Думка експерта
Головна зброя війни: наркобізнес як вбивця української нації. Частина 2
Закінчення. Початок
Турбота про наркозалежних на противагу покаранню
У 2001 р. Португалія першою в світі відмінила покарання за вживання всіх наркотиків, включаючи героїн. Нова урядова стратегія передбачає, що споживачам наркотиків потрібно допомагати, а не сажати у в‘язницю. Зміна стратегії призвела до радикального зниження смертності від передозування та числа випадків зараження ВІЛ. Її творцем був доктор Жоау Каштель-Бранку Гоулау. Додамо й те, що Португалія була однією з перших країн у світі, яка запустила національну програму з обміну шприців і голок та замінної терапії в 1990-х роках. Програма була досить інноваційною. Головною її ланкою стали місцеві аптеки: в кожній районній аптеці можна було скористатися цією послугою – будь-хто міг прийти з використаним шприцем, викинути його в спеціальний контейнер й отримати новий набір: шприци, консерванти та інші одноразові предмети, які входять у гігієнічний набір для наркоспоживачів.
Таким чином, уряд не попередив покарання, а заборонив наркоспоживачам, особливо тим, які вживали героїн і до яких ставилися як до хворих людей, котрим потрібне лікувати. Головним завданням стратегії було надати допомогу всім потребуючим.
Передбачаючи події, які слід очікувати після війни в Україні, думаю, слід згадати цей досвід Португалії, коли після революції в 1974 р. в країну повернулися її солдати з колоній – Анголи, Мозамбіку тощо. Це потягнуло за собою справжній вибух доступності наркотиків, люди стали експериментувати з ними. Наркотики поширилися не тільки серед маргіналів або представників меншин, але й серед середнього і вищого класу та політиків. Тоді всього через десятиліття вже було майже неможливо знайти португальську сім’ю, яку не торкнулася проблема з наркотиками.
А оскільки основною причиною проблеми був героїн, Португалія стала розвивати метадонові програми не тільки для лікування, але й так звані низькопорогові програми зі зменшення його шкоди. Замість тюремного у’язнення, лише за фактом вживання наркотиків, більшість споживачів направлялися в лікувальні установи.
Наприкінці 90-х років, було розроблено першу Національну стратегію наркополітики. У ній були заходи щодо зниження не лише пропозицій наркотиків, але й особливо, запиту на них: попередження, лікування, зниження шкоди реінтеграція людей у суспільство. Було запропоновано декриміналізувати споживання всіх наркотиків, адже це швидше проблема, пов’язана зі здоров’ям, ніж зі злочинністю. Тому акцент був зроблений на зміні політики в тому, що стосується особистого використання та зберігання наркотиків.
За словами доктора Жоау Каштеля-Бранку Гоулау, «потрібно пропонувати легкодоступне лікування, без будь-яких чергових, без примусу й оплати для всіх, хто її потребує. Необхідно налагодити контакт із найбільш маргіналізованими наркоспоживачами, йти в ті місця, де вони вживають наркотики, звертатися до них, просвіщати, навчати більш безпечному вживанню. Зробити так, щоб вони довіряли медичним працівникам – це повинно бути першим кроком до того, щоб наркозалежні почали лікування. А декриміналізація відновлює в наркоспоживачів утрачену довіру до державних послуг у цілому. Залежні люди не бояться, що їх здадуть до поліції та висунуть обвинувачення – вони впевнені, що для них не буде жодних негативних наслідків.
Один із найбільш вражаючих результатів, які отримала тоді Португалія, стало зниження числа проблемних наркоспоживачів (внутрівенне вживання, щоденне вживання). Перед ухваленням таких стратегій у країні налічувалося близько 100 тис. лише користувачів героїну. Після забезпечення людей лікуванням, навчання їх використанню наркотиків у більш безпечний спосіб, пропозиції імпортової низькозамінної терапії, таких залежних стало у половину менше, причому по всім сумарно серед споживачів наркотиків. Зараз у Португалії дуже складно знайти людину, яка потребує наркотиків так, що це створює проблеми в його житті».
