«Два в одному», або Деякі питання організації роботи двох інстанцій під «дахом» однієї юридичної особи, названої Вищим антикорупційним судом

Микола ГЛОТОВ, суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду

Рік тому (7 червня) Верховна Рада дала «старт» створенню Вищого антикорупційного суду, прийнявши відповідний закон (далі – Закон № 2447-VIII). Вищий антикорупційний суд (далі – ВАКС, або Суд), як зазначено в ч. 1 ст. 1 Закону № 2447-VIII, є постійно діючим вищим спеціалізованим судом у системі судоустрою України. І менше ніж через три місяці (5 вересня) він має розпочати здійснювати правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у справах, віднесених до його юрисдикції, а також як суд для контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у підсудних йому кримінальних провадженнях. У цій статті йтиметься про особливості забезпечення автономії двох судових антикорупційних інстанцій, яких волею законодавців було поєднано в юридичній особі, названій «Вищий антикорупційний суд».

Про «два в одному»

Дійсно, однією з особливостей новоствореної судової інституції є те, що в складі ВАКС фактично поєднано суддів двох інстанцій – першої та апеляційної. Проте таке поєднання по своїй суті є більше формальним. Насправді, крім спільних юридичної особи, організаційних моментів на початку створення та деяких питань суддівського самоврядування (наприклад, вибори голови і заступника голови суду, визначення дня початку роботи), організація роботи Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (далі – АП ВАКС) незалежна від роботи ВАКС у складі суддів, які розглядатимуть справи в першій інстанції і клопотання як слідчі судді. Оскільки згідно з ч. 4 ст. 31 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі — Закон № 1402-VIII) «Апеляційна палата вищого спеціалізованого суду діє у його складі на засадах інституційної, організаційної, кадрової та фінансової автономії».

Організаційноправова і фінансова незалежність інстанцій Автономія двох інстанцій забезпечується тим, що відповідно до ч. 9 ст. 31 Закону № 1402-VIII «рішення про обрання голови апеляційної палати приймається зборами суддів цієї палати шляхом таємного голосування більшістю голосів суддів Апеляційної палати». Тому судді ВАКС, рішення яких переглядатимуть їх колеги із цієї палати, не впливають на такий вибір голови. Й 24 травня цього року 11 суддів АП ВАКС обрали зі свого складу голову відповідної палати. Слід зауважити, що повноваження голови такої палати відрізняються від тих, якими наділена голова Суду, обрана на зборах усіх 38 суддів ВАКСУ, включаючи 11 суддів палати, 7 травня. Та про це дещо згодом.

Крім того, автономія Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду по відношенню до ВАКС у складі суддів, призначених на посади для розгляду справ у першій інстанції, гарантується положеннями ч. 2 ст. 16 Закону № 2447-VIII, згідно з якими «в апараті Вищого антикорупційного суду утворюється самостійний структурний підрозділ для організаційного забезпечення роботи Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду». Тобто своєрідний «апарат» в апараті. Й хоча прямо таким словом як «апарат» його в Законі № 2447VIII не названо, але виходячи з того, для чого він утворюється, цей підрозділ є таким апаратом за своєю суттю. Підтверджує вказане ч. 1 ст. 155 Закону № 1402-VIII, відповідно до якої: «організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат…».

Слід зауважити й те, що судді АП ВАКС фізично працюють в одній будівлі, а всі інші судді Вищого антикорупційного суду – в іншій. Оскільки відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 2447-VIII: «Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду та судові палати Вищого антикорупційного суду для здійснення правосуддя в першій інстанції не можуть розміщуватися в одній будівлі».

Також обидві інстанції, поєднані «під дахом» однієї юридичної особи з назвою ВАКС, фінансово незалежні від органів виконавчої влади. Це передбачає ст. 14 Закону № 2447-VIII, за приписами якої «Вищий антикорупційний суд є головним розпорядником коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення його діяльності. Видатки на утримання Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду визначаються у Державному бюджеті України окремим рядком». Тобто Вищий антикорупційний суд і АП ВАКС мають відокремлене один від одного фінансове забезпечення — відокремлені бюджети.

Адміністративні посади

Керівництво та контроль роботи апарату Суду організовані так, що в середині цієї юридичної особи існує розмежування посад і повноважень з урахуванням поєднання в ньому двох інстанцій. Адже, хоча так склалося, що лише посади голови й заступника голови ВАКС у ч. 1 ст. 20 Закону № 1402-VIII прямо названі «адміністративними посадами», але це не свідчить про невіднесення посади «голови палати» до категорії «адміністративних». Зокрема, ч. 2 і ч. 8 ст. 20 «Порядок обрання суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад» Закону № 1402-VIII у суді до «адміністративних» відносить посади: голів місцевого суду, апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду та їх заступників.

Проте аналіз положень Закону № 1402-VIII дає підстави стверджувати, що в його вищенаведеній ст. 20 зазначено лише окремі «адміністративні посади», перелік яких не є вичерпним. Адже, наприклад, згідно з ч. 7 ст. 45 Закону № 1402-VIII «Суддя Верховного Суду, обраний до Великої Палати, не може бути обраний на будь-які адміністративні посади, окрім посади секретаря Великої Палати Верховного Суду». Тобто, посада «секретаря Великої Палати Верховного Суду» теж відноситься в суді до «адміністративних посад». Хоча в ч. 1 ст. 20 Закону № 1402-VIII вона, як і посада «голова палати», не згадується.

Автор переконаний, що критерієм, який дозволяє віднести певну посаду, на якій перебуває суддя в суді до адміністративної, є не її згадка в ст. 20 Закону № 1402-VIII, а закріплення за суддею права отримувати за перебування на такій посаді доплату до посадового окладу. Адже недаремно в другому реченні ч. 2 ст. 135 Закону № 1402-VIII зазначено: «Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці». І в продовження таких положень ч. 6 ст. 135 Закону № 1402-VIII наводить пояснення того, зайняття яких саме посад суддею в суді надає йому право на отримання доплати за «перебування на адміністративній посаді в суді». Зокрема, в ній дослівно вказано: «Суддям, які обіймають посади заступника голови суду, секретаря, голови судової палати, секретаря пленуму Верховного Суду, секретаря Великої Палати Верховного Суду, виплачується щомісячна доплата в розмірі 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду, голові суду – 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду». Свідчить про те, що саме ч. 6 вищевказаної статті вказує на перелік адміністративних посад, і сама конструкція відповідної ст. 135 Закону № 1402VIII. Адже в ній ч. 3 присвячена розміру посадового окладу, ч. 4 – регіональному коефіцієнту, а далі послідовно, як у вказаному в її ч. 2 переліку: ч. 5 – доплаті за вислугу років, ч. 7 – доплаті за науковий ступінь, а ч. 8 – доплаті за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.

Тобто «адміністративними посадами», які в судах обіймають окремі судді, крім наведених у ч. 1 ст. 20 Закону № 1402-VIII посад, визнаються також посади голови касаційного суду в складі Верховного Суду і його заступника, секретарів судових палат апеляційних судів, секретарів судових плат вищих спеціалізованих судів, секретарів судових плат касаційних судів у складі Верховного Суду, голів апеляційних палат вищих спеціалізованих судів, секретаря пленуму Верховного Суду і секретаря Великої Палати Верховного Суду.

Таким чином, посада голови АП ВАКС, попри відсутність згадки про неї в ч. 1 ст. 20 Закону № 1402-VIII, вважається адміністративною. Тож, по суті, у Вищому антикорупційному суді зайняті три адміністративні посади суддів. Це посади голови Суду і його заступника — в силу положень ч. 1 ст. 20 Закону № 1402-VIII, а також посада голови АП ВАКС — в силу положень п. 2 ч. 2 ст. 135 Закону № 1402-VIII у їх системному взаємозв’язку з ч. 6 ст. 135 вказаного Закону.

Повноваження суддів на адмінпосадах

І коли ми говоримо про «посаду» (в тому числі «адміністративну»), то розуміємо, що невіддільними від неї є й «повноваження», які певний закон закріплює за тією чи іншою посадою. Саме тому не можна оминути увагою в цій статті «повноваження», які в різних варіаціях («повноваження», «адміністративні повноваження») зазначено в законах № 1402-VIII та № 2447-VIII.

Але, не вдаючись в аналіз самого поняття, що не є метою даної публікації, доцільно зауважити: для всіх суддів головним є повноваження «здійснювати правосуддя». Здійснення ж повноважень, якими особа наділена в силу перебування на адміністративній посаді, — другорядне. Так, у ч. 3 ст. 33 Закону №1402-VIII вказано: «суддя вищого спеціалізованого суду здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом». А згідно з ч. 12 ст. 20 Закону № 1402-VIII «перебування судді на адміністративній посаді в суді не звільняє його від здійснення повноважень судді відповідного суду, передбачених цим Законом».

Адміністративні повноваження

Слід звернути увагу, що характерною особливістю всіх посад, які ч. 1 ст. 20 Закону № 1402-VIII розглядає як «адміністративні», в тому числі посади голови Касаційного суду у складі Верховного Суду, є наявність права «видавати накази і розпорядження». Наприклад, у Законі № 1402-VIII таке право передбачає для голови: місцевого суду – ч. 2 ст. 24, апеляційного суду – ч. 2 ст. 29, вищого спеціалізованого суду – ч. 2 ст. 34, Верховного Суду – ч. 3 ст. 39, Касаційного суду у складі Верховного Суду – ч. 7 ст. 42 відповідно. А їх заступники здійснюють такі повноваження в разі відсутності голови. Тобто безспірно, що всі особи, яких вказаний Закон наділяє правом «видавати накази і розпорядження», наділені так званими «адміністративними повноваженнями». Підтвердженням цьому є ч. 2 ст. 34 Закону № 1402-VIII, в якій зазначено: «голова вищого спеціалізованого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження». Так, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 34 вказаного Закону «голова вищого спеціалізованого суду видає на підставі акта про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв’язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ». Крім наведеного, за приписами ст. 125 Закону № 1402-VIII «припинення повноважень судді є підставою для припинення трудових відносин судді із відповідним судом, про що голова суду видає наказ». Тому голова ВАКС і його заступник у силу своїх посад наділені «адміністративними повноваженнями». При цьому для заступника голови Суду коло адміністративних повноважень визначає голова ВАКС, що передбачено ч. 2 ст. 6 Закону № 2447-VIII, п. 2 ч. 1 ст. 34 та ст. 35 Закону № 1402-VIII. За відсутності голови Суду, заступник виконує його повноваження відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону № 1402-VIII.

Однак використання головою Суду своїх адміністративних повноважень на практиці, наприклад, по відношенню до судді АП Вищого антикорупційного суду, аж ніяк не може вплинути на незалежність останнього. Оскільки в прийнятті подібних рішень голова ВАКС не самостійний. Він видає наказ, наприклад, щодо припинення трудових відносин із суддею не з власної ініціативи, а лише за наявності підстав, визначених в ч. 7 ст. 126 Конституції України.

Разом із тим, проблемним, на переконання автора, залишається питання: чи наділений голова АП ВАКС «адміністративними повноваженнями»? Адже право видавати накази й розпорядження за головою АП ВАКС у Законі № 1402-VIII прямо не прописано в той спосіб, як це зроблено в ч. 2 ст. 24, ч. 2 ст. 29, ч. 2 ст. 34, ч. 3 ст. 39, ч. 7 ст. 42 цього Закону № 1402-VIII для цілого ряду суддів, що обіймають адміністративні посади в судах. Та по факту голову АП ВАКС наділено цілим рядом повноважень, які за своїм змістом подібні до повноважень голови Суду, тільки стосуються вони діяльності виключно суддів такої палати і самостійного структурного підрозділу, який здійснює організаційне забезпечення її діяльності.

Два види повноважень

Конкретні повноваження, якими наділений голова Вищого антикорупційного суду, прописані в ч. 1 ст. 34 Закону № 1402-VIII, а повноваження голови АП ВАКС — в ч. 7 ст. 31 Закону № 1402-VIII. І якщо порівняти сфери відповідальності голови Вищого антикорсуду й голови АП ВАКС, то помітно, що за своєю суттю тотожними повноваженням, зазначеним у:

1. п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону № 1402-VIII для голови Суду є повноваження в частині діяльності палати, передбачене для голови апеляційної палати п. 2 і п. 6 ч. 7 ст. 31 цього Закону;
2. п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону № 1402-VIII для голови Суду є повноваження в частині діяльності палати, передбачене для голови апеляційної палати п. 5 ч. 7 ст. 31 вказаного Закону;
3. п. 5 ч. 1 ст. 34 Закону № 1402-VIII для голови Суду є повноваження в частині діяльності палати, передбачене для голови апеляційної палати п. 7 ч. 7 ст. 31 цього Закону;
4. п. 8 ч. 1 ст. 34 Закону № 1402-VIII для голови Суду є повноваження в частині діяльності палати, передбачене для голови апеляційної палати п. 4 ч. 7 ст. 31 даного Закону;
5. п. 7 ч. 1 ст. 34 Закону № 1402-VIII для голови Суду є повноваження в частині діяльності палати, передбачене для голови апеляційної палати п. 1 і п. 3 ч. 7 ст. 31 цього Закону.

Тобто у вищевказаних нормах йдеться про такі повноваження голови Вищого антикорупційного суду й голови АП ВАКС, як: представлення відповідно суду / апеляційної палати суду в зносинах з іншими органами та особами; контроль ефективності діяльності апарату, погодження кадрових призначень, внесення подань про заохочення і притягнення до дисциплінарної відповідальності; повідомлення ВККСУ і ДСАУ про вакантні посади суддів; організацію ведення та аналізу судової статистики, вивчення та узагальнення судової практики, інформаційно-аналітичне забезпечення; сприяння виконанню вимог щодо підтримання кваліфікації суддів та підвищення їхнього професійного рівня.

Автор переконаний, що всі повноваження, якими наділені голова Вищого антикорупційного суду і голова АП ВАКС не в зв’язку з тим, що вони є суддями, а в зв’язку із перебуванням на відповідних адміністративних посадах «голови Суду» й «голови палати», є «адміністративними повноваженнями». Ймовірно, що подібний висновок як серед практиків, так і в наукових колах, може викликати не лише схвалення, але й заперечення. Зокрема, ті хто буде заперечувати такий висновок, можуть вказати, що голова Суду згідно з даними Реєстру юридичних осіб є керівником, а голова АП ВАКС таким не значиться. Однак, роблячи подібний висновок, що суддя може володіти, крім повноважень судді по «здійсненню правосуддя», ще й «адміністративними повноваженнями» в силу його перебування на адміністративній посаді в суді, автор виходить із загальних засад «автономії» АП ВАКС, згідно з якими, як дослівно вказано в ч. 4 ст. 31 Закону № 1402-VIII, «Апеляційна палата Вищого спеціалізованого суду діє в його складі на засадах інституційної, організаційної, кадрової та фінансової автономії». Також автор враховує й те, що всі інші повноваження голови палати, які не стосуються здійснення персонально ним, як суддею, правосуддя, а стосуються роботи всієї палати (кадрові, фінансові, організаційні), є саме «адміністративними». А наявність і практична реалізація таких повноважень забезпечує автономію палати з її самостійним структурним підрозділом, утвореним для організаційного забезпечення роботи АП ВАКС (далі – апарат АП ВАКС), стосовно іншої частини цього Суду, діяльність якої стосується розгляду клопотань слідчими суддями і відправлення правосуддя в першій інстанції.

