Connect with us
Гаряча лінія Міноборони 15-12

Документи Міністерства оборони України

Реалізовано в рамках інформаційно-аналітичного порталу

Документи Міністерства оборони України

Наказ №236/нм від 13.04.2024 Про затвердження Методичних рекомендацій з використання ґендерно чутливої мови в системі Міністерства оборони України

Тип документу

Наказ

Рік затвердження

2024

Видавець

Міністерство оборони України

Герб України

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

Київ

№ 236/нм від 13.04.2024

Про затвердження Методичних рекомендацій з використання ґендерно чутливої мови в системі Міністерства оборони України

Відповідно до Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 671 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 730), на виконання заходу 3 завдання 9 оперативної цілі 1.1 стратегічної цілі 1 Плану заходів з виконання Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2025 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2020 року № 1544-р, та з метою впровадження ґендерного підходу та підходу, що базується на дотриманні прав людини, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у процесі виконання повноважень військовими посадовими особами, державними службовцями та іншими особами, уповноваженими на виконання функцій держави в Міністерстві оборони України, Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту, Розвідувальному органі Міністерства оборони України

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методичні рекомендації з використання ґендерно чутливої мови в системі Міністерства оборони України, що додаються.

2. Наказ розіслати згідно з розрахунком розсилки.

Міністр оборони України Р. Умєров

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства оборони України
13 квітня 2024 року № 236/нм

Методичні рекомендації
з використання ґендерно чутливої мови
в системі Міністерства оборони України

1. Ці Методичні рекомендації встановлюють загальні вимоги до використання ґендерно чутливої мови в Міністерстві оборони України (далі – Міноборони), Збройних Силах України (далі – ЗСУ), Державній спеціальній службі транспорту (далі – ДССТ), розвідувальному органі Міністерства оборони України (далі – система Міноборони) з метою дотримання законодавства України у сфері забезпечення ґендерної рівності та протидії дискримінації, зокрема Конституції України, Законів України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні”, Державної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2022 року № 752-р.

2. У цих Методичних рекомендаціях терміни вживаються в таких значеннях:

ґендерна асиметрія мови – нерівномірність, непропорційність відображення у мові особливостей жінок і чоловіків. Ґендерна асиметрія мови виявляється насамперед в асиметрії означення чоловічого та жіночого роду. Більшість слів, які позначають жінку і чоловіка водночас (родові іменники і займенники), вживаються в чоловічому роді, що робить жінок “непомітними”, оскільки викликають в уяві переважно чоловічі образи. Наприклад, коли слово не стосується якоїсь конкретної статі, а означають жінку й чоловіка водночас: “заступник”, “працівник”, “керівник”, “стажист”;

ґендерні стереотипи – сформовані, узагальнені, штучно створені та нав’язувані уявлення і переконання про те, якими є і як поводяться люди різних статей. Ґендерні стереотипи ґрунтуються на зовнішності, поведінці, емоційному стані та функціональних обов’язках.

Наприклад, стереотипами є: чоловіки сприймаються як маскулінні, владні, незалежні, агресивні, домінуючі, активні, сміливі, неемоційні, зухвалі, прогресивні і мудрі; жінок сприймають як залежних, сумирних, слабких, емоційних, чуттєвих, ніжних, мрійних, вродливих, тендітних, берегинь домашнього вогнища, дбайливих господинь, дружин, матерів;

ґендерно чутлива мова – мова, в якій відсутні прояви сексизму та в якій використовуються фемінітиви;

мова ненависті – будь-яка комунікація у мові, письмі чи поведінці, що є агресивною або такою, що використовує принизливі чи дискримінаційні висловлювання стосовно особи чи групи осіб просто на основі того, ким вони є;

мовний сексизм – дискримінація за статтю в мові.

Наприклад, вислови: “чоловік завжди сильніший за жінку, це зумовлено фізіологією”, “жіноча логіка”, “чоловічий характер”, “воїн – завжди чоловік”, “вона – чоловік у спідниці”, “чоловіки не плачуть”.

Мовний сексизм проявляється через спрямовані на особу або групу осіб принизливі сексистські коментарі, сексуальну об’єктивізацію, сексистські жарти, відверті зауваження, знецінюючі коментарі про одяг, зовнішній вигляд.

Мовний сексизм щодо жінок-матерів та майбутніх матерів проявляється як осуд матерів, які не залишаються вдома з дітьми. Негативний вплив спричиняють також сексистські висловлювання щодо чоловіків, які піклуються про своїх дітей;

стереотипи – своєрідні загальноприйняті в соціумі штампи, якими люди оперують у спілкуванні, яких дотримуються в діяльності, поведінці, стосунках;

фемінітиви – слова жіночого роду, альтернативні або парні аналогічним поняттям чоловічого роду (які зазвичай використовуються до всіх людей незалежно від їхньої статі): льотчик – льотчиця, письменник – письменниця, професор – професорка. Український правопис, схвалений постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 437, закріпив тенденцію до утворення фемінітивів від іменників чоловічого роду за допомогою спеціальних суфіксів для означення осіб жіночої статі. Фемінітиви утворюють за допомогою суфіксів -к-(-а), -иц-(-я), -ин-(-я), -ес-(-а) тощо від іменників чоловічого роду.

3. Основні принципи ґендерно чутливої мови:

інклюзивність – мова має відображати різноманіття та бути включною для всіх, незалежно від їхньої статі та гендерної ідентичності;

рівність – мовне спілкування повинно сприяти рівності, уникати дискримінаційних виразів або стереотипів, пов’язаних із статтю чи ґендером;

видимість – важливо забезпечити рівну видимість жінок та чоловіків у мові, уникаючи невидимості будь-якої групи.

4. Військовослужбовці, державні службовці та працівники в системі Міноборони повинні дотримуватися у своїй службовій діяльності, у публічних висловлюваннях (повідомленнях) та публічних матеріалах засад ґендерно чутливої мови, не використовувати ґендерну асиметрію мови, мовний сексизм, ґендерні стереотипи.

5. З метою використання ґендерно чутливої мови в органах системи Міноборони заборонені: дискримінаційні висловлювання (містять образливі, принижуючі твердження щодо осіб на підставі статі, зовнішності, одягу, сексуальної орієнтації тощо); утиски; мова ненависті щодо певних осіб.

6. Керівництво органів військового управління, з’єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій, керівники/керівниці самостійних структурних підрозділів у системі Міноборони зобов’язані проводити внутрішні інформаційні та просвітницькі кампанії, спрямовані на підвищення рівня обізнаності колективу (особового складу) щодо використання ґендерно чутливої мови та невикористання ґендерної асиметрії мови, мовного сексизму, ґендерних стереотипів.

Для проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи з метою навчання та підвищення обізнаності колективу з цих питань можуть залучатись відповідні фахівці/експерти інших органів та установ.

7. Військовослужбовці, державні службовці та працівники органів системи Міноборони під час виконання своїх посадових обов’язків, а також у спілкуванні повинні використовувати відповідну лексику, застосовуючи такі прийоми:

– виявляти у власній свідомості ґендерні стереотипи та змінювати їх, використовуючи виключно нейтральну лексику: “чоловіки та жінки”;

– використовувати фемінітиви, що дозволяє зробити видимою роботу жінок на стереотипно “нежіночих” посадах та демонструє роль жінок як повноцінних суб’єктів суспільно-політичного життя. Щодо військових звань фемінітиви не застосовуються;

– усі мовні звернення повинні бути вільні від стереотипів та дискримінаційних висловлювань щодо статі;

– уникати використання стереотипних уявлень про ролі та здібності людей залежно від їх статі;

– уважно ставитися до контексту та уникати використання мови, яка може підтримувати ґендерні стереотипи або дискримінаційні погляди;

– уникати стереотипних висловлювань: “слабка стать” або “сильна стать”;

– мова повинна бути універсальною та зрозумілою для всіх, незалежно від статі;

– уникати відверто образливих для жінок і чоловіків висловів або таких, що змальовують жінку гіршою за чоловіка, і навпаки, чоловіка – гіршим за жінку;

– уникати тверджень, які закріплюють у мові та свідомості ґендерні стереотипи, наприклад: чоловіки – чудові керівники, жінки – ідеальні виконавці;

– у випадках, коли потрібно особливо підкреслити присутність представників обох статей, слід використовувати форми, що включають обидві статі;

– активно вживати обидва роди іменників, використовуючи ґендерно- симетричні форми звертання до груп людей різної статі. Наприклад, “шановні учасники та учасниці, пані та панове”;

– вживати слова, які позначають особу за професією, посадою, видом занять у жіночому роді, якщо йдеться про жінок, як в однині (громадянка), так і в множині (заявниці);

– тестувати слова у “дзеркалі”: чи добре виглядатимуть використовувані фраза/текст;

– під час публічних виступів використовувати інклюзивну мову, що не виключає представників жодної статі.

8. Військовослужбовці, державні службовці та працівники органів системи Міноборони зобов’язані при підготовці інформаційних, аналітичних, презентаційних матеріалів брати до уваги ґендерний та недискримінаційний компоненти аналізу (наприклад, презентувати дані, дезагреговані за статтю).

Начальник Управління
гуманітарного забезпечення
Міністерства оборони України майор
Діана Копаниця

Задати питання

    Застереження щодо юридичної консультації: Інформація та документи, доступні на платформі, призначені виключно для інформаційних цілей і не повинні тлумачитись як правова консультація. Користувачі повинні звертатися до кваліфікованих юридичних фахівців за консультаціями, що специфічні для їхніх ситуацій.

    Застереження щодо регуляторних актів: Офіційні регуляторні акти та документи, доступні на платформі, походять безпосередньо від відповідного міністерства або авторитетних джерел. Однак користувачі повинні незалежно перевіряти ці акти на наявність оновлень чи поправок, які можуть не бути негайно відображені на цій платформі.

    Обмеження відповідальності: ТОВ «АКТИВЛЕКС» не несе відповідальності за будь-які збитки чи втрати, що виникли в результаті використання платформи та/або використання інформації та/або документів, доступних на платформі. Це включає прямі, непрямі, випадкові або наслідкові збитки.

    Застереження щодо зовнішніх джерел: Посилання на сторонні джерела або веб-сайти не означають підтвердження або схвалення ТОВ «АКТИВЛЕКС» їхнього змісту. Ми не несемо відповідальності за зміст, точність або доступність будь-яких зовнішніх джерел або веб-сайтів