В Україні
Чи потрібно надавати право на відстрочку від мобілізації всім науковцям із вченим званням?
Не так давно заступник голови комітету Верховної Ради України з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Мар’яна Безугла на своїй сторінці у Фейсбуці провела опитування з метою вирішення питання: «Чи потрібно давати право на відстрочку від мобілізації всім науковцям з вченим званням?». Сорок п’ять відсотків респондентів відповіли тоді позитивно, п’ятдесят п’ять – негативно. Дивишся на ці результати і стає боляче за науковців і нашу державу, яка їх не цінує. Сама постановка цього питання позбавляє Україну можливості існувати як суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Позбавлення нації її інтелектуального ресурсу дорівнює її знищенню, але хто про це думає?
Юлія Коломієць
доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри кримінального права Національного університету «Одеська юридична академія»
Тетяна Коломієць
журналістка, членкиня Національної спілки журналістів України
Ми живемо в епоху іміджмейкерства. Коли перед політиками і вченими вже не стоїть завдання вирішення реальних проблем, головне бути креативним та «без мук совісті» руйнувати цінності, які мали велике значення для попередніх поколінь, адже все, що існувало до нас, було помилкою, все потрібно забути та викорінити зі свідомості громадян. В результаті українці відчувають безнадію, душевну порожнечу та безсилля перед майбутніми випробуваннями.
Читайте також: Воєнний стан. Всі нормативні матеріали, алгоритми дій, роз’яснення, корисні ресурси
У важкі часи з метою самозбереження будь-яка держава завжди звертається до обдарованих людей, які складають основу для формування правлячої еліти. Науковці займаються виробленням нових методів управління в умовах зміни парадигм життя, що дозволяють соціуму адаптуватися до змін у навколишньому середовищі, правляча еліта допомагає регламентувати ці методи та створює умови для їх застосування в реальному житті. На жаль наразі злагодженої роботи науковців та правлячої еліти не відбувається. Іноді складається враження, що навіть смислове значення цих понять давно втрачено. Еліта вже давно не сприймається як взірець вищої культури, представник свободи, справедливості і правди, а науковці давно забули, що держава взяла на себе обов’язок створювати належні стимулювання та мотивацію до наукової і науково-технічної діяльності, орієнтовані на об’єктивну оцінку існуючих проблем та пошук найефективніших шляхів їх вирішення.
Інтернет-опитування, які зараз є дуже розповсюдженими, часто мають негативні наслідки для держави. Відбувається падіння рівня культури, дестабілізація суспільства, порушення уявлень про справедливість, підвищення рівня недовіри до влади. Причиною цих явищ є зневажливе ставлення до наукових досліджень. Наприклад, кожен соціолог знає, що опитування, яке має особливе значення для держави та суспільства, повинно відбуватися з дотриманням певних науково-технічних, методичних та організаційно-технічних засобів, спрямованих на досягнення певної мети. Недотримання правил соціологічних досліджень призводить до хибних результатів, які в жодному разі не можуть бути покладені в основу прийняття політичних рішень.
Читайте також: За мобілізованими педагогами не зберігається середній заробіток
Усе, що існує, має певні причини, тому деякі науковці роблять припущення, що сучасні інтернет-опитування проводяться не з метою отримання достовірних знань, а з метою маніпуляції свідомістю народу. Дуже зручно впливати на свідомість людей через демонстрацію думки більшості, адже демонстрація переконань та позицій, які не виглядають в очах інших як прояв негативу, призводить до соціального маскування – приховування людиною внутрішньої позиції (віри, переконань, бажань тощо). Соціальне маскування є тимчасовим засобом вирішення конфлікту, тому нехтування реальними бажаннями та інтересами людей, інтересами суспільства та держави може призвести до ще більших конфліктів і негараздів.
Читайте також: За ухилення від призову – позбавлення пільг та конфіскація майна
Відповіді на всі найактуальніші питання вже є на скрижалях нашої історії. Достатньо пригадати праці Михайла Грушевського, написані ним у переломні часи з метою збереження України. «Наш край жде армія спеціалістів, котрі підняли б переліг, запущений попередніми століттями, і підняли його з того економічного занедбання, в якім зоставила його нам росія. …Без «високої», так би сказати, «чистої» науки ні освіта, ні школа, ні популярна література, ні навіть публіцистика не можуть держатись на відповідній висоті – се той фундамент, той рівень, по котрому рівняється все. …Щоб наладити все се, щоб утворити економічну підставу нашої держави, потрібно, кажу, легіони свідомих, підготовлених спеціалістів, озброєних останніми здобутками науки і практики, і тому в сей бік повинні бути направлені живі сили нашої інтелігенції…». Михайлу Грушевському не вдалося врятувати Україну, але зараз у нас є реальний шанс виправити зроблені помилки. Науковий потенціал нації має бути збережений, саме завдяки наполегливій праці представників духовної еліти Україна існувала завжди, навіть тоді, коли не мала власної державності.
Джерело: Юридичний вісник України
