Думка експерта
Про що ж відзвітував Генпрокурор, говорячи про підсумки роботи органів прокуратури за 2023 рік?
Уважно ознайомився зі змістом повідомлення в пресі про підбиття підсумків роботи органів прокуратури за минулий рік, про які звітував Генеральний прокурор А. Костін спільно з керівниками обласних прокуратур. І мій висновок щодо даного дійства невтішний. Говорю це незважаючи на невдоволення моїми попередніми дописами вже і нинішнього очільника Офісу Генерального прокурора, де, як кажуть, навіть моє прізвище викликає роздратування. Зрештою, якщо це правда, то це його особиста справа, як він сприймає мої професійні враження від роботи нинішньої прокуратури, але, ще раз повторю, я хочу лише порадити нинішньому керівництву ОГПУ, яких помилок не слід допускати. Бо ніколи не мав наміру образити будь-кого з очільників органів прокуратури.
 Олексій Баганецьзаступник Генерального прокурора (2000–2002, 2005–2006, 2014–2015 рр.), заступник голови Союзу юристів України, почесний президент Асоціації слідчих України, віце-президент Світового конгресу українських юристів, адвокат, кандидат юридичних наук, заслужений юрист України, стрілець Тероборони м. Києва |
Про «міжнародні злочини рф»
А тепер по суті. Перше: мені незрозуміло, про які «міжнародні злочини російської федерації» говорить Андрій Костін? Якщо він мав на увазі «Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку», то потрібно було й прозвітувати, скільки по кожній із цих статей Кримінального кодексу України було зареєстровано в минулому році кримінальних проваджень, скільки вручено по кожному з цих видів злочинів підозр і скільком особам, скільки з цих проваджень закінчено розслідуванням, уточнивши також те, скільки із них закрито (та на якій підставі) і скільки направлено до суду обвинувальних актів. За відсутності таких статданих будь-які розмови про «відновлення справедливості для тих, хто постраждав від дій держави-терориста», а тим більше про необхідність створення такого собі (нічим не передбаченого) «Координаційного центру потерпілих і свідків», це, вибачте, просто балаканина та «потрясіння повітря» словами.
Читайте також: Казнокрадство в Генеральній прокуратурі і… виправдувальний вирок ВАКС
Дивіться самі. Згідно статистичного звіту Офісу Генерального прокурора за 2023 рік було зареєстровано 62 667 кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, з яких всього в 1 099-ти (або 1,75%) особам вручено повідомлення про підозру й лише 963 (1,54%) обвинувальних актів направлені до суду. І це ще не обвинувальні вироки в них. Оце, Андрію Євгеновичу, і є справжня результативність діяльності прокуратури з виявлення й розслідування таких злочинів, у першу чергу воєнних, тому говорити про якесь там відновлення справедливості для тих, хто постраждав від дій держави-терориста, у вас, пане Генпрокуроре, вибачте, не було жодних підстав.
Ще більшим способом відволікання уваги суспільства від виявлення й розслідування воєнних злочинів, про які А. Костін взагалі чомусь навіть не згадав, є його заяви, ви тільки вдумайтесь, про зосередження уваги прокурорів на розслідуванні «незаконного утримування ворогом українських цивільних та розробці механізмів для забезпечення їхнього повернення додому». А це до чого? Звісно, для простого українця це звучить приємно, але, вибачте, в Генерального прокурора немає таких передбачених законом повноважень із повернення таких наших громадян із окупованої ворогом території чи, тим більше, тих, кого окупанти взагалі вивезли на територію російської федерації.
Щодо розслідування справ стосовно «пособників ворога»
Щодо заяв Генерального прокурора про протидію «пособникам ворога», то сприймаю із розумінням наведену ним статистику про засудження в минулому році 400 зрадників, колаборантів та інформаторів ворога, які, начебто, позбавлені волі на строк понад 10 років, а 7 з яких навіть до довічного ув’язнення. Але в таких випадках рекомендував би Генеральному прокурору уточнювати: скільки з них засуджено окремо за державну зраду, скільки за колабораційну діяльність і скільки тих, хто безпосередньо займався корегуванням ударів ворога по наших військових об’єктах.
