Думка експерта
Децентралізація: перший етап пройдено, що далі?
Іван Слободяник, виконавчий директор Всеукраїнської асоціації громад, голова Всеукраїнського конгресу фермерів
В Україні стартувало публічне обговорення того, як має продовжуватися одна з найуспішніших довоєнних реформ – децентралізація.
Реформа і її перші результати
Поза сумнівом, децентралізація – одна із запорук того, що Україна вистояла в повномасштбній війні з росією. Тут справа навіть не в теробороні чи допомозі переселенцям, а в самій філософії підходу українця до своєї громади, села, містечка. Хоча в останні півтора роки через війну було точно не до розмов про подальшу долю децентралізації, але це аж ніяк не означає, що децентралізація не повинна розвиватися. В спілкуванні з дуже багатьма головами громад ставляться фактично ідентичні запитання: чи будуть укрупнювати громади? Що робити з повноваженнями, на які не дають ресурси, і де взяти додаткові ресурси на виконання поточних функцій? Як врегулювати взаємодію з військово-цивільними адміністраціями? А ще: сплата ПДФО, в тому числі «військового» податку, лісова реформа, комплексно-просторове планування та плани відновлення, де взяти кошти на укриття для шкіл та дитсадочків, закупки для Сил оборони та багато інших.
Проте відповіді на них можна знайти в площині подальшого розвитку децентралізації. І громадам потрібні відповіді на ці питання вже сьогодні, не відкладаючи до часів після Перемоги. Бо це саме той випадок, що чим раніше, тим краще, адже рішення потрібні «на вчора». Про видатки і не тільки Питання на 100 мільярдів: як центральна влада може обмежити видатки на місцях? На щастя, цей діалог розпочався. Обговорення стартували на кількох взаємоповʼязаних майданчиках. Це – профільне Міністерство інфраструктури, парламентський комітет місцевого самоврядування та Конгрес місцевих рад при Президентові України. Давайте трохи поговоримо про кожен з цих майданчиків.
Читайте також: Проти вилучення у громад ПДФО виступає Асоціація міст України
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України. Тут тривають жваві дискусії на тему дорожньої карти децентралізації та оновлення державної стратегії регіонального розвитку. Долучені різні експерти, голови громад та асоціації органів місцевого самоврядування. Зараз триває цикл стратегічних сесій, за результатом яких буде сформовано документ, який, ймовірно, стане дороговказом для цього відомства та повʼязаних міністерств. Далі його представлять на обговорення громадам і вже після врахування їхніх пропозицій відбудеться фінальне затвердження цієї дорожньої карти.
Парламентський Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Це майданчик, де пріоритетом є законодавча складова для громад та децентралізації. У різних форматах (як безпосередньо в комітеті, так і під час виїзних засідань та круглих столів) проговорюються, напрацьовуються і формуються подальші пропозиції змін до чинних законів чи майбутніх законопроектів.
Конгрес місцевих та регіональних влад при Президентові України. Це президентська лінія вирішення проблем місцевого самоврядування. Крім того, тут представлені як законодавча гілка влади, так і виконавча та самі органи місцевого самоврядування. Засідання проходять за участі керівників інших майданчиків і стейкхолдерів напрямків. Окрім засідань, зʼявився й новий формат роботи – конгресові слухання та засідання президії. А також вкрай важливий формат – вирішення конкретних проблем конкретної території. Фактично це тет-а-тет центральної влади з місцевим самоврядуванням, де можна напряму розповісти про те, що тебе непокоїть.
Всеукраїнська асоціація громад, як профільне обʼєднання органів місцевого самоврядування, долучена до всіх майданчиків. За даними нещодавнього опитування, проведеного ГО «ДЕСПРО», ось топ-10 основних проблем, з якими стикаються громади та органи місцевого самоврядування (ОМС) сьогодні:
- низька мотивація кваліфікованих кадрів для роботи в ОМС через низькі посадові оклади (76%; 238 осіб); недостатня кількість робочих місць у громад (67,2%; 210 осіб);
- недостатня спроможність органів місцевого самоврядування на здійснення власних та делегованих повноважень (62,5%; 195 осіб);
- недостатня ефективність надання житлово-комунальних послуг (55,7%; 174 осіб);
- неналежне (неякісне) виконання функції щодо адміністрування місцевих податків і зборів податковими органами (42,2%; 132 осіб);
- нечіткість у розмежуванні повноважень між ОМС і місцевими органами виконавчої влади (40%; 125 осіб);
- зменшення надходжень до місцевого бюджету через звільнення сільгоспвиробників від плати оренди за землю (36,1%; 113 осіб);
- неможливість надання комунального майна в оренду (в населених пунктах з ознаками депресивності) (33,1%; 103 особи);
- залишення без змін реверсної дотації через сплату військового ПДФО й зміну локацій військових частин (29,1%; 91 особа);
- складності створення і функціонування органів самоорганізації населення (28,7%; 90 осіб). Звісно, це не вичерпний перелік проблем, бо гострими також є й питання:
- у сфері повноважень органів місцевого самоврядування врегулювання проблемних питань діяльності військових адміністрацій та ОМС в умовах воєнного стану;
- у сфері законодавчого врегулювання процедури запровадження змін в адміністративно-територіальному устрої країни (визначення порядку, підстав та критеріїв формування територіальних громад та визначення їх адміністративних центрів);
- у сфері посилення фінансової спроможності громад – запровадження механізму компенсації громадам втрат доходів місцевого бюджету через надання державою пільг платникам, вирішення питання запозичень сільськими громадами, врегулювання проблеми адміністративного збору, врегулювання питання щодо місцевих бюджетів, до яких має зараховуватися ПДФО, в тому числі сплаченого військовослужбовцями, діяльності громад у лісовому (заліснені ділянки та «агроліси») й водному господарстві (надходження від промислового вилову риби);
- у соціальній сфері: (вирішення проблеми недостатності освітньої субвенції та укриттів у закладах освіти) питання медреформи для малих громад, а також тема облаштування або будівництва укриттів);
- у питаннях завершення війни та відновлення України, зокрема надання громадам прав закуповувати дрони чи інше військове обладнання для подальшої передачі такого обладнання не лише теробороні, але й підрозділам ЗСУ, ДПСУ, НГУ чи ГУР.
Читайте також: Сприяти деколонізації рф закликає Верховна Рада
Якщо говорити про практичну реалізацію цих та інших проблем, то для цього треба ВРУ ухвалити десь двадцять із гаком законопроектів. Дуже сподіваємось, що всі напрацювання з ОМС будуть реалізовані. Адже децентралізація точно не завершена, вона потребує глибокого проговорення й формування пріоритетів, де одним з ключових, на нашу думку, є фінансове забезпечення спроможності громад. Зараз наша мета – доносити голос громад усюди, де він має бути почутим. Успішні українські громади – це запорука розвитку держави. Як зараз, так і після Перемоги.
Джерело: Юридичний вісник України
