Думка експерта
Механізм компенсації пошкодженого житлового фонду в Україні: що передбачає державна підтримка та міжнародна допомога
Загальна сума збитків, завдана інфраструктурі України через повномасштабне вторгнення РФ на лютий 2023 року сягнула $143,8 млрд. Зокрема, сума збитків від руйнувань житлового фонду оцінюється на рівні $53,6 млрд. Загалом пошкоджено або зруйновано понад 150 000 житлових будинків, серед яких приватні, багатоквартирні будинки та гуртожитки. Це число продовжує зростати, адже широкомасштабна збройна агресія росії проти України триває. Тому справедлива, повна й швидка компенсація такого роду збитків є критично важливою. 23 лютого 2023 року Парламент України прийняв у ІІ читанні законопроект №7198, який вже підписав Президент. Закон щодо компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією рф (далі – Закон про компенсацію). Він пропонує встановлення механізму, який дозволить постраждалим від бойових дій, терористичних актів, диверсій та інших подій, пов’язаних з військовою агресією з боку росії, отримувати компенсацію за завдані збитки їхньому нерухомому майну. Важливою частиною в цьому Законі є безпосередньо визначення процедури заявлення компенсаційних вимог, механізму оцінки збитків.
Пропоную деталізувати механізм компенсації відповідно до Закону:
По-перше, власникам зруйнованого житла потрібно подати заяву до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна (далі – Комісія). Це можна зробити в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг через портал Дія або в паперовій формі через центри надання адміністративних послуг, орган соціального захисту населення чи нотаріуса. Крім цього, до заяви потрібно додати копії правовстановлюючих документів щодо знищеного об’єкта нерухомого майна, а також інші документи, що підтверджують майнові права на знищений об’єкт нерухомого майна, копію документа, що підтверджує пріоритетне право на отримання компенсації, документи (в тому числі матеріали фото- і відеофіксації) об’єкта нерухомого майна до/після знищення (за наявності). Допускається також подання заяви без вище перерахованих документів, якщо вони втрачені. В такому разі, заявник подає до Комісії документи додатково або звертається з проханням сприяти в отриманні відповідних документів. Зазначу, що строк розгляду заяв для отримання відшкодування не повинен перевищувати 30 днів з дня її подання. Проте, у передбачених законом випадках, цей строк може бути продовжений. Наступний крок передбачає, що рішення Комісії про надання або відмову в наданні компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна протягом п’яти днів має затвердити виконавчий орган ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту. Відповідно, рішення, дії чи бездіяльність органів влади можуть бути оскаржені у судовому порядку.
Особливості проекту Закону:
В контексті Закону ми маємо справу з двома термінами, які важливо розрізняти – це “відшкодування шкоди” та “компенсація”. Згідно з Цивільним кодексом України, майнова шкода, завдана неправомірними діями або бездіяльністю особи, повністю компенсується особою, що її завдала. Тобто, відшкодування шкоди передбачає вину та неправомірність дій особи й відповідно обов’язок відшкодування завданої шкоди у повному обсязі. Компенсація ж може бути здійснена за згодою сторін або визначена владними органами. Тут не передбачається ані вина, ані відшкодування. Тому важливо законодавчо врегулювати саме відшкодування шкоди за пошкодження чи знищення нерухомого майна, спричинені воєнними діями, терористичними актами, диверсіями через військову агресію росії, а не лише обмежуватися формою компенсації. Виникає також питання щодо фінансування та діяльності Комісії, бо зі змісту проекту незрозуміло, яким чином вона фінансуватиметься та здійснюватиме взаємодію з виконавчим органом ради. Персональний склад Комісій затверджуватиметься розпорядчим актом виконавчого органу ради, військової або військово-цивільної адміністрацій населеного пункту.
Обмеження можливостей розпорядження коштами:
Компенсація за знищені об’єкти нерухомості здійснюватиметься шляхом надання грошових коштів на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для фінансування будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку. Існує також варіант видачі житлового сертифіката для придбання квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку. Однак, грошові кошти на спеціальному рахунку можуть бути використані тільки для фінансування будівництва відповідної нерухомості, а житловий сертифікат може бути використаний на придбання житла тільки протягом 5 років із моменту його видачі й не може бути відчужений третім особам. Ба більше, власник придбаного за рахунок житлового сертифікату об’єкту нерухомості не може його відчужити протягом 5 років після придбання.
