Думка експерта
Кримінальна відповідальність за корупцію та нова Антикорстратегія
Борис МАЛИШЕВ,
експерт з публічного права і прав
людини, доктор юридичних наук,
професор
Дана стаття є другою публікацією про нову Антикорупційну стратегію України до 2025 року (далі – Стратегія). У попередній публікації було описано значення Стратегії для політики держави та розкрито зміст тих її розділів, які присвячені запобіганню корупції в органах прокуратури та органах правопорядку. Цього разу зупинимося на короткому аналізі положень Стратегії про кримінальну відповідальність за корупцію, чому присвячено декілька розділів документу.
Перша проблема, яка підлягає вирішенню в результаті виконання Стратегії, визначена нею наступним чином: «Окремі положення кримінального законодавства, які стосуються кримінальної відповідальності за корупційні кримінальні правопорушення, суперечать міжнародним стандартам у цій сфері, не узгоджені між собою та з положеннями кримінального процесуального законодавства і Закону. Як наслідок, у значній частині випадків особи, що вчинили корупційні кримінальні правопорушення, звільняються від кримінальної відповідальності та/ або покарання».
Читайте також: Закон про Антикорупційну стратегію: які зміни в діяльності прокуратури та органів правопорядку?
Відповідно, до очікуваних стратегічних результатів у рамках вирішення цієї проблеми віднесено усунення розбіжностей між положеннями Кримінального кодексу України та закону про запобігання корупції щодо визначення корупційних кримінальних правопорушень. Також держава буде намагатися узгодити та привести до єдиного знаменника пропорційності санкції за вчинення корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень.
Наступний блок Стратегії стосується вирішення проблеми низької оперативності та якості здійснення досудового розслідування корупційних та пов’язаних з корупцією злочинів.
Для вирішення цієї проблеми очікується спрощення процедур здійснення окремих слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій з урахуванням стандартів дотримання прав людини та практики Європейського суду з прав людини, а також запровадження системи електронного кримінального провадження.
Крім того, вказано на необхідності законодавчого уточнення статусу НАБУ в системі органів державної влади (із збереженням наявних гарантій незалежності), а також вирішення питання, хто (Президент чи КМУ) має бути суб’єктом призначення та звільнення директора антикорупційного бюро відповідно до рішення Конституційного Суду України № 9-р/2020.
Так само пропонується внести зміни до КПК з метою уточнення положень щодо укладення угод про визнання винуватості у кримінальних провадженнях, пов’язаних з корупцією.
Далі великий за змістом окремий блок (що складається з понад 10 очікуваних результатів) присвячено удосконаленню законодавства, яке регулює діяльність Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Читайте також: Антикорупційна експертиза
Останній підрозділ стосується вирішення проблеми пришвидшення динаміки розгляду судами справ про корупційні та пов’язані з корупцією кримінальні правопорушення, а також усунення можливостей для процесуальних зловживань з боку учасників судового процесу.
У рамках розв’язання цієї проблеми очікується, зокрема, звуження предметної підсудності Вищого антикорупційного суду через збільшення розміру предмета злочину або завданої ним шкоди. А також вжиття законодавчих заходів для того, аби унеможливити розгляд справ, які належать до предметної підсудності ВАКСу, іншими судами першої та апеляційної інстанцій.
Вищенаведені позиції Стратегії в цілому відображають вірний вектор необхідних дій держави на правотворчому та правозастосовчому рівнях для того, щоб кримінальне покарання за корупційні злочини було оперативним та невідворотнім, але з повним дотриманням процесуальних гарантій підозрюваного та обвинуваченого. Втім, деякі з стратегічних результатів сформульовані надто абстрактно, що може бути негативним фактором при складанні Державної програми із виконання Стратегії.
Крім того, законом про затвердження Стратегії вперше запроваджується чіткий механізм моніторингу досягнення всіх завдань Стратегії, в тому числі за допомогою створення інформаційної системи з відкритим доступом через офіційний веб-сайт НАЗК.
Так, на сайті НАЗК буде оприлюднюватися, зокрема, така інформація:
- кількість зареєстрованих повідомлень про корупційні злочини;
- кількість обвинувальних актів, переданих до суду;
- кількість оперативнорозшукових справ по корупційним злочинам та їх результативність;
- кількість та характер (обвинувальний/виправдувальний) вироків по корупційним злочинам;
- розміри відшкодованих збитків від вчинених корупційних злочинів;
- конфісковане майно та кошти, які були отримані внаслідок корупції;
- кількість осіб, щодо яких застосовано заходи захисту в якості викривачів.
Отже, в громадськості та західних партнерів України чи не вперше за всю історію буде можливість отримати онлайн-доступ до широкого й упорядкованого кола даних щодо результатів роботи всього механізму кримінальної юстиції у сфері подолання корупції. Регулярне оприлюднення вказаних даних, вважаю, змусить відповідні органи правопорядку, прокуратуру та суди працювати ефективніше, а також унеможливить проведення інформаційних спекуляцій щодо здобутків та провалів державної влади в цій сфері.
Джерело: Юридичний вісник України
