В Україні
Цифровізація громад. Чому вона важлива для відбудови та розвитку України?
Єгор Стефанович, голова правління ГС «Український фонд енергоефективності та енергозбереження», координатор Ліги оновлення України ONOVA
Яку вигоду отримають громади від цифровізації та що з цього можна робити вже зараз?
Цифровізація: плюси для громад
На сьогодні в Україні є 1 469 територіальних громад, які включають 27 833 населені пункти. 409 з цих громад – міські, 435 – селищні, 625 – сільські. Фактом є й те, що далеко не всі з них навіть до війни активно застосовували цифрові інструменти в рамках Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 рр., особливі сільські та селищні територіальні громади. До того ж, хтось казатиме, що цифровізація не на часі, натомість варто зосередитися на відбудові зруйнованого житла, доріг та шкіл і лікарень. Але, на мою думку, саме зараз настав час для активної цифровізації громад – саме в розрізі відбудови.
Читайте також: Про цифровізацію громад інформуватимуть на єдиному веб-порталі
Цифровізація – передусім, це про відкритість керівництва громади перед людьми. Це конкретний двосторонній зв`язок начальства з населенням, розуміння його потреб і запитів, пошук найкращих шляхів для їх вирішення. Чим зручніше жителям комунікувати з керівництвом громади, тим якісніші управлінські рішення. Так було до початку великої війни, а зараз це стає головним маркером конкретної спільної роботи керівництва та людей у громаді.
Доступність цифрових послуг
З іншого боку, цифровізація – це не тільки про зручне надання послуг тут і зараз. Найперше, це про стратегічне бачення розвитку громади. Логічність і прозорість обґрунтування комплексного плану відновлення та розвитку у випадку кожної громади, яка цього потребує, має базуватися виключно на аналізі конкретних даних, зібрати й адекватно оцінити які здатна громада, яка хоча б частково цифровізована.
Нагадаю, що цифрова трансформація і цифровізація регіонів були пріоритетами уряду ще до 24 лютого 2022 року – початку великої війни. Перенесення держпослуг в онлайн і диджиталізація процесів передбачені, зокрема, в Угоді про Асоціацію між Україною та ЄС, Державній стратегії регіонального розвитку, Економічній стратегії та планах міністерств. Мільйони українців за цей час оцінили роботу «Дії», зручність ЦНАПів.
Водночас цей процес ішов нерівномірно. І на це були свої причини. По-перше, впровадження нових електронних сервісів гальмувалося через недостатність фінансування. Децентралізація вимагає від громад розраховувати, в основному, на власні бюджети, а часто кошти на такі сервіси виділяються за остаточним принципом.
По-друге, вагомою причиною був (і є) спротив змінам, який посилювався низькою технічною та інтелектуальною спроможністю багатьох громад. Мовляв, грошей на придбання нової техніки немає, вільної посади технічного спеціаліста – теж немає (не кажучи про посадовий оклад). Спеціаліста зовні не можемо запросити, тому відкладемо це до кращих часів.
Читайте також: За проекти регіонального розвитку можна буде голосувати у Дії
Найближчим часом уряд має затвердити Порядок розроблення, реалізації та моніторингу плану відновлення та розвитку регіонів і територіальних громад, розроблений Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури. «Моніторинг виконання плану відновлення та розвитку регіонів може проводитися, в тому числі, на основі Єдиної цифрової інтегрованої інформаційно-аналітичної системи управління процесом відбудови об’єктів нерухомого майна та інфраструктури та/або інформаційно-телекомунікаційної системи – єдиної геоінформаційної системи здійснення моніторингу та оцінювання розвитку регіонів і територіальних громад після її запровадження», – йдеться в документі.
Цифровізація у цьому випадку стає інструментом прозорості у відбудові громад та України в цілому. Перед міжнародними донорами, які вже зараз виділяють кошти (і на цифровізацію також (про що піде мова), перед державою, зрештою, перед собою. І, сподіваюсь, спадатиме внутрішній спротив керівництва (який базується, в тому числі, на відсутності розуміння майбутніх вигод).
