Законодавство
До 10 років позбавлення волі за злочинний наказ або розпорядження
У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону № 11077 щодо розширення та захисту прав військовослужбовців, посилення відповідальності командирів за явно злочинні накази, створення умов для соціальної реабілітації засуджених та ув’язнених.
Зокрема новою ст. 135-1 Кримінального кодексу України запропоновано передбачити, що віддання явно злочинного наказу або розпорядження, – карається службовим обмеженням на строк до чотирьох років або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до чотирьох років.
Те саме діяння, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, – карається позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.
Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, – карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
Під явно злочинним наказом (розпорядженням) слід розуміти такий наказ (розпорядження), яким завідомо для особи, якій він адресований, наказується вчинити передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дію або бездіяльність) або таке діяння, яке визнається злочином відповідно до загальних принципів права, визнаних цивілізованими націями, та/або такий, виконання якого завідомо неможливе або завідомо призведе до втрат особового складу відповідного підрозділу (частини) понад 50 відсотків.
Крім того, передбачено встановити кримінальну відповідальність за:
– ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період у Збройних Силах України, бригадах оперативного призначення Національної гвардії України засудженого, звільненого від покарання з випробуванням для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період у Збройних Силах України, бригадах оперативного призначення Національної гвардії України;
– втрату командиром особового складу;
– подання командиром (начальником) військової частини завідомо недостовірної інформації та/або відомостей про самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем;
– невиплату військовослужбовцям грошового забезпечення чи інших установлених законодавством виплат і додаткових винагород.
Читайте також збірник Воєнний стан. Всі нормативні матеріали, алгоритми дій, роз’яснення, корисні ресурси
