Судова практика
Термін «особа, яка володіє» в тексті норми про проникнення до житла чи іншого володіння особи охоплює ширше коло осіб, ніж титульний власник
20 червня 2023 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 756/16122/21 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, який вказував на недопустимість протоколу огляду місця події.
Вироком районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, особу засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
У касаційній скарзі захисник зазначав, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки тому, що органом досудового розслідування огляд місця події було проведено до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідування та без звернення слідчого до слідчого судді про надання дозволу на обшук.
Верховний Суд відзначив, що у поданій апеляційній скарзі захисник ставив питання про недопустимість як доказу винуватості фігуранта протоколу огляд місця події з тих підстав, що ця слідча дії була проведена з порушенням вимог КПК України, оскільки фактично було проведено обшук житла без звернення органу досудового розслідування до слідчого судді на отримання відповідного дозволу.
За змістом ст. 214, 223, 237 КПК України огляд є слідчою (розшуковою) дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження. У невідкладних випадках огляд місця події може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідування, що здійснюється після огляду. Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі.
Огляд місця події є однією з перших та невідкладних слідчо-оперативних дій, а також джерелом отримання доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 237 КПК України огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами КПК, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
За наявності згоди особи, яка володіє приміщенням, закон не вимагає звернення до слідчого судді за відповідним дозволом (ч. 1 ст. 233 КПК України).
Більш того, як вже неодноразово було з’ясовано у судовій практиці, положення ст. 223 КПК України не мають на меті вирішення питань власності. Вони захищають особу від необґрунтованого втручання у сферу її приватності, на яке вона вправі розраховувати у своєму житлі або іншому володінні. Термін «особа, яка володіє» в ч. 1 ст. 233 КПК України охоплює більш широке коло осіб, ніж титульний власник або особа, володіння якої ґрунтується на певних договірних чи інших законних підставах (постанови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 8 грудня 2020 р. (справа № 278/1306/17), від 1 листопада 2022 р. (справа № 344/2995/15-к)).
Як убачається з матеріалів провадження, суд апеляційної інстанції перевірив доводи апеляційної скарги сторони захисту щодо недопустимості такого доказу, як протоколу огляду місця події, а саме квартири, та обґрунтовано, на думку Суду, визнав їх безпідставними, зазначивши про те, що вказана слідча дія була проведена з дозволу особи, яка проживала в цій квартирі на підставі договору оренди, тобто була тимчасовим володільцем.
Підготував Леонід Лазебний