Думка експерта
Атестатна ідея МОНУ. Міносвіти хоче збільшити вагу атестата під час вступу до вищих навчальних закладів. Це зашкодить усім…
Єгор СТАДНИЙ,
заступник міністра освіти
(вересень 2019 — липень 2020 рр.)
Подібна ідея — ігнорування думки 70% українців, які вважають, що саме ЗНО створює рівні умови для всіх.
«Маємо на меті збільшення ваги атестату при вступі до закладів вищої освіти, а відтак зростання мотивованості учнів до навчання в середній школі», — заявив тимчасовий виконувач обов’язків Міністра освіти і науки України Сергій Шкарлет під час серпневої конференції.
Зазначу, що зараз, згідно із законом, вага атестата в конкурсному балі може бути не більше 10%, а за часів Табачника він «важив» 25%. При тому, що я не вірю в те, що це станеться. Для цього потрібно змінити законодавство та зменшити вагу ЗНО. Для цього народні депутати мають проігнорувати думку 70% українців, які вважають, що ЗНО ставить усіх у рівні умови.
Чому ідея Міносвіти хибна по своїй суті?
Почнемо з оцінки бажаного впливу. Нам пропонують просту формулу: чим більше будемо враховувати бал атестату, тим більшим буде бажання учнів вчитися у школі. Тобто серед таких чинників як майстерність вчителів, шкільні умови, зміст самої програми, стосунки з батьками та друзями на перший план чомусь виставляють саме те, яка «вага» атестату. Мовляв, якщо в школі немає умов до вивчення фізики і її читає вчитель праці, то більша вага атестату при вступі все одно триматиме бажання учня, наприклад, у 8 класі вчити фізику на належному рівні, що виглядає досить сумнівно.
Друге. Гаразд, припустимо, що саме так все і буде. Враховуємо бал атестату більший, ніж зараз, і жага до шкільних знань майже 4-х млн учнів моментально зростає. Але в цій формулі по замовчуванню закладено, що всі діти після школи мають іти до університету. Нагадую, що якраз із цим в Україні явно проблема.
На сьогодні ми маємо найвищий показник вступу до закладів вищої освіти в Європі і така масовізація щонайменше не підкріплюється такими ж великими ресурсами та призводить до знецінення якості вищої освіти. Отже, в будь-якому випадку важливо розвивати альтернативу вищій освіті та стримувати її масовізацію, якщо немає належного забезпечення якості такої освіти. Тут же навпаки — нам пропонують зіграти саме на масовізації вищої освіти.
Якщо вже є ідея «прив’язати» бажання вчитися в школі до оцінок, то це мають бути випускні оцінки (ДПА), а не вступні бали. Принаймні випуск зі школи стосується всіх, а не лише тих випускників, хто вступатиме. Варто послідовно імплементувати стратегію розвитку зовнішнього незалежного оцінювання як форми проведення ДПА, її розробили ще в 2019 році.
Третє. Шкільні оцінки не найкращим чином підходять для рейтигнування вступників. Трійка в ліцеї часто означає вищий рівень знань, ніж п’ятірка в звичайній школі. Чим більше будуть висувати на перший план атестат при вступі, тим меншими будуть шанси дітей, які мають хороші знання, але суворішу школу. І навпаки єдина шкала ЗНО дозволяє зробити об’єктивне рейтингування для всіх.
Про виправлення оцінок укінці навчання, масову купівлю класних журналів (як 2010-го року) та ще більший підрив довіри до шкільної оцінки говорити не буду, це й так дуже добре відчувають 70% українців.
Джерело: Юридичний вісник України
