Гра на публіку: вирішилася доля закону про заборону експорту паливної деревини

У четвер, 6 вересня, Верховна Рада України вдруге підтримала законопроект No 5495, тільки цього разу вже без заветованого Президентом України пункту про 8-річну заборону експорту паливної деревини. Бо саме під її виглядом, на думку народних депутатів, насправді незаконно вивозилися необроблені лісоматеріали. В ході даної епопеї автори закону продемонстрували свою підтримку ідеям збереження українських лісів і розвитку вітчизняної промисловості. У свою чергу, Петро Порошенко виставив себе захисником вимог і принципів угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Факти свідчать про те, що обидві сторони грали на публіку, але в депутатів це вийшло дещо переконливіше.

Попередній мораторій був успішним

Як відомо, в Україні з 1 листопада 2015 р. діє заборона на експорт необроблених лісоматеріалів, які в народі частіше називають лісом-кругляком. Цей мораторій було запроваджено прийнятим 9 квітня того ж року законом із довжелезною назвою, яку, тим не менше, слід навести повністю: «Про внесення змін до Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» щодо тимчасової заборони експорту лісоматеріалів у необробленому вигляді».

Якщо вірити наведеним авторами законопроекту даним Державної фіскальної служби, така новація мала позитивний ефект для вітчизняної економіки. Базою для порівняння стали перші 9 місяців 2015 і 2016 років — коли мораторію не було і коли він почав діяти. Отже, в той час, коли загальний обсяг продукції, реалізованої підприємствами країни скоротився на чотири відсотки, деревообробна, меблева та паперові галузі навпаки дали приріст на, відповідно, 16, 15 і 5 відсотків. Це, мовляв, було наслідком того, що на 600 тисяч тон скоротився експорт лісу-кругляка — втративши такий вигідний ринок збуту лісозаготівельники не мали іншого виходу отримати користь, окрім як продати свою продукцію своїм українським заводам і фабрикам, причому за нижчими цінами. Таким чином, отримавши можливість купувати дешеву сировину, деревообробники, меблевики й паперовики збільшили обсяги виробництва. Важливий момент, який варто запам’ятати: втричі збільшився обсяг імпорту верстатів для обробки дерева.

Але от біда: заборона легального експорту лісу-кругляка стимулювала його експорт під виглядом паливної деревини, на яку і мораторію немає, і мита значно нижчі. Так, протягом аналізованого вище періоду експорт дров зріс аж на 200 тисяч тон, й це з точки зору авторів, демонструє ймовірний масштаб контрабанди лісу-кругляка. Дана обставина змусила їх написати ще один законопроект, який було зареєстровано в апараті парламенту 6 грудня 2017 р. під назвою «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів».

Експерти мали багато претензій

Пропоновані останнім часом новації можна умовно розбити на дві частини. Перша — обмеження внутрішнього споживання Україною лісу-кругляка вітчизняного походження обсягом у 20 мільйонів кубічних метрів на рік. Це мало би бути запроваджено внесенням змін до Закону України з дещо коротшою назвою — «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів», який було прийнято ще в 2006 році і до якого у 2015 р. було внесено згадані вище зміни. Друга частина стосувалася посилення адміністративної відповідальності за незаконну вирубку лісу, а також запровадження кримінальної відповідальності за його контрабанду.

Блок пропозицій щодо внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу не зустрів заперечень ні в кого (можливо тому, що їх практичний ефект дорівнював би нулю), а от обмеження внутрішнього споживання лісу-кругляка викликало низку зауважень головного науково-експертного управління парламенту. По-перше, незрозумілий обсяг квоти: чому саме двадцять мільйонів, а не п’ятнадцять чи двадцять п’ять, а взагалі, згідно Регламенту Верхової Ради і Бюджетного кодексу, такі нормотворчі пропозиції мають супроводжуватися належним фінансово–економічним обґрунтуванням з відповідними розрахунками. По-друге, не зрозуміло, як чинити в тому випадку, якщо промисловістю буде вибрана не вся квота у 20 млн м3, що робити із залишком: він пропадає навіки, чи його можна буде використати в наступному році. По-третє, не прописано, хто і як буде слідкувати за дотриманням ліміту, і яке покарання чекатиме на тих, хто проб’є «стелю». Цікава деталь: саме цей останній момент із тим, в якому порядку буде використовуватися квота, й хто за цим стежитиме містить найбільші корупційні ризики, проте народний депутат Єгор Соболєв (тоді ще голова комітету з питань запобігання і протидії корупції ВРУ) легко підмахнув папірець, на якому було написано, що корупціогенних факторів і проекті не виявлено.

Автори законопроекту врахували це зауваження і в наступному варіанті законопроекту, наданому вже 18 червня, написали, що контроль за дотриманням квоти здійснюватиметься центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, тобто Державним агентством лісових ресурсів України. Але тут уже обурилося головне юридичне управління Верховної Ради: виявилося, що ці «письменники» зопалу залізли в ті питання державного управління, які регламентуються Конституцією і в даному випадку суперечать їй. Та попри це застереження парламентських фахівців 3 липня 234 депутати проголосували за ухвалення цього закону. Причому найбільше голосів дали фракції Блоку Петра Порошенка (82) і Народного фронту (54).

Позиція Президента далеко не бездоганна

Але найбільшою родзинкою закону стала норма, яка була відсутня в первісному варіанті законопроекту й стосувалася восьмирічного мораторію на експорт паливної деревини. І ось тут уже обурився Президент України Петро Порошенко, який не підписав новоспечений закон, а 21 липня повернув його до парламенту з пропозиціями наступного характеру. Пункт про заборону експорту, мовляв, суперечить зобов’язанням, взятим на себе Україною під час підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом (ратифікована законом, прийнятим Верховною Радою 16 вересня 2014 р.), а конкретно, положенням статті 35 цієї угоди «Обмеження експорту або імпорту», текст якої варто навести повністю: «Жодна Сторона не повинна запроваджувати або зберігати в силі будь-які заборони чи обмеження або заходи еквівалентної дії щодо імпорту будь-якого товару іншої Сторони або експорту чи продажу для експорту будь-якого товару, призначеного для території іншої Сторони, за винятком випадків, передбачених в цій Угоді або відповідно до Статті XI ГАТТ 1994 та її приміток щодо тлумачення».

Не довіряючи штатним юристам глави держав, дивимося статтю ХІ згаданої вище Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, зокрема її пункт «g», і бачимо, що винятки стосуються тих випадків, коли обмеження імпорту запроваджуються з метою збереження природних ресурсів, які вичерпуються. В даному ж випадку декларована мета закону полягає саме в збереженні лісів. Тож юридичне обгрунтування президентського вето ніяк не можна назвати бездоганним, а сам Петро Порошенко дав зайвий привід критикувати себе за нехтування інтересами України на догоду закордонному бізнесу, зацікавленому в будь-яких (легальних чи нелегальних) поставках українського лісу-кругляку.

Але разом із тим вісьмох авторів законопроекту, серед яких, зокрема, Олег Ляшко, Віктор Галасюк і Борислав Розенблат, також важко запідозрити в щирості намірів. Якщо вони так тужилися за національного товаровиробника в особі підприємств деревообробної, меблевої та паперової галузей, то тут більше підходить не заборона вивозу деревини, а запровадження безперешкодного й безмитного ввозу сучасного обладнання для роботи з деревиною. Тоді б і з Європейським Союзом не довелося сваритися, бо там би в України знайшлися свої лобісти з числа виробників такого обладнання. Щодо цієї теми точиться багато розмов, та коли доходить до діла, чомусь конкретних пропозицій про зміну закону немає. Що ж стосується відвернення загрози знищення лісів шляхом заборони експорту паливної деревини, то це не вихід. Якщо перший мораторій обходили, видаючи діловий ліс за паливний, то другий обійдуть видаючи український ліс за транзитний російський чи білоруський. Тут треба докорінно міняти становище на митниці, але вказані депутати в цьому навряд чи зацікавлені.

Костянтин Юрченко,

спеціально для ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути