Думка експерта
Фінансова децентралізація — основа формування ОТГ та деякі питання використання податку на землю
Зі становленням України незалежною державою одним із першочергових завдань постало вирішення проблеми формування ефективної державної бюджетної політики й особливо правильного вибору в її складі пріоритетів соціально-економічного розвитку. За часи незалежності України вироблено певні організаційно-правові засади і методичні підходи до формування державної бюджетної політики: щороку приймається закон про держбюджет, який став основним фінансовим планом держави, прийнято Бюджетний кодекс України, котрий за своїм змістом є фактично бюджетною конституцією України і вирішив багато питань, пов’язаних зі становленням і поступовим покращенням бюджетної системи і бюджетного процесу, зроблено необхідні кроки на шляху бюджетної децентралізації.
Децентралізація: створення ОТГ
Із прийняттям Концепції реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади (01.04.2014 р.), Законів «Про співробітництво територіальних громад» (17.06.2014 р.), «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (05.02.2015 р.) та змін до Бюджетного і Податкового кодексів — щодо фінансової децентралізації, стало можливим впровадження значного і дієвого, фінансово спроможного інституту місцевого самоврядування базового рівня — об’єднані територіальні громади (ОТГ).
Відповідно до положень Європейської хартії місцевого самоврядування у процесі децентралізації громади здобули ресурс, фінанси, повноваження — значний інструментарій і можливості для забезпечення повноцінного місцевого розвитку. Це є основним чинником розвитку вже існуючих ОТГ й основною причиною гальмування повноцінної децентралізації на Київщині. Оскільки сільські, селищні ради отримали «неймовірні», порівняно з попередніми роками надходження, мало хто поспішає створити ОТГ з єдиним бюджетом, «людський фактор» стає на заваді об’єднання громад, проте це лише питання часу. Проаналізувавши розподіл податків між рівнями бюджетів Київщини, чітко прослідковується тенденція збільшення фінансових надходжень в бюджети громад. Формування доходів обласного бюджету здійснено з урахуванням змін, внесених до Податкового та Бюджетних кодексів України, зокрема:
- встановлення нових нормативів відрахувань податку на доходи фізичних осіб (з 25% до 15%), плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (з 50% до 25%);
- передачі з державного бюджету до обласного бюджету 10 відсотків податку на прибуток підприємств приватного сектору економіки;
- розширення надходжень загального фонду шляхом передачі зі спеціального фонду екологічного податку та встановлення нових нормативів відрахувань;
- скорочення збору за першу реєстрацію транспортного засобу шляхом його об’єднання з акцизним податком.
Наявні результати
За інформацією фахівців обласного департаменту фінансів, до загального фонду зведеного бюджету Київської області за січень—травень 2018 року надійшло податків, зборів та платежів (без урахування трансфертів) у сумі 4 912,4 млн грн, що становить 116,4% до плану затвердженого місцевими радами на звітну дату. Основним бюджетоутворюючим податком у складі доходів загального фонду зведеного бюджету Київщини є податок та збір на доходи фізичних осіб, питома вага якого становить 57,5%. За січень-травень 2018 року надходження цього податку склали 2 826,5 млн грн, що становить 109,5% до плану затвердженого місцевими радами на звітну дату. Понад план надійшло 245,1 млн гривень. Земельного податку та орендної плати за землю надійшло 475,8 млн грн, що становить 105,7% до плану, затвердженого місцевими радами на звітну дату. Понад план надійшло 25,7 млн грн. Надходження єдиного податку склали 730,3 млн грн, що на 32,7% або на 179,9 млн грн більше, порівняно з відповідним періодом минулого року. Також до спеціального фонду зведеного бюджету надходження у вигляді податків, зборів, платних послуг та цільових фондів (без власних надходжень бюджетних установ) склали 402 005,8 тисяч грн, при плані за 5 місяців 2018 року — 174 600,4 тис. гривень.
Плюси і мінуси
Тож фінансова децентралізація дала змогу громадам не лише розпоряджатися бюджетом, забезпечуючи соціальні статті видатків, а й формувати бюджети розвитку. Саме завдяки даному процесу об’єднані територіальні громади, крім зростання власних фінансових можливостей, у результаті децентралізації мають й інші інструменти забезпечення економічного розвитку — здійснення зовнішніх запозичень, самостійне обрання установ з обслуговування коштів місцевих бюджетів стосовно розвитку та власних надходжень бюджетних установ. Децентралізовано повноваження у сфері архітектурно-будівельного контролю та вдосконалення містобудівного законодавства, органам місцевого самоврядування надано право самостійно визначати містобудівну політику.
Після прийняття низки законів щодо децентралізації повноважень і регулювання земельних відносин громади отримають право розпоряджатися землями за межами населених пунктів. При тому великою проблемою для місцевих бюджетів залишається використання коштів, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, оскільки можливість використання таких надходжень до бюджету надто вузька.
Тому, детальніше зупинимося на ст. 209 Земельного Кодексу України. Так, відповідно до ст. 209, що регулює використання коштів, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва:
- п. 1. Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, підлягають відшкодуванню й зараховуються до відповідних бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України.
- п 2. Кошти, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, використовуються на освоєння земель для сільськогосподарських і лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь, охорону земель відповідно до розроблених програм та проектів землеустрою, а також на проведення інвентаризації земель, нормативної грошової оцінки землі, розмежування земель державної та комунальної власності. Використання цих коштів на інші цілі не допускається.
До ч. 1. Коментована норма пов’язана з ч. 2 ст. 209 ЗКУ щодо цільового використання отриманих коштів. Передумовою можливого цільового використання коштів відповідно до ч. 2 ст. 69 Бюджетного кодексу України є норма про те, що з відповідною метою можуть бути використані кошти спеціального фонду за рахунок платежів та в межах коштів, що надійшли до цього фонду.
До ч. 2. Відповідно до ст. 13 Бюджетного кодексу України бюджет може складатися із загального та спеціального фондів. Розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди визначається законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Тож, кошти, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, використовуються виключно на перелічені в ній цілі. Використання їх на інші потреби не допускається. Таким чином, зарахування таких коштів має відбуватися до спеціального фонду відповідних бюджетів.
Київщина — регіон, де сільськогосподарькі угіддя значною мірою використовуються й відрахування до бюджетів є суттєвими. Деякі громади мають основні надходження з податку на землю, проте використати його на розвиток інфраструктури, створення і покращення певних послуг не можуть. Тож, на мою думку, дану статтю Земельного кодексу необхідно змінювати. Впевнена, що це дасть позитивні результати розвитку громад.
Висновок
Добровільне об’єднання територіальних громад протягом 2015–2017 років — значний позитивний результат і зміни на краще. Тому сприяння максимальному подальшому процесу — одне з головних завдань керівництва держави. По всій території України мають бути створені спроможні та дієздатні органи місцевого самоврядування базового рівня — територіальні громади.
Слід також відзначити й те, що внесенням змін до Податкового та Бюджетного кодексів від 1 січня 2015 року громади здобули повноваження та ресурс, які мають міста обласного значення, зокрема — зарахування до місцевих бюджетів ОТГ 60% податку на доходи фізичних осіб на власні повноваження. Окрім того, на місцях повністю залишаються надходження від податків: єдиного, на прибуток підприємств і фінансових установ комунальної власності та податку на майно (нерухомість, земля, транспорт). Такі зміни вже дали перші результати. Власні доходи місцевих бюджетів від 2014 по 2017 рік зросли на понад 100 млрд гривень. Темпи зростання місцевих податків та зборів у ОТГ становлять 29,4% (за 11 місяців 2017 р.), що більше від середнього по Україні на 24,9%. Зокрема, плата за землю зросла на 20%, надходження податку на нерухоме майно — на понад 70%. Видатки бюджету розвитку в розрахунку на одну особу порівняно з минулим роком збільшилися в 1,5 раза.
Звісно, законодавство ще потребує певних змін, також має бути вдосконалена система органів влади на районному рівні, перерозподіл та розмежування повноважень і ресурсів. Проте заданий державою курс демократичного розвитку і становлення громадянського суспільства, впровадження ряду системних реформ вже має своє відображення в позитивних фінансових показниках. Так, шляхом фінансової підтримки формування необхідної інфраструктури для ОТГ з боку держави: 2017 року субвенція на це становила 1,5 млрд грн, 2018-го — 1,9 млрд гривень. За ці кошти 366 ОТГ реалізували в 2017 році 2 046 проектів.
Наближення послуг до громадян та їх доступність забезпечуються формуванням мережі центрів надання адміністративних послуг, яких в Україні на сьогодні функціонує 723, що дає не лише додаткові надходження до бюджетів, а й створює умови та послуги якісно нового рівня для громадянина. Тож держава створює умови вільної конкуренції громад на отримання якісної послуги.
Попри позитивну тенденцію збільшення надходжень до місцевих бюджетів зросла й видаткова частина — медицина, транспорт, освіта, культура. Це об’єктивно, адже під створенням громад в першу чергу розуміється поява фінансово спроможних громад, здатних самостійно обслуговувати і фінансово забезпечувати всі сфери життєдіяльності громади.
Джерело: Юридичний вісник України
You must be logged in to post a comment Login