Думка експерта
Глухий кут реформ, або «Конституція на паузі»?
У черговий раз змушений повернутися до проблеми наступу нинішньої влади на конституційні права і свободи громадян України, яка перебуває в стані війни із нашим одвічним ворогом. Зрозуміло, що в нас уже четвертий рік діє режим воєнного стану, який передбачає певні обмеження прав, і це, вважаю, є правильним, аби захиститися від, можливо, спровокованих у цей час порушень правопорядку в середині країни.
Водночас, мені не дають спокою посягання посадовців на наші права, на які навіть режим воєнного стану не розповсюджується. Я вже не раз писав і говорив, що цілеспрямована атака на основний орган кримінального переслідування – прокуратуру нічого корисного ні державі, ні суспільству, ні, тим більше, окремим громадянам не принесла і впевнений, не принесе в майбутньому. Ослаблення цього конституційного органу в будь-якому випадку, тягне за собою лише негативні наслідки, чого, на жаль, не можуть зрозуміти (а може, й не хочуть) ні в Офісі Президента України, ні у Верховній Раді, ні, тим більше, в Кабінеті Міністрів.
Читайте також: Шведський суддя: який він?
Якщо хтось забув, то змушений нагадати всім можновладцям: Україна свого часу ратифікувала більшість Європейських Конвенцій, в тому числі і з прав людини та основоположних свобод, а тому їх потрібно неухильно дотримуватися, а не вводити в оману наших партнерів. Наголошую вкотре тим, хто цього не хоче чути: в Україні вже давно не діє верховенство права, принципи презумпції невинуватості та рівності всіх перед законом, а домінує верховенство сили влади – а нам пояснили це тим, що «Конституція на паузі», з чим нас у Європейському Союзі явно не очікують, хто б там що не обіцяв.
І хоча шановний Володимир Олександрович заперечує закидам деяких наших партнерів про узурпацію влади, на практиці всеодно виглядає навпаки: конституційні права і свободи наших громадян порушуються підпорядкованими йому сьогодні гілками влади та ним особисто систематично! Вибачте, що мені доводиться з цим також погоджуватись, бо й сам від цього «бєзпрєделу» страждаю.
Читайте також: Суспільство без нагляду – влада без контролю
Порушення прав людини і не тільки…Ну, наприклад, хіба потрібно ще раз нагадувати
нашій нинішній владі про грубі й цинічні порушення нею конституційних прав і свобод громадян із числа тих же прокурорів, особливо, протягом 2019–2021 років, коли призначений нею Генеральний прокурор Р. Рябошапка зі своєю компанією непрофесійних і «випадкових» людей на посадах його заступників, зруйнували майже повністю українську прокуратуру, «викинувши» з її рядів «на вулицю» неконституційним шляхом, в основному професійних і досвідчених прокурорів, паралізувавши цим самим повноцінну роботу цього конституційного органу на тривалий час? Звісно, що більшість цих незаконно звільнених прокурорів були поновлені на роботі рішеннями суддів, які не злякалися й встояли під тиском влади, за що їм честь і хвала. Й саме у зв’язку з цим, хотів би запитати в тих народних обранців, які приймали для здійснення цього «бєзпрєделу» неконституційний закон, у тих високопосадовців, хто його застосовував на практиці свідомо, з явним порушенням прав і свобод громадян, чи відомо їм: які суми державних коштів було виплачено поновленим на посадах прокурорам для відшкодування зарплати за вимушений прогул, яку вони по вині названих осіб за цей час не отримували?! Від себе нагадаю: це сотні мільйонів гривень, якщо не більше мільярда, що є істотною шкодою у вигляді прямих матеріальних збитків державі в смислі Кримінального кодексу України. Це ті кошти, які якомога швидше повинні були повернути в казну держави, тим більше, під час війни, де їх зараз катастрофічно не вистачає!
Але їх ніхто так і не відшкодував за рахунок винних службових і посадових осіб, бо всі вони разом були причетні до цього беззаконня.
Наступним неконституційним «жестом» з боку влади по відношенню до прокурорів було свідоме й умисне позбавлення їх належної заробітної плати (не тої, про яку фантазують явні недруги правопорядку в Україні), коли до них було застосовано найнижчий прожитковий мінімум у розмірі 1 600 грн проти тих же 2 500 грн для всіх інших правоохоронців при нарахуванні посадового окладу. Така нерівність, а фактично порушення соціальних прав прокурорів, триває вже 5тий рік. І це ви хочете сказати по-європейськи, коли представників судової гілки влади обмежили в оплаті праці?
Продовження «пенсійної війни». Але й на цьому позначений мною «бєзпрєдел» не закінчився. Ви всі вже чудово знаєте, як нинішня влада, на відміну від команди П. Порошенка, який планував, але не перейшов «червону лінію», насмілилась відібрати частину законно нарахованих, в значній кількості саме на підставі судових рішень, які вступили в законну силу, спеціальних пенсій, які виплачувалися, до речі, не лише прокурорам (не потрібно обманювати суспільство), а й військовим та іншим силовикам. Або хіба це не грабіж з використанням владних повноважень, коли спочатку Законом «Про державний бюджет України на 2025 рік» було передбачено позбавлення частини спеціальних пенсій осіб спеціальних категорій, незважаючи на їхній вік, стан здоров’я, заслуги перед Батьківщиною і так далі, шляхом застосування надуманих «індексів», а потім було реалізовано з 1 січня поточного року постановою Кабміну за підписом, нехай він вже вибачає, найбільш неспроможного за всю історію незалежної України Прем’єр міністра, в результаті чого тільки за січень 2025го в пенсіонерів–силовиків було відібрано (а фактично – вкрадено) понад 1 млрд грн, якщо не помиляюся, чим було нанесено їм істотної матеріальної шкоди?
Варто зазначити, що значна частина таких потерпілих пенсіонерів вже оскаржили згадані антиконституційні Закон і постанову уряду в судах, а значна частина суддів, яких влада не зуміла ані «підкупити» тим, що ця «індексація» не буде застосовуватися тільки відносно їх пенсій (довічного утримання), ні залякати зізнанням міністерки Жолнович про попереднє узгодження владою даного «бєзпрєделу» із судами, вже винесли до сотні(!) позитивних рішень на користь постраждалих пенсіонерів, до того ж із зобов’язанням не лише скасувати застосування неконституційних «індексів», а й відновити виплату пенсій у попередніх розмірах та повернути всі невиплачені суми постраждалим. Незважаючи, що частина подібних позовів деякими переляканими суддями взагалі не призначаються до розгляду, а деякі з них навіть умисно затягуватимуть їх розгляд, є навіть уже як мінімум кілька позитивних рішень апеляційних адмінсудів про залишення в силі таких позитивних для пенсіонерів рішень судів першої інстанції.
Слід врахувати і той факт, що вказані вище неконституційні закон і постанова уряду прийняті в порушення вимог рішень судів, які вступили в законну силу, а тому ті посадовці, які їх розробляли, голосували й підписували, повинні нести кримінальну відповідальність як за умисне не виконання вимог Конституції України, так і рішень Конституційного Суду України, Верховного Суду та судів, якими було зобов’язано конкретні органи Пенсійного фонду виплачувати такі пенсії без застосування встановлених обмежень. Мені навіть уже відомо з відкритих джерел, що після зміни влади скривджені пенсіонерисиловики обов’язково ініціюватимуть кримінальні переслідування всіх винних у цьому посадовців із нинішньої влади, які готували та підбурювали інших можновладців, а потім ухвалювали й підписували ці неконституційні рішення, як за зловживання владою і своїм службовим становищем, так і за умисне невиконання рішень судів, як мінімум. Я навіть знаю, кого саме пенсіонери частіше називають серед таких посадовців: в першу чергу народних депутатів Галину Третьякову та Данила Гетьманцева, згадану міністерку соціальної політики О. Жолнович, Прем’єрміністра Д. Шмигаля та інших.
І я особисто цим потенційним підозрюваним не заздрю: повірте, саме прокурори, яких ви переслідуєте й обмежуєте в правах, знають досконало як документувати службові злочини та залюбки будуть допомагати слідчим ДБР чи детективам НАБУ збирати й закріплювати докази винуватості посадовців.
У цьому ключі, як не згадати нещодавні «висловлювання» тієї ж депутатки Третьякової, яка буквально на днях вона договорилася до того, що, виявляється, саме прокурори (вона їх називає завжди першими), судді і військові винні в тому, що частина громадян України сплачують найбільше податків на користь забезпечення виплат високих пенсій не собі, а саме вказаним вище категоріям пенсіонерів.
Тобто виявляється, що саме спеціальні пенсіонери віком 60+ і 7080 років винні в тому, що більшість громадян України отримують сміхотворну пенсію, а не влада, яка вже скільки років безконтрольно витрачає гігантські кошти на закупівлю по завищеним цінам, скажімо, нових службових авто чи якісь нікому не потрібні проекти. Скажіть усім ображеним пенсіонерам, пані Галино, кого саме за такі дії притягнули до кримінальної відповідальності і чи повернули перераховані із бюджету ці величезні кошти назад?
А може вона й названі «справедливі» посадовці прояснять, за що саме влада виплачує керівникам тих же збиткових державних корпорацій зарплати в сумі більше аніж по 1 млн грн на місяць або так званим членам наглядових рад по 300400 тис. гривень у місяць за те, що вони збираються в Україні раз чи два на рік, щоб «побазікати»?! А може хтось із них пояснить, за що саме урядовці підвищили і виплачують в якості заробітної плати по 500 тис. грн у місяць керівнику Рахункової палати і трохи менше її заступникам, в той же час, коли ця структура будьяких фактів «розбазарювання» бюджетних коштів останнім часом не виявляла й суспільство про це не повідомляла? І таких прикладів безліч.
Або як можна назвати «зізнання» самої Галини Третьякової про те, що їй особисто перешкоджають «одним розчерком пера» прийняти рішення про урівняння всіх, в тому числі й прокурорів, силовиків та військових, до однакових принципів нарахування та перерахунку пенсій (тільки не смійтеся) – верховенство права(!) та представники тих «когорт», які теж отримують спеціальні пенсії й широко представлені у робочих «групах» з обговорення даного законопроекту? При цьому, пані депутатка дуже бідкалася, що в цих групах, навпаки, мало представників установ, яких, виявляється, «дискредитували» роками, зокрема й руками Конституційного Суду України, який, мовляв, дуже швидко повертав прокурорам і суддям пенсійні привілеї, незважаючи на відповідні рішення Верховної Ради України. Ну хіба це не чистосердне визнання посадовицею своєї вини в ігноруванні верховенства права та в умисному невиконанні рішень КСУ, що спричинило і спричинить у майбутньому колосальні матеріальні збитки нашої держави, тим більше в умовах війни?
Або хіба не буде доказом винуватості Галини Третьякової оприлюднена в ЗМІ її дискусія на засіданні профільного комітету ВРУ щодо підбурювання нею до голосування за неконституційний законопроект, в якому вона пропонує в порушення вимог Основного Закону країни не тільки позбавити права всіх силовиків і військових отримувати підвищену пенсію, а й права перераховувати її в разі підвищення посадових окладів їх працюючим колегам, що дозволено нині діючим законом, а тому новий закон у відповідності до Конституції України не може скасувати це право, бо не має зворотної дії у часі. А як тоді бути із вимогами Закону «Про статус народного депутата України» про те, що народний депутат зобов’язаний додержуватися вимог Конституції та законів України при виконанні своїх повноважень?
Скажу більше (бо все це в майбутньому буде використано як доказ), у відповідь народному депутату України Григорію Мамці, який, до речі, єдиний із депутатів проявив принциповість, назвавши таку її пропозицію неконституційною, та зробив їй зауваження за обман, бо таке право сьогодні мають не тільки прокурори, а й ті ж народні депутати, які теж одночасно отримують і зарплату, і пенсію, вона не знайшла нічого більш аргументованого, як запропонувати йому самому відмовитись від отримання пенсії. Як порадили їй слухачі цих дебатів, краще б вона відмовилася від своєї офіційної зарплати на користь ображених пенсіонерів!
Замість післяслова. У мене інколи навіть складається враження, що дехто у владі (як це було колись і при Януковичу) переоцінює свої можливості на предмет свого вічного перебування на посаді. Роз’яснюю: це неможливо хоча б тому, що українці ментально, а не лише за територіальною ознакою, більше європейці, аніж азіати, а тим більше – не ординці, хоча, звісно, і такі є серед нас. Насамкінець скажу таке: лише коли зміниться влада (хочеться, щоб це відбулося швидше і лише демократичним шляхом) і всі судді ухвалюють остаточні рішення по всіх таких позовах на користь спеціальних пенсіонерів, у тому числі і прокурорів, ви тільки уявіть, які матеріальні і моральні збитки буде змушена відшкодовувати постраждалим наша держава? А нам ще треба відбудовувати країну. Слава Україні!
Олексій БАГАНЕЦЬ, заступник Генерального прокурора (2000–2002, 2005–2006, 2014–2015 рр.), заступник голови Союзу юристів України, почесний президент Асоціації слідчих України, віце-президент Світового конгресу українських юристів, адвокат, кандидат юридичних наук, заслужений юрист України, стрілець Тероборони м. Києва
Джерело: Юридичний вісник України
