Думка експерта
Боротьба з книжковим піратством – це про комплексний підхід
Олена Орлюк, директорка Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (ІР офіс), докторка юридичних наук, професорка
Із початку повномасштабної війни видавнича галузь, якій і так було не просто розвиватися в Україні, зіткнулася з черговими надважкими викликами, багато з яких набули постійного характеру. Однак, як і багато інших українських бізнесів, ті видавці, які продовжують працювати, демонструють стійкість у подоланні кризи й продовжують наповнювати наш ринок новими виданнями. Непересічну роль у ситуації, яку, без перебільшення, можна назвати розквітом української книги, відіграло безпрецедентне збільшення інтересу до всього українського – і з боку наших громадян, і з боку світової спільноти.
Проте попит на друковану продукцію задовольняють не лише добросовісні видавці, а й книжкові пірати. Вони швидко адаптувалися до змін та перепрофілювалися з російськомовних книг на україномовні. У цій статті хочу поговорити про шкоду від книжкового контрафакту для національного книговидання, а також про способи, якими IPофіс бореться з цим явищем.
Оцінюємо збитки
Видавці зазначають, що недоотриманий через піратську діяльність дохід складає щонайменше 10-15%, а за популярними позиціями – до 30 відсотків від очікуваного. Наразі складно говорити про точні показники, однак фахівці IP офісу та створеного на його базі Центру спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності (Центру спостереження IPR) працюють над ґрунтовним аналітичним дослідженням, яке дозволить підсумувати втрати. Та в будь-якому разі можна констатувати, що мова йде про мільйони гривень.
Читайте також: Ваучери на навчання зможуть отримати учасники бойових дій незалежно від дня звільнення
Що ховається за цими цифрами? По-перше, це втрата фінансових можливостей для подальшого розвитку видавництв та інвестицій у нові проекти. По-друге, це не сплачені чесним бізнесом податки до держбюджету та зменшення кількості робочих місць – іншими словами, шкода національній економіці. По-третє, це збитки для української культури – адже крадіжка інтелектуальної власності та зменшення можливостей її комерціалізації відіграють роль потужних демотиваторів для кожного, хто веде творчу діяльність та вкладає свої ресурси в безперервну тяглість культурного процесу, таку важливу в реаліях повномасштабної війни. По-четверте, це просування імперської культури та фінансування ворога: попри підписання Президентом України закону про заборону ввезення та поширення книг із росії та білорусі, вони досі потрапляють до нашої держави у вигляді контрафакту. Що більше, українські пірати власноруч друкують скачані з інтернету наклади російських книжок. У результаті, 10-12% від обсягу національного книжкового ринку займає продукція, що так чи інакше має відношення до рф. Нарешті, це зменшення інвестиційної привабливості нашої держави. Дійсно, хто виявить бажання ризикувати своїми статками в країні, яка не здатна забезпечити надійний захист IP прав? Можна продовжувати далі, проте висновок залишається незмінним: з книжковим піратством необхідно боротися вже сьогодні і докладати до цього максимум зусиль.
Співпраця – запорука ефективності
Саме така боротьба і є одним із ключових напрямів діяльності IP офісу. На початку вересня цього року ми запустили масштабну інформаційну кампанію ANTI-PIRACY: BOOKS, яку реалізуємо в партнерстві з Центром спостереження IPR, Українським інститутом книги та Українською асоціацією книговидавців та книгорозповсюджувачів. До кампанії долучився також наш партнер – Український альянс по боротьбі з підробками та піратством.
