Аграрні розписки як спосіб кредитування сільгоспвиробників

Галина Олійник, юрист

За останні роки все більшої популярності набуває отримання кредиту під аграрну розписку. Починаючи ще з 2015 року, відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства юстиції України від 01.09.2015 р. No 332/1627/5 «Про запровадження пілотного проекту з відпрацювання технології введення в обіг аграрних розписок» даний проект поширився, крім Полтавщини, на Харківську, Черкаську та Вінницьку області, а з лютого 2018 року це починання охоплює вже всю територію України.

Зазначимо, що проект «Аграрні розписки в Україні» впроваджується IFC, членом Групи Світового банку, у партнерстві зі Швейцарською Конфедерацією в Україні. Мета проекту — покращити доступ до фінансових ресурсів для малих та середніх сільгосптоваровиробників шляхом запуску фінансового інструменту «аграрні розписки». Основні партнери проекту: органи державної влади (Міністерство аграрної політики та продовольства України, Міністерство юстиції України); приватний сектор (постачальники матеріально-технічних ресурсів, банки, зернотрейдери), міжнародні організації.

Щодо поняття «аграрна розписка»

Поняття «аграрна розписка» існує вже досить тривалий час. Його визначення міститься в Законі України «Про аграрні розписки» від 6 листопада 2012 року (далі — Закон). Стаття 1 цього Закону визначає аграрну розписку, як товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов’язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах. Закон виділяє два види аграрних розписок:

1. Товарні аграрні розписки — коли боржник зобов’язується повернути отримані кошти шляхом здійснення поставки вирощеної сільськогосподарської продукції, визначеної кількості та якості.
2. Фінансові аграрні розписки — боржник має повернути грошові кошти, які він самостійно отримає від продажу вирощеної сільськогосподарської продукції.

Як у першому, так і в другому випадку аграрні розписки мають бути оформлені на бланку і підлягають нотаріальному посвідченню в порядку передбаченому Законом України «Про нотаріат». Нотаріус для наділення повноваженнями реєстратора подає держателеві реєстру заяву, до якої додається укладений з його адміністратором (державне підприємство, що належить до сфери управління Мінагрополітики, а саме ДП «Аграрні реєстри») договір про надання доступу до реєстру. Порядок ведення реєстру аграрних розписок затверджений постановою КМУ від 17 липня 2013 року No 665. Нотаріус вважається наділеним повноваженнями реєстратора з моменту надходження до держателя реєстру зазначеної заяви.

У Листі-роз’ясненні Міністерства юстиції України від 10.04.2015 р. No 13-32/143 щодо особливостей посвідчення нотаріусами аграрних розписок вказано, що оскільки предметом за аграрною розпискою є рухоме майно, місцем посвідчення аграрної розписки є місце вираження волі боржника (частина перша ст. 211 ЦК України). Відомості про предмет застави за аграрною розпискою вносяться до Державного реєстру обтяжень рухомого майна особою, яка вчиняє нотаріальні дії, в момент нотаріального посвідчення аграрної розписки. Нотаріуси при посвідченні аграрної розписки застосовують підпункт «у» пункту 3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. No 7-93 «Про державне мито», яким за нотаріальне посвідчення договорів застави встановлено розмір ставки державного мита 0,01 % предмета застави, але не менше 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позиція щодо застосування нотаріусами при посвідченні аграрних розписок ставки державного мита, що встановлена за посвідчення договорів застави, погоджена Міністерством фінансів України (лист від 09.04.2015 р. вих. No 31-11150-12-5/12354) та Державною фіскальною службою України (лист від 15.06.2015 р. вих. No 14216/5/99-99-19-02-02-16).

Застава та її розмір

Відповідно до ст. 7 Закону заставою для отримання грошових коштів виступає виключно майбутній врожай сільськогосподарської продукції. Зрозуміло, що розмір такої застави повинен бути не меншим за розмір зобов’язання за аграрною розпискою. Також необхідно пересвідчитися, що на момент видачі аграрної розписки майбутній врожай не перебуває в інших заставах.

Але виникає питання: як бути, якщо боржник відмовляється виконувати зобов’язання за аграрною розпискою? В такому випадку кредитор має право задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майбутнього врожаю сільськогосподарської продукції переважно перед іншими кредиторами цього боржника в будь-який спосіб, не заборонений законом, а саме шляхом:

• передачі йому права власності на предмет застави в рахунок погашення майнового зобов’язання боржника за товарною аграрною розпискою;
• наділення кредитора за аграрною розпискою правом доростити заставлений майбутній врожай сільськогосподарської продукції;
• зібрати врожай сільськогосподарської продукції самостійно або уповноваженою ним особою та погасити майнове зобов’язання боржника за товарною аграрною розпискою шляхом набуття права власності на таку зібрану (вирощену) сільськогосподарську продукцію;
• погасити грошове зобов’язання боржника за фінансовою аграрною розпискою шляхом укладення договору купівлі-продажу заставленої сільгосппродукції з іншою особою-покупцем (у тому числі шляхом укладення договору на публічних торгах) з отриманням у рахунок виконання зобов’язань боржника за аграрною розпискою плати за таким договором.

Повернення коштів

Наступне проблемне питання яке виникає: яким чином повернути кошти, якщо врожай не вродив, або загибли посіви? Адже заставою в даному випадку є саме майбутній урожай… У цьому випадку Закон зобов’язує боржника за погодженням із кредитором за аграрною розпискою замінити предмет застави іншими аналогічним або рівноцінним майном, про що на аграрній розписці робиться напис, який скріплюється підписами уповноважених представників боржника та кредитора за аграрною розпискою. Якщо боржник за аграрною розпискою не досягне згоди з кредитором за аграрною розпискою про інший предмет застави у разі загибелі посівів, майбутній врожай з яких є предметом застави за аграрною розпискою, предметом застави за аграрною розпискою стає майбутній врожай сільськогосподарської продукції, що вирощується на земельній ділянці, на якій розміщувалися загиблі посіви.

Разом із тим у Законі прописаний план дій у випадку недостатності зібраного врожаю для повного погашення за рахунок заставної продукції. В цьому разі предметом застави стає май-
бутній врожай будь-якої іншої сільськогосподарської продукції, що вирощується або буде вирощуватися на вказаній земельній ділянці.

Доречно зазначити, що аграрні розписки видаються особам, які мають у своєму розпорядженні земельні ділянки на законних підставах, а саме:

• право власності на земельну ділянку або
• право користування земельною ділянкою.

Права на земельну ділянку підтверджуються документами, оформленими відповідно до Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Якщо право власності на земельну ділянку належить двом і більше співвласникам або право користування належить двом і більше користувачам, аграрні розписки видаються ними спільно.
Особи, які спільно видали аграрну розписку, несуть солідарну відповідальність за невиконання своїх зобов’язань.

Необхідно зазначити, що навіть перехід права власності чи права користування земельною ділянкою не зупиняє дію вказаної в аграрній розписці застави майбутнього врожаю та не припиняє прав боржника і кредитора за аграрною розпискою на користування земельною ділянкою до збору відповідного врожаю, але не довше ніж до закінчення поточного маркетингового року.

Відповідальність боржника і права кредитора

І знову таки Закон покладає на боржника обов’язок повідомляти майбутніх власників або користувачів земельною ділянкою про те, що врожай на відчужуваній земельній ділянці перебуває під заставою за аграрною розпискою. А як діяти новому власнику, якщо аграрна розписка стала для нього неочікуваною подією? Яка відповідальність чекає боржника, що не попередив про такий нюанс?

Аналізуючи ст. 13 Закону, можна з впевненістю стверджувати, що Закон захищає права кредитора. Це випливає з того, що кредитор наділений правом задовольнити свої вимоги до боржника за аграрною розпискою за рахунок майна такої третьої особи, тобто нового володільця земельної ділянки. В свою чергу новий власник має право регресної вимоги до боржника за аграрною розпискою. Тому будьте пильні та уважно перевіряйте наявність аграрної розписки на майбутній урожай, що вирощується на земельній ділянці.

Є ще одна перевага в кредитора ву разі невиконання боржником зобов’язань. У Законі одразу прописано право кредитора звернутися до особи, уповноваженої вчиняти нотаріальні дії, за вчиненням виконавчого напису, який підлягає негайному виконанню, і вже протягом 7 днів кредитору мають передати предмет застави за аграрною розпискою. Це положення значною мірою спрощує процедуру повернення коштів кредитору та позбавляє його необхідності звертатися за захистом своїх прав до суду.

Представник згаданого вище проекту Сергій Чехов зазначив, що попит на аграрні розписки в Україні зростає. Переважно ними користуються виробники зернових та олійних культур. Водночас і фермери, які займаються овочівництвом і садівництвом, дедалі більше звертають увагу на цей інструмент фінансування.

За офіційною статистикою на початок 2018 року в Україні оформлено 160 аграрних розписок, 65 з них — товарні, 95 — фінансові. Успішно виконано та закрито — 73. Обсяг залученого фінансування перевищив мільярд гривень. Ще не було жодного повідомлення про невиконання зобов’язань позичальником із відкриттям процедури примусового виконання за аграрними розписками.

Так, група компаній «Росток-Холдинг» уже втретє скористалася можливістю оформити аграрну розписку, про що розповів її фінансовий директор Сергій Бочаров. Окрім цього, він зазначив, що аграрна розписка для нього — це теж інструмент застави, який оформлюється простіше ніж, скажімо, об’єкт нерухомості. «Аграрну розписку набагато легше адмініструвати порівняно з тими ж товарами. Якщо товар потрібно постійно інспектувати, дивитися, де він знаходиться, хто його власник, підтверджувати його кількість, то розписка один раз виписується і все. Єдине — банк інколи виявляє бажання переконатися, що на площах, під які він дав кредит, справді росте те, що заявлено в аграрній розписці» — говорить С. Бочаров.

У свою чергу директор з розвитку банківського бізнесу ПРАВЕКС БАНКУ Дмитро Чурилов зазначив, що в умовах обмеженості заставної бази фінансова аграрна розписка стала альтернативним інструментом для кредиторів. «Ми, як дочка міжнародної групи IntesaSanpaolo, зацікавлені в просуванні новаторських продуктів на банківському ринку України. Таким інструментом і є фінансова аграрна розписка. ПРАВЕКС БАНК планує консервативно нарощувати обсяг фінансових аграрних розписок у 2018 році, розуміючи, що ринок ще молодий та нестійкий. Але ми з оптимізмом дивимося на розвиток даного продукту в рамках нашого банку вже в наступному році», — підсумував фінансист.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути