Реалізовано в рамках інформаційно-аналітичного порталу

Документи Міністерства оборони України

Наказ № 452 від 28.12.2022 Про затвердження Концепції розвитку фізичної підготовки і спорту в системі Міністерства оборони України

Тип документу

Наказ

Рік затвердження

2022

Видавець

Міністерство оборони України

СКАЧАТИ pdf

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

28.12.2022 № 452

Про затвердження Концепції розвитку фізичної підготовки і спорту
в системі Міністерства оборони України

Відповідно до статей 6, 30 Закону України “Про фізичну культуру і спорт”, підпунктів 97 та 99 пункту 4 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 671 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 730), та з метою забезпечення заходів у сфері фізичної культури і спорту в Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Концепцію розвитку фізичної підготовки і спорту в системі Міністерства оборони України, що додається.

2. Управлінню фізичної культури і спорту Міністерства оборони України забезпечити в межах повноважень підготовку проєктів нормативно-правових актів, інших керівних документів щодо реалізації Концепції розвитку фізичної підготовки і спорту в системі Міністерства оборони України спільно із заінтересованими структурними підрозділами Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, іншими органами військового управління, видами та окремими родами військ (сил) Збройних Сил України, вищими військовими навчальними закладами (військовими навчальними підрозділами закладів вищої освіти, закладами фахової передвищої військової освіти), закладами, установами, організаціями.

3. Наказ Міністерства оборони України від 13 травня 2016 року № 257 “Про затвердження Концепції розвитку фізичної підготовки і спорту у Збройних Силах України на період до 2020 року” вважати таким, що втратив чинність.

4. Наказ розіслати згідно з розрахунком розсилки.

Міністр оборони України

О. Резніков

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
оборони України
28 грудня 2022 року № 452

КОНЦЕПЦІЯ
розвитку фізичної підготовки і спорту в системі Міністерства оборони України

I. Вступна частина

Інтеграція в євроатлантичний безпековий простір та отримання членства в НАТО є складовими стратегічного курсу України і має передбачати, зокрема, формування єдиних поглядів на всебічне забезпечення фізичної готовності і спортивної майстерності військовослужбовців і працівників Збройних Сил України (далі – Збройні Сили), Державної спеціальної служби транспорту (далі – Держспецтрансслужба), розвідувального органу Міністерства оборони України, інших військових організаційних структур, закладів, установ, організацій (далі – система Міноборони) до військово-професійної діяльності та виконання завдань за призначенням, тобто визначення Концепції розвитку фізичної підготовки і спорту в системі Міноборони (далі – Концепція).

Розроблення Концепції зумовлено низкою потреб ефективного функціонування системи фізичної підготовки і спорту серед військовослужбовців та працівників Збройних Сил (далі – особовий склад), які постали перед системою Міноборони і на які потрібно адекватно реагувати. Серед них потрібно виділити такі: подальший розвиток та вдосконалення системи фізичної підготовки і спорту; забезпечення пріоритетних наукових досліджень та їх координація у галузі; аналіз та узагальнення вітчизняного та світового фізкультурно-спортивного досвіду серед особового складу; з’ясування особливостей, тенденцій та закономірностей еволюції фізичної підготовки і спорту особового складу у різні історичні періоди; врахування історичної спадщини для реалізації державної політики галузі; збереження фізкультурно-спортивного надбання, національних традицій галузі та їх примноження; створення належних умов для формування кадрового потенціалу галузі фізичної культури і спорту особового складу для потреб системи Міноборони та інших складових сил оборони держави; популяризація фізичної культури і спорту та здорового способу життя серед особового складу.

Зазначені потреби є актуальними з точки зору наявності застарілих стереотипів щодо місця і ролі фізичної підготовки і спорту особового складу в системі його військово-професійної діяльності.

1.1. Визначення проблем, на вирішення яких спрямована Концепція

Розвиток системи фізичної підготовки і спортивної діяльності особового складу до рівня показників щодо можливостей імплементації до стандартів НАТО передбачає вирішення низки проблем, серед яких:

необхідність гармонізації нормативно-правового забезпечення й управлінських практик у сфері фізичної підготовки і спортивного вдосконалення особового складу із законодавством, кращими практиками країн Євросоюзу та країн-членів НАТО із збереженням в його основі цінностей і традицій національного війська;
удосконалення управління та керівництва фізичною підготовкою і спортом з урахуванням змін в організації бойового навчання і підготовки, освоєння і застосування нових видів озброєння та військової техніки, набутого досвіду ведення бойових дій в період з 2014 року, а також переходу на контрактну основу комплектування та створення професійних Збройних Сил;
забезпечення належного рівня фізичної готовності і спортивної майстерності особового складу до виконання завдань за призначенням відповідно до вимог сучасності;
досягнення відповідного рівня практичної підготовки випускників навчальних центрів, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, закладів фахової передвищої військової освіти (далі – НЦ, ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО) з питань організації та проведення фізичної підготовки та спортивних заходів;
потреба у підвищенні ефективності проведення навчально-тренувального процесу з особовим складом, надання методичної і практичної допомоги керівникам занять з організації та проведення спеціальної фізичної підготовки, розвитку військово-прикладного спорту шляхом створення і забезпечення розвитку центрів спеціальної фізичної підготовки та виживання;
необхідність інтенсифікації процесу фізичної підготовки і спорту військовослужбовців;
забезпечення безперервності процесу фізичної підготовки і спорту особового складу упродовж його служби для набуття оперативних (бойових, спеціальних) спроможностей виконувати завдання оборонного планування, застосування Збройних Сил, спільних дій у складі об’єднаних органів військового управління, а також їх сумісності з підрозділами збройних сил країн-членів НАТО для виконання спільних бойових завдань;
удосконалення організаційно-штатної структури органів військового управління сфери фізичної підготовки і спорту, закладів фізичної культури і спорту Міноборони, а також профільних підрозділів (груп, служб, відділів, кафедр, циклів, предметно-методичних комісій тощо) у військових частинах (НЦ, ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО), військових (військово-морських) ліцеях (далі – ВЛ);
неукомплектованість низки посад у військових частинах фахівцями фізичної підготовки і спорту;
недосконалий процес централізованої перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів з фізичної підготовки і спорту, необхідність створення та удосконалення неперервної системи військово-спеціальної фізкультурної освіти;
потреба у створенні системи підготовки інструкторів з фізичної підготовки і спорту, а у перспективі – інструкторів з рукопашного бою та інших військово-прикладних розділів фізичної підготовки;
потребує вдосконалення система оцінки діяльності фахівців фізичної підготовки і спорту;
необхідність вдосконалення діяльності закладів фізичної культури і спорту Міноборони в сучасних умовах, зокрема і співпраці з військовими частинами (органами військового управління, НЦ, ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО, ВЛ, закладами, установами, організаціями) гарнізону щодо спільного використання їх навчально-матеріальної бази для проведення заходів з фізичної підготовки особового складу та навчально-тренувального процесу з видів спорту;
потреба у створенні закладу фізичної культури і спорту Міноборони з військово-прикладних видів спорту, колективів фізичної культури та центрів курсантсько-студентського спорту у ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО, ВЛ;
недостатній рівень розвитку військово-прикладного спорту серед особового складу як важливого фактору підвищення їхньої фізичної і психологічної готовності;
потреба в удосконаленні фізкультурно-спортивної реабілітації для військовослужбовців – осіб з інвалідністю та тих осіб, що є тимчасово звільнені від занять фізичною підготовкою і спортом;
потреба у збільшенні кількості спортивних секцій у військових частинах, НЦ, ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО, ВЛ для розвитку олімпійського та неолімпійського (зокрема, військово-прикладного і масового) спорту;
потреба поліпшення кількісного та якісного складу спортивного резерву для військ (сил), НЦ, ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО, ВЛ, розвиток дитячо-юнацьких спортивних шкіл тощо;
необхідність удосконалення процесу фізичної підготовки і спортивної діяльності для резервістів та Сил територіальної оборони Збройних Сил;
потреба у поліпшенні співпраці із центральними органами виконавчої влади, іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інститутами громадянського суспільства з питань розвитку фізичної підготовки і спорту серед особового складу;
підвищення ефективності інформаційного забезпечення щодо важливості занять фізичною підготовкою і спортом особовим складом, забезпечення їх систематичності і доступності;
потребує вдосконалення система наукової та науково-технічної діяльності у сфері фізичної підготовки і спорту особового складу;
недостатній рівень сталих традицій щодо фізичного виховання і масового спорту як важливих чинників фізичного та соціального благополуччя, поліпшення стану здоров’я, ведення здорового способу життя і подовження його тривалості;
низька ефективність функціонування системи фізичного виховання, недостатнє використання можливостей військово-прикладного спорту для підготовки допризовної молоді в Україні як ефективних засобів підвищення їх фізичної готовності, спортивної майстерності та військово-патріотичного виховання;
потреба у підвищенні ефективності системи мотивації особового складу до занять фізичною підготовкою і спортом, їх заохочення за високий рівень фізичної готовності та спортивної майстерності;
дотримання принципу забезпечення рівних прав та можливостей особового складу жінок і чоловіків щодо їх фізичного та спортивного вдосконалення;
невідповідність вимогам сучасності та відставання від світових стандартів всебічного забезпечення галузі: матеріально-технічного, наукового, організаційно-методичного, фінансового, кадрового, медичного, інформаційного;
пошкоджена чи знищена інфраструктура, зокрема і навчально-матеріальна база з фізичної підготовки і спорту системи Міноборони з 2014 року.

1.2. Аналіз причин існуючих проблем та обґрунтування необхідності їх вирішення

Головні причини виникнення вищезазначених проблем сьогодення характеризуються такими чинниками:

недосконалий процес прогнозування розвитку фізичної підготовки і спорту, незавершеність розроблення законодавчих та нормативно-правових актів з питань розвитку, функціонування та удосконалення системи фізичної підготовки і спорту особового складу на середньострокову та довгострокову перспективу в контексті забезпечення національної безпеки України, захисту її національних інтересів з урахуванням досвіду країн-членів НАТО і збереженням вітчизняних цінностей і традицій;
неповне врахування можливостей програмного забезпечення процесу фізичної підготовки і спорту, урахування змін в організації бойового навчання і підготовки, освоєння і застосування нових видів озброєння та військової техніки, набутого досвіду ведення бойових дій в період з 2014 року на етапі переходу на контрактну основу комплектування та створення професійних Збройних Сил;
недостатня ефективність керівництва та організації процесом фізичного і спортивного вдосконалення особового складу, а також його засобів, методів і форм щодо забезпечення належного рівня фізичної готовності до виконання завдань за призначенням, у тому числі внаслідок недосконалої організаційно-штатної структури органів військового управління сфери фізичної підготовки і спорту усіх рівнів, а також профільних підрозділів (груп, служб, відділів, кафедр, циклів тощо) у військових частинах (НЦ, ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО, ВЛ);
неефективність процесу фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки і спорту у НЦ, ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО для досягнення відповідного рівня практичної підготовки їх випускників, а також процесу прививання командних, організаційно-методичних навичок і вмінь щодо організації та проведення ними заходів фізичної підготовки і спорту в підпорядкованих підрозділах, у тому числі внаслідок недосконалої організаційно-штатної структури кафедр фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки і спорту ВВНЗ (ВНП ЗВО, ЗФПВО, ВЛ), підрозділів НЦ та рівня підготовки науково-педагогічного (педагогічного) складу, інструкторів для організації і проведення фізичної підготовки і спорту відповідно до вимог інтеграції в НАТО;
неповна відповідність змісту системи фізичної підготовки і спорту сучасному досвіду бойової та оперативної підготовки військ (сил), їх застосуванню у війнах, локальних конфліктах, антитерористичних і міжнародних операціях з підтримання миру та безпеки, стандартам країн – членів НАТО, у тому числі врахування особливостей під час освоєння і застосування нових видів озброєння та військової техніки;
невідповідність якості освітнього процесу з фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки і спортивної діяльності у ВВНЗ (ВНП ЗВО, ЗФПВО, ВЛ) передовим технологіям сучасності; повільне впровадження сучасних інформаційних, інформаційно-комунікаційних, інтерактивних, особистісно-орієнтованих педагогічних технологій і технологій дистанційного навчання, зокрема щодо виконання Програми НАТО “Удосконалення військової освіти” (DEEP);
переважно несистемний характер занять фізичними вправами та спортом більшості особового складу упродовж періодів підготовки;
обмежена рухова активність частини особового складу військових спеціальностей операторського профілю, органів військового управління в процесі військово-професійної діяльності, а також осіб допризовного та призовного віку, у тому числі внаслідок наявності тенденції останніх років до погіршення стану здоров’я значної частини допризовної та призовної молоді тощо;
потреба у вдосконаленні процесу централізованої перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів з фізичної підготовки і спорту системи Міноборони та інших структур сектору безпеки і оборони держави, зокрема в системі міністерств оборони країн-членів НАТО;
недосконалість взаємодії між замовниками на підготовку кадрів та ВВНЗ (ВНП ЗВО, ЗФПВО, ВЛ), НЦ щодо якості підготовки фахівців фізичної підготовки і спорту для потреб системи Міноборони та структур сектору безпеки і оборони України;
недосконала система координації, а також взаємодія між органами військового управління фізичної підготовки і спорту всіх рівнів, службами фізичної підготовки і спорту військових частин та НЦ, профільними науковими підрозділами та кафедрами (циклами, предметно-методичними комісіями, далі – ПМК) ВВНЗ (ВНП ЗВО, ЗФПВО, ВЛ) з питань наукової та науково-технічної діяльності;
необхідність інтенсифікації процесу фізичної підготовки і спорту особового складу внаслідок обмеження часу на види військово-професійної підготовки, стислі строки освоєння нових зразків техніки та озброєння;
необхідність забезпечення фізичної готовності резервістів та особового складу Сил територіальної оборони Збройних Сил до виконання завдань за призначенням;
недостатній рівень знань щодо потенціалу військово-прикладного спорту та використання його можливостей як важливого засобу підвищення рівня фізичної і психологічної готовності особового складу, військово-професійної діяльності, військово-патріотичного виховання, формування професійно-важливих навичок та вмінь для виконання службово-бойових завдань за призначенням;
потреба забезпечення рівних гендерних прав та можливостей щодо використання засобів фізичного та спортивного вдосконалення особового складу жінок і чоловіків;
недостатній рівень володіння іноземними мовами;
застарілі методи (переважно морально-психологічного спрямування) мотивації особового складу до занять фізичною підготовкою та спортом, їх заохочення за високий рівень фізичної готовності й спортивної майстерності;
невідповідність навчально-матеріальної бази з фізичної підготовки і спорту та спортивної інфраструктури щоденним потребам особового складу, зокрема недостатня кількість або відсутність спеціальних тренажерів для фізкультурно-спортивної реабілітації осіб з інвалідністю, а також хворих, які тимчасово звільнені від занять фізичною підготовкою і спортом;
невідповідність європейським та світовим стандартам якості спортивних об’єктів закладів фізичної культури і спорту Міноборони, зокрема і тих, які мають статус баз олімпійської підготовки;
недостатній рівень пропаганди, освіченості, інформованості особового складу щодо усвідомлення цінності здоров’я та відповідального ставлення командирів (начальників) до виховання підлеглих, а також неефективність системи їх стимулювання до збереження та зміцнення свого здоров’я, у тому числі внаслідок неповного використання можливостей інформаційно-просвітницьких заходів щодо переконання військовослужбовців у важливості занять фізичною підготовкою і спортом та забезпечення їх систематичності й доступності;
недостатнє фінансування наукових досліджень, невідповідність системи впровадження результатів досліджень у практику діяльності сфери фізичної підготовки і спорту сучасним вимогам;
недостатнє бюджетне фінансування, неефективне залучення позабюджетних коштів до сфери фізичної підготовки і спорту особового складу;
відсутність механізму інвестування у розвиток і популяризацію масового військового спорту.

Зважаючи на вищевикладене, подальший розвиток системи фізичної підготовки і спорту вимагає її оновлення, застосування нових підходів до формування її структури і змісту, що сприятиме здійсненню стратегічного курсу країни на набуття її членства в НАТО, забезпеченню системи Міноборони фізично підготовленим особовим складом.

Вбачається, що комплексне розв’язання існуючих проблем можливе шляхом розроблення, затвердження та виконання вимог Концепції, а також інших керівних документів, які будуть створені на її основі.

Отже, існує потреба у впровадженні цілісної загальної політики в Міноборони щодо розвитку системи фізичної підготовки і спорту, що сприятиме єдності та консолідації особового складу.

Концепція сприяє взаємодії між структурами системи Міноборони та сектору безпеки і оборони держави.

II. Загальні положення Концепції

2.1. Засади розвитку Концепції

Концепція закладає методологічні основи та відображає наукову систему поглядів на теоретичні, змістовні й організаційні засади дослідження фізичної підготовки і спорту особового складу в системі Міноборони.

В основу Концепції покладено ідею описати теоретичну модель перспективної системи фізичної підготовки і спорту особового складу та передбачити основні напрями її розвитку в системі Міноборони.

Фізична підготовка і спорт у системі Міноборони виконують низку функцій. До загальних відносяться: світоглядна, виховна, освітня, розвиваюча, видовищна, рекламна, комунікативна, комерційна, стимулююча, оздоровчо-гігієнічна, загально-культурна, методологічна. Серед специфічних: змагальна, гедоністична, нормативна, престижна, прикладна функції, а також функція “відволікання”.

Правову основу Концепції складають: Конституція України; закони України; Стратегія національної безпеки України, затверджена Указом Президента України від 14 вересня 2020 року № 392/2020; Стратегія воєнної безпеки України, затверджена Указом Президента України від 25 березня 2021 року № 121/2021; Стратегічний оборонний бюлетень України, затверджений Указом Президента України від 17 вересня 2021 року № 473/2021; Указ Президента України “Про підтримку розвитку системи спортивної реабілітації учасників бойових дій, які брали участь в антитерористичній операції у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської федерації у Донецькій та Луганській областях” від 12 травня 2018 року № 123/2018; постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2006 року № 30 “Про затвердження Порядку надання закладу фізичної культури і спорту статусу бази олімпійської підготовки і переліку закладів, яким надано такий статус”; Державна цільова соціальна програма розвитку фізичної культури і спорту на період до 2024 року, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2017 року № 115; Стратегія розвитку фізичної культури і спорту на період до 2028 року, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 2020 року № 1089; Концепція Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання на період до 2025 року, затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2020 року № 1233-р; Державна цільова соціальна програма національно-патріотичного виховання на період до 2025 року, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2021 року № 673; наказ Міністерства оборони України від 29 грудня 2020 року № 497 “Про введення в дію рішення колегії Міністерства оборони України”; наказ Міністерства оборони України від 14 серпня 2020 року № 283 “Про організацію виконання окремих заходів оборонної реформи на середньострокову перспективу”; інші законодавчі та нормативно-правові акти з питань національної безпеки і оборони, які регулюють функціонування фізичної підготовки і спорту особового складу.

2.2. Визначення Концепції, її основні теоретичні та практичні положення

Концепція розвитку фізичної підготовки і спорту в системі Міноборони – сукупність поглядів, принципів, напрямів, цільових установок, пріоритетів, форм та методів діяльності, спрямованих на розвиток системи фізичної підготовки і спорту особового складу, яка функціонує на засадах єдиної законодавчої та нормативно-правової бази, національних стандартах та інтегрується до стандартів країн – членів НАТО.

У Концепції визначаються існуюча проблематика сфери та її причини, мета, завдання, принципи реалізації, комплекс основних заходів, пріоритетні напрями розвитку, механізми реалізації та контролю, очікувані результати розвитку фізичної підготовки і спортивної діяльності особового складу в системі Міноборони.

У Концепції узагальнюється передовий вітчизняний та міжнародний досвід щодо розвитку системи фізичної підготовки і спортивної діяльності особового складу, який базується на сучасних засобах, методах і формах управління. Концепція має врахувати передові досягнення розвитку теорії і практики підготовки особового складу, забезпечити теоретичне підґрунтя для раціонального поєднання централізації та децентралізації управління процесом їх фізичної підготовки і спорту у системі Міноборони. Це має сприяти зменшенню проміжних ланок управління, підвищенню ефективності керівництва, організації, забезпечення та проведення заходів з фізичної підготовки і спорту з особовим складом. У Концепції визначається порядок функціонування, шляхи подальшого розвитку й удосконалення процесу фізичної підготовки і спорту серед особового складу в системі Міноборони.

Концепція є підставою для розробки та набрання чинності нормативних актів Міноборони, керівних документів Головнокомандувача Збройних Сил України, Генерального штабу Збройних Сил України, видів (окремих родів військ (сил)) Збройних Сил, військових організаційних структур, військових частин, НЦ, ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО, ВЛ з питань керівництва, організації, забезпечення і проведення заходів фізичної підготовки та спортивної діяльності.

Зміни до Концепції можуть вноситися у встановленому порядку.

З метою підвищення ефективності реалізації вимог Концепції, відповідальні структурні підрозділи Міноборони, Генерального штабу Збройних Сил спільно з іншими органами військового управління можуть розробляти відповідні програми, положення, плани тощо щодо розвитку фізичної підготовки і спорту в системі Міноборони.

Теоретичною основою Концепції стали:

Положення про Міністерство оборони України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 671 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 730 (із змінами);

Питання Головнокомандувача Збройних Сил України, затверджені Указом Президента України від 27 березня 2020 року № 123/2020;

Положення про Генеральний штаб Збройних Сил України, затверджене Указом Президента України від 30 січня 2019 року № 23/2019;

Концепція розвитку фізичної підготовки і спорту у Збройних Силах України на період до 2020 року, затверджена наказом Міноборони від 13 травня 2016 року № 257;

Положення про Управління фізичної культури і спорту Міністерства оборони України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 05 червня 2019 року № 283 (із змінами);

Положення про організацію і проведення спортивних заходів у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, затверджене наказом Міністерства оборони України від 19 листопада 2019 року № 592, зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 14 січня 2020 року № 74/34357;

Інструкція з фізичної підготовки у системі Міністерства оборони України, затверджена наказом Міністерства оборони України від 05 серпня 2021 року № 225, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2021 року за № 1289/36911 (далі – Інструкція);

наказ Міністерства оборони України від 27 серпня 2021 року № 255 “Про організацію виконання завдань у Процесі планування та оцінки сил міжнародної програми НАТО “Партнерство заради миру” в системі Міністерства оборони України”;

Положення про Головне управління доктрин та підготовки Генерального штабу Збройних Сил України, затверджене наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 06 липня 2020 року № 52/ДСК;

Доктрина з організації підготовки у Збройних Силах України, затверджена начальником Генерального штабу Збройних Сил України від 20 червня 2020 року;

щорічні накази Головнокомандувача Збройних Сил України щодо організації та проведення фізичної підготовки у Збройних Силах України на відповідний навчальний рік.

Практичною основою Концепції стали:

досвід діяльності в галузі фізичної культури і спорту Управління фізичної культури і спорту Міністерства оборони України, відділу фізичної підготовки управління доктрин та індивідуальної підготовки Головного управління доктрин та підготовки Генерального штабу Збройних Сил України, навчально-наукового інституту фізичної культури та спортивно-оздоровчих технологій Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, фахівців фізичної підготовки і спорту органів військового управління видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил, Держспецтрансслужби, розвідувального органу Міноборони, інших військових організаційних структур, оперативних (повітряних) командувань, військово-морських баз, військових частин, НЦ, ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО, ВЛ, закладів фізичної культури і спорту Міноборони, інших закладів, установ, організацій;
досвід організації й проведення форм фізичної підготовки, а також результати перевірок стану фізичної підготовки та спортивних заходів у підрозділах військових частин, НЦ, ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО, ВЛ, органах військового управління, закладах, установах, організаціях;
результати участі особового складу із числа спортсменів – членів збірних команд України на Олімпійських іграх, чемпіонатах світу, Європи, інших міжнародних змаганнях (універсіадах, кубкових, регіональних тощо), Всесвітніх іграх серед військовослужбовців, а також на чемпіонатах (кубках) світу та регіональних змаганнях серед військовослужбовців за програмою Міжнародної ради військового спорту (далі – CISM);
результати участі особового складу – членів збірних спортивних команд Збройних Сил у чемпіонатах (кубках) України, Всеукраїнських іграх тощо;
результати участі особового складу системи Міноборони у спортивних та військово-спортивних змаганнях на першість підрозділів, військових частин (ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО, ВЛ, НЦ, органів військового управління), оперативних (повітряних) командувань (військових організаційних структур), видів (окремих родів військ (сил)) Збройних Сил та чемпіонатів Збройних Сил;
результати участі військовослужбовців, ветеранів Збройних Сил та інших структур сектору безпеки і оборони України в міжнародних змаганнях: “Ігри Нескорених” (“Invictus Game”), “Ігри Воїнів” (“Warrior Games”), Марафон Морської піхоти у США;
результати участі особового складу видів (окремих родів військ (сил)) Збройних Сил у міжнародних військово-спортивних змаганнях серед військовослужбовців (багатоборствах) на кращий підрозділ;
співпраця зі спортивними федераціями України та іншими громадськими об’єднаннями фізкультурно-спортивної спрямованості з питань розвитку спорту серед особового складу.

Концепція є складовою частиною забезпечення реалізації державної політики у сфері фізичної культури і спорту особового складу.

III. Мета, завдання і принципи Концепції

3.1. Мета Концепції

Метою Концепції є сприяння у забезпеченні подальшого розвитку та вдосконалення фізичної підготовки і спорту серед особового складу, відведення їй однієї з провідних ролей у системі Міноборони, зокрема:

у забезпеченні фізичної готовності військовослужбовців до рівня фізичної готовності військовослужбовців армій країн-членів НАТО;
у забезпеченні рівня спортивної майстерності спортсменів серед особового складу, який буде конкурентоспроможним на міжнародному рівні;
у формуванні та вдосконаленні фізичної готовності особового складу до виконання службових завдань, поліпшення бойової готовності військових частин і підрозділів шляхом підвищення рівня розвитку фізичних і спеціальних якостей, оволодіння та вдосконалення військово-прикладними руховими навичками і вміннями;
у формуванні готовності до перенесення екстремальних фізичних і психологічних навантажень у період підготовки та ведення бойових дій, виховання морально-вольових якостей;
у формуванні та вдосконаленні командних, організаційно-методичних навичок і вмінь керівників форм фізичної підготовки і спортивної діяльності;
у підвищенні стійкості організму військовослужбовців до впливу несприятливих факторів службової діяльності та навколишнього середовища;
у сприянні вдосконаленню бойової злагодженості військових частин і підрозділів, підвищенню рівня військово-професійної підготовки;
у поліпшенні фізичного розвитку, зміцненні здоров’я особового складу як важливого чинника здорового способу життя, профілактики захворювань, формування гуманістичних цінностей, створення умов для гармонійного розвитку, сприяння досягненню фізичної та духовної досконалості, виявлення резервних можливостей організму, формування патріотичних почуттів в особового складу та позитивного іміджу системи Міноборони у державі, європейському та світовому співтоваристві.

Мета Концепції досягається шляхом вирішення її завдань.

3.2. Завдання Концепції

Головними завданнями Концепції є:

визначення пріоритетних напрямів розвитку та удосконалення системи фізичної підготовки і спорту в Міноборони (розділ IV);
розроблення основних напрямів діяльності щодо реалізації положень Концепції (розділ V).
У процесі вирішення завдань Концепції передбачається перевірка дієвості передбачених теоретичних положень та заходів, які спрямовані у тому числі на сприяння підвищення престижу військової служби та наближення фізичної підготовки і спорту до стандартів НАТО, що розроблені в Інструкції, а саме:
концептуальних (теоретичних) основ системи фізичної підготовки особового складу: мети, загальних завдань, принципів та понятійного апарату;
категорій та вікових груп військовослужбовців чоловіків і жінок згідно з вимогами військово-професійної діяльності до рівня їх фізичної готовності;
спеціальних завдань фізичної підготовки військовослужбовців: розвідувальних підрозділів; Держспецтрансслужби; Військової служби правопорядку у Збройних Силах; Військ зв’язку і кібербезпеки Збройних Сил; Сил підтримки Збройних Сил; військових частин і підрозділів безпосереднього підпорядкування органам військового управління; Медичних сил Збройних Сил; Сил логістики Збройних Сил; інших військових організаційних структур, а також ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО, які не входять до складу видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил; органів військового управління, закладів, наукових установ тощо;
підсистеми управління та керівництва фізичною підготовкою і спортом особового складу: у Міноборони; у Збройних Силах; у Держспецтрансслужбі; у видах, окремих родах військ (сил) Збройних Сил та оперативних (повітряних) командуваннях; у військових частинах; у ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО, ВЛ;
організації фізичної підготовки у структурі її управління;
удосконаленого змісту перевірки та оцінки фізичної підготовки з позиції концепції постійної фізичної готовності: запровадженої (вперше) перевірки рівня фізичної готовності військовослужбовців першої та другої категорій; розроблених комплексів фізичної готовності (для першої та другої категорій) і фізичної підготовленості (для першої, другої та третьої категорій) особового складу видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил, військових організаційних структур, органів військового управління, ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО, ВЛ;
запровадженої (вперше) 100-бальної рейтинг-системи оцінки результатів фізичної підготовленості військовослужбовців та вдосконаленої традиційної чотирибальної експрес-оцінки; паралельного їх використання для зручності та мобільності;
оптимізованого змісту процесу фізичного вдосконалення особового складу;
визначеного переліку найбільш ефективних фізичних вправ, прийомів та дій, а також комплексів контрольних вправ для чоловіків і жінок усіх вікових груп та категорій;
уточненого переліку та змісту форм фізичної підготовки, а також раціональність їх планування;
упорядженої теоретичної складової основ методики фізичної підготовки військовослужбовців;
уточненого змісту теоретичної і методичної підготовки керівників форм фізичної підготовки та військовослужбовців військових частин, НЦ, ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО, ВЛ;
удосконаленого змісту матеріально-технічного та уточненого переліку інших видів забезпечення фізичної підготовки і спортивної діяльності;
визначеного (вперше) місця, ролі, завдань та особливостей підготовки інструкторів з фізичної підготовки і спорту (рукопашного бою) у військових частинах (ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО, ВЛ);
визначених завдань, які розробляються фахівцями видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил та подаються ними у керівних документах з фізичної підготовки – видових настановах.

3.3. Принципи реалізації Концепції

Реалізація Концепції має ґрунтуватися на принципах забезпечення безперервності процесу фізичної підготовки і спортивної діяльності на всіх етапах служби особового складу; доступності засобів і форм фізичної підготовки; диференційованого підходу до організації фізичної підготовки і спортивної діяльності з урахуванням особливостей військово-професійної діяльності військ (груп військових фахівців).

IV. Пріоритетні напрями розвитку фізичної підготовки і спорту особового складу в системі Міноборони

4.1. Управління та керівництво фізичною підготовкою і спортом

Для забезпечення реалізації державної політики у сфері фізичної культури і спорту, забезпечення належної фізичної підготовки особового складу до службової (військово-професійної) діяльності, сприяння розвитку спорту, взаємодії з відповідними громадськими об’єднаннями фізкультурно-спортивної спрямованості, участь у міжнародному співробітництві у межах повноважень, передбачених законодавством, у Міноборони управління фізичною культурою і спортом покладається на відповідний структурний підрозділ – Управління фізичної культури і спорту Міністерства оборони України.

Керівництво фізичною підготовкою і спортивною діяльністю покладається на командирів (начальників) відповідних рівнів. Основні питання організації фізичної підготовки у військовій частині (планування, підготовки керівників, контролю, обліку та забезпечення) викладені в Інструкції і здійснюються відповідно до її вимог.

Для подальшого підвищення ефективності функціонування управління та керівництва фізичною підготовкою і спортом потребує оптимізації система її централізації та децентралізації, приведення всіх суб’єктів до єдиної системи структурно-логічного підпорядкування, вдосконалення організаційно-штатної структури, зокрема і кількісно-якісного складу органів військового управління сфери фізичної культури (підготовки) і спорту усіх рівнів, закладів фізичної культури і спорту системи Міноборони, а також профільних підрозділів (груп, служб, відділів, кафедр, циклів, ПМК тощо) у військових частинах, НЦ, ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО, ВЛ; введення до їх складу сержантських посад фахівців фізичної підготовки і спорту.

Актуальним питанням є введення штатних посад начальника фізичної підготовки і спорту, інструкторів з фізичної підготовки і спорту (рукопашного бою) у військових частинах, а також укомплектування цих посад фахівцями, які мають відповідну освіту.

Отже, потребує опрацювання питання щодо визначення та обґрунтування кількості фахівців фізичної підготовки і спорту для організації і проведення фізичної підготовки та реалізації спортивної діяльності з особовим складом за стандартами НАТО.

4.2. Розвиток і вдосконалення фізичної підготовки

Передбачається, що основні зусилля доцільно спрямувати на:

вдосконалення процесу прогнозування розвитку фізичної підготовки, розроблення законодавчих та нормативно-правових актів з питань розвитку, функціонування та удосконалення системи фізичної підготовки особового складу на середньострокову та довгострокову перспективу, забезпечення гармонізації нормативно-правового забезпечення фізичної підготовки й управлінських практик її організації та проведення із законодавством, в контексті забезпечення національної безпеки України, захисту її національних інтересів з урахуванням досвіду країн-членів НАТО і збереженням вітчизняних цінностей і традицій;
досягнення показників організації і проведення фізичної підготовки особового складу для забезпечення належного рівня їх фізичної готовності до службової (військово-професійної) діяльності з урахуванням переходу на контрактну основу комплектування та створення професійних Збройних Сил;
вдосконалення теоретичної моделі системи фізичної підготовки і спортивної діяльності особового складу;
забезпечення неперервності та систематичності процесу фізичної підготовки особового складу упродовж військової кар’єри для набуття оперативних (бойових, спеціальних) спроможностей виконувати завдання оборонного планування, застосування Збройних Сил, спільних дій у складі об’єднаних органів військового управління, а також їх сумісності з підрозділами збройних сил країн-членів НАТО для виконання спільних бойових завдань з урахуванням змін в організації бойового навчання, підготовки, освоєння і застосування нового озброєння та військової техніки, набутого досвіду ведення бойових дій в період з 2014 року;
досягнення відповідності змісту фізичної підготовки сучасному досвіду бойової та оперативної підготовки військ (сил), їх застосуванню у війнах, локальних конфліктах, антитерористичних і міжнародних операціях з підтримання миру та безпеки, стандартам країн-членів НАТО; врахування особливостей підготовки під час освоєння нових зразків озброєння та військової техніки;
програмне забезпечення процесу фізичної підготовки на етапі переходу на контрактну основу комплектування та створення професійних Збройних Сил шляхом оновлення існуючих та розробки нових програм;
створення системи фізичної підготовки для резервістів та Сил територіальної оборони Збройних Сил;
забезпечення оптимальних норм рухової активності особового складу військових спеціальностей операторського профілю та фахівців органів військового управління в процесі військово-професійної діяльності;
забезпечення належної якості освітнього процесу з фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки у ВВНЗ (ВНП ЗВО, ЗФПВО, ВЛ), який повною мірою відповідатиме передовим технологіям сучасності, пришвидшення впровадження сучасних інформаційних, інформаційно-комунікаційних, інтерактивних, особистісно-орієнтованих педагогічних технологій і технологій дистанційного навчання, зокрема щодо виконання Програми НАТО “Удосконалення військової освіти” (DEEP);
вдосконалення військових професійних стандартів, розробка типових навчальних програм з фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки і спорту для змінного складу ВВНЗ (ВНП ЗВО, ЗФПВО), а також вдосконалення змісту програм фізичної підготовки в системі бойової підготовки військовослужбовців всіх категорій з урахуванням: бойового досвіду, набутого в період з 2014 року; концептуальних змін у системі бойової підготовки; вимог нормативно-правових документів стосовно оптимізації та реорганізації Збройних Сил; наукових досліджень та досвіду підготовки військовослужбовців армій країн-членів НАТО;
підвищення рівня практичної підготовленості (перш за все організаційно-методичних навичок, умінь і прийняття управлінських рішень) випускників ВВНЗ (ВНП ЗВО, ЗФПВО, ВЛ) та НЦ з питань організації та проведення фізичної підготовки для виконання функціональних обов’язків за посадою;
підвищення рівня військово-професійної підготовленості фахівців кафедр (циклів, ПМК) фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки і спорту ВВНЗ (ВНП ЗВО, ЗФПВО, ВЛ), для викладання за навчальними програмами, що відповідають потребам інтеграції в НАТО; створення та вдосконалення навчально-тренувальних комплексів у складі кафедр (циклів, ПМК), комплектування їх фахівцями сержантського складу – інструкторами з фізичної підготовки і спорту (рукопашного бою);
оптимізація діяльності між органами військового управління фізичної підготовки і спорту всіх рівнів, профільними службами військових частин та НЦ, науковими підрозділами та кафедрами (циклами, ПМК) ВВНЗ (ВНП ЗВО, ЗФПВО, ВЛ) з питань наукової та науково-технічної діяльності у сфері фізичної підготовки особового складу;
вдосконалення процесу централізованої підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів з фізичної підготовки і спорту системи Міноборони та інших структур сектору безпеки і оборони держави; необхідність створення та розвитку неперервної системи військово-спеціальної фізкультурної освіти фахівців, зокрема і з використанням фондів міністерств оборони країн-членів НАТО;
вдосконалення організаційно-штатної структури органів військового управління сфери фізичної підготовки усіх рівнів, а також профільних підрозділів (груп, служб, відділів, кафедр, циклів тощо) у військових частинах, НЦ, ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО, ВЛ;
створення та розвиток колективів фізичної культури та центрів курсантсько-студентського спорту у ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО, ВЛ;
розвиток співпраці з центральними органами виконавчої влади, іншими органами державної влади та місцевого самоврядування, інститутами громадянського суспільства з питань активізації фізичної підготовки серед допризовної та призовної молоді, учнів закладів середньої освіти з метою підняття престижу військової служби, посилення військово-патріотичного виховання, підвищення рівня їх фізичної підготовленості, поліпшення стану здоров’я тощо;
підтримання та подальший розвиток національних традицій та мотивацій щодо фізичної підготовки як важливого чинника фізичного та соціального благополуччя особового складу, поліпшення стану здоров’я, ведення здорового способу життя і подовження його тривалості;
підвищення ефективності та дієвості системи мотивації особового складу до занять фізичною підготовкою, їх стимулювання за високий рівень фізичної готовності;
дотримання принципу забезпечення рівних прав та можливостей особового складу жінок і чоловіків щодо їх фізичного вдосконалення;
вдосконалення централізованої підготовки фахівців фізичної підготовки і спорту тактичного та оперативного рівнів для потреб системи Міноборони та інших структур сектору безпеки і оборони України;
вдосконалення взаємодії між замовниками та ВВНЗ (ВНП ЗВО, ЗФПВО), НЦ щодо підвищення якості підготовки фахівців фізичної підготовки і спорту;
вдосконалення системи інтенсифікації процесу фізичної підготовки;
підвищення ефективності міжнародного військового співробітництва у сфері фізичної підготовки: вивчення передового досвіду її організації в арміях країн-членів НАТО; участь у спільних заходах; підвищення професійної кваліфікації вітчизняних кадрів та рівня володіння ними іноземними мовами;
відновлення пошкоджених (знищених) в період з 2014 року, вдосконалення наявних об’єктів навчально-матеріальної бази з фізичної підготовки і спорту низки військових частин і підрозділів, НЦ, ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО, ВЛ, закладів фізичної культури і спорту Міноборони, інших закладів, установ, організацій;
підвищення ефективності процесу фізичної підготовки особового складу військових частин, органів військового управління, ВВНЗ, ВНП ЗВО, ВЛ, закладів, установ, організацій гарнізонів шляхом спільного використання спортивної бази закладів фізичної культури і спорту Міноборони;
досягнення відповідності вимогам сучасності та світовим стандартам рівня всебічного забезпечення фізичної підготовки: матеріально-технічного, наукового, організаційно-методичного, фінансового, кадрового, медичного, інформаційного.

