Думка експерта
КСУ може скасувати Антикорсуд. Чим це загрожує країні?
Олена ЩЕРБАН,
юристка, заступниця виконавчого
директора Центру протидії корупції
Уже не перший місяць в експертних колах та медіа обговорюють подання до Конституційного Суду, мета яких — знищення всіх досягнень України в сфері антикорупції за останні 6 років. Конституційний Суд наразі вже визначився з позицією щодо НАБУ, не створивши, правда, підґрунтя для повного знищення інституції. Однак на розгляді суду зараз ще щонайменше 3 критичних подання, задоволення яких загрожує зруйнуванням усіх дієвих інструментів подолання корупції.
Про що йдеться?
Ідеться про створення Вищого антикорупційного суду; більшість положень про електронне декларування посадовців; кримінальну відповідальність за недостовірне декларування й незаконне збагачення посадовців; цивільну конфіскацію необґрунтованих активів посадовців та спеціальну конфіскацію в кримінальному провадженні (два подання).
Тож усе більше сигналів вказують на те, що в Конституційному Суді є голоси для знищення Антикорупційного суду. На відміну від справи стосовно НАБУ, де було очевидно, що окремі положення дійсно неконституційні й потребують виправлення без шкоди для роботи інституції, із ВАКСом будь-яких проблем з конституційністю статусу суду не вбачається.
Абсурдність вимог
Як відомо, підписантами подань для знищення антикорупційних інституцій переважно є депутати від ОПЗЖ та наближені до олігарха Ігоря Коломойського.
При тому всі ці подання були ініційовані протягом липня—серпня цього року — майже одразу після викриття НАБУ зловживань в Окружному адмінсуді Києва. Показово, що на опублікованих записах розмов голови ОАСК Павла Вовка йдеться про наявність впливу на Конституційний Суд. Вовк також хвалиться своєю заслугою в скасуванні КСУ статті КПК про незаконне збагачення в 2019 році.
Головна претензія авторів подання в тому, що ВАКС, нібито, особливий суд, створення яких заборонено Конституцією. Буцімто, саме через підсудність суду вузької категорії справ він набуває особливого статусу. В ОПЗЖ навіть порівнюють ВАКС із колишніми так званими «трійками» і трибуналами, хоча ці аргументи не витримують жодної критики. По-перше, автори подання банально маніпулюють, свідомо плутаючи абсолютно конституційну спеціалізацію суду на виключно топ-корупційних справах зі статусом особливого суду. По-друге, зовсім ігнорують той факт, що ВАКС використовує той же Кримінальний процесуальний кодекс, що й інші суди, права сторони захисту в цьому суді ніяк не звужені, а його судді є частиною судової системи — просто відібрані за спеціальними процедурами та компетенціями.
Якщо в Конституційному Суді дослухаються до аргументів ОПЗЖ, це автоматично означатиме, що суд взагалі має зникнути з правового поля країни, а всі прийняті ним рішення та вироки підлягають оскарженню. Наразі в суді по суті слухаються 272 справи й усі вони розлетяться місцевими загальними судами по всій країні і почнуть розглядатися спочатку. Фігуранти цих справ обов’язково використають цей факт для скарг у ЄСПЛ з аргументацією порушення Україною їхніх прав, принаймні через надмірну тривалість розгляду справ.
Так само подарунком таке рішення буде й для адвокатів фігурантів, які зараз перебувають на стадії слідства. Адже всі слідчі дії, як-то арешти майна, рахунків, обшуки, на які слідчі судді ВАКС давали санкції та здобуті за їхніми результатами докази, будуть уже автоматично сумнівними.
Знищення суду через «вбивство» апеляції
Одним із потенційних сценаріїв результатів розгляду подання ОПЗЖ може бути скасування не суду в цілому, а окремих положень закону. Це, однак, теж означатиме фактичне знищення Вищого антикорупційного суду. Йдеться про положення щодо апеляційного оскарження справ стосовно топкорупції. Автори подання ставлять під сумнів саме існування й конституційність Апеляційної палати ВАКСу.
При тому вагомих аргументів знову ж таки не наводиться. В ОПЗЖ вважають, що апеляційні скарги має розглядати не Апеляційна палата, а окремий суд. Проте Конституція з цього приводу говорить лише те, що кожному гарантується право на апеляційне оскарження в суді вищої інстанції. Й таким «судом вищої інстанції» є Апеляційна палата ВАКСу. Модель запровадження двох інстанцій у межах одного суду характерна не лише для Вищого антикорсуду, але й, наприклад, для Верховного Суду, де Велика Палата здійснює апеляційний перегляд рішень Касаційного адміністративного суду як суду першої інстанції, хоча до складу тої ж ВП входять по 5 суддів від кожної юрисдикції, частина з яких відповідних адмінсправ ніколи не розглядали і що думається, є неконституційними.
Більше того, Апеляційна палата відокремлена від першої інстанції, зокрема:
— окремо законом визначено окремо кількість суддів Апеляційної палати ВАКСу із загальної чисельності суддів суду;
— наявність окремо голови Апеляційної палати ВАКСу;
— визначення видатків на утримання Апеляційної палати ВАКС окремим рядком у Державному бюджеті України;
— неможливість спільного розміщення в одній будівлі Апеляційної палати та судових палат Вищого антикорсуду;
— наявність самостійного структурного підрозділу апарату ВАКСу для забезпечення діяльності його Апеляційної палати;
— визначення повноважень голови Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, що пов’язані з діяльністю самостійного структурного підрозділу апарату ВАКС для забезпечення діяльності Апеляційної палати.
Немає також підстав говорити про упередженість Апеляційної палати до суду першої інстанції. Практика, навпаки, засвідчила, що в апеляційній палаті часто скасовують рішення першої інстанції. Станом на початок жовтня до Апеляційної палати на стадії досудового розслідування оскаржено 788 рішень суду першої інстанції і 130 із них скасовано. Завдяки принциповій позиції Апеляційної палати в суді зафіксовано історичні для нашої держави рішення, якими, наприклад, стягували десятки мільйонів застав із фігурантів справ.
Тож ліквідація Апеляційної палати може знівелювати доцільність існування Вищого антикорсуду в цілому. Під час створення ВАКСу критичним було забезпечення апеляційного оскарження вироків до суду, де судді обрані за новими критеріями і правилами, аналогічними до правил відбору суддів першої інстанції.
Без Апеляційної палати існування цього суду не має жодного сенсу, адже його рішення в апеляції зможуть скасовувати інші суди, які більш чутливі до політичного впливу та «телефонного права». Навіть переформатування Апеляційної палати в окремий суд створить загрози. Виникне необхідність передачі справ до інших судів і викличе ризики оскарження усіх рішень, які переглядалися в апеляції Вищого антикорупційного суду до цього, а це вже сотні рішень, зокрема вироки. Постане також питання і про подальшу долю суддів Апеляційної палати ВАКС.
Скасування особливої процедури відбору суддів ВАКС
Участь у процесі відбору суддів ВАКС міжнародних експертів в ОПЗЖ у поданні до Конституційного Суду називають «зовнішнім впливом» на державні процеси. Однак при створенні Антикорупційного суду було очевидним, що в суспільства немає довіри як до існуючих у законі процедур відбору, так і до Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яка була основним гравцем у цьому процесі. Крім того, було необхідно оцінювати здатність кандидатів розглядати складні справи щодо корупції. В Україні недостатньо фахівців, які б мали подібний досвід й могли би об’єктивно оцінити компетентність кандидатів.
Тоді й виникла ідея створити Громадську раду міжнародних експертів, яка складалася з визнаних фахівців міжнародного рівня. Передбачалося, що ці фахівці повинні приймати спільні рішення з ВККС, аби до процедур було максимум довіри. В процесі конкурсу ми вперше побачили, як дійсно мають виглядати співбесіди з кандидатами на посаду судді. Нагадаю, міжнародні експерти тоді заветували 40% кандидатів через сумніви в їхній доброчесності чи професійності.
