Тренди, рейтинги, клієнти, освіта. Відбувся ХVIІІ Форум «Розвиток ринку юридичних послуг»

Асоціація правників України 25 квітня 2024 року провела XVIII Форум «Розвиток ринку юридичних послуг», щоб із топменеджерами провідних юридичних компаній, представниками державних інституцій, науковцями, провідними фахівцями в галузі юриспруденції та маркетингу обговорити поточний стан, свіжі тенденції, перспективи та проблеми розвитку юридичного бізнесу в Україні. Також не оминули увагою і питання реформування юридичної освіти та сконцентрувалися на темі клієнтів.

Розпочав захід Микола Стеценко, Президент АПУ, керуючий партнер AVELLUM: «Сподіваємося, що ті дискусії, які будемо вести сьогодні, будуть корисними для всіх. Питання, які обговорюватимемо, не нові, але реалії, які впливають на них, дадуть поштовх до змін».

Він також висловив сподівання, що ринок юрпослуг буде розвиватися, а юридичний бізнес ставатиме ближчим до Європи та Америки. Адже українські юристи намагаються вчитися в правників-іноземців та ділитися з ними досвідом.

Віргіліус Валанчюс, старший міжнародний експерт проєкту ЄС «Право-Justice», керівник компонента «Підтримка процесу євроінтеграції в секторі юстиції», зазначив, що традиційно Право-Justice фокусується на реформах судочинства та прокуратури та виконанні судових рішень тощо. «У світлі інтеграції до Європейського Союзу підтримуємо Міністерство юстиції та інших стейкхолдерів в адаптації національного законодавства до права ЄС. Серед інших питань, наша увага приділяється також юридичній освіті», — зазначив пан Віргіліус.

Тренди

Анна Бабич, виконавча партнерка AEQUO, виступила модераторкою дискусійної панелі про тренди в юридичному бізнесі. Вона зазначила, що юристи — це дзеркало суспільства. Всі процеси, які відбуваються в різних галузях, вони відчувають раніше і завжди можуть назвати певні тренди: «Наші глобальні клієнти вимагають від нас глобального розуміння контексту і погляду».

На запитання Анни, яка найбільша проблематика, що хвилює зараз, учасниці сесії назвали швидкоплинність процесів та їх безконтрольність, неготовність змінюватися, усвідомлення цінності людина-команда, адаптація ветеранів та підготовка до цього суспільства.

До обговорення долучилась Соледад Атіенза Бесерріл, співголова Комітету з питань майбутнього юридичних послуг Міжнародної асоціації юристів (IBA). Вона виступила з доповіддю на тему: «Драйвери змін у юридичних послугах та юридичній освіті», де презентувала результати досліджень, які виявили найгостріші теми та виклики, що сприяють змінам юридичної освіти та екосистеми загалом (ПРЕЗЕНТАЦІЯ).

Олена Зубченко, заступниця голови Правління Sense Bank, розповіла про особливості націоналізації в банківському секторі, а учасники дискусійної панелі обговорили ефективність держави як власника.

Аспектами взаємодії телекомунікаційної галузі з державою під час війни поділилася Ольга Дейнега, директорка з корпоративного управління та контролю Vodafone Ukraine. Також пані Ольга розповіла про необхідність ветеранської політики та її застосування в межах своєї компанії.

Ірина Нікітіна, стратегічна радниця юридичних партнерств, ідеологиня і дослідниця LegalTalents.Report, розповіла про основні чинники привабливості юридичної професії, опираючись на результати проведених досліджень. Пані Ірина наголосила на необхідності розвитку бренду роботодавця в компаніях та розповіла про ключові запити студентів-юристів та молодих правників, якими вони керуються під час пошуку роботи.

«Останнє свіженьке дослідження на кінець 2023 року стосувалося молодих юристів, включно зі студентами. Потрібно зрозуміти, що потреби нашої молоді та і загалом людські «скотилися» на базовий рівень безпеки. З 2016 року ми отримуємо три головні фактори: винагорода, цікава робота, швидкий кар’єрний розвиток», — зауважила пані Ірина.

Також вона зазначила, що молодь не може довго тримати фокус, але саме вона допомагає виміряти тренди. У 2016-2023 рр. юридична фірма та юридичний консалтинг не втрачає провідні позиції серед молоді. Але у 2016 р. з орієнтовно 100 людей кількість тих, хто хотів працювати в юрфірмі, сягала 66, а у 2023 р. — лише 36.

Ірина Нікітіна наголосила, що цей відсоток знижувався впродовж восьми років, а зараз став значно помітним. За її словами, до повномасштабної війни юридичні компанії працювали над брендом роботодавця. Зараз відчутні зміни, а компанії стали про це замовчувати. Так студенти почали втрачати цікавість до професії. До того ж є потреба в безпеці та передбачуваності, тому роботодавці розділилися на дві категорії: хто це може забезпечити та всі інші.

Про безоплатну правову допомогу військовослужбовцям, їхнім сім’ям та іншим вразливим категоріям населення розповіла Анна Швиденко, в.о директора комунальної бюджетної установи «Київський міський центр допомоги учасникам антитерористичної операції» (Київ Мілітарі Хаб) (ПРЕЗЕНТАЦІЯ).

Під час виступу пані Анна закликала юридичні компанії доєднуватися до роботи організації, адже запит на надання правової допомоги постійно зростає. Відсутність досвіду у сфері військового права водночас не є перепоною, адже колеги з Київ Мілітарі Хабу готові підтримати та поділитися досвідом з усіма охочими юристами.

Модераторка Анна Бабич підсумувала: «Такі дискусії дозволяють юристам якнайкраще зрозуміти запит держави, бізнесу та суспільства, щоб діяти у стратегії win-win».

Свої про своє — відверто

Друга сесія форуму була присвячена прозорості та етиці як конкурентної переваги юрфірм, національним рейтингам та дослідженням. Також лідери обговорювали питання підготовки до адаптації ветеранів війни та майбутнього юридичного ринку.

Обговорення почали з електронного опитування учасників форуму, чи потрібні юридичним компаніям рейтинги.

Лідери ринку також закликали юридичні фірми бути прозорими у своїй діяльності.

Микола Стеценко, Президент АПУ, керуючий партнер AVELLUM, повідомив, що непогано було б ставати юркомпаніям прозорішими з погляду базових цифр, а саме кількості юристів та фіноборотів. Він також додав, що юридична фірма AEQUO опублікувала Sustainability Report 2022-2023 з показниками своєї роботи. Подібні звіти опублікували компанії Asters 2021-2022 рр., AVELLUM 2023 р. та EVERLEGAL 2021-2023 рр.

За його словами, насамперед звіт — це маркетинговий документ, який допомагає заявити про свої здобутки перед клієнтами та колегами. Також це певна відповідальність перед ринком із погляду прозорості, щоб показати, що не на словах компанії рухаються до європейського майбутнього в різних практиках в юридичній галузі.

Микола Стеценко поділився з колегами власним досвідом: «За вимогами часу ми дедалі більше маємо бути прозоріші. Це дійсно довгий шлях. Ми особисто показали обороти двох юридичних осіб, витрати, прибуток, сумарну кількість сплачених податків, кількість співробітників та значну кількість проєктів».

Він також закликав партнерів юридичних компаній прийняти цей виклик та бути прозорими у своїй діяльності.

Олексій Дідковський, співкеруючий партнер Asters, висловив своє бачення такої звітності: «В кожній справі є свої плюси та мінуси. Після внутрішніх дебатів у компанії ми дійшли висновку, що саме лідерам потрібно показувати приклад іншим, куди рухатися. Ми віримо в те, що це створює конкурентну перевагу».

За його словами, негативна зацікавленість може також з’явитися, але плюсів у цьому набагато більше. Юридичний ринок має рік за роком переходити на відкриту звітність.

Віталій Оджиковський, партнер SAYENKO KHARENKO, переконаний, що всі великі гравці на ринку звітують про свою діяльність. За його словами, в його компанії до 2024 року не робили окремого звіту, але не раз публікували дані про кількість співробітників та основні досягнення.

Він повідомив, що зараз проєкт звіту SAYENKO KHARENKO перебуває на доопрацюванні в маркетологів: «З одного боку, це питання прозорості ринку, з іншого — маркетинговий продукт. Напевно, така звітність не принесе прибутку, але ефект від такого звітування відбуватиметься, якщо буде комунікативним по всьому ринку. Це дасть змогу витіснити тих, хто працює непрозоро, а також недобросовісних гравців на юридичному ринку».

