Думка експерта
Про корупцію і «живучі» «поправки Лозового»
Укотре звертаю увагу на сьогоднішні чергові пошуки будь-яких надуманих причин відсутності позитивних результатів у боротьбі з корупцією в Україні, в першу чергу з боку створених під тиском наших «партнерів» нових антикорупційних органів НАБУ і САП та навіть свого особливого суду – ВАКС. І такі «пошуки», наголошую, тривають протягом усього періоду їх існування, а це небагатонемало – 8 років!
 Олексій Баганецьзаступник Генерального прокурора (2000–2002, 2005–2006, 2014–2015 рр.), заступник голови Союзу юристів України, почесний президент Асоціації слідчих України, віце-президент Світового конгресу українських юристів, адвокат, кандидат юридичних наук, заслужений юрист України, стрілець Тероборони м. Києва |
За цей час таких причин професійної неспроможності (вибачте за такий вислів) НАБУ і САП ними називалося багато, але усі вони були необ’єктивними, що наші внутрішні агенти впливу, перш за все активісти Центру протидії корупції (ЦПК), що їх закордонні (точніше заокеанські) господарі регулярно ухилялися визнавати, тим більше, що саме створення НАЗК, НАБУ і САП було відвертою помилкою, в тому числі й порядок та процедури їх кадрового укомплектування, плюс надання їм небачених ніде в світі повноважень, на відміну від інших національних органів правопорядку. Вони теж займаються розслідуванням корупційних злочинів, але мають набагато кращі результати.
Читайте також: Як працюватиме доброчесне лобіювання в Україні?
Наприклад, той же МВФ, тобто міжнародна фінансова установа, а фактично США, в цей же час вимагає від України знову вчинити цілий ряд чергових «реформ» для подальшого фінансування нашої держави (і це в умовах кровопролитної війни), серед яких, тільки не дивуйтеся, за стільки років вперше акцентують увагу на скасуванні так званих «поправок Лозового», які стосуються права слідчих та прокурорів закривати провадження про тяжкі й особливо тяжкі кримінальні провадження в разі закінчення, зверніть увагу, не строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, як це вказує Кримінальний кодекс України, а строків досудового розслідування.
Тобто, в разі закінчення 12 і 18 місяців, відповідно, з часу внесення до ЄРДР даних про вчинення таких злочинів, коли в такому провадженні не було встановлено підозрюваного, воно підлягає закриттю. Аналогічна вимога стосується й тих кримінальних проваджень, де є підозрюваний, але, якщо слідчі і прокурори не змогли закінчити досудове розслідування в термін, відповідно, 6 і 12 місяців, воно теж підлягає закриттю, незважаючи на те, що строки давності притягнення до кримінальної відповідальності ще не закінчилися.
Такі ж причини в унісон називали й новопризначені керівники НАБУ і САП, в тому числі і під час зустрічі з послом США та їх спеціальним представником з відновлення економіки України Пенні Процкер. За ними раптом «прозрів» і наш нинішній Президент після нещодавньої зустрічі з Урсулою фон дер Ляєн, який через 8 років з дня створення спеціальної антикорупційної прокуратури заявив про необхідність підготовки законопроекту, який додасть можливостей САП (уже прийнятий, як і стосовно НАБУ, — авт.). Про це тоді дружньо «репетували» й наші «громадські активісти» з питань протидії корупції. І як на перший погляд, це дійсно заслуговує на схвалення, коли наші нинішні партнери та проплачені з-за кордону «громадські організації» переймаються проблемами боротьби з корупцією в Україні. Але в мене виникає закономірне запитання, де ви були до цього, чому про ці надзвичайно шкідливі норми нині діючого КПК України почали говорити лише після 8 років їх існування?
Про їх надзвичайну шкідливість особисто я говорив з часу їх прийняття в телеефірах, доводив це на прес-конференціях та писав статті в ЗМІ, пояснюючи катастрофічні наслідки їх застосування під час протидії нашої держави злочинності, в тому числі й корупції. Однак на це ніхто не реагував. Бездіяла в цьому плані й наша влада, що попередня, що нинішня. Ще в 2019 році я особисто підготував Концепцію вдосконалення діяльності органів правопорядку та прокуратури, де теж про це йшлося, яку передав як тодішньому Генеральному прокурору, так і в Офіс Президента України.
Читайте також: Оновлено перелік посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків
Скажу більше, коли я в цьому році розробив законопроект про необхідність внесення змін і доповнень до КПК України з метою приведення діяльності органів прокуратури у відповідність до її конституційних функцій, в якому я ще раз запропонував повністю скасувати ці так звані «поправки Лозового» та направив його нинішньому Генеральному прокурору, то у відповідь отримав копію супровідного листа (причому на половинці аркушу) про передачу мого законопроекту й пояснювальної записки до Верховної Ради України. Тобто навіть зараз керівництву так званого Офісу Генерального прокурора це не цікаво та абсолютно байдуже. В них інші пріоритети. Тому і з цієї причині я змушений проінформувати наше суспільство про те, як влада, її «партнери» та «громадські активісти» не реагували своєчасно на об’єктивну і професійну критику незацікавлених експертів з приводу названої вище проблеми, що заподіяло за цей час невиправної шкоди діяльності держави з протидії корупції.
Джерело: Юридичний вісник України
