Нормативно-правове регулювання космічної діяльності в Україні

Через десятиліття після успішного виведення 4 жовтня 1957 року радянського космічного об’єкта «Спутник-1» на навколоземну орбіту, 10.10.1967 року набув чинності «Договір про принципи діяльності держав по дослідженню і використанню космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла» (Договір про космос).

Петро Біленчук кандидат юридичних наук, професор

Тетяна Обіход кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник

Історія правового регулювання космічної діяльності в Україні

Відповідно до статті VI зазначеної угоди держави-учасниці Договору несуть міжнародну відповідальність за національну діяльність у космічному просторі, включаючи Місяць та інші небесні тіла, незалежно від того, провадиться вона урядовими органами чи неурядовими юридичними особами, і за забезпечення того, щоб національна діяльність провадилася згідно з положеннями, що містяться в цьому Договорі. Діяльність неурядових юридичних осіб у космічному просторі, включаючи Місяць та інші небесні тіла, має провадитися з дозволу і під постійним спостереженням відповідної держави – учасниці Договору. Важливе значення для здійснення космічної діяльності мають принципи, закріплені в Договорі. Положення статті І проголошують відкритість космічного простору для дослідження й використання всіма державами без будь-якої дискримінації на основі рівності та згідно з міжнародним правом, при вільному доступі в усі райони небесних тіл. Зокрема в статті ІХ закріплено принципи співробітництва і взаємної допомоги держав-учасниць, проведення діяльності в космічному просторі з належним урахуванням відповідних інтересів усіх інших держав-учасниць Договору, уникнення шкідливого забруднення, несприятливих змін земного середовища. У статті Х задекларована можливість спостереження за польотом космічних об’єктів, що запускаються державами-учасницями. У статті ХІІ закріплено принцип відкритості для держав-учасниць всіх станцій, установок, обладнання і космічних кораблів на Місяці та інших небесних тілах на основі взаємності.

Читайте також: Суб’єкти космічної діяльності звільнено від земельного податку до 2033 р.

Варто також згадати Угоду про рятування космонавтів, їх повернення на Землю і повернення об’єктів, запущених у космічний простір (1968 р.) та Конвенцію про міжнародну відповідальність за шкоду, завдану космічними об’єктами (1972 р.), які мають дотичне значення й стосуються убезпечення ризиків, правових наслідків космічної діяльності, розподілу відповідальності в разі завдання шкоди. З метою формалізації засад дослідницької та господарської діяльності держав у космічному просторі Україна в 2020 році підписала Домовленості на виконання програми NASA «Артеміда» (Угода «Артеміда»/Artemis Accords від (13 жовтня 2020 р.) [5]. Станом на червень 2021 року до цієї угоди приєдналася ще низка держав (усього їх 12): Сполучені Штати Америки, Великобританія, Об’єднані Арабські Емірати, Люксембург, Японія, Італія, Канада, Україна, Австралія, Республіка Корея, Бразилія, Нова Зеландія, російська федерація, Індія та Китай донині утрималися від її підписання. Дана угода окреслює десять принципів космічної діяльності:

• мирне дослідження: всі заходи, що проводяться за програмою «Артеміда», повинні здійснюватися в мирних цілях;
• прозорість: підписанти здійснюватимуть свою діяльність прозоро, щоб уникнути непорозумінь і конфліктів;
• сумісність: нації, які братимуть участь у програмі, будуть прагнути підтримувати «сумісність систем для підвищення їх безпеки і стабільності»;
• екстрена допомога: підписанти зобов’язуються надавати допомогу особам, які постраждали в рамках реалізації програми «Артеміда»;
• реєстрація космічних об’єктів: будьяка держава, яка бере участь у програмі, має бути учасником Конвенції про реєстрацію;
• поширення наукових даних: підписанти зобов’язуються публічно оприлюднити наукову інформацію, отриману в рамках реалізації програми;
• збереження спадщини: підписанти зобов’язуються зберігати космічну спадщину;
• космічні ресурси: видобуток та використання космічних ресурсів є ключовим чинником безпечних і стійких досліджень;
• деконфліктизація діяльності: підписанти зобов’язуються запобігати шкідливому втручанню, як того вимагає Договір по космосу;
• орбітальне сміття: підписанти зобов’язуються планувати безпечне захоронення сміття.

