Думка експерта
Cуддя-спікер ПАГС Марина Барсук про апарат суду: невидима робота, від якої залежить правосуддя
Щорічна доповідь Європейської комісії щодо України окреслює складну, але показову картину роботи судової системи. Попри повномасштабну війну, суди продовжують здійснювати правосуддя, водночас функціонуючи в умовах хронічного браку кадрів і ресурсів.
Згідно з даними Єврокомісії, у 2024 році суди України розглянули понад 4,5 мільйона справ. Рівень їх розгляду становив 95–98%, незважаючи на скорочення кадрового та матеріального забезпечення. Водночас за словами Марини Барсук, ці показники не означають відсутності системних проблем.
«Коли люди довго чекають на рішення, складається враження, що суд не працює. Насправді часто одна людина змушена виконувати роботу за двох або трьох», — зазначає суддя-спікер ПАГС Марина Барсук у своїй колонці для Української правди.
Однією з ключових причин затримок залишається кадровий дефіцит. Станом на кінець 2025 року в судах України налічувалося понад 2000 вакантних суддівських посад, а також більше ніж 1000 незаповнених посад в апаратах судів. У багатьох судах обмежена кількість працівників одночасно реєструє кореспонденцію, готує справи, надсилає процесуальні документи та спілкується з учасниками судових процесів.
За таких умов, підкреслює Марина Барсук, неминуче страждають і строки, і якість розгляду справ. Навіть якщо суддя ухвалює рішення в межах установлених строків, нестача працівників апарату призводить до затримок на етапах підготовки матеріалів та організації судових засідань.
Окремо суддя-спікер звертає увагу на роль апарату та патронатної служби суду, яка, за її словами, часто залишається недооціненою.
«Помічник судді або секретар судового засідання — це не технічний персонал, а юристи, без яких судовий процес фактично зупиняється», — наголошує вона.
Водночас рівень оплати праці таких фахівців, попри високу відповідальність і доступ до конфіденційної інформації, часто становить 10–12 тисяч гривень. Європейська комісія та Рада Європи неодноразово звертали увагу на ризики, пов’язані з недофінансуванням судової влади. У 2025 році бюджет забезпечував лише близько 61% реальних потреб судової системи.
На тлі кадрової кризи суди поступово впроваджують технологічні рішення, зокрема «Електронний суд», онлайн-засідання та елементи автоматизації. Водночас Марина Барсук застерігає від надмірних очікувань щодо ролі технологій.
«Штучний інтелект може бути інструментом допомоги, але не заміною людського суддівського рішення», — зазначає суддя-спікер.
За її словами, у перші місяці повномасштабної війни судова система не зупинилася завдяки людям, які залишалися на робочих місцях попри обстріли, блекаути та складні умови роботи. Саме тому питання належного фінансування й збереження професійних кадрів у судах напряму пов’язане з доступом громадян до правосуддя та стійкістю державних інституцій.
Марина Барсук підсумовує, що суд є єдиним організмом і його ефективність залежить від захищеності кожної ланки.
«Без команди я не можу бути ефективною. Їхня перевтома — це прямий ризик моєї помилки», — наголошує вона.
На її переконання, інвестиції в організаційне та патронатне забезпечення судів є не внутрішньою проблемою галузі, а складовою євроінтеграції, доступу до правосуддя та безпеки держави.
