Законодавство
7 сфер використання мов нацменшин
Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 9 лютого 2024 р. № 181, якою затверджено Методологію, що визначає особливості використання мов національних меншин (спільнот) України в населених пунктах, в яких традиційно проживають особи, які належать до національних меншин (спільнот) України, або в яких такі особи складають значну частину населення.
Використання мови відповідної національної меншини (спільноти) України в населених пунктах здійснюється на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.
Використання мови національної меншини (спільноти) України в селі, селищі, місті, в якому особи, які належать до національної меншини (спільноти) України, згідно із статистичною інформацією безперервно проживають протягом останніх 100 років і становлять менше 10 відсотків загальної чисельності населення, здійснюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради у сферах суспільного життя, визначених цією Методологією.
Відповідна сільська, селищна, міська рада ухвалює рішення про використання на території відповідного села, селища, міста мови відповідної національної меншини (спільноти) України у сферах суспільного життя, визначених цією Методологією, з урахуванням можливості покриття витрат на використання мови національної меншини (спільноти) України.
Читайте також: Інформацію про нацменшини представлять на інтерактивних веб-ресурсах
У рішенні сільської, селищної, міської ради про використання на території відповідного села, селища, міста мови відповідної національної меншини (спільноти) України має бути визначено:
1) національну меншину (спільноту) України, чия мова використовується на території села, селища, міста;
2) мову (мови) відповідної національної меншини (спільноти) України, яка використовується на території села, селища, міста, за умови, що така мова є кодифікованою. Кодифікованою мовою є мова, для якої в Україні або в іноземній державі затверджено стандарти термінології, граматики, правопис;
3) сфери суспільного життя, в яких використовується мова відповідної національної меншини (спільноти) України, згідно з цією Методологією;
4) джерело коштів для покриття витрат на використання мови відповідної національної меншини (спільноти) України за кожною сферою суспільного життя, що здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України за окремою бюджетною програмою, коштів місцевих бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством.
Ця Методологія визначає такі сфери суспільного життя, в яких мови національних меншин (спільнот) України можуть використовуватися за рішенням сільської, селищної, міської ради:
1) надання топографічної інформації;
2) написання офіційних назв на табличках (вивісках) органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств;
3) комунікація з органами влади;
4) надання публічних послуг;
5) надання медичної допомоги;
6) поширення інформації для загального ознайомлення;
7) надання соціальних послуг громадянам похилого віку та особам з інвалідністю.
Читайте також: Видавнича діяльність і книгорозповсюдження – тільки після внесення до Держреєстру
Відповідна сільська, селищна, міська рада може ухвалити рішення про використання мови національної меншини (спільноти) України у сферах суспільного життя, визначених вище.
З метою забезпечення реалізації визначених цією Методологією прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України, органи місцевого самоврядування, які ухвалили рішення про використання на території відповідного села, селища, міста мови відповідної національної меншини (спільноти) України, а також підприємства, установи, організації комунальної форми власності в межах своєї компетенції та у разі потреби можуть:
1) під час добору посадових осіб, працівників однією з кваліфікаційних вимог зазначати володіння мовою відповідної національної меншини (спільноти) України;
2) сприяти професійній підготовці посадових осіб, працівників щодо оволодіння ними мовою відповідної національної меншини (спільноти) України;
3) сприяти задоволенню заяв посадових осіб, працівників, які володіють мовою відповідної національної меншини (спільноти) України, про призначення їх на посади, пов’язані із здійсненням повноважень у сферах, визначених вище, на підприємствах, в установах, організаціях, заяв про переведення на відповідну роботу або про переміщення.
