МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

12.07.2021 № 198

Про внесення змін до Положення про Воєнно-наукову раду Міністерства оборони України

Відповідно до Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 671 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 730), з метою уточнення основних завдань, складу і структури Воєнно-наукової ради Міністерства оборони України наказую:

1. Внести зміни до Положення про Воєнно-наукову раду Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 30 жовтня 2017 року № 570 (зі змінами), виклавши його в новій редакції, що додається.

2. Наказ розіслати згідно з розрахунком розсилки.

Міністр оборони України

А. Таран

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства оборони України
30.10.2017 № 570 (у редакції наказу
Міністерства оборони України
від 12 липня 2021 року № 198)

ПОЛОЖЕННЯ
про Воєнно-наукову раду Міністерства оборони України

1. Загальні положення

1.1. Воєнно-наукова рада Міністерства оборони України (далі — ВНР) є головним консультативно-дорадчим органом Міністерства оборони України з проблем розвитку воєнної науки, з питань планування, фінансування та координації наукової і науково-технічної діяльності в системі Міністерства оборони України (далі – наукова І науково-технічна діяльність), наукового обґрунтування найважливіших рішень щодо діяльності Міністерства оборони України, Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, розвитку озброєння і військової техніки (далі – ОВТ).

1.2. ВНР у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а також указами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, що регулюють відносини у сфері наукової і науково-технічної діяльності, наказами і директивами Міністерства оборони України та цим Положенням.

1.3. ВНР базує свою роботу на принципах компетентності та об’єктивності, колегіальності та персональної відповідальності за рішення, які вона приймає.

2. Основними завданнями ВНР є:

– розгляд питань щодо удосконалення нормативно-правової бази у сфері наукової і науково-технічної діяльності;

– організація наукового обґрунтування найважливіших рішень щодо діяльності Міністерства оборони України, Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, реалізації заходів державних програм розвитку Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, розвитку ОВТ;

– підготовка пропозицій щодо пріоритетних напрямів розвитку наукової і науково-технічної діяльності у воєнній сфері;

– координація наукової і науково-технічної діяльності щодо формування, коригування та реалізації плану закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення з виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт зі створення, модернізації, утилізації та знищення ОВТ, розроблення стандартів і технологій військового призначення, фундаментальних досліджень для потреб оборони та національної безпеки;

– узгодження заходів Міністерства оборони України, Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту з питань наукової і науково- технічної діяльності.

3. ВНР відповідно до своїх основних завдань:

– здійснює координацію зусиль щодо наукового супроводження реалізації державних програм розвитку Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, розвитку ОВТ, інших програм (планів) з питань оборони;

– готує пропозиції до плану роботи ВНР на рік;

розглядає питання щодо:

– визначення пріоритетних напрямів наукових досліджень, планування, організації, координації та забезпечення наукової і науково-технічної діяльності;

– реформування та розвитку системи наукової і науково-технічної діяльності;

– визначення головних установ за науковою (науково-технічною) проблемою, завданням, проектом або розробкою;

– формування пропозицій до зведеного трирічного плану закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями в частині науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт з розвитку ОВТ;

– формування та реалізації національних, державних, галузевих, міжгалузевих, інноваційних наукових та науково-технічних програм і проектів державного значення у сфері оборони;

– висновків науково-технічної експертизи результатів виконання окремих науково-технічних проектів, науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, науково-технічної продукції, інших об’єктів науково-технічної діяльності в галузі озброєнь;

– військово-технічного співробітництва з іншими державами на підставі міжнародних договорів України в порядку і на умовах, визначених законодавством України;

– висунення кандидатур до присвоєння почесних звань “Заслужений винахідник України”, “Заслужений діяч науки і техніки України”, “Заслужений працівник освіти України”, “Заслужений раціоналізатор України”, а також на здобуття державних стипендій та державних премій в галузі науки і техніки;

розробляє рекомендації щодо:

– проведення комплексного наукового аналізу стосовно внутрішніх і зовнішніх аспектів воєнної безпеки держави, розвитку спроможностей Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту;

– організації наукової експертизи проектів програм, планів наукової і науково-технічної діяльності, матеріалів досліджень у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва та доцільності подальших досліджень за обраним напрямом;

– здійснення взаємодії, розподілу напрямів і тематики наукових досліджень між науковими установами в системі Міністерства оборони України (далі — НУ), вищими військовими навчальними закладами (далі – ВВНЗ) та військовими навчальними підрозділами закладів вищої освіти (далі – ВНП ЗВО) з урахуванням їх спеціалізації та наукового потенціалу;

– координації зусиль НУ, ВВНЗ та ВНП ЗВО у здійсненні взаємодії з відповідними державними органами, установами Національної академії наук України, національними галузевими академіями наук під час виконання наукових досліджень у сфері оборони;

– удосконалення системи керівництва військовою освітою і воєнною наукою та їх взаємодії;

– утворення нових, реорганізації або ліквідації існуючих НУ, наукових підрозділів ВВНЗ та ВНП ЗВО, проведення їх атестації;

– урегулювання питань щодо охорони прав інтелектуальної власності під час виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт за замовленням Міністерства оборони України;

– підготовки, професійного зростання, ефективного використання та соціального захисту наукових і науково-педагогічних працівників НУ, ВВНЗ та ВНП ЗВО.

4. ВНР має право:

– визначати порядок денний своїх засідань (нарад);

– отримувати в установленому порядку від структурних підрозділів Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України та інших органів військового управління, НУ. ВВНЗ та ВНП ЗВО інформацію, необхідну для виконання покладених на ВНР завдань;

– залучати до участі у своїй роботі представників НУ, ВВНЗ та ВНП ЗВО в якості експертів (за погодженням з їх керівниками);

– надавати за результатами наукової експертизи рекомендації щодо припинення неперспективних досліджень у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва;

– формувати рекомендації та ініціювати прийняття рішень щодо коригування планів виконання наукових програм і проектів;

– утворювати у разі потреби тимчасові експертні групи зі складу членів ВНР, наукових і науково-педагогічних працівників НУ, ВВНЗ та ВНП ЗВО для проведення експертизи матеріалів та наукового обґрунтування проектів рішень ВНР.

5. Керівництво, склад, структура ВНР та її секцій

5.1. Головою ВНР є перший заступник Міністра оборони України.

Заступниками голови ВНР є:

• заступник Міністра оборони України, до повноважень якого віднесені питання, пов’язані з формуванням та реалізацією державної політики у сфері військово-технічної політики, спрямованої на розвиток ОВТ, організації науково- дослідних і дослідно-конструкторських робіт з розроблення (модернізації) ОВТ;

• заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України (згідно з розподілом повноважень).

5.2. За посадами до складу ВI IP входять:

• перший заступник Міністра оборони України;

• заступник Міністра оборони України (згідно з розподілом повноважень);

• Головний інспектор Міністерства оборони України;

• генеральні директори директоратів Міністерства оборони України;

директори департаментів:

• юридичного забезпечення Міністерства оборони України;

• кадрової політики Міністерства оборони України;

• воєнної політики та стратегічного планування Міністерства оборони України;

• військової освіти і науки Міністерства оборони України;

• соціального та гуманітарного забезпечення Міністерства оборони України;

• військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України;

• міжнародного оборонного співробітництва Міністерства оборони України;

• заступник директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України;

• заступник директора департаменту – начальник відділу організації наукової діяльності Департаменту військової освіти і науки Міністерства оборони України;

• начальник Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України;

• заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України (згідно з розподілом повноважень);

• начальник Воєнно-наукового управління Генерального штабу Збройних Сил України;

• заступник начальника Воєнно-наукового управління Генерального штабу Збройних Сил України;

заступник Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту (згідно з розподілом повноважень);

• заступники начальників штабів командувань видів (окремих родів військ (сил)) Збройних Сил України (згідно з розподілом повноважень), у підпорядкуванні яких перебувають НУ, ВВНЗ та ВНП ЗВО;

• начальники НУ, ВВНЗ та ВНП ЗВО;

• голова Секції з оборонних проблем Міністерства оборони України при Президії Національної академії наук України;

• уповноважений представник Громадської ради при Міністерстві оборони України, до повноважень якого віднесені питання наукової і науково-технічної діяльності.

За потреби на засідання ВНР та її секцій запрошуються (за згодою) представники державних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів військового управління, складових сил оборони, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук, провідні вчені наукових установ та організацій, іноземні експерти при Міністерстві оборони України від держав – членів НАТО.

1.3. ВНР поділяється на три секції, які є її основними робочими органами для оперативного вирішення актуальних питань:

• секція ВНР за воєнно-теоретичною проблематикою Міністерства оборони України – для розгляду питань щодо національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва, міжнародного військового співробітництва, військової освіти, науки, соціального та гуманітарного забезпечення, військової кадрової політики та інших питань, пов’язаних із забезпеченням виконання Міністерством оборони України основних функцій;

• секція ВНР за військово-технічною проблематикою Міністерства оборони України – для розгляду питань щодо військово-технічної політики, розвитку ОВТ, супроводження закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення;

• секція ВНР за проблематикою Збройних Сил України—для розгляду питань щодо розвитку Збройних Сил України, вдосконалення способів і форм їх підготовки, застосування та всебічного забезпечення.

1.4. Керівниками секцій ВНР є:

• за воєнно-теоретичною проблематикою Міністерства оборони України – директор Департаменту військової освіти і науки Міністерства оборони України;

• за військово-технічною проблематикою Міністерства оборони України — директор Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України;

• за проблематикою Збройних Сил України – начальник Воєнно-наукового управління Генерального штабу Збройних Сил України.

Заступниками керівників секцій ВНР є заступники директорів зазначених департаментів та заступник начальника Воєнно-наукового управління Генерального штабу Збройних Сил України.

1.5. Завдання, функції, склад та порядок роботи секцій ВНР визначаються їх керівниками та затверджуються головою ВНР.

6. Діяльність ВНР та її секцій

6.1. Діяльність ВНР та її секцій здійснюється відповідно до Плану роботи ВНР на рік.

6.2. Основними формами роботи ВНР є засідання у повному складі або за секціями. За рішенням голови ВНР для вирішення комплексних питань можуть проводитись спільні (розширені) засідання ВНР або її секцій із залученням визначених представників структурних підрозділів Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, інших органів військового управління, членів воєнно-наукових рад Збройних Сил України, видів (окремих родів військ (сил)) Збройних Сил України.

Засідання ВНР у повному складі проводяться відповідно до Плану роботи ВНР на рік за рішенням голови ВНР, засідання за секціями – за рішенням керівників секцій ВНР.

Засідання ВНР та її секцій вважаються правоможними, якщо на них присутні більш як половина їх членів.

Засідання ВНР (секції ВНР) веде голова ВНР (керівник секції ВНР), а за його відсутності – заступник голови ВНР (заступник керівника секції ВНР).

За рішенням голови ВНР (керівника секції ВНР) засідання ВНР (секції ВНР) можуть проводитись у відкритому або закритому режимах.

6.3. Рішення ВНР або її секцій приймаються простою більшістю голосів членів ВНР (секцій ВНР), присутніх на засіданні. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні.

Член ВНР або секції ВНР, який не підтримує рішення, може викласти у письмовій формі свою окрему думку, що додається до протоколу засідання.

Рішення ВНР (секції ВНР) оформлюється протоколом, який підписується секретарем, керівником секції ВНР та затверджується головою ВНР або, в разі його відсутності, заступником голови ВНР.

Затверджений протокол засідання ВНР (секції ВНР) доводиться до структурних підрозділів Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України та інших органів військового управління, НУ. ВВНЗ та ВНП ЗВО у частині, що їх стосується.

На підсумковому засіданні ВНР розглядаються проекти Зведеного річного плану наукової і науково-технічної діяльності в системі Міністерства оборони України та Плану роботи ВНР на наступний рік.

За необхідності, з метою організації виконання окремих рішень ВНР та її секцій, рішення можуть оформлюватись дорученнями або наказами Міністерства оборони України.

6.4. Внутрішні питання діяльності ВНР, які не регламентовані цим Положенням, вирішуються за дорученнями голови ВНР або його заступника..

7. Секретаріат ВНР

7.1. Діяльність ВНР та її секцій забезпечує секретаріат ВНР у складі: від Департаменту військової освіти і науки Міністерства оборони України – 2 особи (організація засідань ВНР та секції ВНР за воєнно- теоретичною проблематикою);

від Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України — 2 особи (організація засідань секції ВНР за військово-технічною проблематикою);

від Воєнно-наукового управління Генерального штабу Збройних Сил України – 2 особи (організація засідань секції ВНР за проблематикою Збройних Сил України).

7.2. На секретаріат ВНР покладаються такі завдання:

– розробка Плану роботи ВНР на рік;

– організаційне, інформаційне, матеріально-технічне забезпечення підготовки та проведення засідань ВНР та її секцій;

– організація проведення експертизи проектів документів (матеріалів), які подаються на розгляд ВНР;

– контроль виконання доручень голови ВНР та керівників секцій;

– вжиття заходів з охорони державної таємниці та технічного захисту інформації під час підготовки та проведення засідань ВНР та її секцій;

– оформлення протоколів засідань.

7.3. Інформаційно-аналітичне забезпечення засідань ВНР та її секцій здійснюється через секретаріат ВНР структурними підрозділами Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, інших органів військового управління, НУ, ВВНЗ та ВНПЗВО, до компетенції яких належать питання, що розглядаються.

Директор Департаменту військової освіти і науки Міністерства оборони України

В. Мірненко