4.3. Розвиток і вдосконалення олімпійського та неолімпійського (військово-прикладного та масового) спорту

Головним змістом даного пріоритетного напряму є:

прогнозування розвитку спорту в системі Міноборони;
розроблення нових та вдосконалення існуючих законодавчих та нормативно-правових актів з питань функціонування та удосконалення спорту особового складу на середньострокову та довгострокову перспективу в контексті збереження вітчизняних цінностей і традицій, їх подальшого розвитку;
вдосконалення тих олімпійських видів спорту, які підвищують престиж України, Міноборони на міжнародній арені та мають стійкі вітчизняні традиції: стрільба, плавання, фехтування, легка атлетика, боротьба, сучасне п’ятиборство, гімнастика, веслування, велоспорт, кінний спорт, стрибки на батуті, зимові види спорту тощо;
розвиток, вдосконалення, підвищення значущості військово-прикладного спорту шляхом визнання важливих вітчизняних його видів: військового триборства, офіцерського багатоборства, багатоборства військово-спортивного комплексу, стрільби із штатної зброї тощо; військово-прикладних вправ: рукопашного бою, прискореного пересування, подолання перешкод, метання гранат, військово-прикладного плавання, маршів на лижах, вправ на спеціальних снарядах, а також подальшої популяризації тих, які входять до програми CISM: військового п’ятиборства, авіаційного та військово-морського багатоборства, парашутного спорту, спортивного орієнтування;
подальше вдосконалення масових видів спорту у військових підрозділах, у першу чергу тих, які входять до змісту начальної програми з фізичної підготовки: гімнастики, легкої атлетики, лижної підготовки, плавання і веслування, пірнання у довжину, а також гирьового спорту, спортивних ігор тощо;
створення належних умов для відбору перспективних спортсменів, підготовки спортивного резерву;
організація і проведення наукових досліджень спортивної діяльності особового складу, поліпшення їх фінансування та впровадження отриманих результатів у практику;
вдосконалення співпраці з інституціями громадянського суспільства галузі;
централізація перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців спорту;
вдосконалення діяльності закладів фізичної культури і спорту Міноборони в умовах інтеграції в НАТО; створення закладу з розвитку військово-прикладного спорту, комплектування його фахівцями та спортсменами вищої категорії;
підвищення рівня знань особового складу щодо потенціалу олімпійського, військово-прикладного і масового спорту та використання їх можливостей, зокрема і, як ефективних засобів підготовки допризовної молоді, підвищення рівня її фізичної готовності, спортивної майстерності та поліпшення процесу військово-патріотичного виховання;
забезпечення рівних прав та можливостей особового складу жінок і чоловіків щодо їх спортивного вдосконалення;
створення дієвої системи мотивації та стимулювання особового складу за високий рівень його спортивної майстерності;
використання можливостей інформаційно-просвітницьких заходів та підвищення рівня пропаганди, освіченості, інформованості щодо переконання особового складу у важливості занять спортом, забезпечення їх систематичності і доступності; напрацювання традицій щодо розуміння фізичного виховання та масового спорту як важливих чинників фізичного і соціального благополуччя, поліпшення стану здоров’я, ведення здорового способу життя, подовження його тривалості;
підвищення рівня всебічного забезпечення спортивної діяльності особового складу відповідно до вимог сучасності, європейських і світових стандартів якості.

4.4. Діяльність закладів фізичної культури і спорту Міноборони

Важливими складовими даного пріоритетного напряму є:

підтримання високого рівня спортивних досягнень особовим складом на міжнародній арені і подальше його вдосконалення, а саме: завоювання призових місць на Олімпійських іграх, чемпіонатах світу і Європи, а також міжнародних та Всеукраїнських змаганнях серед особового складу за програмою CISM;
сприяння розвитку олімпійського, неолімпійського (військово-прикладного та масового) спорту;
створення належних умов особовому складу військових частин, органів військового управління, ВВНЗ (ВНП ЗВО, ЗФПВО, ВЛ), закладів, установ організацій гарнізонів для занять фізичною підготовкою і спортом на об’єктах закладів фізичної культури і спорту Міноборони;
створення необхідних умов для занять спортом військовослужбовцям строкової служби – спортсменам вищої категорії;
ефективна співпраця із спортивними федераціями України, громадськими об’єднаннями фізкультурно-спортивної спрямованості;
систематичне підвищення кваліфікації тренерського складу;
підготовка спортивного резерву, зокрема у дитячо-юнацьких спортивних школах;
вдосконалення навчально-матеріальної бази з фізичної підготовки і спорту;
створення умов для проведення фізкультурно-спортивної реабілітації особового складу – осіб з інвалідністю.

4.5. Взаємодія з центральними органами виконавчої влади, спортивними федераціями України, іншими громадськими об’єднаннями фізкультурно-спортивної спрямованості