Судова практика
Потерпілий є суб’єктом права на оскарження ухвали про відстрочку виконання вироку в частині відшкодування шкоди за цивільним позовом
20 червня 2023 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 149/2985/21 не погодився з висновком апеляційного суду про те, що представник потерпілого не має права на оскарження ухвали про відстрочку виконання вироку.
Вироком міськрайонного суду особу засуджено за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК, до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки і стягнуто з неї на користь потерпілого 134 490,60 грн. Виконання вироку відстрочено на час вагітності засудженої.
Апеляційний суд повернув апеляційну скаргу представника потерпілого на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК, вважаючи що він не є учасником судового розгляду, пов’язаного з вирішенням питання про відстрочку виконання вироку в порядку ст. 536 – 539 КПК.
У касаційній скарзі представник потерпілого зазначав, що потерпілий та цивільний позивач мають право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції згідно з п. 7 і 8 ч. 1 ст. 393 КПК, а відсутність згадки «інших осіб» у переліку суб’єктів оскарження, зазначеному в ч. 3 ст. 394 КПК, якщо судове рішення стосується їх прав, свобод та інтересів, не є перешкодою для звернення до суду апеляційної інстанції на підставі ч. 2 ст. 24 КПК.
Читайте також: Перелік меж і підстав оскарження вироку суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості є вичерпним
Верховний Суд вказав, що з аналізу п. 7, 8 ч. 1 ст. 393, абз. 2 ч. 1, ч. 5, 6 ст. 539 КПК випливає, що особи, які мають право звернутись до суду з клопотанням (поданням) про вирішення питання, пов’язаного з виконанням судового рішення, а також особи, які підлягають виклику в судове засідання та/або повідомляються про розгляд такого клопотання (подання), набувають статусу учасника судового провадження, а отже можуть користуватися процесуальними правами, у тому числі й правом на оскарження рішення.
Однак, вирішуючи питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою потерпілого, суддя апеляційного суду не перевірив, чи стосується оскаржене судове рішення прав та законних інтересів апелянта, і ухвалив помилкове рішення.
Проте Верховний Суд не визнав це підставою для скасування ухвали апеляційного суду у обставинах цього провадження, оскільки вона була чинна лише протягом вагітності засудженої.
За таких обставин, скасування ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги в будь-якому разі не призведе до перегляду оскаржуваної ухвали про відстрочку виконання вироку, а «процес заради процесу» не відповідає вимогам ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (постанова від 21 липня 2021 р. у справі № 304/283/20).
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX
