В Україні
Деокупація Криму: процес пішов…
Звільнення Криму передбачає системні зміни в державному менеджменті, освіті, наданні адміністративних послуг тощо. До того ж, після звільнення АРК,Україна, можливо, змушена буде вдатися до певних фільтраційних заходів щодо місцевої влади й окремих громадян, які підтримали ворожу окупацію півострова. Постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева зазначає з цього приводу, що відтоді, як півострів був захоплений російськими військами, сюди прибуло на постійне проживання не менше півмільйона жителів рф. Тож постане питання: а що з ними робити?
Читайте також: Дорадчі органи з питань нацменшин з’являться у місцевій владі
Із тими, хто прибув нелегально, зрозуміло: вони підлягатимуть «примусовому видворенню». Але масштаб цієї кампанії залежатиме від того, як виглядатиме деокупація і як росіяни йтимуть із Криму. Притягнуті до відповідальності можуть бути лише особи, які брали участь в незаконній окупації та військових злочинах, скоєних росіянами. Цей процес грунтуватиметься на базі люстрації колишніх чиновників, громадян України, які співпрацювали з окупаційними адміністраціями. Українці, котрі вимушено опинилися в російській окупації, але не співпрацювали з ворогом, вважатимуться жертвами вторгнення. У цьому випадку держава має зробити все необхідне для захисту їхніх прав.
Як відомо, наміри звільнення Криму вітаються нашими європейськими партнерами. Вони ж пропонують і різні підходи щодо цього процесу. В даному випадку важливу роль відіграватимуть і настрої самих кримчан. Наразі міграційна служба України повідомляє, що сьогодні є чимало уродженців АРК, які різними способами прагнуть потрапити на материкову частину країни, аби оформити свій перший український паспорт. При цьому юні кримчани долають складний шлях — перетинають кордони, добираються через гуманітарні коридори тощо. Як правило, вони в’їжджають на територію України, маючи на руках лише свідоцтво про народження або, в кращому випадку, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, оформлений до 2014 року. Живе спілкування із жителями півострова свідчить, що їх не лякають повітряні тривоги, обстріли та небезпечна ситуація в країні в цілому. Головне їх прагнення — можливість отримати українське громадянство та навчатися в українських закладах освіти. Утім, є й об’єктивна причина, через яку нині збільшилася кількість кримчан, охочих документуватися українським паспортом, — це спрощення порядку оформлення документа на період дії воєнного стану. Йдеться, зокрема, про врегулювання процедури встановлення особи, обов’язкової при оформленні першого паспорта після досягнення 18-річного віку.
Читайте також: Для вступу до резерву працівників держорганів на деокупованих територіях вже не треба проходити тестування на загальну ерудицію
Безумовно, оформленню громадянства України передують певні перевірки майбутніх українців. У цьому зв’язку уточнимо, що в листопаді 2022 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 28.10.2022 р. № 1220, якою внесені зміни до процедури встановлення особи та видачі паспорта громадянина України в період дії воєнного стану. Зокрема, в разі звернення особи, яка досягла 18-річного віку і в якої відсутні документи з фотокарткою, з метою оформлення на її ім’я українського паспорта проводиться процедура встановлення особи шляхом надсилання запитів щодо перевірки документів та інформації, зазначеної заявником, до Мін’юсту, Національної поліції, ДПС, навчальних закладів, військових частин тощо. Й у разі відсутності документів з фотокарткою, отриманих із реєстрів та інших інформаційних баз, та за результатами перевірок, за якими людину не вдалося ідентифікувати, проводиться процедура встановлення особи шляхом опитування свідків, зокрема дієздатних членів сім’ї особи (в тому числі колишня дружина або чоловік), близьких родичів або сусідів, які досягли 14-річного віку й мають документи, що посвідчують особу. При відсутності членів сім’ї особи, цю процедуру тепер можна здійснити в режимі відеоконференцзв’язку. Таким шансом охоче користуються юні кримчани, тож із початку цього року підрозділами Міграційної служби Києва й області проведено понад 250 таких відеоконференцій, за результатами яких ухвалені рішення про оформлення паспорта громадянина України. Сподіваємось, що персонал МСУ зробить усе можливе, враховуючи індивідуальну ситуацію кожного заявника, щоб кримчани могли скористатися своїм законним правом й отримати паспорт громадянина України. Таким чином, майбутнє звільнення Криму передбачає надання громадянства мешканцям півострова вже сьогодні, залучаючи їх до життя української громади, навчання та практичних професій. Думається, що звільнення півострова відбуватиметься не лише примусово, силами ЗСУ, а й за реальної участі жителів Криму.
Віктор Ковальський
Джерело: Юридичний вісник України
