Думка експерта
Майстер-клас з openwashing від Мін’юсту
Надія БАБИНСЬКА, експертка з питань відкритих даних, координаторка ініціатив
OpenUp Ukraine
Openwashing — це коли уряд, громадський сектор, бізнес кажуть, що вони чи щось інше відкриті (наприклад, дані, код), а насправді — ні, або частково відкриті, або з обмеженнями.
Даний термін перегукується з greenwashing, але це не про екологію, а про відкритість, політику й окозамилювання. Зазначимо й те, що оpenwashing став темою окремого й гострого обговорення на останній Міжнародній конференції з відкритих даних. І чим більше говорять про відкритий уряд, парламент, дані, код, тим актуальнішим і відчутним є openwashing.
Україна не стоїть осторонь цих процесів. Долучення до міжнародних ініціатив (Партнерство «Відкритий уряд», Міжнародна хартія відкритих даних, Ініціатива прозорості видобувних галузей та ін.), розробка планів для реалізації взятих на себе зобов’язань, підтримка міжнародних проектів, донорів тощо сприяють відкритості влади. Та часто ця відкритість залишається на папері, в меморандумах, одноактних або часткових діях.
Відкритість на третину
От візьмемо, для прикладу Міністерство юстиції України, яке хизується своєю відкритістю (й подекуди цілком заслужено). В 2017 році воно отримало Open Data Award у номінації Open Data Government — «за найвищі стандарти публікації відкритих даних центральними органами управління». Мін’юст є розпорядником одних із найважливіших даних — Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (ЄДР). Набір даних доступний на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних data.gov.ua і є одним із найпопулярніших там.
Завдяки даним ЄДР створювалися перші стартапи на основі відкритих даних (Opendatabot, Clarity Project та ін.), ці дані безцінні для антикорупційних проектів (Dozorro, Антикорупційний штаб), використовуються аналітичними центрами (Центр суспільних даних) для досліджень. Вони є одними з найважливіших у питанні боротьби з рейдерством, яке зараз активно обговорюється в Офісі Президента України.
Та якщо ви поглянете на дані, які оприлюднює Мін’юст як ЄДР у форматі відкритих даних, — це лишень третина того, що є в тому реєстрі. Якщо скористатися послугою безкоштовного запиту на сайті міністерства, можна дізнатися перелік з більш як 30 пунктів для юридичної особи. Однак у форматі відкритих даних — до 10. Решта — за гроші. Такі важливі для користувачів відкриті дані про юридичних осіб як дата реєстрації, адреси засновників та їх код ЄДРПОУ (якщо це юридична особа), контакти — недоступні безоплатно.
Чому обмеження і чому це незаконно
Ще в березні 2016 року Мін’юст своїм наказом визначив обмежений перелік відомостей з ЄДР, які оприлюднюються у форматі відкритих даних. Тобто, з усього обсягу даних, які є в ЄДР, той вибрав лишень 21–25% для оприлюднення. Наказ не проходив держреєстрації. При цьому він зачіпає права, свободи і законні інтереси громадян, бо обмежив доступ до публічної інформації, що є прямою вимогою для держреєстрації такого виду документів. Але Мін’юст переконаний, що документ носить «рекомендаційний, роз’яснювальний та інформаційний характер», а того реєстрації проходити не потрібно.
У результаті ніби відкритість і маємо, але. Хочете дані ЄДР? Так беріть і завантажуйте з Єдиного порталу відкритих даних. Ніхто ж не каже, що там отримаєте лишень невелику частку. Це як придбати торт в коробці, очікуючи, що там він цілий і неушкоджений, його вистачить на всіх. Та коли відкрили коробку, то виявиться, що там лишень його третина. Хочете весь торт? Можете подивитися на вітрину (доступ через електронний безкоштовний запит), або додатково заплатити й отримати бажане. Такий собі майстер-клас від Мін’юсту, як продавати третину торту як цілий і говорити скрізь, що ми відкрили ЄДР. І правду кажуть, але не всю.
Щоб була реальна відкритість, а не openwashing від Мін’юсту, потрібно просто оприлюднити весь ЄДР у форматі відкритих даних і скасувати незаконний наказ. Це те, що можна зробити прямо зараз, і що це не потребує додаткових зусиль чи голосування в Раді. І цей маленький крок може дати новий поштовх для сервісів, продуктів, аналітики.
Джерело: Юридичний вісник України
