Думка експерта
Ідентифікація по голосу та мовленню. Фонетична експертиза
#ВАКС_это_звучит_гордо
#Ілійков_проти_Апеляційної_палати_ВАКС
Мета цієї статті зблизити між собою математику та юриспруденцію. Зазвичай такі статті, які написані дуже простою мовою, дратують професійних математиків, експертів та юристів. Але ця стаття саме для них, щоб вони побачили як телевізором заколочують цвяха. Тому прошу вибачення у спеціалістів за спрощення, та – до справи.
Адвокат ЮК «Амбер» Семен Ханін
Що юрист знає про теорію ймовірностей. Юрист знає про частотну теорію, яка каже, що якщо дуже довго підкидувати монету у гору, то кількість разів, коли випаде орел, та випаде решка буде практично однакова. І юрист знає, що можливо казати про вірогідність 50% випадіння орла. І для цієї статті ми не будемо розширювати ці знання.
Але, окрім частотного підходу, є ще Баєсова інтерпретація вірогідності, коли ймовірність відображає ступінь довіри до події.
Програмні комплекси, що працюють при ідентифікації по голосу та мовленню, працюють з Баєсовою інтерпретацією вірогідності, тобто дещо з іншою вірогідністю, незрозумілою та незвичною для юристів.
Хай у нас є мішок з кулями – червоними та білими. Але нам не відомо як про кількість куль, так і про співвідношення червоних та білих куль. Ми виймаємо кулю з мішка, записуємо її колір, та кладемо назад. Робимо висновок відносно співвідношення білих та червоних куль. Далі знов витягаємо кулю! Але вже ми змінюємо свою гіпотезу з урахуванням попереднього результату. І так, поки не втомимося. Тобто ми змінюємо свою гіпотезу кожного разу з урахуванням попередніх досліджень, з кожним вимірюванням роблячи гіпотезу кращою. Між іншим, результат такого дослідження математики називають умовною вірогідністю.
Маленьке зауваження. Вірогідність кожного разу витягнути червону чи білу кулю не залежить від попередніх спроб. Якщо, наприклад, червоних куль – 40, а білих 60, то вірогідність кожний раз витягнути червону кулю – 40%. Але ми ж не знаємо як кулі розфарбовані. І кожного разу, витягуючи кулю, ми змінюємо свою гіпотезу про кількість червоних та білих куль з урахування результату експерименту та попередніх результатів випробувань, відповідно змінюється умовна вірогідність. Але відображає вона дещо інше. На нашому прикладі, можливо уявити графік у вигляді ДЗВОНУ, де вершина дзвону – буде максимальною вірогідністю події, що червоних куль 40%, а сторони дзвону, що йдуть до низу, вірогідність іншого співвідношення.
Про неочевидні речі. Тут не треба зрозуміти, а треба лише відпочити. Або як виграти справу про наркотики.
Кожний тест на наркотики не ідеальний.
У тесту є така властивість як чутливість, що означає вірогідність того, що людина, яка дійсно приймає наркотики, буде виявлена тестом. Хай така чутливість – 97%.
У тесту є така властивість як специфічність, що означає, вірогідність того, що людина, яка не приймає наркотики буде відображена тестом як така що не приймає наркотики. Хай така специфічність – 95%.
(Звертаю Вашу увагу, що наслідками тесту може бути не 2, а 4 результати:
- Людина приймає наркотики, та тест її виявив;
- Людина приймає наркотики, та тест це не виявив;
- Людина не приймає наркотики, але тест помилився, та показав що приймає;
- Людина не приймає наркотики, і тест це підтвердив).
Ще дуже важливий показник, це – показник раніше проведених досліджень (як з кулями). Наприклад, ми перевірили усю країну, та встановили, що 0.5% громадян приймають наркотики. Тобто, якщо б ми випадковим чином вибрали людину з усіх громадян країни, то з вірогідністю 0.5% вона наркоман.
Читайте також: Незначний досвід та стаж роботи експерта не є підставою для визнання висновку експертизи допустимим доказом
Тоді, оцінюючи результати тесту, який дав відповідь про наркозалежність людини, ми повинні застосувати нові знання про умовну вірогідність, яка розраховується наступним чином:
0.97 x 0.005 / (0.97 x 0.005 + (1-0.95)x(1-0.005)) = 0.09,
тобто справжня можливість бути наркоманом з позитивним результатом цього тесту становить лише 9%, а не 97% – як зазвичай у судовому засіданні псевдоексперт та детектив скажуть судді! Ось що таке Баєсова інтерпретація вірогідності, та її відмінність від частотної теорії.
Про фонетичну експертизу
Пошукайте у Google інформацію стосовно програмного комплексу SIVE Base. Там побачите таке:
«Програмний комплекс для ідентифікації людини по голосу та мовленню SIVE Base використовується для визначення та порівняння параметрів голосу мовця об`єктивним способом з метою відображення статистичного розподілу відповідних параметрів на діаграмах і розрахування коефіцієнту кореляції між цими діаграмами… SIVE VOICE – програмний комплекс для автоматичного пошуку досліджуваного голосу в заданому наборі файлів, що містять зразки голосів, на основі Баєсовської оцінки».
Читайте також: Недопустимим доказом є висновок, наданий експертом, який не має потрібної експертної спеціальності
Як же цікаво!
Наскільки важливі результати попередніх досліджень для Баєсовської оцінки ми вже зрозуміли на прикладі тесту на наркотики. Тут така сама справа. Програмний комплекс навчають, та потім перевіряють це навчання, на певній групі осіб. Непотрібно бути лінгвістом, щоб зрозуміти наскільки ця група є визначальною. Хто ці люди, які навчали модель? Вони були англомовні? Вони були російськомовні? Вони розмовляли українською, але це не була їх рідна мова? Як ці люди відрізнялися за віком та статтю? Скільки було осіб у згаданій групі? Без відповіді на ці питання використання певного програмного комплексу є лише шарлатанством.
А це ще далеко не усі запитання. А як було записано експериментальний та контрольний зразки, однією технікою чи різною? Частота дискретизації? Розмір глибини бітів?
Тобто, що відбулося. Простою мовою
За допомогою перетворення Фур’є запис з голосом та мовленням особи розкладають на прості гармоніки по частотам. (Це як у школі біле світло завдяки призмі розкладають на спектр).
Далі за допомогою, наприклад, відстані Кульбака — Лейблера на основі тестової групи осіб навчають певну модель ідентифікувати осіб по голосу та мовленню. (За допомогою лінійки вимріють різницю у рості між людьми, та відбирають максимально схожих за ростом).
І це дійсно наука – математика.
Потім починається певне шарлатанство на етапі створення програмного комплексу, а полягає саме шарлатанство у відсутності відповідей на раніше зазначені питання. Крім того, насправді, є ще дуже велика кількість запитань: технічні характеристики запису та їх вплив на чутливість та специфічність методу та інше. Все це добре розуміється математиками, але сумлінно приховується експертами, що використовують такі програмні комплекси. Та за допомогою цієї АБВГДейки вирішується доля людей та працює наше правосуддя.
З повагою,
Адвокат ЮК «Амбер»
Семен Ханін