Разом із тим нинішній очільник ОГПУ не прокоментував інформацію, яка розміщена на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора, де чітко зазначено, що за 2023 рік зареєстровано всього 6 270 злочинів проти основ національної безпеки, з яких лише в 2 274-х кримінальних правопорушеннях конкретним особам вручено повідомлення про підозру та в 1 673-х обвинувальні акти направлено до суду, 13 — із клопотанням про звільнення винних осіб від кримінальної відповідальності. Тому, якщо говорити про результативність у протидії таким злочинам, то вона складає всього 26,68%, що аж ніяк, на мою думку, не може оцінюватися настільки позитивно, аби цим хвалитися, особливо з урахуванням того, що країна перебуває в стані війни й дана категорія злочинів є найбільш суспільно небезпечною, бо загрожує самому існуванню держави.
Читайте також: Прокурор не зобов’язаний долучати всі зібрані під час досудового розслідування докази під час судового розгляду
Можна підтримати Генерального прокурора і в його обіцянках зосередити зусилля прокурорів на викритті зрадників в органах державної влади та на стратегічних підприємствах, але при цьому виникає закономірне запитання: а скільки таких осіб було в дійсності викрито в минулому році, скількох із них притягнуто до кримінальної відповідальності та скількох засуджено судами? Якщо таких злочинів не було виявлено, то потрібно суспільству пояснити причини й повідомити про те, яких заходів вживали прокурори та він особисто в цьому плані, як очільник однойменного Офісу.
Протистояння загрозам всередині країни
Я теж «обома руками» за посилення боротьби із загрозами всередині країни, основні з яких – корупція й організована злочинність, але чомусь Генпрокурор не навів хоча б якихось статданих про результати роботи органів правопорядку на цьому напрямку, тим паче, в оборонній сфері, про що чи не найбільше говориться в ЗМІ, в тому числі й міжнародних, в останні два роки. Не прозвітував, на жаль, Андрій Євгенович і про досягнення органів правопорядку та викриті ними злочини й на митниці, про розкрадання бюджету і зловживання під час державних закупівель, в тому числі і про кількість притягнутих до кримінальної відповідальності за це осіб, що треба було зробити обов’язково. Говорив справедливо він і про необхідність забезпечення в таких провадженнях відшкодування заподіяних збитків, що звісно заслуговує лише на підтримку, але про результати цієї роботи за минулий рік теж нічого не повідомив.
Про боротьбу з оргзлочинністю
Правда, більш конкретним був Генпрокурор у частині результатів роботи щодо протидії організованій злочинності, відзначивши, що вони мають, начебто, позитивну динаміку, оскільки кількість «знешкоджених» злочинних угруповань збільшилася на чверть. У зв’язку з цим хотілося б порадити нашому Генеральному прокуророві не вживати в подальшому таких висловів, бо люди можуть навіть подумати, що і вправду цих злочинців фізично ліквідували. Такі висловлювання не характерні для професійних прокурорів, це більше схоже на повідомлення тих же поліцейських керівників, і то не завжди. Це, по-перше.
По-друге, якщо він мав на увазі викриття та притягнення до кримінальної відповідальності членів організованих злочинних угруповань (ОЗУ), то потрібно було уточнити, скільком із них у дійсності було повідомлено про підозру, уточнивши, зокрема, скільки — за вчинення злочинів у складі організованої злочинної групи, а скільки — в складі злочинної організації, що довести значно складніше.
Інформація його про скерування до суду у 2023 році 500 обвинувальних актів щодо діяльності таких злочинних угруповань сприймається, звичайно, позитивно, але, знову ж таки, він не уточнив, скільки з них — за вчинення злочинів у складі організованих злочинних груп, а скільки — злочинних організацій. І найголовніше, Генпрокурор промовчав про кількість притягнутих до кримінальної відповідальності членів цих організованих угруповань по кожному виду злочинів. Змовчав він і про кількість таких обвинувальних актів, що стосувалися злочинів про контрабанду та контрафакти, вчинених ОЗУ на митниці, а також у сфері торгівлі наркотиками.
При цьому зауважу, що з метою приховування реальних, як правило негативних, результатів роботи органів правопорядку і прокуратури в боротьбі з організованою злочинністю, Офіс Генерального прокурора тепер не фіксує у своїх статистичних звітах конкретних даних про кількість закінчених проваджень про злочини в організованих формах, в тому числі і з розбивкою на ОЗГ і ЗО. Тепер ви не знайдете в цих звітах і даних про виявлення таких злочинів на митниці, в тому числі, які стосуються контрабанди та контрафакту, а також про торгівлю наркотиками.
Тому я й раджу Андрію Євгеновичу негайно внести відповідні зміни до статзвітів Офісу Генерального прокурора й обов’язково фіксувати вище наведені статдані, які й свідчитимуть про реальні, а не надумані, результати роботи органів правопорядку і прокуратури по боротьбі з організованою злочинністю. Тим більше, що й суспільству було б цікаво знати, за якого саме очільника Офісу Генерального прокурора розпочали приховувати від громадян реальні результати роботи прокуратури? Що стосується інших даних, які оприлюднив Генеральний прокурор, то вони взагалі не належать до діяльності органів прокуратури, виходячи з її конституційних повноважень. Ну як можна змовчати, коли Генеральний прокурор із вищою юридичною освітою (бо якби мав хоча б якийсь досвід роботи у прокуратурі, то до такого б не додумався) закликає до захисту прав дітей та до протидії домашньому насильству. В зв’язку з цим, вимушений звернути його увагу на те, що сьогодні, в результаті так званих «реформ», які ініціювали очільники нашої держави, що колишні, що нинішні прокурори до цих питань не мають жодного (!) відношення, які б не були при цьому благі наміри. Це ж треба було до такого додуматися: навіть запровадити «спеціалізацію прокурорів щодо протидії домашньому насильству», аби «активізувати захист дітей, які стали свідками або потерпілими від таких злочинів», тим більше навіть визнавши це «стратегічним пріорітетом».
Те ж саме стосується й оприлюдненої Генеральним прокурором тези про взаємодію прокурорів із громадянським суспільством, медіа та підприємствами. Складається таке враження, що нинішні керівники Офісу Генерального прокурора і сам його очільник або не знають своїх повноважень, а тому й виходять за межі своєї компетенції, або свідомо ухиляються від виконання покладених на них саме конституційних функцій, особливо, коли намагаються впровадити в життя так званий проект «Прокурор громади», який, начебто, допоможе вибудувати індивідуальні безпекові стратегії місцевих громад. Відкрито на це вже в який раз я заявляю: що такі дії нинішнього керівника органів прокуратури ще більше ослаблюють її можливості щодо забезпечення правопорядку у воюючій країні, а тим самим і негативно впливають на стан національної безпеки нашої держави.
Про позитив і права людини
Щоб не склалося враження, що я виключно негативно оцінюю цей звіт Генерального прокурора про проведену роботу за 2023 рік, скажу, що повністю підтримую його тези про те, що при виконанні покладених на прокурорів повноважень вони повинні робити все так, аби кожна людина в Україні знала, що її права є кому захищати! На це аплодую стоячи. Але, шановний Андрію Євгеновичу, чому ви, проштовхуючи різні хибні ідеї з розпорошення зусиль прокурорів, не прозвітували тоді, скількох громадян, вибачте, «під носом» у тих же прокурорів було незаконно затримано як підозрюваних, скількох із них незаконно притягнуто вашими підлеглими, або з їх відома до кримінальної відповідальності, скільки таких осіб незаконно утримувалися під вартою, в скількох із них незаконно проведено обшуки вдома та накладено арешти на їх майно, стосовно скількох незаконно було проведено НСРД, в процесі чого їх права було порушено, бо мало місце абсолютно безпричинне втручання в їхнє приватне життя, а тим більше, скільки обвинувачених було виправдано судом?
Я вже мовчу про допущені прокурорами, чи з їх мовчазної згоди, інші порушення прав громадян на досудовому розслідуванні. На жаль, не повідомив Генпрокурор і про те, скільки кримінальних проваджень залишилися нерозглянутими в судах протягом минулого року, в тому числі й у зв’язку з неявкою прокурорів у судові засідання, звичайно з розмежуванням, коли це мало місце з їх вини, а також у зв’язку з тим, що вони просто фізично не встигають забезпечити свою участь в результаті перевантаженості. На жаль, А. Костін продовжував у черговий раз говорити нам про «комунікацію з громадянським суспільством», в той час як стосовно ще не визнаних судом винними громадян правоохоронці, з відома тих же прокурорів, вчиняють дії, які інакше назвати як «безпредєл», тим більше під час війни, не можна, коли навіть наш гарант Конституції змушений втручатися, нехай і не в правовому полі, наприклад, у ситуації з незаконним тиском на бізнес та його фактичним блокуванням тощо.
Тому, говорити про необхідність захисту прав людини і їх реально забезпечити, — не одне й те ж саме. У зв’язку з цим, по дружньому, Андрію, раджу вам, якнайскоріше змінити своїх радників і більше самому особисто вникати в проблемні питання, пов’язані з діяльністю органів прокуратури, яку за останніх 5 років, уже фактично, вибачте за вислів, «добили», на превеликий жаль.
Слава Україні!
Джерело: Юридичний вісник України
