Думка експерта
Ключ до успіху України — мінімізація корупції (досвід Сінгапуру)
Олена БУСОЛ,
доктор юридичних наук
Закінчення. Початок
Сінгапур корупційний
У момент набуття незалежності в 1965 р. Сінгапур був державою з високим рівнем корупції у вигляді хабарів, подарунків, розкрадання бюджету, шантажу на сексуальній основі, зловживання особистим впливом і службовим становищем. У політиці панувала купівля голосів, незаконні надходження до виборчих фондів, лобіювання інтересів у парламенті шляхом пожертвування фракціям певних сум. У деяких сферах корупція була організованою й набула великих масштабів. У 1971 р. БРК припинило існування синдикату, до складу якого входило понад 250 пересувних поліцейських патрулів, які отримували платежі в розмірі від 5 до 10 сінгапурських доларів із власників вантажівок, чиї транспортні засоби вони розпізнавали за адресами, написаними на бортах вантажівок. Ті власники вантажівок, які відмовлялися платити, знаходилися під загрозою нескінченних штрафів. Митні чиновники отримували хабарі за «прискорення» перевірки транспортних засобів, що перевозили контрабанду й заборонені товари. Персонал Центральної служби забезпечення (Central Supplies Office — урядовий департамент, що займався заготовками й поставками) за певну «винагороду» надавав зацікавленим особам інформацію про заявки, що надійшли на тендер. Чиновники імпортно-експортного департаменту (Import and Export Department) отримували хабарі за прискорення видачі дозволів. Підрядчики давали хабарі клеркам, щоб ті закривали очі на певні порушення. Власники магазинів і жителі будинків платили робочим Департаменту громадської охорони здоров’я за прибирання сміття. Директори і вчителі деяких китайських шкіл отримували комісійні від постачальників канцелярських товарів тощо, словом, усе як у нас.
Зміни до антикорупційного законодавства
У 1981 р. в РОСА були внесені поправки з метою підвищення стримуючого ефекту щодо осіб, які скоїли корумповану дію, відшкодування всіх отриманих грошей, окрім виконання звичайного судового вироку. Для тих, хто не в змозі відшкодувати в повному обсязі, виноситься більш суворий судовий вирок. А з березня 1989 року був виданий Акт про корупцію (Конфіскація вигод), в якому обумовлювалася конфіскація вигод, отриманих шляхом корупційних дій. Якщо відповідач помер, суд подає позов, що містить у собі заяву про конфіскацію його майна.
Спеціальне агентство (CPIB)
У реалізації антикорупційного законодавства досить великою є роль спеціального агентства. Основні функції CPIB: 1) отримувати й розслідувати скарги, що містять обвинувачення в корупції в громадських і приватних сферах; 2) розслідувати випадки халатності та недбалості, допущені державними службовцями; 3) перевіряти діяльність і операції, що проводяться державними службовцями з метою мінімізувати можливість здійснення корумпованих дій.
Чесна ринкова система та гідна зарплата
Можливо, урядовий підхід до боротьби з корупцією шляхом зменшення або ліквідації стимулу до здійснення корумпованих дій був кращим виправданням підвищення зарплат політичним лідерам і головним державним службовцям, проведеного колишнім Прем’єр-міністром Лі Куан Ю в парламенті 22 березня 1985 р., коли він пояснив, чому зарплати у членів Кабінету Міністрів зросли. Він стверджував, що політичним лідерам варто платити найбільші зарплати, бо вони заслужили це тим, що являють собою порядний і чесний уряд. Якщо їм недоплачувати, вони можуть піддатися спокусі й залучитися до корумпованих дій.
Відповідно до висловлювань Лі, Сінгапур потребує управління, вільного від корупції, а також чесних політичних лідерів для збереження найбільш цінних активів держави. За його словами, найкращий спосіб у боротьбі з корупцією — це «рух з ринком», який є «чесною, відкритою, вигідною і працездатною системою» замість лицемірства, результатом якого є лукавство й корупція. Відповідно до цього, заробітна плата державних службовців Сінгапуру зростала в 1973, 1979, 1982, 1989 і 1994 роках для зменшення «витоку мізків» у приватний сектор і для скорочення різниці між величиною зарплати в двох секторах. Тільки у 1989 і 1994 роках зміни розміру зарплат обговорювалися як найбільш значні. У березні 1989 р. міністр торгівлі і промисловості Лі Хсин Лунг рекомендував значно підвищити зарплату в SCS, оскільки низька заробітна плата і низький рівень просування у сфері адміністративного обслуговування призводить до низького рівня працевлаштування й частих звільнень. Урядовою філософією було «платити державним службовцям відповідно до ринкових розцінок за їх здібності й відповідальність», що означало «надати в будь-якому разі зарплату, яка необхідна для залучення й утримання необхідних талантів». При перегляді в 1989 і 1994 рр. зарплати вищим державним службовцям Сінгапуру підвищили до рівня, коли, можливо, вони стали найбільшими в світі, в порівнянні зі своїми колегами з інших держав. Наприклад, базова місячна зарплата службовців 5-го рівня складає $25.866 США, що значно більше, ніж найбільша заробітна плата на державній службі США, яка дорівнює $7.224 США.
Сінгапурська антикорупційна стратегія
Сінгапурська антикорупційна стратегія з 1960 р. складалася з: 1) комбінованого використання РОСА і CPIB для зменшення можливості здійснення корумпованих дій; 2) періодичних підвищень заробітної плати політичним лідерам і головним державним службовцям з метою зменшення стимулу до здійснення вищезгаданих дій. А 1994 рік для антикорупційного бюро став початком «нового старту». Так, було започаткувало внутрішній навчальний курс професійної підготовки. І вже в серпні 1996 р. бюро провело свій основний курс підготовки для нових службовців, замість того, щоб проводити цей курс на базі Поліцейської академії. Основний курс був задуманий для ознайомлення нових співробітників з основними навичками розслідування корупційних правопорушень за допомогою наставників, у той час, коли курс академії був більш орієнтований на задоволення потреб підготовки поліцейських. Окрім того, в 1995 р. було також запроваджено тестування на поліграфі в рамках проведення розслідувань. У 1998 році було введено одностороннє дзеркало для впізнавання. Окрім того, в межах оперативного відділу було створено розвідувальне управління.
Логіка боротьби проти корупції
У 1999 році Лі Куан Ю зая вив: «Чесний й ефективний уряд з незаплямованою репутацією був і залишається найбільшим досягненням правлячої партії і головним достоїнством Сінгапуру». Далі була розроблена Логіка боротьби проти корупції, яка складалася з низки критеріїв:
1. Найпростіший спосіб зупинити корупцію — мінімізувати можливості чиновників діяти на власний розсуд, тобто зменшити кількість необхідних підписів під документами. Має бути чітка межа між державними обов’язками й особистими інтересами. В країні було максимально спрощено процедуру прийняття рішень й усунуто можливість подвійного трактування законів, встановлено для всіх зрозумілі й прозорі правила, ліквідовано зай ві адміністративні бар’єри для розвитку економіки, створено ефективну й прозору ринкову економічну систему з мінімальною дозвільною системою.
2. Важливе і суворе покарання й гідна винагорода. Неминучість покарання — перший стримуючий корупцію чинник. Заходи повинні стосуватися обох сторін: і тих, хто дає хабарі, і тих, хто їх бере. Ніхто — ні міністр, ні член парламенту, ні вища посадова особа — не може стояти вище за закон». Центральною ланкою антикорупційної політики Сінгапуру став (і діє по сьогодні) постійно діючий спеціалізований орган по боротьбі з корупцією — Бюро по розслідуванню випадків корупції, яке володіє політичною й функціональною самостійністю і керівник якого безпосередньо звітує перед Прем’єр-міністром. Цей незалежний орган розслідує і прагне запобігати випадкам корупції в державному та приватному секторі економіки Сінгапуру. Бюро перевіряє випадки зловживань серед державних чиновників і повідомляє про них відповідні органи з метою вжиття необхідних заходів. Окрім того, вивчаються методи роботи потенційно схильних до корупції державних органів з метою виявлення «можливих слабкостей» у системі управління та у випадку необхідності рекомендує вжити відповідних заходів главам цих відділів. Сама робота бюро організована таким чином, що жоден, скажімо, міністр не може втрутитися чи зупинити розслідування або якось вплинути на нього. Показником серйозності намірів боротьби з корупцією уряду Сінгапуру може слугувати випадок, коли на хабарництві спіймали чиновника вищого рангу — міністра національного розвитку Де Цзінвана, який після зустрічі з цього приводу з Лі Куан Ю, наклав на себе руки.
3. Лідери повинні подавати особистий приклад бездоганної поведінки на найвищому рівні, щоб підтримувати свій моральний авторитет, необхідний для боротьби з корупцією.
Розслідування проводилися навіть проти близьких родичів глави держави — Лі Куан Ю. Викритих чиновників засудили до смертної кари або багаторічного ув’язнення, дехто з них покінчив життя самогубством або втік із країни. Серед них були й давні соратники Лі Куан Ю. Також були жорстоко придушені «тріади» — китайські мафіозні угруповання.
4. Зарплати повинні відповідати ринковому рівню.
Лі Куан Ю зазначав: «Було б нереалістично чекати, що талановиті люди пожертвують своєю кар’єрою і сім’ями на багато років, щоб задовольняти потреби суспільства, яке часто не цінує їхніх зусиль. Ми вирішили платити державним службовцям і членам уряду зарплати, які вони могли б заробити в приватному секторі. Якби країною керували не найкращі фахівці, наша історія закінчилася б посереднім урядом, незадовільною грошовою політикою і корупцією».
Так, на посади суддів були запрошені кращі приватні адвокати, яким підвищили зарплати до кількох сотень тисяч доларів на рік. А міністрам і вищим посадовим особам платили ставку, прив’язану до середньої заробітної плати осіб, які успішно працюють у приватному секторі, — як адвокати чи банкіри. Нині прем’єр Сінгапуру — найбільш високооплачуваний державний службовець у світі (на другому місці — президент США). Крім того, в Сінгапурі відбирали й відправляли кращих випускників середніх шкіл до провідних університетів Великої Британії, Канади, Австралії, Нової Зеландії, Німеччини, Франції, Італії, Японії, США. Завдяки цьому були «вирощені» власні підприємці, які заснували процвітаючі компанії.
5. Державні посадовці повинні щорічно звітувати про своє майно, активи і борги. Прокурор має право перевіряти будь-які банківські рахунки осіб, підозрюваних у корупції.
Отже, Лі Куан Ю постійно впроваджував у державі принцип верховенства закону й рівності всіх перед останнім.
Джерело: Юридичний вісник України
