В світі
Два підходи до відшкодування збитків Україні. Яке майбутнє у заморожених російських активів?
«Якщо ти зламав чужу річ, ти маєш за неї заплатити. Росіяни, завдавши шкоди, повинні заплатити. І один зі способів зробити це – використати російські активи. Тому ми аналізуємо, які можливості є в нас та в європейців, аби фактично використати ці активи для України», – ці слова держсекретаря США Ентоні Блінкена, сказані під час виступу у Техаському університеті 4 жовтня, залишилися майже непоміченими в Україні.
Позитивні сигнали
США не є головним розпорядником заморожених активів рф у сумі понад $300 млрд, і тому Блінкен наголосив на співпраці з ЄС. Проте в політичному сенсі цю заяву важко переоцінити, бо до цього часу в США уникали обговорень практичних кроків щодо долі російських активів на такому високому рівні. Ця заява фактично дала сигнал усім нашим союзникам: питання стоїть на порядку денному і над його вирішенням слід працювати.
Читайте також: Статус постраждалої особи від сексуального насильства під час війни надаватиме спеціальна Комісія
Уже за тиждень, 12 жовтня, цей намір був підтриманий міністеркою фінансів США Джанет Єллен на зустрічі міністрів фінансів і керівників центральних банків «Групи семи» в Марракеші. Учасники зустрічі погодилися співпрацювати з ЄС у вивченні того, яким чином прибуток від російських активів може бути використаний для відшкодування збитків Україні.
У свою чергу уряди Бельгії та Естонії одночасно зробили важливі заяви в контексті цього. Так, 11 жовтня, під час візиту президента Зеленського в Брюссель, прем’єр-міністр Бельгії Александр де Кроо оголосив про намір підтримати Україну саме за рахунок російських активів. Його уряд планує використати в інтересах України прибуток, отриманий в якості дивідендів від близько $200 млрд резервів Центробанку рф та інших активів, пов’язаних із росією, розміщених у депозитарії цінних паперів Euroclear в Бельгії, а це ще близько 1,7 млрд євро.
Це вже не перший такий крок з боку бельгійського уряду – у травні цього року було оголошено про пакет допомоги України на суму 92 млн євро, профінансований за рахунок податкових надходжень із російських активів. А уряд Естонії 13 жовтня схвалив і скерував до парламенту законопроект, який, у разі схвалення, відкриє можливості для використання заморожених російських активів для відшкодування Україні.
Ці заяви й кроки видаються своєрідним «медовим місяцем» для України в частині конфіскації активів рф. Але якщо врахувати виклики, які на нас очікують, і політичний контекст, то стає зрозумілим, що простішим завдання для нас не стало.
Два сценарії для України
У першу чергу слід наголосити, що питання повної конфіскації й передачі Україні $300 млрд заморожених російських активів поки не обговорюється. Виступаючи в техаському Остіні, Блінкен вжив слово «використати» (use), а не «конфіскувати» (seize чи confiscate), ця ж можливість обговорювалася в Марракеші і про це ж йдеться в законопроект естонського уряду.
Це означає, що стратегічна позиція наших союзників з цього питання залишається незмінною – активи рф будуть заморожені до повної виплати нею компенсації Україні. Дана позиція була вкотре за останній рік підтверджена в заяві за підсумками згаданої зустрічі «Групи семи» в Марракеші, про це ж заявив і міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна. Однак навіть альтернативні сценарії використання цих активів у будь-якому разі можуть стати «квантовим стрибком» для відшкодування Україні. З озвучених пропозицій вимальовуються два можливі сценарії.
Перший – коли всі 1,74 млрд євро, про які говорив прем’єр Бельгії і які зберігаються в Euroclear як отриманий прибуток від російських активів за 2022–2023 роки, будуть використані для України. Проте вже раніше лунали версії, що навіть конфіскація цього прибутку може бути визнана протиправною. Тому, згідно з повідомленнями Financial Times, в Марракеші обговорювався інший, юридично безпечніший сценарій – оподаткування цього прибутку як «супердоходів».
Читайте також: Проекти відновлення відбиратимуть за бальною системою
Цей прибуток є неочікуваним або ж надмірним (windfall), оскільки його розмір пов’язаний зі зміною відсоткових ставок Європейського центрального банку, внаслідок чого прибутковість розміщених депозитів зросла до 4% річних. І тому пропонується впровадження спеціального «податку на надприбуток» (windfall tax) на його суму. А отже, Україна має шанс отримати не всі 1,74 млрд євро, а близько 200-400 млн доларів, залежно від розміру податку. Але в подальшому щорічні надходження можуть коливатися залежно від розміру ставки ЄЦБ.
Для України заяви Блінкена і Єллен – двох чільних представників адміністрації Байдена – є не лише позитивним, а й тривожним сигналом, що вже в середньостроковій перспективі слід шукати альтернативні шляхи фінансової підтримки України. І заморожені резерви ЦБ рф починають розглядатися як таке джерело саме у зв’язку з цим.
Що робити нашій владі?
Як уже неодноразово наголошувалося, відшкодування збитків та конфіскація активів рф є доволі закритими темами для української влади. З іншого боку, залишається шанс на те, що вони добре обізнані з ризиками та розробляють стратегії запобігання негативним сценаріям. У будь-якому разі основні підвалини, на яких має ґрунтуватися українська дипломатія з цього приводу, є більш-менш очевидними. І у першу чергу її завданням має бути посилена робота з гарантування фінансової підтримки України. Восени наступного року нас очікують вибори як у США, так й у ФРН, де дедалі вищі рейтинги отримує популістська партія «Альтернатива для Німеччини». І слід вести переговори не просто про довгострокову підтримку, а про довгострокові гарантії цієї підтримки: політичної, фінансової та військової.
У разі ж відшкодування збитків, завданих агресією, та конфіскації російських активів, необхідно продовжувати зусилля зі створення міжнародного компенсаційного механізму та наполягати, аби доля російських активів чи прибутку від них вирішувалася лише в його контексті. В іншому випадку цей механізм може не мати сенсу без реальних джерел фінансування.
І тут найважливішим є продовжувати наполягати, що лише конфіскація російських активів є єдиним прийнятним варіантом для України. Тільки це може гарантувати Україні відшкодування її збитків, а пропоновані альтернативні варіанти можуть бути лише проміжними. В іншому разі Україна зможе отримати відшкодування лише через багато років по тому, якщо взагалі отримає його.
Джерело: Юридичний вісник України