В Україні
Подолати кадровий голод та відновити довіру: як проходить євроінтеграція судової системи
Віталій Гацелюк , член ВККС України
Як відомо, 14 грудня Європейська Рада оголосила про історичне рішення щодо початку переговорів з Україною та Молдовою про вступ до ЄС. Цьому передували резолюція Європейського парламенту та рішення Європейської Ради від 23 червня 2023 року про надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу. Сам же процес євроінтеграції умовно має три виміри: (1) правовий – адаптація стратегічних документів, що мають відображати зміни в правовій системі як держави-кандидата (України), так і ЄС; (2) політичний – узгоджені дії законодавчої, виконавчої та судової гілок влади щодо застосування нового законодавства; (3) інституційний – ефективна робота інституцій для координації, управління та моніторингу євроінтеграційного процесу. Таким чином, кожна з гілок влади, зокрема й судова, мають свої конкретні завдання, вчасне виконання яких наближає українське суспільство до членства в ЄС.
Нагадаємо й те, що 17 червня минулого року Єврокомісія (далі – ЄК) оприлюднила рекомендацію Європейській Раді та Європарламенту надати Україні статус кандидата. У цьому ж документі ЄК зазначила, що наша країна розпочала судову реформу й має стратегічне бачення її реалізації. Водночас було визначено перелік напрямків, за якими Україні рекомендовано докладати найбільших зусиль у розрізі судової реформи. Мова, зокрема, про законодавчі гарантії незалежності та безсторонності суддів, відкритий відбір суддів, що базується на об’єктивних критеріях якості кандидатів та наявність кодексів етики й авторозподіл справ між суддями.
Читайте також: До обрання директора Бюро економічної безпеки залучать міжнародних партнерів
Суттєвою проблемою Єврокомісія називає дефіцит суддівських кадрів в Україні. Він виник внаслідок започаткованого в 2016 році процесу оцінювання суддів, за результатами якого близько 2-х тисяч із них пішли у відставку, та посилився через припинення повноважень Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) у 2019 році. Підкресливши низький рівень довіри до судів, Комісія зазначила, що важливим кроком для України є перевірка доброчесності членів Вищої ради правосуддя та ВККС – органів, відповідальних, зокрема, за добір та оцінювання суддів, та її наслідки. Перевірка кандидатів до ВРП, а також формування повноважного складу ВККС були завершені.
Тепер завданнями ВККС є організація процесу добору суддів у спосіб, що орієнтований, перш за все, на доброчесність суддівського корпусу. За умови його виконання імплементація Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021–2023 роки, а отже й судової реформи, може бути успішною. Таким чином, ключовими очікуваннями не лише ЄС, а й українського суспільства, від судової влади в Україні є доброчесність суддів та їх транспарентний і чесний добір.
«Найсвіжішим» документом щодо статусу євроінтеграційних реформ, зокрема і судової реформи, є Звіт Єврокомісії щодо України за 2023 рік. Серед його рекомендацій: відновити відбір суддів на основі вдосконаленої правової бази, включаючи чіткі критерії доброчесності та професіоналізму й міцну роль Громадської ради доброчесності (ГРД); відновити призупинене в 2019 році оцінювання суддів; вжити дієвих заходів щодо усунення корупційних ризиків у Верховному суді; розпочати створення нового адміністративного суду для розгляду справ за участі центральних органів влади, забезпечивши укомплектування цього суду належним чином перевіреними суддями; завершити кваліфікаційне оцінювання близько 2-х тисяч суддів за належної участі ГРД.
Читайте також: Реформа ринку праці: новий трудовий кодекс та модернізація служби зайнятості
Зупинюся на питанні відновлення добору суддів. Наразі Україна втрачає суддів зі швидкістю трохи менше ніж один суддя щодня. Найбільший дефіцит кадрів спостерігається в апеляційних судах. Станом на грудень 2023 року вакантних посад у системі апеляційних судів – 698. І це більше, аніж працюючих суддів (659). П’ятнадцятого грудня Вища кваліфікаційна комісія суддів України розпочала безпрецедентний відкритий конкурс на понад 500 вакантних посад суддів апеляційної інстанції. Цей конкурс безпрецедентний з кількох причин. По-перше, історичним є сам факт проведення конкурсу на посади суддів апеляційної інстанції. Раніше судді до цього суду призначалися Верховною Радою України виключно з числа працюючих суддів. Це був непрозорий та дещо політизований процес. Зараз до участі в конкурсі запрошуються як судді, так і практикуючі адвокати та науковці. По-друге, безпрецедентною є кількість суддів, яких ВККС планує добрати на відкритому конкурсі – близько 500 суддів апеляційних судів, що становитиме 56% від загальної кількості суддів апеляції в Україні, фактично це кожен третій суддя апеляційного суду. По-третє, поточні члени ВККС, яких самих було вперше обрано на відкритому конкурсі, висловлюють принципове ставлення до питання доброчесності під час конкурсу й беруть на себе відповідальність провести добір суддів у співпраці та партнерстві з громадянським суспільством, його представлятиме Громадська рада доброчесності, яка проводитиме всебічну перевірку кандидатів на доброчесність.
Зазначу, що новий склад ГРД було сформовано в серпні 2023 року, до нього увійшли 20 юристів, журналістів та представників громадянського суспільства, які спеціалізуються на питаннях протидії корупції та реформування сектора правосуддя. А щодо конкурсу на суддів апеляційної інстанції, то він стане визначальним для інституційних спроможностей судової влади ефективно працювати над завданнями, від яких залежить швидкість інтеграції України до ЄС.
Сподіваємося, що відкритий і транспарентний відбір стане стимулом для суспільства вчитися довіряти державі та її судовій системі.
Джерело: Юридичний вісник України
