Судова практика
Наявність паркану без сумніву дозволяє ідентифікувати огороджену ним територію як таку, що має призначення для зберігання матеріальних цінностей
18 січня 2024 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 523/8446/22 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, який посилався на відсутність у діях засудженого такої кваліфікуючої ознаки, як проникнення у сховище.
Вироком районного суду особу визнано винуватим та засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України за те, що він, будучи достовірно обізнаним, що на території України оголошено воєнний стан, перебуваючи біля приватного будинку, маючи намір заволодіти майном, проник через огорожу на територію домоволодіння та опинившись у дворі, таємно викрав належне потерпілій майно на загальну суму 6100 грн.
Апеляційним судом вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання скасовано та ухвалено свій.
У касаційній скарзі захисник стверджував, що дії засудженого не можна кваліфікувати за кваліфікуючою ознакою ст. 185 КК України «з проникненням у сховище».
Читайте також: Пошкодження платіжного терміналу з метою заволодіння грошовими коштами слід кваліфікувати як крадіжку з проникненням у сховище
Верховний Суд нагадав що Об’єднана палата Касаційного кримінального суду ВС у свій постанові від 19 листопада 2018 р. у справі № 205/5830/16-к дійшла висновку, що огороджена територія, у тому числі приватного домоволодіння, може бути віднесена за своїми ознаками до поняття «сховище», виходячи з характеру огорожі (розміру, конструкції, цілісності тощо), наявності інших пристосувань та засобів (охорони, сигналізації, собак, освітлення, засувів, гачків, замків на воротах і хвіртках тощо), які об’єктивно перешкоджають вільному доступу сторонніх осіб, а також інших ознак, які дозволяють ідентифікувати вказану територію як таку, що має призначення постійного або тимчасового зберігання матеріальних цінностей (тобто є сховищем).
При цьому в кожному конкретному кримінальному провадженні, де обвинувачення за ч. 3 ст. 185 КК України (ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 187 КК України) включає кваліфікуючу ознаку «проникнення у сховище», належить встановити об’єктивні обставини, які дозволяють ідентифікувати відповідне місце чи територію як «сховище». Ці обставини з огляду на положення ст. 91-94 КПК України підлягають обов’язковому доказуванню, а зібрані та надані суду докази – відповідній оцінці.
Читайте також: Викрадення чужого майна з шафи у жіночій роздягальні спортивного центру вважається вчиненим з проникненням у сховище
При здійсненні такої правової оцінки необхідно виділяти фізичний та юридичний критерії розуміння поняття «проникнення». Зокрема, для визначення фізичного критерію підлягають встановленню: 1) факт входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища); 2) час, спосіб, місце та обставини входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища) з урахуванням режиму доступу до нього та до майна, яким бажає заволодіти особа.
Для з’ясування юридичного критерію слід встановлювати: 1) незаконність входження (потрапляння) у приміщення (житло, інше приміщення чи сховище) або перебування в ньому, що обумовлюється відсутністю в особи права на перебування там, де знаходиться майно, яким вона бажає незаконно заволодіти; 2) мету, яку досягає особа, вчиняючи обрані дії, усвідомлення нею характеру вчиненого суспільно небезпечного діяння, зокрема й факту незаконного входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища) чи перебування в ньому, передбачення наслідків вчиненого діяння.
При цьому обов’язковою ознакою проникнення є його незаконність, тобто відсутність в особи права перебувати в конкретному місці, де знаходиться майно.
З огляду на наявні в матеріалах кримінального провадження докази паркан, через який переліз засуджений та викрав майно потерпілої, фактично є захистом ділянки від сторонніх осіб та об’єктивно перешкоджав вільному доступу на територію ділянки. При цьому наявність такого паркану без сумніву дозволяє ідентифікувати вказану територію як таку, що має призначення постійного або тимчасового зберігання матеріальних цінностей (тобто є сховищем).
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
