В світі
Сім критеріїв ЄС: місія не завершена. Чому є ризик отримати відмову в переговорах про вступ?
Сергій Сидоренко,
«Європейська правда»
Менше ніж за місяць , наприкінці жовтня, Єврокомісія має представити щорічну доповідь щодо розширення, яка для України може стати історичною. У ній, як очікується, ЄК рекомендує розпочати офіційні переговори про вступ України до ЄС.
«Зливи» інформації в брюссельських ЗМІ підтверджують, що ЄК налаштована в цьому плані позитивно. Але реальність складніша. До того ж, фінальне «зелене світло» початку переговорів про вступ даватиме не Єврокомісія, а держави-члени, які повинні погодити це одноголосно. І перепоною може виявитися не Угорщина, а ті європейські столиці, що слідкують за нашими реформами.
«Четвірка» за критеріями ЄС
Про те, що перед початком переговорів про вступ до Євросоюзу Київ має виконати сім критеріїв, в Україні чув, напевно, кожен. Цей перелік українська влада отримала разом зі статусом кандидата. Між тим за минулий рік вага цього документа змінилася. Якщо на початку ЄС наполягав, що виконання цих критеріїв потрібно лише для того, щоби підтвердити статус кандидата, і воно не має інших автоматичних наслідків, то згодом, під тиском Києва та друзів України, європейські держави змінили підхід. Тепер усі погоджуються, що виконання критеріїв є достатнім для початку переговорів про членство в ЄС. А тому отримати «зелене світло» є принципово важливим для Києва.
Читайте також: Антизерновий заколот в ЄС – загроза спільній торговельній політиці
Між тим ще в червні 2022 року постало питання про незалежну оцінку виконання семи критеріїв. Цей раунд оцінювання – п’ятий за числом і може стати останнім. Загалом оцінка України позитивна. Середній бал виконання критеріїв – трохи вищий за 8 з 10 (на попередньому раунді було 6,8 з 10), і це дуже непогана оцінка. Умовно кажучи, за п’ятибальною системою Україна напрацювала на тверду «четвірку».
Цікава деталь: помітний стрибок у виконанні критеріїв стався за останні два–три тижні. Ще на початку вересня експертний консорціум готувався бити в набат і говорити про стагнацію, адже ми мали серйозні проблеми і навіть відкат кількох реформ у порівнянні з попередньою, травневою оцінкою. Але протягом вересня уряду, парламенту та Президенту вдалося переламати цей тренд. Утім, навіть зараз виконання не є рівномірним. Ми маємо ті критерії, де Київ виконав завдання «на відмінно», і ті, де лишаємося в ролі трієчника.
Проблема номер один – парламент і «закон про PEP’ів»
Почнемо з найпроблемнішого критерію «Боротьба з відмиванням коштів», який у списку ЄС має № 4. За ним Україна отримала 6 балів з 10 можливих, і навіть точилися дискусії про те, чи не знизити оцінку додатково. Але оскільки тут були одночасно і позитивні, і негативні зрушення, то експертна група вирішила лишити оцінку незмінною, але доволі низькою (у травневому оцінюванні тут також було 6 балів). Але політично, з точки зору держав-членів ЄС, вагоме значення має лише одна складова цієї реформи: законодавство про публічно значущих осіб, або PEP’ів (від англійської абревіатури PEP – politically exposed persons). Річ у тім, що вже після отримання статусу кандидата в листопаді 2022 року депутати ухвалили закон, який послаблює правила фінансового моніторингу для публічних діячів (тобто для себе самих та для членів своїх родин) всупереч стандартам FATF та вимогам Директиви ЄС, якій Україна як держава-кандидат має відповідати. Причому це послаблення стало для депутатів справою принципу. Узгоджений з Євросоюзом урядовий законопроект, який виправляє цю проблему, вже кілька сесійних циклів поспіль не вдається включити у порядок денний – для нього просто бракує голосів. Не діють навіть публічні заяви ЄС.
По суті, Рада своїм опором законодавству про РЕР’ів ризикує завести ситуацію в глухий кут та ставить під загрозу початок переговорів про членство України в ЄС. І навпаки, якщо ця проблема буде вирішена, це означатиме, по суті, зникнення головної загрози для початку переговорів. Адже за іншими показниками (включно з «угорським», якого багато хто остерігався!), картина загалом виглядає добре.
Проблема меншин? Україна зробила (майже) все
Угорщина не без підстав має нині імідж держави, яка готова встромити палки в колеса на шляху України до ЄС та НАТО. До всього, ця країна ще торік домоглася того, щоб один із семи критеріїв ЄС був присвячений правам меншин. А насамкінець кризу поглибила Венеційська комісія, яка без належних консультацій з Україною ухвалила геть неадекватний, відірваний від реальності висновок із рекомендаціями, від яких віяло проросійськістю. Однак, як це часто буває у відносинах з Угорщиною, після абсолютної кризи настав час конструктивного діалогу. Отримавши категоричне «ні» щодо виконання необґрунтованих вимог, Будапешт пішов на діалог, нехай і не дуже публічний. А Україна зі свого боку відновила консультації з угорською громадою. Й дуже схоже на те, що Угорщина не блокуватиме рішення про початок переговорів про вступ України до ЄС.
Читайте також: Рада прийняла закон про нацменшини
Із формальним виконанням «меншинного» критерію також усе добре. Рада нещодавно змінила закон про нацменшини, врахувавши «притомну» частину рекомендацій «Венеційки». Уряд підготував відповідну програму тощо. Оцінка в 9 балів з 10 – заслужена.
Сфера правосуддя: критерії виконані, хоч і не бездоганно
Два із семи критеріїв (№ 1 та № 2) присвячені, відповідно, правилам формування Конституційного Суду та реформі системи загального судочинства. Тут склалася унікальна ситуація. За першим критерієм реформа затягнулася – як переконані експерти, через бажання влади «змухлювати» й ухвалити неприйнятну систему відбору, що цементувала б політичний вплив на КСУ. Утім, зрештою був схвалений закон, який може бути ефективним, і він отримав позитивну оцінку з боку ЄС.
Та річ у тім, що про успіх реформи можна говорити лише за підсумками успішних конкурсів на призначення нових суддів КСУ. Однак наразі жоден конкурс за новим законом ще не відбувся – для цього потрібен час. Тому цей критерій отримав низьку оцінку – 6 балів з 10.
Значно краща ситуація з критерієм про продовження судової реформи, із формуванням ВРП та ВККСУ: тут зусилля держави отримали майже найвищий бал – 9 з 10.
Антикорупція: проблема чи міф?
Зазвичай у міжнародному дискурсі лунають претензії до України у сфері боротьби з корупцією. Однак за цим комплексним критерієм (№ 3 в списку ЄС), що включав чимало складових, Київ показав непоганий результат: 8,5 балів з 10 – це справді високий бал. Причому в цій сфері ми могли отримати провальний показник у разі, якби депутати не скасували своє ганебне рішення про відтермінування відкриття е-декларацій. Утім, цю проблему вдалося вирішити.
«Антиолігархічна» помилка ЄС
І нарешті антиолігархічний закон. Як відомо, Україна певний час була позбавлена можливості почати виконання даного критерію. А в червні 2023-го Венеційська комісія ухвалила висновок, який до того ж, за обсягом завдань просто неможливо втілити за кілька місяців.
З іншого боку, вплив олігархів в Україні за останні два роки суттєво впав через причини, пов’язані з російською агресією, що додатково знизило релевантність цього критерію. Тож колегія експертів лишилася на своїй позиції: цей критерій неможливо оцінити і він не має ставати перепоною для відкриття переговорів з ЄС. За нашою інформацією, Єврокомісія дотримується схожої позиції.
Підсумовуючи все сказане вище, слід зазначити, що Україна показала справді добрий прогрес у виконанні семи критеріїв ЄС. Фактично єдиною перепоною для досягнення рівня, який дозволяв би відкрити переговори про членство, є ухвалення законодавства про РЕР’ів у редакції, що відповідає стандартам FATF і директиві ЄС. Тож парламент має набратися сміливості й ухвалити це рішення, не затримуючи поступ України до вступу в Євросоюз.
Джерело: Юридичний вісник України