Інформаційній кампанії передував круглий стіл на тему «Держава – видавці – маркетплейси: об’єднані в боротьбі з контрафактом та піратством у книговидавництві», що відбувся в межах IP Week 2024. Під час його проведення ми з’ясували декілька важливих питань, які вимагали якнайшвидшого опрацювання. Насамперед йшлося про те, що попри масштаби книжкового піратства воно дуже рідко артикулювалося як проблема. Зроблю припущення, що серед причин такого ставлення – низькі стандарти поваги до авторського права, які практикувалися ще з радянських часів і були успадковані незалежним українським суспільством. Адже за СРСР книжкове піратство фактично толерувалося на державному рівні – ми читали світових авторів у перекладах й не думали навіть, що це робиться нелегально. Як наслідок, страждають сучасні українські видавництва: вони змушені наново переконувати правовласників у тому, що варті довіри як добросовісна сторона договору.
Читайте також: Запис у бібліотеку осіб до 14 років – за згодою батьків чи інших законних представників
Та повернемося до круглого столу та другого питання. Воно стало логічним продовженням попереднього й полягало в практично повній відсутності будь-якої співпраці між зацікавленими сторонами – починаючи від видавців і закінчуючи правоохоронними органами. Тож ще на етапі планування інформаційної кампанії ANTI-PIRACY: BOOKS ми зібрали релевантну робочу групу, покликану створити дієві інструменти боротьби з порушенням IP прав у книжковій галузі. Крім того, суттєвим кроком на цьому шляху стало підписання Меморандуму про взаємодію та співробітництво між ІР офісом та одним із провідних українських маркетплейсів – сервісом OLX.UA. Чому я акцентую цей момент? Тому, що сьогодні маркетплейси стали головним каналом збуту контрафактних книг: на цих платформах реалізуються 60-70% нелегальних примірників. І дуже важливо, щоб як адміністрація, так і користувачі подібних сервісів були обізнані з актуальними питаннями захисту IP прав. Відповідно, наразі ми розробляємо план подальшого розширення співпраці з популярними маркетплейсами нашої країни.
Фокусуємося на суспільстві
Якщо сформулювати головну ідею інформаційної кампанії ANTI-PIRACY: BOOKS, то вона звучатиме на кшталт «проблему краще попередити, ніж потім боротися з її наслідками». Тут варто зробити важливу ремарку. Ми в жодному разі не применшуємо роль взаємодії з правоохоронними органами заради напрацювання легальних механізмів, які дадуть змогу ефективно доводити факти крадіжки інтелектуальної власності, а також ідентифікувати та карати правопорушників – і ведемо активну роботу за цим напрямом. Однак історія вчить: доки існує попит, злочинці виявлятимуть дивовижну винахідливість, щоб його задовольнити.
Тож кампанія ANTI-PIRACY: BOOKS сфокусована саме на суспільстві як головному споживачі контрафактної літератури. Інформаційна кампанія складається із серії актуальних відео, практичних порад та дискусій, заснованих на опитуваннях громадської думки й покликаних підвищити як загальну правову культуру, так і повагу до авторів та працівників видавничої сфери. Особливий наголос – на легкій і доступній мові та неофіційному, розважальному форматі, позаяк важливо донести наші меседжі до сучасної української молоді. Наприклад, ми не лише розповідаємо про шкоду піратства, а й навчаємо відрізняти підроблену книгу від оригінальної: як свідчить досвід, багато читачів навіть не усвідомлюють, що купують піратську копію, а ризик натрапити на підробку існує навіть у, здавалося б, перевірених книгарнях. На своїх ресурсах ІР офіс регулярно розміщує матеріали, присвячені кампанії, орієнтуючись на різні категорії споживачів інформації.
Україна вже давно визначилася зі своїм цивілізаційним вибором. Та право називатися європейським суспільством несе із собою й низку обов’язків, одним із яких є дотримання високих стандартів поваги до інтелектуальної власності. Водночас боротьба з книжковим піратством є комплексним процесом, який вимагає злагодженої взаємодії всіх стейкхолдерів. І команда IP офісу робить все для того, аби цей процес тривав і приносив результати, українці читали лише оригінальні книжки, а українське книговидання процвітало та підтримувало національну економіку і культуру.
Джерело: Юридичний вісник України