Ілля Ткачук, старший партнер INTEGRITES, зауважив, що в їхній внутрішній дискусії компанії вони поки не дійшли до необхідності консолідованого звіту: «Якщо це розглядати як маркетинговий хід, то наша позиція — краще позиціюватися в окремих індустріях і робити галузеві звіти, що ми й продовжуємо робити. Дискусії тривають, тому, можливо, звіти інших компаній дадуть друге дихання нам у цьому питанні».

На опитування учасників форуму, чи створює прозорість конкурентну перевагу, 57% респондентів відповіли: «Так». Чи впливає прозорість компанії на збільшення прибутку? Респонденти відповіли наступним чином: 33% — так, 31% — ні, 37% — у довгостроковій перспективі.

Рейтинги

82% опитаних респондентів на форумі вважають, що національні рейтинги потрібні, 6% вважають, що «ні» і 12% — достатньо іноземних. Чи задовольняють методології національних рейтингів? 6% відповіли, що так, 63% — ні, 31% — нам невідома методологія.

На запитання співмодератора Дениса Бугая, партнера-засновника VB PARTNERS, чи має значення перша, друга позиція в рейтингу чи, можливо, достатньо бути в першій п’ятірці, щоб отримати ті маркетингові переваги, які надають рейтинги, першим відповів Віталій Оджиковський. На його думку, немає такого загального рейтингу, де певна юридична фірма є номером один у всьому: «Ми всі чудово розуміємо, що є різні профільні практики, різні скіли».

На переконання Олексія Дідковського, справа є більш тяжкою та відповідальною — втриматися на тих самих лідерських позиціях через 2-3 роки. На його думку, це набагато складніше. На рахунок перших місць у рейтингах Олексій зазначив, що особисто був свідком, як клієнти, переглядаючи національні рейтинги, робили певні висновки про компанію внаслідок місця, на якому вона перебувала: «Не скажу, що це масове явище, але воно є, особливо серед державних та квазідержавних клієнтів».

Масі-Мустафа Найєм, партнер-засновник Miller, зауважив, що просувати свій бренд можна й без рейтингів: «Я розумію, що великий бізнес вибирає фірму саме з рейтингів, хоча б для того, щоб потім обґрунтувати, чому саме ця юридична компанія була вибрана».

Віталій Оджиковський запропонував змінити підходи національним рейтингам до прозоріших: «Жодних запитань не виникне, коли розумієш, на яких об’єктивних показниках вони побудовані. Запитання в методології дійсно є, і нашим національним агентствам потрібно над цим попрацювати. Не всім, напевно, щоб не узагальнювати в одну ланку, але окремо потрібно працювати».

Віталій також зазначив, що рейтинги мотивують насамперед команду, і це стає додатковим мотиватором працювати ще краще.

Олексій Дідковський не погодився з гаслом, що агентствам потрібно попрацювати над прозорістю рейтингів самостійно: «Очікувати на те, що вони це зроблять самостійно, не варто. Тому від нас має бути зворотний зв’язок — push, щоб методологія змінилася на краще».

Микола Стеценко зауважив, що ті, хто проводить рейтинги в Україні, мають зрозуміти, що зараз ринок живе наполовину з рейтингами, а коли наша держава здобуде Перемогу, то почнеться справжня реконструкція. Юридичним компанія стане не до рейтингувань, адже буде багато клієнтської роботи. За його словами, в ринку є потреба прозорості, але немає залежності від рейтингів.

Денис Бугай погодився з колегами, що все-таки рейтинги — це важливо. Він також зазначив, що звіти юркомпаній стануть must-have, оскільки нове покоління юристів транспарентне за своєю суттю. На його думку, в майбутньому молодь вимагатиме звітів і, можливо, навіть відмовлятиметься приходити на співбесіди, якщо компанія не матиме публічної звітності.

Майбутнє ринку, лідерство та клієнти

Учасники дискусії вважають, що складні часи завжди добрі для лідерства. Вони показують, хто є хто, тому це швидше час можливостей. На їх думку, навіть зараз у часи війни юридичний ринок розвивається динамічно. Робота йде, лідери втримали свої позиції, водночас з’являються нові обличчя та виклики.

Учасники форуму взяли участь в електронному голосуванні щодо того, чи є на ринку дефіцит лідерства:

–  Так, це загальнодемографічна проблема — 56%,

— ні, ринок наповнений професійними й амбітними колегами — 31%

– так, причина — виїзд колег за кордон — 13%.

Чи бачать вони потенційну зміну лідерських позицій серед юридичних фірм?

– Ні, відчутних змін не буде, лідери ринку вирощують нових партнерів, які перехоплять лідерство — 54%,

– так, є криза лідерства, навколо «старі обличчя» — 29%,

— ні, зміни будуть, але нижче другої десятки за рахунок нових брендів — 17%.

Далі спікери порушили питання щодо того, що робити, якщо звернувся за правовою допомогою російськомовний клієнт з європейським паспортом?

Денис Бугай назвав свій алгоритм дій: «По-перше, потрібно, щоб максимально клієнт розкрився і була особиста зустріч із бенефіціаром. По-друге, це питання гонорару. По-третє, підписання декларації, яку, до речі, застосовують й у компанії Asters. Суть її така: «Я не підтримую війну, не надаю на неї ресурси, допомагаю ЗСУ та Україні».

За його словами, з п’яти таких запитів декларацію погоджується підписати одна особа. Тобто питання вирішується саме собою. До того ж якщо клієнт погодився, але обманув, в матеріалах справи зберігається така декларація, і тоді клієнт несе відповідальність.

Олексій Дідковський підтвердив, що така декларація також є в Asters, але мало хто погоджується її підписати, тому що її зміст жорсткий та безкомпромісний. Він закликав юридичний ринок також запровадити таку декларацію.

Масі-Мустафа Найєм зазначив, що єдність суспільства — у приниженні росіян: «Чим довше триває війна, чим більше ми втрачаємо людей, тим складніше буде пояснити, чому допускаються до влади особи з російським паспортом, обслуговуються «російськомовні» клієнти. У путіна одна нація, яка ніколи не дотримувалась домовленостей, тому підписати подібні декларації, їм нічого не заважає. Я розумію, що є категоричним у цих питаннях. Російське суспільство має розуміти, що навіть за гроші, навіть, якщо вони не пов’язані з тероризмом, ніхто не буде співпрацювати з ними». Він переконаний, якщо не буде єдності, ми програємо як нація.

Адаптація демобілізованих колег

Питання того, чи розуміє юридичний ринок потреби ветеранів, підняв Масі-Мустафа Найєм. Також він надав поради партнерам, як адаптувати та повернути до роботи працівника після війни. «Треба пам’ятати, що це сильна людина, неважливо травмована вона чи ні, але ми їй довірили захищати державу. Тому поводитися потрібно на рівних. Ще краще щиро поговорити про потреби. Якщо особа травмована, то радитися з психологами. Допомогти надати відповідний відпочинок, реабілітацію, а також не ставити дурних питань на кшталт, скільки людей ти вбив…», — наголосив спікер.

Також він додав, що у військових вже випрацьовувалося більше відповідальності й про це потрібно також пам’ятати. Учасники форуму наголосили, що кожна ситуація індивідуальна, а керівники компаній мають бути готовими, адже ступені травми у ветеранів різні. Тому має бути розуміння та усвідомлення цього.

На прохання Дениса Бугая Масі-Мустафа та ГО «Принцип» пообіцяли розробити рекомендації для бізнесу щодо адаптації демобілізованих колег. Також адвокати закликали долучатися pro bono до юридичної допомоги військовим.

Клієнти

Модератором обговорення на третій сесії форуму виступила Ольга Ворожбит, партнерка SAYENKO KHARENKO. Зокрема, в центрі уваги були відносини «клієнт — радник», питання співвідношення ціни, якості послуг та строків їх надання. Спікери також обговорили, чи змінились обсяги й типи завдань.

Іще однією темою дискусії стала конкуренція за клієнта та гуманізація відносин із клієнтом. Експерти поділилися думками, які ознаки ідеального юриста/клієнта, що конкретно має робити чи не робити юрист/клієнт, які існують помилки в комунікації юриста й клієнта та як їх можна уникнути. Окрему увагу було приділено державі як клієнту, складнощам роботи з державою, соціальним і pro bono проєктам.

У дискусії взяли участь:

• Георгій Грабчак, начальник Управління міжнародних спорів Департаменту міжнародного співробітництва та представництва Міністерства юстиції України;
• Андрій Гуменчук, директор з правових питань EVO Company;
• Денис Шкаровський, партнер VB PARTNERS;
• Олександр Шкелебей, керуючий партнер ESQUIRES.

На початку обговорення спікери розповіли, що їм зараз «болить» у контексті їхньої щоденної роботи:

Денис Шкаровський: «У тих умовах, які зараз складаються, мабуть, найскладніше — це управляти відносинами з клієнтами, командою, працівниками. Тому як із поточними, так і з новими клієнтами в нас безпрецедентні відносини й умови, в яких ми працюємо, виходячи з того, що відбувається в світі — ми перебуваємо в стані війни. При цьому ми маємо робити бізнес, сплачувати податки, платити зарплати. Наші клієнти дуже часто перебувають за кордоном, ми не маємо можливості до них поїхати, зустрітися з ними, що знову ж таки ускладнює вибудовування й підтримання цих відносин. Тому, мабуть, це зараз основна проблема в юридичних фірмах».

Георгій Грабчак: «Особливості роботи Мін’юсту, а саме Управління міжнародних спорів, полягають у тому, що ми працюємо в декількох вимірах. У нас є справи, які вже тривають, більшість справ — це інвестиційний арбітраж, він дуже довгий. Ковід і ще більше — повномасштабне вторгнення поставили ці процеси на hold. Ці справи здебільшого стосуються подій 2000-х і 2010-х років, тому ми думаємо про ті проблеми, про які, можливо, хтось навіть уже встиг і забути. Разом із тим, повномасштабне вторгнення і, в принципі, ситуація в Україні — економічна, політична тощо — ставлять перед Міністерством нові завдання нового часу, про які теж так само болить».

Олександр Шкелебей: «Юристи теж люди, тому болить нам спочатку на різних рівнях, але, на відміну від особистого болю кожного, ми ще відчуваємо певний біль клієнта… Якщо зробити загальний зріз, то, безумовно, ефективність, строки, розуміння першочергових цілей клієнтів. Ми всі працюємо в умовах невизначеності, і у своїх проєктах кожен із нас має врахувати цю невизначеність уже як певну константу. Безумовно, наші клієнти працюють у цих умовах також. Тому розуміння їхніх першочергових проблем дає нам можливість бути ефективнішими й досягати цілей для наших клієнтів».

Андрій Гуменчук: «У нас було жорстке падіння в другому кварталі 2022 року… Потім почалося відновлення в третьому кварталі. Потім настали блекаути, а в інтернет-бізнесі, в принципі, дуже важко працювати без інтернету. Але це підсвітило кілька речей. Перше — це певні упущені можливості, пов’язані з ростом… Як показав досвід останніх двох і вже третього років, ріст — це скоріше обов’язкова частина. Хто не росте, той ризикує не вижити. Другий момент пов’язаний з абсолютно параноїдальним сценарним плануванням… І третє — це дуже простимулювало саморозвиток, тому що завдання, з якими стикалася навіть юридична служба, були та продовжують бути нетривіальними. Це речі, пов’язані з евакуацією співробітників, з оцінкою збитків, пов’язаних зі знищеним внаслідок агресії майном, з різними персональними ситуаціями, в яких опиняються співробітники групи… Ось такі три моменти, які спочатку боліли, а потім переросли в якусь точку росту».

Юридичні кадри: основний фокус — на людей

Завершила ХVIІІ Форум «Розвиток ринку юридичних послуг» четверта сесія, яка була присвячена питанням юридичної освіти та правничої професії. Співмодераторами сесії виступили Іван Городиський, Віцепрезидент АПУ, директор Центру Дністрянського, керуючий партнер Dexis Partners, та Олена Волянська, партнерка Юридичної групи LCF, керівниця практики банкрутства та реструктуризації.

До обговорення були запропоновані такі питання:

• реформування юридичної освіти: виклики й потреби;
• привабливість юридичної професії для молоді;
• формування бренду найкращого роботодавця;
• headhunting: межі етичності;
• HR-виклики: знайти й утримати своїх;
• трудова міграція.

