В Україні
І ще раз про «військовий» і «невійськовий» ПДФО
Володимир Болєщук,
перший заступник голови Тернопільської обласної ради
Уже незабаром Верховна Рада України розглядатиме зміни до бюджетного законодавства та в цілому прийматиме Державний бюджет України на 2024 рік. Найбільш дискусійними залишаються норми, які заберуть так званий «військовий» податок фізичних осіб із місцевих бюджетів до спеціального фонду держбюджету.
Днями бюджетний комітет ВРУ погодив цей законопроект до другого читання. Дива не сталося — «військовий» ПДФО таки повністю заберуть із місцевих бюджетів. Натомість народні обранці прийняли рішення, що реверсні дотації не забиратимуть із громад. Але це добра новина для так званих «багатих» громад, а на тій же Тернопільщині, скажімо, згідно з розрахунками Мінфіну, таких лише 4 громади — Тернопільська, Великобірківська, Трибухівська і Байковецька.
Читайте також: Ставка податку на прибуток для банків становитиме 36%
Поки народні обранці остаточно не затвердили ці зміни, висловлю ще раз свої думки на цю тему, про які писав раніше. Чому це питання є таким важливим? Бо, на мою думку, місцеве самоврядування повинно бути тією основою, на якій ми будуватимемо правову європейську Україну, яка в найближчому майбутньому стане рівноправним членом європейського співтовариства. А без фінансових ресурсів місцеве самоврядування не зможе зберегти свою спроможність.
Війна в Україні не лише змінила все, але й змусила нас зупинити багато процесів і реформ, які нам вдалося реалізувати до повномасштабного вторгнення. Однією з таких реформ стала реформа адміністративно-територіального управління та децентралізації, яка вважається однією з найуспішніших за три десятки років незалежності України. Саме завдяки їй, органи місцевого самоврядування отримали додаткові повноваження й фінансові ресурси, які дали відчутний поштовх розвитковим процесам на рівні громад, які перестали залежати від забаганок чи поганого настрою чиновників у Києві й почали займатися стратегічним плануванням та благоустроєм за рахунок податків, які сплачують мешканці цих громад.
Але потім до нас прийшла повномасштабна війна і про благоустрій доводиться забувати, або принаймні максимально скоротити видатки на нього. Повторюсь, але нам дійсно потрібно обмежувати видатки з місцевих бюджетів на проекти й заходи, які можуть почекати до Перемоги. Для цього парламент спільно з Кабінетом Міністрів України мали б напрацювати такі зміни до бюджетного законодавства, які б чітко встановили «правила гри» під час воєнного стану. І не лише для органів місцевого самоврядування, але й для всіх органів влади, які розпоряджаються бюджетними коштами. Кожен керівник органу влади повинен чітко знати й розуміти, на що йому можна і не можна витрачати бюджетні кошти, а не керуватися під час прийняття рішень якимись моральними переконаннями чи суспільним тиском.
Читайте також: Воєнний стан. Всі нормативні матеріали, алгоритми дій, роз’яснення, корисні ресурси
Тож чи правильною є ініціатива уряду повністю забрати «військовий» ПДФО із місцевих бюджетів? Моя позиція дуже проста й зрозуміла. Якщо в державі не вистачає коштів для належного забезпечення Збройних Сил України, то уряд і Верховна Рада мають повне право їх звідкись забрати. Бо наша Перемога — це зараз найважливіше питання для України. Фінансових ресурсів нам постійно не вистачатиме, бо воювати — це дуже дорого, а в умовах війни — економічні процеси дуже слабо розвиваються. Тому перерозподіл «військового» ПДФО із місцевих бюджетів до державного виглядає, на перший погляд, виваженою та адекватною оцінкою фінансової спроможності держави.
Однак така ініціатива Кабміну може поставити в дуже скрутне становище ті громади, які і до повномасштабного вторгнення дуже залежали саме від «військового» ПДФО. Ці громади залишаться на межі виживання, адже перестануть отримувати не лише додаткові надходження від цього податку, а взагалі не матимуть доходів від нього. А як тоді утримувати господарку в цих громадах, як готуватися до зимового періоду чи підтримувати житлово-комунальне господарство?
Так, урядовий законопроект щодо «військового» ПДФО є дуже категоричним. Мені видається, що забравши повністю податок на доходи фізичних осіб із місцевих бюджетів, ми не вирішимо всіх проблем, а лише максимально звузимо можливості громад підтримувати збройні формування Сил оборони України. І ті, хто завдяки зростанню надходжень від «військового» ПДФО, максимально допомагав нашим бійцям, не зможуть більше цього робити. Тому частину даного податку, вважаю, таки варто залишити в місцевих бюджетах. Принаймні ту частину, яка була в цих громадах до повномасштабного вторгнення. Таким чином нам вдасться зберегти бюджети тих громад, які залежали від «військового» ПДФО і до війни, а також не позбавимо можливості місцевого самоврядування долучатися до підтримки нашої армії.
Важливо памʼятати, що податок на доходи фізичних осіб мусить залишатися бюджетоутворюючим для громад. Просто ми повинні займатися глибшими економічними процесами — працювати над залученням як зовнішніх, так і внутрішніх інвестицій, щоб реальний ПДФО надходив не лише із зарплат військовослужбовців, яким ми і так багато чим зобовʼязані.
Читайте також: До 8000 грн зросте мінімальна зарплата у 2024 р.
Вірю, що в сесійній залі парламенту ще будуть спроби знайти компромісне рішення, яке не лише посилить нашу обороноздатність, але й дасть можливість не відступити від поступального руху у напрямку зміцнення місцевого самоврядування.
Додамо, що раніше про те, що «вилучення «військового» ПДФО в громад зруйнує систему оборони», заявили в АМУ.
Джерело: Юридичний вісник України
