Наталія НЕСТОР: «Судова експертиза — це вимога цивілізованого судового провадження»

Apriori відомо, що дослідження експерта здійснюється на основі вияву спеціальних знань про об’єкти, явища, певні процеси, окремі процедури. Досліджуються фактичні обставини справи, яка перебуває в провадженні уповноважених органів. Більше того, вважалося, що експертиза — «цариця доказів» — набуває переконливого значення щодо існування об’єктивного стану речей. Хоча за своєю сутністю судова експертиза є лише одним із різновидів експертиз, що проводиться як спеціальне дослідження, і на ділі судова експертиза перетворюється в опосередкований засіб доказування. Втім її призначення перетворилося на досить важливу процедуру. Хоча оцінювання результатів експертизи складає більш важливу, іноді болісну, процедуру не лише для особи, що уповноважена процесуальним законом на даний час, нас у першу чергу цікавить обов’язкове її призначення в кримінальному, цивільному, господарському та адміністративному судових процесах, у справах про адміністративні правопорушення, а також у виконавчому провадженні. Так, зовсім нещодавно у справі міського голови Одеси Геннадія Труханова суд визнав недопустимими низку доказів, зокрема, експертизу щодо вартості будівлі, за яку Одеська міськрада, за версію слідства, заплатила удвічі дорожче. На думку адвокатів експерти збирали докази, що взагалі заборонено їм робити, а огляд місця події був проведений з істотним порушенням, адже сама експертиза є похідною від цієї процесуальної дії операцією. Той же захист стверджував, що визначити вартість будівлі в умовах нестабільного ринку неможливо, крім того, відсутня методична база для експертів щодо визначення ринкової вартості. Натомість слідчі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури вважають експертизу вартості вкрай важливим для справи доказом, який суд не може не враховувати. Про ці та інші важливі питання наша розмова із заступником директора Київського науково-дослідного інституту судової експертизи з наукової роботи, кандидатом юридичних наук Наталією Нестор.

— Зовсім недавно відбулося святкування Дня судового експерта, з чим редакція ЮВУ вітає всю експертну спільноту, що складає на сьогодні серйозний загін високоосвічених та високофахових спеціалістів. Й одразу почнемо з питання, яке хвилює зараз багатьох. Відхилення судом результатів експертизи у відомій справі Г. Труханова — це нормальний випадок чи екстраординарна подія, на Вашу думку?

— Не можу це назвати ні тим, ні іншим. Робота експертів полягає не в оцінці, а в дослідженні, аналізі, у формуванні об’єктивних висновків. Загалом оціночна діяльність не характерна для експерта, відповідно до чинних нормативно-правових актів оцінка висновку експерта проводиться за загальними правилами оцінки доказів, і жоден такий доказ, у тому числі й висновок експерта, не має наперед встановленої сили. Так, наш інститут проводив дану судову експертизу, і я можу запевнити, що вона є обґрунтованою, правильною та відповідає всім нормам чинного законодавства, а також скажу, що її проводили кваліфіковані судові експерти, фахівці своєї справи. Проте в даному випадку є ще апеляційна та касаційна інстанції, які можуть змінити рішення суду першої інстанції або залишити його в силі, час покаже.

— Учасники судового процесу звикли зважати на результати експертизи, але оцінювати або інтерпретувати їх має право виключно суд, чи не так?

— Так, у суду є така компетенція. Але мушу нагадати вимоги ст. 94 КПК України, в якій ідеться про те, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів — із точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення. І жоден доказ не має наперед встановленої сили. Крапка.

— Кількість видів судових експертиз постійно змінюється. А скільки видів експертиз загалом може проводити КНДІСЕ?

— Наш інститут виконує 96 видів експертиз, серед яких військова, біологічна, експертиза зброї, трасологічна, вибухо-технічна, економічна, екологічна, пожежно-технічна, комп’ютерно-технічна, товарознавча тощо. Це — величезний арсенал спеціальних знань, технологій дослідження, людського досвіду та фаховості наших експертів.

— Які судові експертизи є, так би мовити, найдорожчими, а які є найнеобхіднішими, на Вашу думку?

— Усе залежить від кількості експерто-годин, витрачених фахівцями для проведення судової експертизи чи експертного дослідження. Якщо експертиза містить у собі багато об’єктів дослідження, наприклад, то й експерто-годин витрачається більше, відповідно і вартість дорожчає. А загалом відповідно до наказу Міністерства юстиції України вартість однієї експерто-години в 2019 році становить 157 гривень.

Щодо, як ви сказали, найнеобхідніших, то всі види експертиз є необхідними, оскільки лише експерти володіють спеціальними знаннями для вирішення тих чи інших питань, які є предметом експертиз.

— В державі на сьогодні існує низка експертних установ, в тому числі приватних. Чи є між ними конкуренція, чи все вирішується, так би мовити, по закону?

— Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні здійснюють державні спеціалізовані установи, а в інших випадках — також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань. Основним моментом, на який я б хотіла звернути увагу, є компетенція експерта, його спеціальні знання, адже судова експертиза — це дослідження матеріальних об’єктів (явищ, процесів) експертом на основі спеціальних знань. Тобто особа повинна володіти відповідним рівнем кваліфікації та компетенції, або бути судовим експертом і надавати експертний висновок.

Говорячи про конкуренцію, я б хотіла наголосити на тому, що, як судові експерти державних спеціалізованих установ, так і приватні експерти повинні в першу чергу думати не про конкуренцію, а про кваліфікованість свого висновку, дотриманні норм законодавства та спільно працювати на благо забезпечення справедливого правосуддя в Україні, удосконалення норм чинного законодавства, розширення прав і гарантій експертів.

Можливо комусь вигідно розпалювати ворожнечу та конкуренцію між приватними експертами та експертами державних спеціалізованих установ, проте я б застерегла вищезазначених експертів, і закликала до взаємодії — роботи вистачить усім.

Хоча іноді трапляються випадки протилежних висновків приватного експерта та експерта державної спеціалізованої установи, проте тут суд поступає як арбітр, виносячі своє рішення, беручи до уваги відповідний висновок чи відхиляючи його.

— КНДІСЕ є провідною науково­експертною установою країни, що проводить і наукові й експертні дослідження, в тому числі із зарубіжними партнерами. Як складаються Ваші зв’язки з європейськими партнерами?

— У цьому сенсі в нас накопичений величезний досвід і ми постійно розширюємо міжнародні зв’язки. У 2017 році КНДІСЕ став першим в системі Міністерства юстиції України інститутом, який є членом Європейської мережі інститутів криміналістики (ENFSI). Також ми є учасниками європейських робочих груп експертів із різних видів експертиз. КНДІСЕ постійно бере участь у міжнародних конференціях, круглих столах, програмах обміну досвідом; так, наприклад, у 2018 році наш інститут був єдиним представником від України на судово-практичній конференції криміналістів, яка відбувається раз в 3 роки та збирає фахівців зі всього світу. У 2019 році КНДІСЕ став першим і єдиним інститутом, неполіцейської спрямованості, який бере участь в програмі обміну досвідом CEPOL. Також ми співпрацюємо з рядом інших міжнародних організацій, установ тощо. І я дуже пишаюся високою кваліфікацією наших експертів та тим, що нам є чим поділитися з колегами з інших країн, і приємно здивувати їх нашими новаціями в дослідженнях.

— У будь­ якій справі особистості експертів — це професійна основа будь­якої важливої інституції. Розкажіть про склад колективу, його досягнення і, можливо, чого не вдалося досягнути?

— Коли я прийшла у КНДІСЕ, то працюючи разом з нашими експертами переконалася у висловлювані Конфуція, який сказав: «Обери професію, яку ти любиш, і тобі не доведеться працювати ні дня в житті». Експерти КНДІСЕ є знаними фахівцями, закоханими в свою роботу, не зважаючи на те, що в інституті працюють експерти різних професій, але всіх нас об’єднує судова експертиза.

Найбільш великим досягненням КНДІСЕ є люди, які тут працюють. Співробітники проходять стажування, навчання, беруть участь у семінарах, тренінгах, постійно самовдосконалюючись. Без цього в умовах сьогодення просто неможливо працювати.

Наш професійний склад експертів — це інтелектуальний капітал, який ми намагаємося підтримувати та посилювати. В інституті працює близько 400 осіб, серед яких є і кандидати, доктори наук, але вагомим показником все ж є кваліфікація самого експерта, його професійний статус.

Говорячи про досягнення інституту, необхідно сказати і про наші технічні можливості — завдяки ініціативі нашого директора було закуплено нове сучасне обладнання для проведення експертиз.

А щодо того, чого поки що не вдалося досягти, то це гідної оплати праці судових експертів. Хоча підвищення зарплат і відбулося в судовій і правоохоронній сферах, на сьогодні вона становить в середньому приблизно дев’ять тисяч гривен у місяць, хоча в ст. 18 ЗУ «Про судову експертизу» передбачено, що посадові оклади повинні становити не менше 10 розмірів прожиткового мінімуму, але дія даної статті вже 2-й рік призупиняється Верховною Радою України.

У нас, правда, передбачені доплати за знання іноземної мови, науковий ступінь, премії тощо, але це не рятує.

— Наскільки суттєво відрізняється процедура проведення експертиз у різних видах судових проваджень з точки зору технології?

— У різних видах судових проваджень є своя специфіка призначення і проведення експертиз, яка визначається Законом України «Про судову експертизу» та процесуальними кодексами України. Загалом можна виокремити спільні риси, наприклад, вимог до експерта, адже в будь-якому випадку він надає висновок від свого імені й несе за нього відповідальність. Він же й повинен забезпечити збереження об’єкта експертизи. Якщо така експертиза пов’язана з повним або частковим знищенням її об’єкта або зміною його властивостей, то експерт має одержати на його проведення відповідний дозвіл тощо.

— Й останнє питання — уже як до керівника КНДІСЕ. Яким Ви бачите майбутнє інституту?

— Як кажуть, слід дуже серйозно ставитися до майбутнього, бо саме в ньому ми проведемо решту життя. Серед стратегічних цілей — це розвиток науки, міжнародного співробітництва, підвищення рівня оплати праці експертів, придбання нового обладнання, розширення зон обслуговування інституту. Зазначу, що в межах моєї компетенції і питання розвитку інституту як науково-дослідної інституції. Споглядаючи на досягнення таких видатних вчених, котрі працювали в КНДІСЕ, як В. К. Лисиченко, В. Г. Гончаренко, С. М. Сегай та інших, твердо можна стверджувати, що ми повинні продовжувати славетні традиції нашого закладу, та бути флагманом у криміналістиці та судовій експертизі.

А тепер без пафосу скажу, що в Україні недостатньо приділяється уваги розвитку криміналістики. Скорочується кількість годин у навчальних закладах з відповідної дисципліни. За останні роки видано всього декілька підручників, які вже вимагають скорішого оновлення. І професійна підготовка суддів, слідчих, прокурорів потребує кращого, адже іноді в документах про призначення експертиз можна віднайти не просто «шедеври», а відверті помилки. А інститут в цих умовах наче криголам має торувати свій шлях серед криги, бо ми знаємо, що нас очікує. І своєю щоденною працею доводимо, що йдемо вірним шляхом. Сподіваємося, що й наступні роки стануть для інституту ще більш продуктивними та насиченими на досягнення.

— Дякуємо за цікаві і змістовні відповіді.

Спілкувався
Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ,
ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути