В Україні
НМТ-23 як тест для всього суспільства
Коли людина втрачає сенс свого буття, вона шукає основу власного існування, тобто відповідь на вічні питання: навіщо людині потрібна та чи інша річ, послуга, проведена робота? Адже якщо зусилля не вкладаються в благо, в цінність, яка стала неодмінною ознакою сенсу, то вони, ці зусилля, стають непотрібними й треба шукати їм заміну.
Саме це сьогодні відбувається з українською освітою. Вона все ще шукає себе, довго шукає. Відтак постає питання: чи потрібна нам така напівосвіта, напівзнання, напіврух у знання чи рух до знищення самого її сенсу. Про стан вітчизняної освіти з філософської точки зору спробуємо поговорити, опираючись на результати національного мультипредметного тесту. В Українському центрі оцінювання якості освіти, говорячи про його перші підсумки, заявили про «безпрецедентний рівень недоброчесності». У відомстві, зокрема, зазначили, що тест з математики «провалили» 10755 абітурієнтів (близько 4% від усієї кількості учасників). Водночас всього 8475 (не більше 3%) отримали високі результати (181−200 балів). А українську мову не склали майже триста абітурієнтів. Результати вище 180 балів за шкалою 100−200 з цього предмета отримали 13760 учасників (трохи більше п’яти відсотків). Досить скромно, якщо чесно.
Читайте також: Національний фонд досліджень проводитиме конкурси за участю закордонних фондів
Нагадаємо, що основна сесія НМТ–2023 проходила із 7 по 20 червня. Крім України, тестування пройшло майже в усіх країнах ЄС, а також в Азербайджані, Туреччині, Канаді та США – загалом у 47 містах 30-ти країн світу. І вже вдруге Національний мультипредметний тест проходив в Україні в умовах повномасштабного вторгнення рф, іншими словами, війни. Проте цього року тестування відбувалося в удосконаленому форматі. Обов’язковими предметами були українська мова та математика, третій предмет абітурієнти могли обрати з переліку самостійно. На запитання, яка кількість балів прохідна на НМТ–2023, щоб поступити у вищий навчальний заклад, відповідь звучала в дусі пошуку сенсу, тобто з двох бід треба обирати найменшу, керуючись здоровим глуздом. Тим більше, що під час нинішньої сесії одним із викликів стали технічні проблеми – під час тестування сервери атакували російські хакери. І це почалося, коли стартувала вступна кампанія й абітурієнти реєстрували свої електронні кабінети.
Серед цих суто технічних проблем заголовним було зовсім не технічне питання: йдеться про згаданий уже «безпрецедентний рівень недоброчесності» на НМТ– 2023. При тому експерти фіксували явище недоброчесності як в Україні, так і за кордоном. Як все відбувалося? Досить просто. Учасники тестування надсилали завдання своїм друзям, репетиторам та у соцмережі – шукали підтримки. Про це розповіла директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко. За її словами, світлини із завданням бачили в соціальних мережах та в листуванні. І це суттєва проблема інтернет-навчання.
Безумовно, результати робіт учасників, яких упіймали на недоброчесності, надалі будуть анульовуватися. Директорка УЦОЯО зазначила, що для запобігання списуванням і сторонній допомозі залучили інструкторів, які майже на кожній зміні виявляли мобільні телефони в учасників тестування. Було проведено аналіз баз даних щодо входів у систему з інших пристроїв. Організатори НМТ дійшли висновку, що в наступні роки доведеться посилити контроль, аби запобігти будь-яким списуванням під час сесії.
Зазначимо, що основна сесія завершилася 23 червня, додаткова тривала з 11 по 24 липня. Як уже зазначалося, підсумки першої – невтішні, хоча б тому, що далеко не всі абітурієнти здали тестування. Водночас, згідно з відомим філософським прислів’ям, не лише сам результат, а й шлях, який до нього веде, варто оцінити з точки зору сенсу електронної освіти. Бо на абсолютній довірі знання не виникають. Потрібен певний консенсус між довірою до учнів і системою електронного контролю, між радістю здачі НМТ та смутком від низьких оцінок. І ці оцінки важливі для нас усіх, а не лише для абітурієнтів, а й для суспільства, адже говорити про напівіосвіту, напівграмотність, напівосвіченість – це наче обманювати самих себе.
Читайте також: Норму про супроводження субтитрами англомовних фільмів замість дубляжу буде виключено
Тепер про ще один бік проблеми. Держслужба зайнятості сигналізує нам, що не гуманітарні професії, як було завжди, а технічні спеціальності, сьогодні в попиті. Потрібні, зокрема, медсестри, кухарки, водії, електрогазозварювальники, охоронці тощо. Приємно, що серед наших співвітчизників, зокрема серед внутрішніх переселенців, зростає попит саме на професійне навчання. Експерти зазначають, що лише з 1 червня від ВПО надійшло декілька тисяч заявок щодо профнавчання, що значно більше, ніж на початку року. А Держслужба зайнятості запевняє, що програма ваучерів на навчання фінансується в повному обсязі, отже, працюватиме без обмежень. І це радує, бо ми всі разом вже скоро, сподіваємося, відновлюватимемо Україну. І професіонали нам будуть, ой, як потрібні.
Віктор Ковальський
Джерело: Юридичний вісник України
