Судова практика
Шкоду від продовжуваного незаконного розповсюдження комп’ютерних програм складає сума шкоди, заподіяної усіма діяннями, що утворюють цей одиничний злочин
23 серпня 2023 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 265/3994/13-к залишив без задоволення касаційну скаргу засудженого, який посилався на те, що окремо кожному потерпілому його діями не було спричинено матеріальної шкоди у значному розмірі.
Вироком районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, фігуранта визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 176 КК, за те, що він установив на системний блок персонального комп’ютера іншої особи та записав диски з примірниками інстальованих комп’ютерних програм, виключні авторські права на тиражування та розповсюдження яких мають компанія «Adobe Systems incorporated» та Корпорація «Microsoft», заподіявши тим самим матеріальну шкоду правовласникам на загальну суму 16 578 грн, що є значною шкодою.
У касаційній скарзі засуджений наполягав, що на момент вчинення інкримінованого йому діяння, розмір матеріальної шкоди, завданої у значному розмірі, з якої настає кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 176 КК, становив 11 400 грн. Однак суд першої інстанції надав неналежну оцінку тому факту, що розмір заподіяної матеріальної шкоди на суму 16 578 грн був визначений шляхом арифметичного складання сум матеріальної шкоди, заподіяної декільком потерпілим, що законом не передбачено.
Верховний Суд вказав, що об’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 176 КК, є виключні майнові права авторів, виконавців, виробників фонограм і відеограм, організацій мовлення, оскільки відповідальність встановлена за незаконне вчинення дій, віднесених до виключного права на використання об’єктів авторського права і суміжних прав та виключного права дозволяти чи забороняти таке використання.
Частина 1 ст. 176 КК містить невичерпний перелік діянь, що можуть становити порушення авторського права і суміжних прав, тому прояв об’єктивної сторони цього складу можливий у формі будь-якої умисної дії чи бездіяльності, яка призвела до порушення цих прав та спричинила відповідну майнову шкоду.
За умови реалізації єдиного наміру, спрямованого на заподіяння шкоди кільком правовласникам, посягання, передбачене ч. 1 ст. 176 КК, відповідає ознакам одиничного продовжуваного злочину (ч. 2 ст. 32 КК), оскільки складається з двох або більше юридично тотожних злочинних дій, що мають єдиний злочинний намір і утворюють у своїй сукупності єдине кримінальне правопорушення, який реалізується (втілюється) поетапно.
Читайте також: Продаж приставок для несанкціонованого перегляду програм мовлення телевізійних каналів не є втручанням у роботу систем чи мереж
Закріплене законодавцем у ст. 32 КК поняття «єдиний злочинний намір» є більш широким поняттям, ніж «єдиний умисел», так як його змістом охоплюються й сам умисел, і заздалегідь поставлена мета, які в своєму поєднанні нерозривно об’єднують все вчинене в одне кримінальне правопорушення.
Кваліфікацію визначає як спрямованість умислу винної особи на вчинення єдиного одиничного продовжуваного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 176 КК, так і тяжкість фактично заподіяних наслідків. Якщо склад такого кримінального правопорушення передбачає встановлення певних кількісних показників, які впливають на його кваліфікацію (розмір заподіяної шкоди), то під час його кваліфікації враховується загальна сума таких показників, пов’язаних із кожним із вчинених особою діянь, що утворюють одиничний злочин. У випадках, коли умисел винного щодо розміру мав неконкретизований характер, вчинене слід кваліфікувати залежно від розміру фактично заподіяної шкоди.
Оскільки дії засудженого мали юридично тотожний характер, були об’єднані єдиним кримінально протиправним наміром, Верховний Суд визнав правильними висновки судів про наявність у його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 176 КК.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