Мінцифри, попри інші пріоритети, не зупиняє підтримку громад – саме питанням і викликам цифровізації в регіонах був присвячений Форум цифрових громад, що відбувся у Львові наприкінці березня, де йшлося, зокрема, про необхідність створення в громадах інституту CDTO (Chief Digital Transformation Officer) – заступників з цифрової трансформації.
Проектів, які допомагають громадам цифровізовуватися, в тому числі й щодо фінансової підтримки, насправді багато – є окремі програми в USAID, U-LEAD, GIZ та інших донорських організацій. Триває програма «Електронне урядування задля підзвітності влади та участі громади» (EGAP) яка фінансується Швейцарією й виконується Фондом Східна Європа у співпраці з Мінцифри та Фондом Innovabridge.
Ці програми мають експертів, менторів, які допомагають представникам громад, що займаються втіленням процесів, працювати із тим, що є зараз, формувати потреби, а також – створювати проекти, під які вже далі можна шукати фінансування. Ось один з багатьох прикладів роботи громади прямо зараз. Макарівська селищна рада (Київська обл.) разом із cBrain (Данія) та Громадською спілкою «Український фонд енергоефективності та енергозбереження» в січні цього року розпочали пілотний проект цифровізації громади. Підписали договір, згідно з яким cBrain у рамках пілотного проекту безкоштовно надає містечку спеціалізовану програму власної розробки, яка покриє більшість робочих процесів тамтешньої ради: електронний документообіг, опрацювання запитів та звернень громадян надання електронних послуг та документів, корпоративну електронну пошту тощо. ГС УФЕЕ надає організаційну допомогу.
Чому вказана громада зайнялася своєю цифровізацією саме зараз? Заступник голови селищної ради Анатолій Карбовський ще перед початком проекту розповів, що запит на ІТ-рішення, яке зробить спілкування і взаємозв’язок із громадськістю швидким і якісним, назрів давно. В Макарові багато об’єктів, які потребують відбудови після минулорічних боїв. Данія – одна з лідерів впровадження цифрових рішень в органах влади на різних рівнях. Тому, на його думку, особливо цінно отримати знання, розуміння технологій від найпрогресивніших, і втілити їх у своїй громаді.
Попереднє навчання спеціалістів в рамках проекту вже завершено. Зараз відбувається перехід до етапу тестування, завантажується структура, шаблони, розподіляються ролі тощо. Сам проект триватиме до кінця липня, але, я впевнений, що Макарів, який налаштований на якісні зміни всередині громади, вже не зійде з цього шляху й за рік поділиться досвідом та цікавими результатами роботи.
Повторюся, це лише один з десятків, якщо не сотень, прикладів реальної діяльності в нинішніх умовах. Впевнений, що наша спільна робота в Макарівській громаді стане хорошим прикладом, і ми зможемо масштабувати та популяризувати концепцію цифровізації громад на всю Україну.
Для самої країни цифровізація громад – це можливість швидко і якісно оптимізувати розробку Стратегії повоєнного розвитку. Для кожної окремої громади, особливо малих і середніх, – це можливість створення комплексного плану розвитку як головного документу на довгі роки, а також безперешкодне надання послуг мешканцям, оптимізація бюджету, залучення інвестицій. Адже це сприяє створенню регіональних кластерів, інноваційних парків, хабів, створює засади більш екологічного, енергоефективного життя громад по всій країні – розвиває їхню економіку.
Наостанок скажу ще одну сентенцію. Сьогодні кожній, без винятку, а особливо невеликим, громадам, потрібно бачити й використовувати можливості для розвитку навіть у цей непростий час. Це – шанс для прориву й наступного ефективного розвитку. А саме цього чекають люди.
Джерело: Юридичний вісник України
