Майже чверть мільйона пені за аліментами нараховано не безпідставно

Велика Палата Верховного Суду не погодилася із висновком Верховного Суду України, про те, що пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів, а сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці.

У травні 2015 р. громадянка звернулася до суду позовом про збільшення розміру аліментів, стягнення заборгованості за аліментами, та пені за прострочення сплати аліментів на трьох дітей, а саме: по 400 грн на кожну дитину щомісячно до досягнення ними повноліття; прострочену суму заборгованості за аліментами в розмірі 72 тис. 116 грн 85 коп. та пеню за прострочення сплати аліментів у сумі 223 тис. 278 грн 18 коп.

Рішенням районного суду від 29 жовтня 2015 р. позов громадянки задоволено частково, стягнуто з колишнього чоловіка на користь позивачки 72 тис. 116 грн заборгованості зі сплати аліментів та 120 тис. грн. неустойки за прострочення їх сплати.

Апеляційний суд  19 жовтня 2016 р. рішення суду першої інстанції скасував в частині стягнення заборгованості за аліментами та пені за прострочення їх сплати, ухвалив нове рішення, яким стягнув з відповідача на користь позивача пеню за прострочення сплати аліментів за період з 1 березня 2009 р. по 31 грудня 2014 р. в розмірі 17 тис. 205 грн 28 коп.

Позивач не погодилася з рішення суду апеляційної інстанції та подала касаційну скаргу, у якій вважала помилковим рішення апеляційного суду з посиланням на постанову Верховного Суду України від 16 березня 2016 р. у справі №6-300цс16, оскільки ця постанова була прийнята після ухвалення рішення судом першої інстанції.

Верховний Суд 23 січня 2018 р. передав справу на розгляд Великої Палати з мотивів відступлення від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постановах від 1 липня 2015 р. у справі № 6-94цс15, від 16 березня 2016 р. у справі № 6-300цс16, від 2 листопада 2016 р. у справі № 6-1554цс16 про те, що пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів. При цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.

Велика Палата Верховного Суду не погодилася із цим висновком з огляду на те, що:

• після порушення боржником свого обов’язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності – додаткових втрат неналежного боржника, його майнового покарання за невиконання або невчасне виконання обов’язку сплатити аліменти;
• у статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Отже, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Тому суд першої інстанції мав обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов’язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Цього не може зробити Верховний Суд, який не має можливості встановлювати обставини, які не були встановлені в оскаржуваному рішенні.

Виходячи з вищевикладеного, Верховний Суд постановив рішення  районного суду апеляційного судів скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Леонід Лазебний

Повний текст рішення.

Поділитися

Твітнути