Хто кого контролює?

Вагоме значення для автономії апеляційної палати має й те, чи може голова Суду впливати на працівників АП ВАКС і навпаки, голова палати — на працівників Вищого антикорупційного суду, які не в апараті АП ВАКС.

Так, на думку автора, працівники апарату АП ВАКС у питаннях діяльності апеляційної палати цілковито незалежні від голови Суду. Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону № 2447-VIII і п. 5 ч. 7 ст. 31 Закону № 1402-VIII саме голова АП ВАКС «контролює ефективність діяльності самостійного структурного підрозділу, який здійснює організаційне забезпечення роботи Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, вносить пропозиції про призначення на посаду керівника цього підрозділу та погоджує його звільнення з посади, вносить подання про заохочення або накладення на нього дис- циплінарного стягнення відповідно до законодавства, погоджує проект положення про такий структурний підрозділ та зміни до цього положення». У той же час, голова Вищого антикорупційного суду не може контролювати роботу працівників апарату АП ВАКС, позаяк жодними повноваженнями щодо цього ст. 34 Закону № 1402-VIII його не наділяє.

Так само й голова АП ВАКС не наділений жодними повноваженнями, які б дозволяли йому контролювати ефективність діяльності апарату Вищого антикорсуду та його керівника, які не входять за посадами до структури апарату Апеляційної палати ВАКС. Крім того, на роботу працівників апарату АП ВАКС не вправі впливати й керівник апарату Суду. Адже згідно з другим реченням ч. 8 ст. 155 Закону № 1402-VIII «… підрозділ з питань забезпечення діяльності апеляційної палати не підпорядковується керівнику апарату вищого спеціалізованого суду».

Як підсумок

У цілому перша та апеляційна інстанції, яких поєднано в складі ВАКС як однієї юридичної особи, є незалежними одна від одної. Так само й самостійний структурний підрозділ, який утворюється для організаційного забезпечення роботи апеляційної палати, незалежний від апарату Суду, ефективність роботи якого контролює голова Вищого антикорсуду.

Водночас, з точки зору практичних питань, які будуть постійно поставати в роботі перед головою Суду й головою АП ВАКС на адміністративних посадах, на погляд автора, законодавство потребує вдосконалення. Зокрема, ст. 31 Закону № 1402-VIII потребує доповнення частиною 7-1 наступного змісту: «Голова Апеляційної палати вищого спеціалізованого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження». Адже, як в інший спосіб, аніж через наказ голови, суддю АП ВАКС можна відправити у відрядження на обов’язкове періодичне навчання в Національній школі суддів України чи у відпустку?

Хоча, з метою уникнення конфлікту інтересів між головою ВАКС і суддями Апеляційної палати цього суду у зв’язку із переглядом рішення, ухваленого нею в складі колегії першої інстанції, імовірно може бути зроблено спробу наділення голови АП ВАКС правом видачі таких наказів за рішенням зборів суддів Суду. Оскільки відповідно до ч. 1 і ч. 3 ст. 126 Закону № 1402-VIII «для захисту професійних інтересів суддів та вирішення питань внутрішньої діяльності судів в Україні діє суддівське самоврядування — самостійне колективне вирішення зазначених питань суддями. До питань внутрішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов’язані зі здійсненням правосуддя» і згідно з п. 1 ч. 5 ст. 128 Закону № 1402-VIII «збори суддів обговорюють питання щодо внутрішньої діяльності суду чи роботи конкретних суддів або працівників апарату суду та приймають з цих питань рішення, що є обов’язковими для суддів та працівників цього суду». Але більш вірним є все ж таки шлях законодавчого врегулювання цього питання.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути