Connect with us

Думка експерта

Кримінальна ситуація в Україні в першому півріччі 2025 року: експрес-аналіз. Частина 3

Опубліковано

Продовження. Початок ч.1, ч.2

Даний експрес-аналіз підготовлено в рамках реалізації пп. 2.4.1. Плану заходів, спрямованих на виконання Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони України на 2023–2027 роки, затвердженого розпорядженням КМУ від 23 серпня 2024 р. № 792-р, який передбачає здійснення аналізу структури, динаміки злочинності та особливостей криміногенної обстановки на території держави з метою визначення загальнонаціональних пріоритетів протидії злочинності.

2. ГОЛОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ

Стан безпекової ситуації в Україні у 1 півріччі 2025 р. визначали три головні тенденції – зростання кількості кримінальних правопорушень, вчинених у ході бойових дій – фактів смерті та зникнення безвісти, кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби, діянь проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; суттєве скорочення кількості найбільш поширених кримінальних правопорушень проти власності. Якщо конкретніше, то за цей період ЄРДР зареєстровано 402 500 діянь з ознаками кримінальних правопорушень, що на 13,4% більше відповідного показника попереднього року (1 півр. 2024 р. – 355 067; –0,8% до рівня 1 півр. 2023 р.) (рис. 1).

Рис. 1. Кількість діянь, зареєстрованих в ЄРДР, у тому числі облікованих кримінальних правопорушень та діянь, провадження щодо яких було закрито з реабілітуючих підстав, за 1 півріччя у 2015–2025 рр.

Читайте також: Звернення командира з повідомленням про вчинення військовослужбовцем злочину непокори до проведення службового розслідування не спростовує його винуватість 

При цьому, продовжилося зниження кількості діянь, провадження щодо яких було закрито за реабілітуючими підставами. Впродовж січня–червня цього року вона становила 74 653, що на 18,8% менше показника попереднього року (1 півр. 2024 р. – 91 935; – 7,5%). Знизилася і їх частка серед всіх діянь з ознаками кримінальних правопорушень, зареєстрованих в ЄРДР. Вона склала 18,5% (1 півр. 2024 р. – 25,9%). Водночас чисельність облікованих кримінальних правопорушень значно збільшилася (+24,6%) та дорівнювала 327 847 (1 півр. 2024 р.: 263 132; +1,8%). З-поміж кримінальних правопорушень у звітному періоді злочини склали 280 301 (85,5%), а кримінальні проступки – 47 546 (14,5%).

Зростання числа облікованих кримінальних правопорушень спостерігалося в 16 регіонах: Сумській (+160,8%), Донецькій (+103,84%), Рівненській (+100,9%), Житомирській (+49,2%), Чернігівській (+42,0%), Дніпропетровській (+36,9%), Черкаській (+19,7%), Вінницькій (+19,1%), Хмельницькій (+14,0%), Львівській (+12,6%), Херсонській (+12,3%), Одеській (+10,3%), Миколаївській (+10,0%), Харківській (+5,7%), Київській (+4,0%) та Полтавській (+2,0%) областях. Найвищі коефіцієнти інтенсивності кримінальних діянь у розрахунку на 100 тис. населення регіону зафіксовано в Сумській (2 037 фактів), Донецькій (1 380), Рівненській (1 095), Житомирській (1 039), Дніпропетровській (1 032), Харківській (1 010), Чернігівській (893), Херсонській (892), Миколаївській (803) областях та м. Києві (813) (рис. 2).

Рис. 2. Коефіцієнт інтенсивності кримінальних правопорушень на 100 тис. населення регіону України за 1 півріччя у 2024–2025 рр

Високі значення цього показника в прифронтових регіонах є зрозумілими, а причини потрапляння до числа регіонів з високим коефіцієнтом кримінальних правопорушень Рівненської та Житомирської областей потребують спеціального дослідження. Припускається, що суттєве збільшення кількості кримінальних правопорушень в цих областях пов’язано з реєстрацією поширених видів військових кримінальних правопорушень (самовільне залишення військової частини, дезертирство) в місцях дислокації військових частин. Ймовірно значна кількість таких частин прибула на лінію бойового зіткнення саме з цих областей.

Чисельність кримінальних правопорушень, вчинених у містах та селищах міського типу (СМТ), впродовж 1-го півріччя 2025 р. зросла на 16,8% до 215 453 (1 півр. 2024 р. – 184 484; –4,1%). Також відбулося її зростання у сільській місцевості на 47,3% до 102 180 (1 півр. 2024 р. – 69 363; +15,6%) та за межами населених пунктів – на 15,2% до 9 334 (1 півр. 2024 р. – 8 103; +54,2%) (рис. 3). При цьому протягом звітного періоду частка міських кримінальних посягань серед всіх облікованих кримінальних правопорушень зменшилася з 70,1% до 65,7%, а частка діянь, вчинених за межами населених пунктів, із 3,1% до 2,8%. Проте відсоток сільських правопорушень навпаки збільшився з 26,4% до 31,2%.

Рис. 3. Розподіл кримінальних правопорушень, облікованих в Україні за 1 півріччя у 2015–2025 рр., за місцем вчинення

Упродовж січня–червня 2025 р. суттєво скоротилося число посягань, вчинених у громадських місцях (рис. 4).

Рис. 4. Кількість кримінальних правопорушень, вчинених у громадських місцях, в Україні за 1 півріччя у 2015–2025 рр.

Було зареєстровано 15 728 таких діянь (–31,9%) (1 півр. 2024 р. – 23 098; +1,3%). Поменшав також і відсоток цих діянь серед усіх облікованих у звітному періоді кримінальних правопорушень, який складав 4,8% (1 півр. 2024 р. – 8,8%). У тому числі на 5,8% до 11 623 знизилася чисельність кримінально караних діянь, вчинених на вулицях (дорогах), площах, у парках, скверах (1 півр. 2024 р. – 12 334; –8,4%), і більш суттєво, у 2,6 раза, до 4 105 (1 півр. 2024 р. – 10 764; +15,2%) зменшилася чисельність посягань, скоєних в інших громадських місцях.

Після торішнього зниження в 1 півріччі цього року відновилася тенденція збільшення чисельності особливо тяжких злочинів, які зросли на 29,0% – до 71 377 (1 півр. 2024 р. – 55 313; –12,7%) (рис. 5). Крім того, продовжилося збільшення кількості тяжких злочинів – до 165 205 (+47,8%) (1 півр. 2024 р. – 111 806; +7,1%) та нетяжких злочинів – до 43 404 (+3,3%) (1 півр. 2024 р. – 42 007; +15,4%). Число кримінальних проступків у звітному періоді навпаки знизилося на 10,8% до 47 546 діянь (1 півр. 2024 р. – 53 301; –0,4%).

Рис. 5. Розподіл кримінальних правопорушень, вчинених в Україні за 1 півріччя у 2021-2025 рр., за ступенем тяжкості.

Читайте також: Заперечення обвинуваченим вчинення злочину та одночасна скарга, що його спровокували вчинити злочин, є непослідовним і не підпадає під категорію «справ про провокацію злочину» 

Упродовж січня–червня 2025 р. відбулося скорочення чисельності посягань, вчинених із використанням вогнепальної зброї, на 17,3% – до 426 випадків (1 півр. 2024 р. – 515; –51,3%) та боєприпасів на 39,9% – до 4 633 (1 півр. 2024 р. – 7 714; –34,9%). При цьому кількість фактів використання холодної зброї залишилася на рівні попереднього року та дорівнювала 142 діяння (1 півр. 2024 р. – 142). Чисельність посягань, вчинених із використанням вибухових речовин, збільшилася порівняно з відповідним періодом минулого року в 2,2 раза, але абсолютний показник залишився незначним і дорівнював 38 випадків (1 півр. 2024 р. – 17; +30,8%) (рис. 6).

Рис. 6. Кількість кримінальних правопорушень, вчинених із використанням зброї та вибухівки, в Україні за 1 півріччя у 2015–2025 рр.

У 1 півріччі 2025 р. чисельність кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки була такою ж як і за перші шість місяців 2024 р. і становила 3 375 (–0,4%) (1 півр. 2024 р. – 3 389; –10,6%). Сталося зменшення кількості встановлених фактів таких кримінальних правопорушень цієї спрямованості, як колабораційна діяльність (ст. 111-1) на 30,8% – до 1 121 (1 півр. 2024 р. – 1 620 або 19,6%); пособництво державі-агресору (ст. 111-2) – на 29,7% – до 215 (1 півр. 2024 р. – 306; –11,6%); несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану (ст. 114-2) – на 16,2% до 98 (1 півр. 2024 р.: 117; +4,5%); дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади (ст. 109) – з 56 до 55; фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території чи державного кордону України (ст. 110-2) – з 43 до 35; шпигунство (ст. 114) – з 24 до 7.

При цьому в 1 півріччі 2025 р. у порівнянні з відповідним періодом 2024 р. відбулося збільшення в 2,9 раза кількості зареєстрованих випадків перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань (ст. 114-1), яка дорівнювала 695 фактів (1 півр. 2024 р.: 238; зростання в 2,8 раза); диверсій (ст. 113) – у 2,3 раза до 173 (1 півр. 2024 р.: 76); державної зради (ст. 111) – на 9,9% до 665 (1 півр. 2024 р.: 605; –11,9%); посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (ст. 110) – на 2,0% до 310 (1 півр. 2024 р.: 304; –12,4%).

У звітному періоді продовжилася тенденція зростання числа кримінальних правопорушень проти життя та здоров’я особи, хоча його темп суттєво зменшився. Їх кількість збільшилася на 6,6% та дорівнювала 42 426 посягань (1 півр. 2024 р.: 39 788; +19,9%) (рис. 7).

Рис. 7. Кількість кримінальних правопорушень проти життя та здоров’я особи, в тому числі умисних вбивств (фактів смерті при нез’ясованих обставинах, зникнення безвісті, очевидних умисних вбивств), вчинених в Україні за 1 півріччя у 2015–2025 рр.

Як і в попередні роки, така динаміка мала місце за рахунок тенденції постійного зростання чисельності умисних вбивств, яка триває з 2022 р. Перед тим як навести відповідні кількісні показники, необхідно пояснити їх зміст відповідно із сучасною практикою обліку умисних вбивств.

У 2012 р. з метою запобігання випадкам приховування насильницької смерті громадян був запроваджений Порядок взаємодії між органами внутрішніх справ, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини. В ньому було передбачено алгоритм дій медиків і правоохоронців в разі встановлення будь-якого факту смерті людини. Згідно з ним працівники поліції стали реєструвати всі повідомлення про факт смерті людини, виїжджати до місця проживання померлої людини, навіть якщо немає ознак насильницької смерті або підозри на неї, складати висновки та робити фотознімки померлих (пп. 1, 2, 3 п. 5 Порядку). У разі надходження повідомлень про факт насильницької смерті людини чи підозри на таку правоохоронці вживали заходи, передбачені КПК, а інформація про умисне вбивство обов’язково вносилася до ЄРДР (пп. 4. 6 п. 5 Порядку). Схожий алгоритм дій був відтворений у новому Порядку взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України, затвердженому в 2022 р., хоча в ньому знята вимога щодо фотографування тіла людини, яка померла через природні причини.

Читайте також: Завдана шкода як складова злочину зловживання владою або службовим становищем є недоведеною за неможливості визначити її розмір 

Попри ці приписи на практиці працівники почали перестраховуватися і в результаті до ЄРДР почали вносити інформацію про певну кількість природних смертей, фактів зникнення безвісти, які кваліфікувалися як умисні вбивства. Для того, аби виокремити з цього масиву реальні умисні вбивства з 2014 р. до Єдиного звіту про кримінальні правопорушення було внесено показник «очевидні умисні вбивства». Відповідно до умисних вбивств як базового показника почали відносити очевидні умисні вбивства, факти зникнення безвісти та факти загибелі людей при нез’ясованих обставинах.

Із початком війни ситуація ускладнилася через необхідність фіксувати статистичні дані щодо фактів загибелі людей під час бойових дій та численних обстрілів. У результаті в зазначеному статистичному звіті почав додатково використовуватися показник «очевидні умисні вбивства, вчинені в ході бойових дій». За аналізований період було обліковано 27 948 умисних вбивств (ст. 115), що більше ніж за аналогічний період минулого року на 17,9% (1 півр. 2024 р.: 23 708; +33,1%). Натомість чисельність очевидних умисних вбивств вперше за роки війни зменшилася на 29,9% до 5 663 (1 півр. 2024 р.: 8 075; +8,7%), у тому числі кількість таких діянь, вчинених у ході бойових дій, які складають 91,5% із них, скоротилася на 31,1% до 5 183 (1 півр. 2024 р.: 7 522; +10,5%). Природно основна частина таких фактів зафіксована в регіонах ведення бойових дій.

При цьому, продовжилося постійне зменшення чисельності очевидних умисних вбивств без урахування вчинених у ході бойових дій. Впродовж 1 півріччя 2025 р. зафіксовано 480 таких діянь, що на 13,2% нижче ніж у відповідному періоді минулого року (1 півр. 2024 р.: 553; –10,8%) (рис. 8).

Рис. 8. Кількість очевидних умисних вбивств без урахування вчинених
у ході бойових дій, облікованих в Україні за 1 півріччя у 2016–2025 рр.

Спостерігалося зменшення кількості таких різновидів кваліфікованих умисних вбивств, як умисне вбивство двох або більше осіб – із 2 708 до 1 842; з особливою жорстокістю – з 8 до 3; вчинених способом, небезпечним для життя багатьох осіб – з 18 до 14; особою, яка раніше вчиняла умисне вбивство – з 21 до 14.

Зросло число умисних вбивств малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала в стані вагітності – з 109 до 120; з корисливих мотивів – із 7 до 13; з хуліганських мотивів – із 4 до 5; вчинених на замовлення – з 2 до 7. Як і в 1 півр. 2024 р. встановлено 23 таких діяння, вчинених за попередньою змовою групою осіб, та 1 умисне вбивство, поєднане зі зґвалтуванням або сексуальним насильством.

Рис. 9. Кількість кримінальних правопорушень, пов’язаних з домашнім насильством, а також випадків домашнього насильства (ст. 1261), вчинених в Україні за 1 півріччя у 2015–2025 рр

Припинилася тенденція суттєвого збільшення кількості зафіксованих кримінальних правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством. У першому півріччі цього року їх число знизилося порівняно з відповідним показником минулого року на 1,3% і становило 4 671 (1 півр. 2024 р.: 4 732; +59,5%) (рис. 9). Помітно зменшилася й чисельність випадків власне домашнього насильства (ст. 1261). Було обліковано 1 254 (–24,6%) таких діянь (1 півр. 2024 р.: 1 664; +26,5%).

На рівні минулорічного показника залишилася кількість умисних тяжких тілесних ушкоджень (ст. 121), яка в звітному періоді дорівнювала 667 (–1,3%) (1 півр. 2024 р.: 676; +3,5%). Відбулося скорочення чисельності умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень (ст. 122 ) на 10,1% до 1 031 (1 півр. 2024 р.: 1 147; –1,7%) (рис. 10).

Рис. 10. Кількість умисних тяжких тілесних ушкоджень та умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, вчинених в Україні за 1 півріччя у 2015–2025 рр.

Упродовж січня–червня 2025 р. знизилася кількість умисних легких тілесних ушкоджень (ст. 125) – на 11,7% – до 8 937 (1 півр. 2024 р.: 10 116; –0,1%); випадків погрози вбивством (ст. 129) – на 8,5% – до 324 (1 півр. 2024 р.: 354; +6,3%) та катування (ст. 127) на 29,9% – до 68 (1 півр. 2024 р.: 97; +86,5%). Майже не змінилося число випадків необережного тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження (ст. 128), яке дорівнювало 357 (–0,3%) (1 півр. 2024 р.: 358; –3,2%).

Читайте також: Використання спеціально утворених для контролю за вчиненням злочину підприємств, установ, організацій не свідчить про його провокацію 

Продовжилося зростання чисельності зафіксованих побоїв і мордувань (ст. 126) на 9,7% до 1 286 (1 півр. 2024 р.: 1 172; +29,5%) та фактів доведення до самогубства (ст. 120) з 33 до 37. Крім того, в 1 півріччі 2025 р. було встановлено 77 фактів порушення встановленого законом порядку трансплантації анатомічних матеріалів людини (ст. 143), кількість яких раніше не перевищувала 3-х випадків за пів року.

Упродовж 1-го півріччя 2025 р. чисельність посягань проти волі, честі та гідності особи зросла на 26,2% – до 381 (1 півр. 2024 р.: 302; +3,1%). Відбулося збільшення кількості встановлених випадків незаконного позбавлення волі або викрадення людини (ст. 146) на 14,6% – до 220 (1 півр. 2024 р.: 192; +23,1%), торгівлі людьми (ст. 149) – на 56,2% – до 114 (1 півр. 2024 р.: 73; –12,0%), насильницького зникнення (ст. 146-1) – на 60,0% – до 40 (1 півр. 2024 р.: 25; –35,9%).

Протягом аналізованого періоду кількість посягань проти статевої свободи та статевої недоторканості особи зросла на 50,1% до 587 (1 півр. 2024 р.: 391; –12,7%) (рис. 11).