Необхідність «освіжити» законодавство

Слід зазначити, що Закон України «Про державну підтримку космічної діяльності» не задовольняє сучасні потреби та інтереси всіх суб’єктів космічної діяльності, зокрема тому, що його норми зорієнтовані на державні потреби і державні підприємства. Нормативно-правове забезпечення реалізації Стратегії передбачає розроблення та прийняття необхідних законів України «Про державне регулювання у сфері дистанційного зондування Землі», «Про державне регулювання у сфері супутникової навігації», затвердження Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України. Водночас в концепції цієї програми на 2021-2025 роки констатується, що в державі відсутня загальна стратегія розвитку космічної діяльності, а чинна модель космічної діяльності вичерпала себе. Позитивним вбачається те, що серед способів реалізації загальнодержавних інтересів України в сфері космічної діяльності передбачено комплексне оновлення космічного законодавства: формування системи законів та підзаконних актів на нових ринково-орієнтованих засадах відповідно до міжнародного права та права Європейського Союзу Космічна діяльність – це дослідження космічного простору і небесних тіл та їх використання в практичних цілях, здійснювані з допомогою космічної техніки. Така діяльність не обов’язково проводиться саме в космічному просторі, а може поширюватися і на Землю за умови тісного зв’язку із запуском космічного об’єкта чи його експлуатацією або з поверненням такого об’єкта на Землю.

Читайте також: Військовим частинам дозволили виробляти повітряні та космічні літальні апарати

Космічна діяльність може здійснюватися на Місяці, Марсі й інших небесних тілах. У Законі України «Про космічну діяльність» закріплено більш об’ємне визначення: «космічна діяльність – наукові космічні дослідження, використання космічного простору, розроблення, виробництво, ремонт та технічне обслуговування, випробування, експлуатація, управління об’єктами космічної діяльності (в тому числі їх агрегатами та складовими частинами), забезпечення запуску, запуск та повернення космічних апаратів, їх складових частин з космічного простору на землю».

Відповідно до ст. 7 зазначеного Закону космічна діяльність в Україні здійснюється на основі Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України, яка розробляється на п’ять років і затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України. Відповідно до статті 5 Закону «Про космічну діяльність», державне регулювання та управління в сфері космічної діяльності в Україні здійснюються шляхом:

• законодавчого встановлення основних принципів, норм і правил космічної діяльності;
• розробки концептуальних основ державної політики в галузі дослідження й використання космічного простору в мирних цілях та в інтересах безпеки держави;
• формування Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України;
• планування та фінансування космічної діяльності за рахунок коштів Державного бюджету, а також сприяння залученню інших джерел фінансування, не заборонених чинним законодавством України;
• цільової підготовки кадрів за рахунок Державного бюджету України;
• запровадження ліцензування такої діяльності;
• контролю за здійсненням зовнішньоекономічної діяльності суб’єктами космічної діяльності.

Державне космічне агентство України (ДКА) – центральний орган виконавчої влади, на який покладено завдання реалізації державної політики у сфері космічної діяльності в Україні. Відповідно до Положення, в рамках покладених на нього завдань ДКА здійснює заходи в напрямку законодавчого забезпечення державного регулювання галузі, зокрема:

– узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до сфери діяльності ДКА, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення, готує проекти законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та в установленому порядку подає їх Міністру розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства;

– погоджує проекти законів, інших актів законодавства, які надходять на погодження від інших центральних органів виконавчої влади, готує в межах повноважень, передбачених законом, висновки і пропозиції до проектів законів, інших актів законодавства, які подаються на розгляд Кабінету Міністрів України, та проектів законів, внесених на розгляд Верховної Ради України іншими суб’єктами права законодавчої ініціативи;

– забезпечує створення та експлуатацію наземного і космічного сегментів супутникових систем зв’язку, мовлення та дистанційного зондування Землі, контролю й аналізу космічної обстановки, координатно-часового та навігаційного забезпечення;

– вживає заходів до оперативного виявлення джерел небезпек та сприяє в межах своїх повноважень досягненню належного рівня надійності та ефективності систем державного управління в особливий період;

– здійснює міжнародне співробітництво та реалізацію зовнішньої політики в межах своєї компетенції у сфері космічної діяльності;

– здійснює заходи щодо розроблення та функціонування Системи сертифікації космічної техніки України (УкрССКТ), забезпечує суб’єкти космічної діяльності в Україні необхідною нормативною документацією;

– бере участь у здійсненні заходів щодо адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу у сфері космічної діяльності;

– забезпечує разом з міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади експлуатацію, підтримку та вдосконалення об’єктів космічної діяльності;

– забезпечує ефективне використання науково-технічного і виробничого потенціалу підприємств, установ й організацій, що належать до сфери його управління, та створює умови для впровадження космічних технологій у виробництво конкурентоспроможної продукції для потреб внутрішнього і зовнішнього ринку;

– забезпечує утилізацію твердого ракетного палива міжконтинентальних балістичних ракет РС-22;

– забезпечує підготовку підвищення кваліфікації персоналу об’єктів космічної діяльності;

– подає пропозиції до проекту державного замовлення на підготовку фахівців у сфері космічної діяльності;

– забезпечує дотримання вимог законодавства у сфері охорони праці, цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, охорони навколишнього природного середовища на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління;

– веде Державний реєстр унікальних об’єктів космічної діяльності, здійснює державний нагляд за їх станом і використанням, вживає заходів для їх підтримки.

Четвертого грудня 2019 р. постановою Кабінету Міністрів України № 1072 внесено зміни в Положення про Міністерство розвитку економіки торгівлі та сільського господарства України (далі – Мінекономіки) та в Положення про Державне космічне агентство України. Відповідно до цих змін Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в сфері космічної діяльності, а одним з основних завдань міністерства додано забезпечення формування та реалізації державної політики в сфері космічної діяльності. В цій сфері Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань:

– розробляє концептуальні основи державної політики в сфері дослідження та використання космічного простору в мирних цілях та інтересах держави;

– забезпечує організацію космічної діяльності в Україні та під юрисдикцією України поза її межами;

– розробляє разом з міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади та Національною академією наук Загальнодержавну цільову науково-технічну космічну програму та забезпечує її виконання;

– є державним генеральним замовником науково-дослідних робіт з дослідження та використання космічного простору, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт з проектування, виготовлення та випробування космічної техніки, зокрема міжнародних космічних проектів;

– забезпечує суб’єктів космічної діяльності в Україні необхідною нормативною документацією;

– здійснює координацію та контроль за зовнішньоекономічною діяльністю в космічній сфері на відповідність законодавству та міжнародним договорам України;

– надає підтримку щодо підготовки та реалізації міжнародних проектів у сфері дослідження й використання космічного простору;

– організовує співробітництво України з іншими державами та міжнародними організаціями в космічній сфері, а також забезпечує збереження і розвиток наявних міжнародних зв’язків у сфері космічної діяльності;

– вживає заходів, спрямованих на вдосконалення зовнішньоекономічних відносин України з іншими державами в сфері космічної діяльності;

– затверджує порядок діяльності представництв генерального замовника – ДКА з контролю якості та прийняття космічної техніки та іншої продукції.

Згідно вказаної постанови ДКА є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, який реалізує державну політику у сфері космічної діяльності.

У 2019 р. наказами Мінекономіки повноваження щодо формування космічної політики закріплено за Управлінням координації космічної діяльності у складі департаменту стратегічного розвитку сектору оборони і безпеки Мінекономіки, де утворено відділ економіки сфери космічної діяльності та відділ аналізу супроводження міжнародних проектів у сфері космічної діяльності. Відтак відповідальними за космічну політику стали, з одного боку, Мінекономіки – формування космічної політики, і ДКА України в частині реалізація космічної політики. У 2019 році парламентом було ухвалено Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання космічної діяльності» № 143-ІХ, яким встановлюються важливі нововведення для космічної галузі з метою підвищення її інвестиційної привабливості, формування конкурентного середовища для суб’єктів космічної діяльності різних форм власності. Документом передбачається, що суб’єктами космічної діяльності можуть бути підприємства, установи та організації будь-якої форми власності й організаційно-правової форми. Закон також визначає основні засади космічної діяльності в Україні, зокрема: державна підтримка комерціалізації космічної діяльності та залучення інвестицій в космічну галузь України; відкриття космосу для громадян і юридичних осіб і можливість вільно досліджувати й використовувати космос, включно з використанням космічного простору та ресурсів, що містяться в ньому; еволюційність розвитку та послідовність реформування державної політики в галузі дослідження і використання космічного простору; ефективне використання науково-технічного потенціалу України, можливостей, які надає космічна діяльність, в інтересах національної економіки, науки, безпеки держави та в комерційних цілях; сприяння міжнародній співпраці, збереження та розвиток наявних міжнародних зв’язків у космічній галузі з урахуванням національних інтересів. Закон також передбачає, що здійснення окремих видів космічної діяльності провадиться на підставі дозволів. Дозволи надаються на здійснення таких видів космічної діяльності: випробування (крім комп’ютерних) ракет-носіїв, включно з їхніми агрегатами та складовими частинами, і космічних апаратів; запуски ракет-носіїв та/або космічних апаратів; управління космічними апаратами на навколоземній орбіті або в космічному просторі; повернення космічних апаратів та/або їхніх складових частин, що повертаються з навколоземної орбіти або космічного простору на Землю.

Суб’єкти космічної діяльності

Суб’єктами космічної діяльності за законодавством України можуть бути підприємства, установи та організації будь-якої форми власності й організаційно-правової форми, в тому числі міжнародні та іноземні, які здійснюють космічну діяльність. Cуб’єкт космічної діяльності України приватної форми власності, який має намір здійснювати космічну діяльність, зобов’язаний подати декларацію про провадження господарської діяльності в сфері космічної діяльності до центрального органувиконавчої влади, що забезпечує формування й реалізує державну політику в сфері космічної діяльності. Особливістю є те, що суб’єкти космічної діяльності підконтрольні державі, яка видає дозволи на певні види космічної діяльності, здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про космічну діяльність в Україні, несе міжнародну відповідальність за їх діяльність у космічному просторі. