Події
Комунікаційна стратегія з медіації
Захід організовано проектом ЄС «Право-Justice» у співпраці із проектом ЄС «CONSENT».
Публічне представлення її відбулося два тижні тому. Презентувала Стратегію фахівець у сфері бізнес- та публічних комунікацій Іветта Делікатна. Вищу раду правосуддя під час заходу представляли члени Ради Олександр Сасевич, Оксана Блажівська та Алла Котелевець.
Читайте також: Україна на шляху до прозорого лобізму
У ході презентації І. Делікатна розповіла про виклики та завдання комунікації медіації, результати ситуативного аналізу контексту та медіаполя, а також опитування стейкхолдерів та цільових груп, візуальну айдентику послуги, рекомендовані формати та канали комунікації медіації.
У подальшому до обговорення Стратегії долучилися й експерти, які зокрема, констатували, що медіація є відносно новим методом вирішення конфліктів в Україні, а її практика, на жаль, не має належної масштабної підтримки та просування на системному рівні. Упродовж минулих 30-ти років спостерігаються повільний розвиток медіації та обмежений відгук сторін конфлікту.
Так, Оксана Блажівська в своєму виступі зазначила, що прийняття в кінці 2021 року Закону України «Про медіацію» стало важливим кроком для української правової системи, позаяк відкрилася можливість ефективного врегулювання спорів, альтернативного судовому розгляду, що, в свою чергу, дозволить розвантажити судову систему. Водночас інститут медіації потребує подальшого законодавчого вдосконалення, оскільки існуючий закон не визначає форми проведення медіації та її співвідношення з уже наявними альтернативними способами врегулювання спору. За її словами, доцільно було б на законодавчому рівні передбачити, що до деяких категорій позовів в обов’язковому порядку має бути застосована досудова медіаційна процедура й лише потім, у випадку неможливості дійти консенсусу (вирішити спір) зазначеним шляхом, розглядати його в судовому порядку. Й це вигідно сторонам процесу, тим більше, що досудова медіація може бути застосована як у цивільних, сімейних, трудових, так і господарських та адміністративних спорах і у спорах з питань інтелектуальної власності.
Доповідачка зазначила, що наразі потребує обговорення фахівцями в сфері медіації модель медіаційних центрів, які доцільно створити при судах. Слід також законодавчо врегулювати порядок виконання досягнутої медіаційної угоди.
Окрім того, Оксана Блажівська також акцентувала увагу на необхідності запровадження інституту суддів-медіаторів, які володітимуть професійними вміннями та навичками для врегулювання конфліктів. На її переконання, задля підготовки суддів-медіаторів доцільно об’єднати зусилля національних шкіл професійної підготовки медіаторів, міжнародних партнерів, які вже мають успішний досвід у цій царині та Національної школи суддів України.
Читайте також: Накази щодо камеральних перевірок реєстраторів можна відслідковувати за їхніми прізвищами
Додамо, що серед гостей заходу були також представники Міністерства юстиції України, Міністерства соціальної політики України, Верховного Суду, Офісу Генерального прокурора, НАДС, Ради суддів України, USAID, медіаторської спільноти та інші.
Нагадаємо, 15 грудня 2021 року набрав чинності Закон України «Про медіацію», який визначає правові засади та порядок проведення медіації як позасудової процедури врегулювання конфлікту, принципи медіації, статус медіатора, вимоги до його підготовки та інші питання, пов’язані з цією процедурою. Сама медіація — один із видів альтернативного врегулювання спорів. За допомогою цієї процедури можна владнати конфлікт без звернення до формальної системи судочинства. Налагодити комунікацію між сторонами конфлікту та досягти згоди допомагає нейтральний посередник — медіатор.
Джерело: Юридичний вісник України