А участь міжнародних експертів у доборі кандидатів у судді жодним чином не має ознак стороннього впливу, адже таку спеціальну процедуру визначив саме український парламент, який законом чітко регламентує вимоги й межі їхньої участі, а всі рішення ГРМЕ під час конкурсу приймалися лише спільно з Вищою кваліфікаційною комісією. Тож скасування цих положень закону про антикорупційний суд поставить під сумнів законність та легітимність і самого конкурсу, і призначення чинних суддів ВАКС. Це також стане окремою підставою для оскарження всіх рішень суду, про що вже говорилося. Ба більше, буде унеможливлена практика тимчасового залучення міжнародних експертів до процедур добору будь-яких посадовців, попри те, що, наприклад, Венеціанська комісія підкреслює таку доцільність для України на цьому етапі.
З іншого боку, визнання неконституційними вказаних вище положень закону повністю або частково означатиме, що Україна відходить від попередньо взятих на себе зобов’язань у межах співробітництва зі Сполученими Штатами Америки, Європейським Союзом та Міжнародним валютним фондом.
До речі, в меморандумах співпраці з МВФ необхідність створення суду згадувалася чітко та безумовно. Наведу лише окремі цитати таких вимог: «Для завершення побудови ефективної системи боротьби з гучною корупцією й забезпечення ефективної діяльності НАБУ та САП вирішальне значення має створення незалежних антикорупційних судів.
Такі суди повинні мати виключну юрисдикцію щодо корупційних злочинів вищих посадових осіб. Спеціальна процедура відбору суддів, окреме бюджетування та ексклюзивні апеляційні процедури повинні гарантувати незалежність та високий рівень досвіду цих судів». Порушення Україною попередніх меморандумів з фондом ще й у такий сумнівний спосіб означатиме розрив відносин та втрату можливості отримати подальшу підтримку в розмірі 2,9 мільярда доларів, яка є життєво необхідною для економіки країни.
Чітко й безапеляційно згадується про суд та його незалежність у звітах так званого механізму призупинення безвізу з боку Євросоюзу: «Забезпечити незалежність, ефективність та стійкість антикорупційної інституційної структури, в тому числі шляхом забезпечення того, щоб Вищий антикорупційний суд швидко набув повноцінної діяльності та що Громадська рада міжнародних експертів могла адекватно відігравати свою роль у процесі відбору». Згадується суд і в документах щодо надання фінансової допомоги Україні ЄС. При цьому наразі через невиконання взятих Україною зобов’язань у сфері антикорупції за попередніми програмами з макрофінансової допомоги Європейським Союзом затримується виплата 600 млн євро за програмою 2020 року.
Венеціанська комісія також позитивно відзначала ухвалення Закону про ВАКС відповідно до наданих нею рекомендацій, а також послідовно зазначає успішність моделі з тимчасовою участю міжнародних експертів, яка була застосована при доборі суддів Вищого антикорупційного суду. Найгірше, що в Конституційному Суді можуть відкинути всі правові аргументи та схилитися саме до політичного рішення, яке або ліквідує ВАКС повністю, або знищить його дієздатність чи незалежність. Таке політичне рішення КСУ призведе до розриву відносин України із Заходом, зруйнує одне з ключових досягнень країни після Революції Гідності та заведе нас у глибоку правову, політичну і фінансову кризу. А це якраз те, чого й прагне Росія, якій і служить ця «п’ята колона».
Тому залишається сподіватися, що Конституційний Суд керуватиметься в своїх рішеннях виключно правовими аргументами, а з їх урахуванням, як вже відзначалося вище, немає жодних підстав визнавати будьяку норму Закону про ВАКС неконституційною.
Джерело: Юридичний вісник України