Рис. 11. Кількість кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, вчинених в Україні за 1 півріччя в 2015–2025 рр

Відбулося збільшення чисельності фактів зґвалтування (ст. 152) – до 245 (+33,2%) (1 півр. 2024 р.: 184; +8,2%); сексуального насильства (ст. 153) – до 108 (+83,1%) (1 півр. 2024 р.: 59; +5,4%); вчинення дій сексуального характеру з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку (ст. 155) – до 122 (у 2 рази) (1 півр. 2024 р.: 59; –18,1%); розбещення неповнолітніх (ст. 156) – до 100 (+23,5%) (1 півр. 2024 р.: 81; –41,3%); домагання дитини для сексуальних цілей (ст. 156-1) – із 7 до 9.

Продовжилося збільшення кількості встановлених кримінальних правопорушень проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина. Впродовж січня–червня 2025 р. зафіксовано 3 251 таке діяння, що більше аналогічного показника минулого року на 19,6% (1 півр. 2024 р.: 2 719; +1,6%).

На відміну від минулого року спостерігалося збільшення чисельності випадків порушення недоторканності житла (ст. 162) на 49,3% до 1 330 (1 півр. 2024 р.: 891; –13,2%) та порушення недоторканності приватного життя (ст. 182) на 57,1% до 908 (1 півр. 2024 р.: 578; зростання у 2,8 рази). Однак знову спостерігалося скорочення встановлених випадків ухилення від сплати аліментів на утримання дітей (ст. 164) на 23,4% до 646 (1 півр. 2024 р.: 843; –19,6%) (рис. 12).

Рис. 12. Кількість випадків порушення недоторканності житла, ухилення від сплати аліментів на утримання дітей та порушення недоторканності приватного життя, вчинених в Україні за 1 півріччя у 2015–2025 рр.

У 1 півріччі 2025 р. порівняно з відповідним періодом попереднього року відбулося значне зменшення кількості кримінальних правопорушень проти власності. За січень-червень цього року зареєстровано 52 460 посягань проти власності, що в 1,7 раза менше відповідного показника 2024 р. (1 півр. 2024 р.: 89 536; –6,9%) (рис. 13). Їх частка серед всіх кримінальних правопорушень зменшилася до 16,0% (1 півр. 2024 р.: 34,0%).

Таке значне скорочення діянь цієї категорії розпочалося у другій половині минулого року у зв’язку з прийняттям Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набрав чинності 09.08.2024 р. Ним була прийнята оновлена редакція ст. 51 КУпАП, в якій встановлена нова, більш значна, аніж раніше, вартість викраденого майна, за наявності якої викрадення шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається дрібним. Якщо раніше дрібним вважалося викрадення майна на суму, що не перевищує 0,2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян (2024 р. до 09.08.2024 р.: 302,8 грн), то після набрання чинності цим законом дрібним вважається викрадення, розмір якого становить до 2-х неоподаткованих мінімумів доходів громадян включно (з 10.08.2024 р. і у 2025 р.: 3 028 грн). Відповідно, крадіжки, шахрайства, випадки привласнення чи розтрати тепер вважаються кримінальними правопорушеннями тільки, якщо сума викраденого перевищує 2 неоподатковані мінімуми доходів громадян. Таким чином, було створено умови для значного скорочення чисельності зазначених видів кримінальних правопорушень.

Рис. 13. Кількість кримінальних правопорушень проти власності, вчинених в Україні за 1 півріччя в 2015–2025 рр.

Рис. 14. Кількість крадіжок, вчинених в Україні за 1 півріччя у 2015–2025 рр.

Кількість крадіжок (ст. 185) – найбільш поширеного до війни виду кримінального правопорушення – зменшилася до 17 157, що в 2,3 раза менше, аніж за 1 півр. 2024 р. (38 803; –14,2%) (рис. 14). Якщо відсоток цих діянь серед усіх кримінальних правопорушень до 2022 р. складав більше 35%, у 2022–2024 рр. через суттєве зростання кількості злочинів, пов’язаних із війною – знизився до 15%, то в 1 півріччі цього року він становив тільки 5,2%. Відбулося зниження частки крадіжок і серед кримінальних правопорушень проти власності. До 2023 р. вона перевищувала 70%, у 1 півр. 2023 р. складала 47,0%, 1 півр. 2024 р. – 43,3%, а в 1 півр. 2025 р. скоротилася до 32,7%.

Олександр Кулик, доктор юридичних наук, професор, провідний науковий
співробітник НН інституту права та психології НАВС

Ірина Наумова, наукова співробітниця науково-дослідної лабораторії
з проблем державотворення та правозастосування ННІПП НАВС

Ірина Лубенець, кандидатка юридичних наук, старша дослідниця

(Далі буде…)

Джерело: Юридичний вісник України

Продовжити читання →

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Digital-партнер


© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2025
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.