В Україні
АРМА відкрило Реєстр арештованих активів
Олена Дума,
голова Агентства з розшуку та менеджменту активів
Після майже шести років роботи над розробкою та введенням в експлуатацію, агентство з розшуку та менеджменту активів нарешті відкрило публічний доступ до повноцінного Реєстру арештованих активів (далі — Реєстр). Що цьому передувало, чому це так важливо для держави і які наслідки матиме?
Усі ми знаємо, що щороку правоохоронці арештовують десятки тисяч активів, які стають доказами у кримінальних справах. Серед таких речдоків є як дрібні предмети повсякденного вжитку, так і великі заводи, літаки, корпоративні права національних компаній та мільйони готівкових коштів. Загальний масштаб арештованої власності цілком співмірний з окремою економікою, яка до цього часу перебувала за щільною завісою від суспільства.
Читайте також: Створення Державного реєстру санкцій: контроль за обмеженнями та забезпечення законності
Із початком роботи АРМА найбільш дороговартісні речові докази почали передаватися в управління нашого агентства – для їхнього збереження до вироку суду, аби злочинне майно приносило користь державному бюджету та економіці країни. АРМА оцінює його вартість, продає на торгах, зберігає гроші на депозиті та шукає управителів. І щоб усе це нарешті стало доступним громадськості в режимі онлайн, Нацагентство створило Єдиний державний реєстр активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.
Указаний Реєстр є складною інформаційною системою, яка передбачає інтеграцію з іншими реєстрами та базами даних. Це дає змогу акумулювати в ньому всю необхідну інформацію про статус, стан активів, кримінальні провадження, в рамках яких їх арештовано, процесуальні дії з активами, відомості про всі заходи з управління ними, які здійснює АРМА. Інакше кажучи, в цьому відображається вся інформація від накладення арешту на актив до результатів управління ним у вигляді конкретних грошових сум, перерахованих до держбюджету.
Варто наголосити, що Реєстр – це не тільки база даних про активи, якими управляє АРМА. В ньому зосереджено й інформацію про всі об’єкти, які арештовує правоохоронна система. Так, загальна кількість записів про активи наразі складає понад 129 тисяч. З них 36 тисяч записів стосуються саме активів, які передано в управління АРМА.
Система має відкриту частину, доступну для кожного користувача та закриту — призначену для правоохоронців. Публічний доступ до відкритого блоку було обмежено у зв’язку з воєнним станом. Аналогічні заходи стосувалися більшості державних реєстрів, частина з яких досі закрита або працює з обмеженнями. А оскільки в інформаційному полі було багато дискусій на тему обмеженого доступу, вважаю, треба чітко пояснити мотиви АРМА. Агентство отримало офіційні застереження від органів, які забезпечують обороноздатність та інформаційну безпеку країни, щодо передчасності та недоцільності відкриття Реєстру під час війни. Причина – наявність у ньому даних, зокрема про об’єкти критичної інфраструктури, які можуть використовуватися ворогом. Наприклад, детальний перелік майна, з якого складаються такі активи, їх найменування та характеристики.
Читайте також: Строки давності за корупційні злочини під час воєнного стану пропонують скасувати
З одного боку, ігнорування таких рекомендацій в умовах війни є категорично неприпустимим, з іншого — закритий Реєстр означає неможливість оцінити, як та наскільки ефективно АРМА розпоряджається арештованими активами. З цього приводу моя позиція від початку була однозначною – суспільство має знати, що відбувається з корупційним майном вартістю в десятки мільярдів гривень. Тому за останні два місяці Агентство доклало значних зусиль для посилення безпеки даних, насамперед, щодо стратегічних активів та об’єктів критичної інфраструктури. Було проведено консультації з усіма уповноваженими органами та враховано їхні застереження. Й лише після досягнення повного консенсусу щодо можливості відкриття Реєстру, публічний доступ до нього нарешті забезпечено.
Зазначу, що попри спроби політизації цієї теми, агентство орієнтувалося виключно на безпеку та надійність роботи Реєстру, а не на штучно встановлені умови та дедлайни його відкриття. Для АРМА публічний доступ до нього є пріоритетом, від якого залежить репутація та розвиток органу. Адже відкритий Реєстр подає важливі сигнали суспільству.
По-перше, це означає, що АРМА не приховує ні інформацію про активи, ні про те, як ними управляє. Саме неможливість публічно відстежувати договори управління та сплачені в бюджет доходи, призвела, в тому числі, до таких ситуацій, як це сталося із мережею АЗС «Глуско». Нагадаю, в цьому кейсі від управління 89-ма заправками за понад рік до бюджету надійшло тільки півтора мільйони гривень. Натомість новий управитель буде гарантовано сплачувати державі щонайменше 5 млн грн на місяць і, що важливо, за допомогою Реєстру проконтролювати це зможуть усі.
По-друге, агентство демонструє відкритість до співпраці з потенційними управителями, відкриває для них простір для інвестицій та очікує зростання попиту на арештоване майно й збільшення надходжень до бюджету. Повна відкритість даних про результати управління активами є стимулом для бізнесу давати кращий результат. Показово, що буквально в день відкриття Реєстру один з управителів, який розпоряджається арештованим майном виробника побутової хімії («Вінницяпобутхім») перерахував до бюджету понад 7 млн грн, і це лише за місяць. Для порівняння, надходження, які АРМА забезпечило за весь минулий рік від усіх активів, склали всього 34,8 млн гривень.
Таким чином, відтепер громадськість побачить, якими є фактичні результати роботи агентства за всі попередні роки діяльності й зможе об’єктивно оцінити, наскільки ефективними будуть його зусилля в подальшому.
Зі свого боку, я і колектив АРМА зробимо все для того, аби через деякий час у Реєстрі було відображено якісно нові показники роботи, передусім суттєво більші цифри доходів для держави. Безумовно, Реєстр дає чимало практичних переваг, на кшталт допомоги правоохоронним органам, можливості відстежити повний шлях активу й ефективність управління ним. Та головне в іншому. Відкритий реєстр – це ознака того, що АРМА більше не є чорною дірою, в якій зникають активи. Тепер це вітрина, за якою бізнес і громадськість з-поміж тисяч одиниць майна зможуть побачити і найцінніший актив АРМА – прозорість його роботи.
Насамкінець треба зауважити, що будь-який Реєстр не є статичним продуктом. Такі інформаційні системи постійно змінюються, оновлюються, інтегруються з іншими базами даних. Тому АРМА працюватиме над подальшим удосконаленням свого Реєстру, посиленням його технічних і функціональних можливостей, у тому числі й для більш зручного пошуку та користування даними. При цьому ніхто не збирається витрачати додаткові бюджетні кошти під час війни. Наша мета – дати суспільству можливість визначити критерії покращення системи та максимально наповнити Реєстр, аби громадськість працювала з повними та об’єктивними даними про арештовані активи.
Джерело: Юридичний вісник України
