Законодавство
Обмеження для Telegram
У понеділок, 25 березня, у Верховній Раді зареєстровано законопроект № 11115 щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація, зокрема Telegram, заснований Павлом Дуровим.
Читайте також: Ухвалу про участь у засіданні в режимі відеоконференції постановлятиме суддя одноособово
У пояснювальній записці проекту закону вказано, що деякі платформи спільного доступу до інформації мають багатомільйонну аудиторію в Україні. Згідно з дослідженням від 2023 року, аудиторія Telegram перевищувала YouTube в 4,5 рази – 72% проти 16%, відповідно. «Очевидно, що платформа, яка використовується 72% українців для отримання інформації, повинна мати регулювання не менше ніж інші джерела масової інформації зі значно меншим охопленням. Додатковим аргументом для запровадження регулювання є те, що, наприклад, платформа Telegram може бути пов’язана з державою-агресором», – йдеться в документі.
Так, законопроект вимагає, щоб виокремлювалися провайдери платформ спільного доступу до інформації як окремі суб’єкти в сфері медіа. Також уточнюється, що ключовою відмінністю платформ спільного доступу, через які поширюється масова Інформації, є наявність на них сторінок (облікових записів, каналів тощо).
Передбачені й інші зміни:
– встановлюються вимоги до провайдерів платформ спільного доступу до інформації відповідно до ст. 23 закону про медіа. Однак їх не зобов’язуватимуть проходити реєстрацію, замість цього вони повинні забезпечити присутність в Україні свого представника (представництво, юридична або фізична особа з довіреністю) для комунікації. Ця вимога не поширюється на платформи, які зареєстровані або мають представництво в ЄС;
– на провайдерів платформ, через які поширюється масова інформація, покладаються зобов’язання, на вимогу Національної ради, розкривати структуру власності та джерела фінансування;
– законопроект також пропонує встановити законодавчу презумпцію, що неможливість здійснити перевірку через відсутність комунікації є підставою для визнання структури власності такого провайдера непрозорою;
– органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, а також надавачі фінансових послуг, не мають права використовувати платформи спільного доступу до інформації з непрозорою структурою власності;
– законопроект пропонує Кабміну врегулювати порядок використання посадовцями та військовослужбовцями сервісів провайдерів платформ спільного доступу до інформації з непрозорою структурою власності, оскільки використання медіа військовими формуваннями, які входять до сектору безпеки і оборони, можуть мати особливості пов’язані із специфікою діяльності та особливими вимогами безпеки інформації. Додамо, що законопроект зареєструвала група одних депутатів, тобто труд цей колективний.
Читайте також: Мінцифри допоможе створити інформаційно-комунікаційну систему координації та моніторингу міжнародної технічної допомоги
Останнім часом високопосадовці в Україні дедалі частіше говорять про нагальність регулювати роботу Telegram. Так, голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин заявляв, що адміністрація соціальної мережі Telegram наразі відмовляється йти на контакт з українською владою та блокувати канали, які поширюють російську пропаганду. А представник платформи Ремі Вонг заявив, що українська влада вже передала компанії Telegram список каналів, які вони вважають «потенційно проблемними».
Джерело: Юридичний вісник України