Андрій Бойко, національний експерт Проєкту ЄС «Право-Justice», голова підкомісії зі спеціальності «Право» Науково-методичної ради МОН України, професор кафедри кримінального та кримінального процесуального права НаУКМА, експерт проєкту АПУ «Підтримка реформи Класифікатора професій, розробка стандартів юридичної професії в Україні», виступив із доповіддю «Реформування юридичної освіти: виклики і потреби» (ПРЕЗЕНТАЦІЯ).

Пан Бойко зазначив, що на сьогодні є певна невідповідність змісту юридичної освіти і якості підготовки правників сучасним вимогам ринку праці та викликам, що постають у демократичному суспільстві перед правниками. За його словами, недостатній, а точніше, низький, на загал рівень знань і первинних навичок застосування права демонструє значна частина випускників правничих шкіл в Україні.

Експерт назвав чинники, які обумовлюють такий стан вищої юридичної освіти в Україні:

• умови доступу до юридичної освіти не визначають спроможності абітурієнтів здобувати вищу освіту за цією спеціальністю;
• відсутність ефективної системи внутрішнього забезпечення якості освіти у ЗВО;
• низька ефективність системи зовнішнього забезпечення якості вищої юридичної освіти;
• дуалістична система підготовки правників у ЗВО системи МОН і МВС та інших закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання;
• слабкий вплив на якість юридичної освіти професійної правничої спільноти;
• низька якість освітніх програм магістерського рівня вищої юридичної освіти.

Водночас, за словами Андрія Бойка, уже реалізовано низку заходів з метою покращення якості юридичної освіти:

• З 2018 року впроваджено Єдине фахове вступне випробування для вступу на навчання за магістерськими освітніми програмами за спеціальностями 081 «Право» та 293 «Міжнародне право».
• Впроваджено (у 2023 році проведено вперше) для здобувачів освітнього рівня «Магістр» за спеціальностями «Право» та «Міжнародне право» Єдиний державний кваліфікаційний іспит.
• Затверджено освітні стандарти за освітніми рівнями «Бакалавр», «Магістр», «Доктор філософії у галузі права» за спеціальностями «Право» та «Міжнародне право».
• У 2024 році посилено вимоги доступу до юридичної освіти на бакалаврські освітні програми.

Світлана Хилюк, директорка Школи права Українського католицького університету, завідувачка кафедри теорії права та прав людини, торкнулася теми конкуренції української вищої юридичної освіти з освітою за кордоном. Вона навела приклад студентів УКУ, які успішно склали сесії в Нідерландах, США, Німеччині. За словами пані Хилюк, це свідчить про те, що університет пропонує якість освітніх послуг, співмірну із західними стандартами. Водночас експертка вважає, що порівнювати вищу юридичну освіту в Україні загалом із західними зразками важко, оскільки в нашій країні в цій сфері ще залишилося багато радянських рудиментів та їхніх наслідків.

Володимир Венгер, декан Факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», наголосив, що критичною проблемою є відірваність юридичної освіти від реального життя. У своєму виступі він порушив проблеми корупції у вишах, плагіату, дотримання академічної доброчесності. За словами пана Венгера, корупція у вищій юридичній освіті починається зі студентської лави, і в більшості вишів про це мовчать.

Також до дискусії долучилися:

• Анастасія Безкоровайна, голова HR-відділу AVELLUM;
• Євген Ріяко, керуючий партнер RIYAKO & PARTNERS;
• Ксенія Уколова, Голова Ліги студентів АПУ, молодша юристка у справах захисту дітей ADVANQ.

Фоторепортаж із заходу ви можете переглянути за цим посиланням.

Асоціація правників України дякує за підтримку в організації форуму Проєкту ЄС «Право-Justice», а також:

• партнерам вечірнього прийому: MORIS, VB PARTNERS;
• партнерам: AVELLUM, Юридичній групі LCF;
• партнеру сесії 1. Тренди: Asters;
• партнеру сесії 2. Свої про своє — відверто: SAYENKO KHARENKO;
• партнеру сесії 3. Клієнти: ESQUIRES;
• партнеру сесії 4. Кадри: RIYAKO & PARTNERS.

Поділитися

Твітнути