У країнах східної Європи боротьба з наркотиками виглядає таким чином: поліцейські арештовують звичайну людину з дозою для особистого споживання в кармані і спонукають її здати торговців, яких вона знає. Таким чином правоохоронці ідуть вище по ланцюжку крок за кроком. Хоча та ж Португалія покращила свою взаємодію з міжнародними організаціями: Європолом, великими агентствами, навіть з DEA. Вона отримує інформацію про крупні поставки й працює з ними. І замість того, щоб конфіскувати невелику кількість на вулиці, бігати за людьми й отримувати від них інформацію, за допомогою якої крок за кроком іти по ланцюжку знизу вгору, вони тепер працюють зверху вниз.
Згаданий Жоау Каштеля-Бранку Гулау вказує: «Сьогодні існує дискусія про нову парадигму – регуляторну. Деякі країни підтримують ідею легалізувати марихуану. В нашому випадку дискусію треба вести про регуляцію ринку всіх наркотиків, а не закріплювати такий розподіл законодавчо. Ми повинні інформувати кожного громадянина, аби він сам міг вирішити, вживати йому конкретну речовину, чи ні.
А от у США дуже вже змішуються теми медичного використання марихуани й рекреаційного. Таким чином контекст її використання незрозумілий. У будь-якому випадку потрібно оцінити вплив подібних заходів на ці показники: що, якщо марихуану почнуть вживати діти; як це діє на людей, в яких проблеми з психікою; як зміниться рівень насилля, що відбудеться? Я хотів би спочатку побачити цифри, які покажуть ясну картину трендів у цих показниках, перш ніж виступити за таке рішення» (Португалия справилась с эпидемией потребления героина, отменив наказание за употребление наркотиков).
Фармацевти радіють…
У свою чергу, буде в Україні, як і просувала цю ідею Юлія Тимошенко,16 серпня 2024 р. набув чинності Закон, який врегульовує обіг рослин роду коноплі в медичних, промислових цілях, науковій та науково-технічній діяльності. Найголовніші зміни, які впроваджено, – дозволено обіг канабісу в медичних цілях. Канабіс, його смола, екстракти й настоянки виключені з переліку особливо небезпечних речовин. Раніше їхній обіг був під забороною – тепер дозволений, але з певними обмеженнями. Законом визначено вміст тетрагідроканабінолу (ТГК) у висушеній соломі медичних конопель, який має дорівнювати або перевищувати 0,3%.
Читайте також: Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні?
Тепер в аптеках України наполегливо пропонують людям препарати, які містять небезпечні речовини, передбачаючи знову ж прибуток від продажу. Якщо людина не звикла читати вміст препаратів, то на прохання до аптекаря видати їй ліки, скажімо, від кашлю, вона легко може отримати баночку ліків, у складі яких дрібним шрифтом зазначена речовина, яка згодом зробить її залежною. Тоді така людина стає постійним покупцем і бажаним для фармацевтів відвідувачем аптеки.
Поліція звітує про результати, а наркобізнес процвітає
А як же боротьба з наркобізнесом в Україні? Так, вона ведеться, і навіть говорять певні результати, але схоже на те, що все це «для звітів». Соціального впливу на корінь цього зла в Україні не існує.
За контрабанду психотропів вартістю 16 млн грн. у Львові судитимуть киянку та мешканця Львова.
Львівські поліцейські у 2023 р. вилучили наркотики на суму 1,2 мільйони гривень у жителя Львівщини та донеччанина. Під час обшуків у помешканнях чоловіків правоохоронці вилучили близько 2,5 кг наркотичної речовини, ймовірно канабісу та інших наркотиків. А ще «Псилоцибенові гриби», речовину, схожу на «гашиш», засоби фасування, пристрої для запаювання, подрібнювання та вживання наркотиків, електронні ваги, а також інші речові докази».
На Волині припинено роботу телеграм-каналу «Буратіно», що функціонував на території області, та перекрито джерело постачання заборонених речовин злочинною організацією. За період досудового розслідування вказаного кримінального провадження затримано 20 осіб». Поліцейські заявили, що роботу з виявлення кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів вдалося покращити – 461 проти 233, або на 97,9%. Разом із тим суттєво збільшилася кількість виявлених збутів наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів – з 67 до 96, або на 43,3%.
Так, прокурори Ковельської окружної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні про вчинення 37-річною жителькою міста шахрайства, незаконного придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконного збуту наркотичного засобу та сильнодіючого лікарського засобу (ч. 1 ст. 190 КК України, частин 1,2 ст. 307 КК України, ч. 1 ст. 321 КК України. Жінка протягом січня–квітня 2024 року неодноразово збувала громадянам у Ковелі таблетки із вмістом метадону та димедролу. Крім того, одного разу вона під виглядом наркотичного засобу збула клієнту таблетку, яка його не містила (На Волині «Буратіно» продавав наркотики).
У Києві у цьому році поліцейські викрили наркоугруповання, яке спеціалізувалося на продажі кокаїну, мефедрону, пігулок МДМА та канабісу. Організувала наркобізнес 27-річна киянка, яка залучила до розповсюдження товару 37-річного чоловіка та сімейну пару. Товар доставляли клієнтам на власних автомобілях за готівку. Організаторка чітко розподілила обов’язки між усіма членами групи – особисто забезпечувала надходження гуртових партій заборонених речовин, фасувала та передавала їх спільникам для роздрібного збуту. Крім того, злочинниця особисто контролювала рух коштів та розподіляла їх між усіма членами угруповання. Під час обшуків у ділків вилучили наркотики, два автомобілі та понад пів мільйона гривень у різній валюті. Наркоділки заробляли більше 300 тисяч гривень щомісяця. Їм повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 307 КК України – незаконне придбання, зберігання та збут наркотиків. Санкція статті передбачає від шести до 10 років тюрми з конфіскацією майна. (У Києві молода жінка організувала наркобізнес з прибутком у понад 300 тисяч гривень).
Наприкінці минулого року слідчі Дніпровського управління поліції спільно з працівниками Головного управління СБУ в місті Києві та Київській області за процесуального керівництва Дніпровської окружної прокуратури столиці викрили чотирьох спільників, які займалися збутом наркотиків. Старший слідчий Дніпровського управління поліції Ферхад Ніязов розповів, що правоохоронці затримали наркодилерів у порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України одразу після збуту ними чергової партії «товару». «Ми з’ясували, що двоє чоловіків займалися переробкою і фасуванням канабісу на території приватного господарства на Полтавщині. «Товар» пересилали двом спільникам у Київ, які його збували «клієнтам» гуртовими партіями. Щомісячний «бізнес» приносив їм близько пів мільйона гривень прибутку». Під час обшуків правоохоронці вилучили близько трьох кілограмів канабісу, 15 кілограмів зрізаних рослин конопель, ґаджети, банківські картки, засоби для фасування та пакування, а також гроші у національній та іноземній валютах. Орієнтовна вартість вилучених заборонених речовин за цінами «чорного» ринку становила близько мільйона гривень.
У ході досудового розслідування слідчі зібрали необхідну доказову базу та повідомили порушникам про підозру за ч. 3 ст. 307 – незаконне виготовлення, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, вчинене організовуваною групою та за ч. 3 ст. 28 КК України, ч. 2 ст. 317 КК України – організація та утримання місць для незаконного виготовлення наркотичного засобу з корисливих мотивів, вчинених організованою групою. Поліція скерували обвинувальний акт до суду для розгляду справи по суті. Фігурантам загрожує до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. (Збували наркотиків на мільйони гривень: у столиці судитимуть членів наркоугрупування).
Проте, за іншими наявними в мене даними, в тому ж Дніпровському управлінні поліції міста Києва слідчі не заморочуються зі справами звичайних залежних людей та не розслідують смерть таких осіб, (часто – це вбивства у середовищі наркоманів), і не встановлюють причини, які призвели до трагічних наслідків, не встановлюють поставщиків заборонених до продажу наркотичних речовин, закриваючи кримінальне провадження наступного дня після його відкриття, а іноді за гроші, майже не ховаючись, покривають убивць.
Чи може бути війна виправданням бездіяльності?
Нестача досвідчених поліцейських в умовах війни не може бути виправданням бездіяльності посадових осіб, які, за великим рахунком, поки що ніяк не впливають на сумну статистику щодо кількості наркозалежних. Не може бути виправданням війна і для народних депутатів України, бездіяльність яких у сфері запобігання наркобізнесу та зниженню смертей від цього, очевидна. А мова про втрату генофонду України. У зв’язку з цим постає питання, а чи є в цьому органі законодавчої влади сміливці та таланти, які нарешті розроблять адекватну національну стратегію запобіганню наркоманії та протидії транснаціональному наркобізнесу, чи так і будемо прикриватися війною?
Джерело: Юридичний вісник України
