Події
Спецтрибунал для рф
Майбутні правники дізналися від литовського професора Дайнюса Жалімаса про особливості створення спеціальних трибуналів, зокрема й щодо засудження агресії росії проти України.
Студенти-правники Інституту права, психології та інноваційної освіти Львівської політехніки мали нагоду послухати відкриту лекцію Дайнюса Жалімаса, колишнього голови Конституційного суду Литовської Республіки, доктора юридичних наук, професора, декана юридичного факультету Університету Вітаутаса Великого (Каунас). Зустріч організувала кафедра теорії права та конституціоналізму ІППО, зокрема її завідувач Віталій Ковальчук та доцентка Лілія Ярмол.
Читайте також: Довічне позбавлення волі з конфіскацією за поширення інформації про військових
А до цього Дайнюс Жалімас поспілкувався з першим проректором Львівської політехніки Олегом Матвійківим. У межах обговорення домовилися про підписання угоди між університетами й подальші кроки взаємодії. Опісля відбулася зустріч зі студентами, які здобувають юридичну спеціальність в ІППО. Професор Дайнюс Жалімас прочитав лекцію «Варіанти правосуддя в справі агресії проти України: навіщо і які спеціальні трибунали потрібні»? Молодь особливо зворушило те, що поважний гість виступав українською мовою, а після своєї лекції ґрунтовно відповідав на їхні запитання. «Литва, як ніхто інший, розуміє, що сьогодні ви боретеся за свободу всіх нас – за майбутнє всієї Європи і спільні європейські цінності, які ми всі разом обстоюємо: демократію, права людини, верховенство права тощо. І за це Україна платить найвищу ціну. Й у цій боротьбі з агресією та на європейському шляху ви завжди можете розраховувати на підтримку Литви. Ми засуджували російську агресію навіть тоді, коли на це майже ніхто не наважувався, – розпочав свій виступ професор Дайнюс Жалімас.
Високий гість, зокрема, підкреслив, що в 2015 році Конституційний суд Литовської Республіки, посаду голови якого в той час він займав, розпочав Батумінську ініціативу, яка засуджувала постанову Конституційного суду російської федерації від 19 березня 2014 року, яка формально й відкрила шлях до анексії частини української території – Криму. Того ж таки року створили Асоціацію конституційного правосуддя, яка об’єднала конституційні суди Грузії, Литви, Польщі, Молдови та України. Свою тверду позицію Литва продемонструвала й у 2017 році, коли тим самим суддям Конституційного суду російської федерації, які ухвалили рішення про анексію Криму, не дозволили брати участь у IV Конгресі Всесвітньої конференції конституційного правосуддя, що проходив у Вільнюсі, незважаючи на всі протести. «Я був ініціатором ідеї, коли Україна, за прикладом Литви, закріпила в своїй Конституції стратегічну мету – повноправне членство в Європейському Союзі та НАТО. Це дійсно неймовірне досягнення, яке відділяє вашу країну від «русского міра». Я впевнений, що це відбудеться! – наголосив професор. Литовський гість також зазначив, що в наших країн є багато спільного в усіх сферах та галузях.
Розпочинаючи свою лекцію про створення спеціального трибуналу, де Литва теж була однією з перших країн, яка цю ідею підтримала, Дайнюс Жалімас зазначив: «У перший день широкомасштабного вторгнення російських військ в Україну з’явилася декларація про створення спеціального трибуналу для покарання злочинної агресії рф. Тоді її підписали лідери Великої Британії, Литви, Естонії, Нідерландів, науковці, юристи, міжнародники… На той час це була суспільна ініціатива. Пізніше, в травні 2022 року ми провели конференцію, де обговорили й напрацювали головні принципи створення цього спеціального трибуналу. Й на сьогодні маємо прогрес у втіленні цієї ідеї, бо вже 37 країн світу офіційно її підтримують. Тож із суспільного рівня вона перейшла на офіційний міжнародний. Надалі цю ідею підтримали Парламентська Асамблея Ради Європи, Європейський парламент, Парламентська Асамблея НАТО, багато національних парламентів, зокрема України та всіх Балтійських країн».
Читайте також: Російські активи та завислі законодавчі ініціативи
Як було наголошено далі, результатом російської агресії в Україні, на жаль, стали інші міжнародні злочини, які сколихнули світ. «Це – воєнні злочини, злочини проти людства і навіть, можливо (юристи в майбутньому дадуть відповідну оцінку), в конкретних містах, таких як Маріуполь, Буча та інші, геноцид. Хочу звернути увагу на один важливий документ, який у травні минулого року підготувала спеціальна міжнародна експертна група, – аналіз порушень російською федерацією Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Ми бачимо геноцидний план щодо знищення української нації загалом.
Надалі Дайнюс Жалімас зосередився на специфіці створення спеціального міжнародного трибуналу, який передбачає укладення спеціального міжнародного договору держав-однодумців за підтримки Генеральної Асамблеї ООН. «Підозрюваними будуть військові та вище політичне керівництво росії, також пропонується внести туди й суддів Конституційного суду рф, які ухвалювали злочинні рішення про приєднання українських територій до росії, тобто анексію іншої держави. Це є одним з актів агресії. Трибунал стосуватиметься й вищого військового та політичного керівництва білоруського режиму, яке надало й надає зараз територіальну та іншу допомогу росії.
За словами професора, перевага такого спеціального трибуналу в тому, що можливе швидке розслідування й встановлення всіх причетних осіб, оскільки це вимагає менш складних доказів. Тут досить буде мати рішення Конституційного суду або указ президента чи рішення парламенту про початок військової операції або ж інші документи, які стосуються планування військових операцій. «Дванадцятого червня у Вільнюсі відбулася конференція щодо створення спеціального трибуналу за злочини проти людства, за які відповідає режим білоруського диктатора лукашенка. Передумовою для цього є відсутність національної юрисдикції. Окрім лукашенка, злочинним є й суди, що оголошують надумані вироки людям з опозиції, яких піддають тортурам. Бачимо п’ять типів таких злочинів: катування, ув’язнення чи інше жорстоке позбавлення волі, фізичне ув’язнення з порушенням міжнародного законодавства, переслідування груп людей за політичними та національними, етнічними мотивами, зникнення осіб і депортація населення», – резюмував литовський професор.
Студентів же цікавила докладніша інформація про можливість українських правників долучитися до процесів покарання російських та білоруських злочинців, деталі й специфіка дії законодавчих норм у Литовській Республіці. Це засвідчило їх інтерес та запитання до литовського професора.
Додамо, що Інститут права, психології та інноваційної освіти й надалі планує тісно співпрацювати з професором Дайнюсом Жалімасом в освітніх напрямах і запрошувати до участі в конференціях та з відкритими лекціями для студентської молоді.
Наталія Павлишин,
відділ комунікації Львівської політехніки
Джерело: Юридичний вісник України