Програма державної допомоги на відновлення пошкодженого житла
З 10 травня 2023 року розпочалася свою роботу програма “єВідновлення”, яка дозволяє громадянам отримати фінансову допомогу на ремонт будинків, що постраждали внаслідок війни. Перший етап цієї програми спрямований на те, щоб люди, у яких є незначні пошкодження житла, могли швидко отримати кошти на спеціальні рахунки. Після відкриття рахунку з цільовими грошима, людина зможе їх використовувати на покупку будівельних матеріалів або проведення будівельних робіт. До програми “єВідновлення” долучилися не тільки державні, але й комерційні банки. Представники місцевої влади та комісії будуть відвідувати постраждалі домогосподарства і відповідно заповнюватимуть документ, в якому зазначаються рівень пошкодження, після чого кошти автоматично перераховуються на банківський рахунок. Однак, сума грошової допомоги визначається індивідуально, а максимальний розмір виплати не може перевищувати 200 тис грн. Отримані кошти можна використати протягом 12 місяців на закупівлю будматеріалів та ремонт житла. Наступний етап в ході програми – це компенсацією за зруйновані домівки і багато українців чекають саме цієї компенсації. Як відомо, вже надійшло 360 тисяч повідомлень про такі випадки. На територіях, що прилягають до зон активних бойових дій і мають обмежений доступ до ЦНАПів через відсутність Інтернету, планується залучення Центрів соціального захисту. Люди, які втратили документи на житло, повинні звернутися до суду для відновлення та підтвердження свого права власності.
Міжнародний компенсаційний механізм — реєстр завданих збитків
17 травня 2023 року на саміті Ради Європи в Ісландії був підписаний договір про заснування Міжнародного реєстру збитків (далі – реєстр), завданої широкомасштабною збройною агресією росії проти України. Створення реєстру збитків наразі підтримали або пообіцяли підтримати після завершення внутрішніх процедур 43 держави, у тому числі усі держави G7 (включаючи США, Канаду та Японію, що не є членами Ради Європи). Як зазначається, суть реєстру в тому, щоб на момент перемоги України вже мати перелік та суми відшкодувань. Важливий нюанс даного реєстру полягає в тому, що суми російських виплат узгоджуються без участі самої рф. За своєю суттю це безумовно важливе рішення для нашої країни. Але з іншої сторони виникає низка запитань щодо реальної дії та механізму реєстру: яким чином ці два реєстри, один з яких впроваджений Україною будуть співіснувати? Адже, реєстр створений нашою державою вже існує, а рішення Ради Європи поки лише на словах. Виходячи з цього перш за все необхідно чітко зрозуміти механізм європейського відшкодування, реальну залученість туди України, зокрема питання суми компенсацій та що саме підлягатиме відшкодуванню відповідно до ухваленого рішення.
Створення реєстру збитків Євроюстом має свої особливості та потенційні недоліки, які варто враховувати аби забезпечити єдність підходу та ефективність реєстру. Отже, серед нагальних питань, на мою думку, необхідне унормування законодавчої бази, тобто нормативно-правових актів, які визначатимуть правову основу для функціонування реєстру збитків й, найголовніше, будуть забезпечувати його дієвість та результативність. Ці закони повинні відповідати вимогам Євроюсту та забезпечувати правовий захист й конфіденційність даних, а не ускладнювати. Крім цього, існує питання щодо фінансового аспекту: яким чином буде впроваджуватися механізм фінансового відшкодування, враховуючи українське законодавство і як це буде реалізовуватися на практиці механізм виплат. Чи це буде фіксована одна виплата чи дві окремі, враховуючи існування вже українського реєстру? До того ж, постає питання координації та співпраці з Євроюстом. Це передбачає обмін даними, координацію судових процедур та врегулювання компенсаційних питань. Тільки тоді ми зможемо говорити за забезпечення ефективного функціонування реєстру збитків Євроюсту в Україні та надання справедливої компенсації постраждалим внаслідок злочинних дій. Також, важлива антикорупційна складова та прозорість процесів, яка вимагатиме активної залученості правоохоронних органів.
Григорій Мамка, депутат Верховної Ради України IX скликання,
доктор юридичних наук, заслужений юрист України
