчувала себе залишеною напризволяще. І минулого тижня, не пустивши в італійські порти рятувальне судно з понад 600 біженцями на борту, міністр внутрішніх справ Маттео Сальвіні дав зрозуміти — Рим діятиме одноосібно і безкомпромісно.

Як зазначив з цього приводу Себастіан Курц, ще донедавна жорстка позиція Австрії щодо нелегальних мігрантів була практично одинокою в ЄС. Тепер «радикальна коаліція» значно розширилася. І до неї, напевно, захочуть приєднатися й інші столиці — приміром, Будапешт, Прага чи Варшава.

Схоже, що Європа стоїть за крок до нової для себе реальності. А Німеччина Ангели Меркель — і поготів.

Христина Бондарєва,
ЄП

P.S. У неділю, 24 червня, в Брюсселі пройшов неофіційний саміт щодо міграції, на якому лідери ЄС не змогли напрацювати спільні рішення щодо проблеми біженців. Вирішено підтримати подальше посилення своїх зовнішніх кордонів та виділяти більше грошей країнам, з яких біженці відпливають до Європи. При тому лідери ЄС не змогли домовитися про те, як розподілити мігрантів, які вже прибули до Європи та просять про притулок в ЄС. Канцлер Німеччини Ангела Меркель сподівається, що суперечка вирішиться шляхом угод між окремими країнами. «Будуть двосторонні і тристоронні угоди про те, як ми можемо допомогти один одному, аби не завжди чекати на рішення всіх 28 членів», — сказала вона.

Меркель підтримав президент Франції Еммануель Макрон, який заявив, що рішення має бути «європейським», але водночас воно може стосуватися кількох держав.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути