Судова практика
Особа, яка працювала у правоохоронних органах окупаційної влади, несе відповідальність за колабораційну діяльність незалежно від займаної там посади
22 січня 2024 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 953/406/23 залишив без задоволення касаційну скаргу засудженого, який стверджував, що не здійснював жодних функцій, притаманних працівникам правоохоронних органів окупаційної влади.
Вироком районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, фігуранта визнано винуватим у тому, що він погодився на пропозицію військових російської федерації та добровільно займав посаду водія чергової частини у «народній міліції» і виконував обов’язки з перевезення та доставки поліцейських вказаного незаконного органу за необхідними адресами, а також ремонту і догляду за службовим автомобілем (ч. 7 ст. 111-1 КК України).
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 633/195/17 (провадження № 13-39кс23) щодо тлумачення терміну «працівник правоохоронного органу», вважав, що посада, яку він займав у створеному окупаційною владою органі, не належить до правоохоронних чи правозастосовних. Зазначав, що його дії, які виразились у добровільному занятті посади водія, що передбачала управління майном у вигляді транспортних засобів, а також списання паливно-мастильних матеріалів, слід кваліфікувати за ч. 5 ст. 111-1 КК, як добровільне зайняття громадянином України посади, пов’язаної з виконанням адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території.
Читайте також: Адвокатська номенклатура – проти покарання адвокатів за колабораціонізм
Верховний Суд вказав, що у нормативній конструкції ч. 7 ст. 111-1 КК термін «працівник правоохоронного органу» не використовується, а отже посилання на зазначене вище рішення Великої Палати Верховного Суду у цій справі є нерелевантним.
Розглядаючи с праву № 633/195/17, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок щодо тлумачення терміну, який використовується у низці статей КК, а саме «працівник правоохоронного органу» і зазначила, що при вирішенні питання про те, чи є особа працівником правоохоронного органу, необхідно виходити із системного аналізу: положень Конституції України, КК, КПК, КУпАП, нормативно-правових актів, які регулюють правовий статус того чи іншого органу державної влади, з яким особа перебуває у трудових чи службових відносинах; повноважень працівника згідно з його посадовою інструкцією, які передбачають реалізацію правоохоронної функції, зокрема вжиття визначених законом превентивних заходів і заходів примусу, а також передбачених кримінальним процесуальним законодавством і законодавством про адміністративні правопорушення заходів; законодавства про пенсійне забезпечення відповідної категорії працівника.
Читайте також: Колабораціонізм, або Як карали за співпрацю з ворогом різні держави та чому цей термін досі неоднозначний навіть в Україні?
Кримінальна відповідальність за дії, передбачені ч. 7 ст. 111-1 КК, настає у разі добровільного зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, а також добровільної участі громадянина України в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та/або в збройних формуваннях держави-агресора чи у разі надання таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
З обставин встановлених судами, Верховний Суд дійшов висновку, що дії засудженого, який перебував на посаді водія незаконно створеного на окупованій території правоохоронного органу і забезпечував його функціонування, правильно кваліфіковані за ч. 7 ст. 111-1 КК.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
