Кримінальна хроніка
Підозра Симоненку
СБУ повідомила про підозру Петру Симоненку, колишньому народному депутату та лідеру забороненої Комуністичної партії України, який під час тимчасової окупації Київщини втік до Росії.
Читайте також: Спецпрокуратурою Центрального регіону скеровано до суду обвинувальний акт щодо державного зрадника
Про це інформує Служба безпеки України. За даними слідства, коли Київщину окупували російські війська, Симоненко просив вище керівництво росії допомогти йому втекти до країни-нападника. Для цього кремль наказав надіслати до селища Березівка Макарівського району, де жив екс-нардеп, групу спецназу рф. Симоненко особисто зустрічав російських спецпризначенців та розмістив їх у своєму будинку. У подальшому з 4 по 8 березня 2022 року окупанти супроводжували його та родичів через блокпости до білорусі. «Звідти він переїхав до росії, де його призначили заступником голови «Центрального комітету міжнародного комуністичного об’єднання «Союз комуністичних партій – комуністичної партії радянського союзу». Це повністю прокремлівська організація, яка підконтрольна російській компартії на чолі з її лідером – депутатом держдуми РФ Геннадієм Зюгановим. Саме за його вказівкою Симоненко розпочав публічну кампанію на підтримку агресивної політики Москви», – пояснюють правоохоронці.
Читайте також: Уявний світ рашистської імперії
У жовтні 2022 року він взяв участь у російській «22-й «Міжнародній зустрічі комуністичних та робітничих партій» у місті Гавана на Кубі. Під час свого виступу Симоненко тоді намагався легітимізувати захоплення України та діяльність «Л/ДНР». За версією слідчих, екснардеп брав участь й у «антифашистському форумі», який проходив у Мінську 21– 22 квітня цьогоріч. Там він закликав до продовження військової агресії проти України та підтримав кремлівські тези про можливе застосування тактичної ядерної зброї рф. На підставі цих доказів Симоненку оголошено підозру за публічні заклики до захоплення державної влади та виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії рф проти України.
Джерело: Юридичний вісник України
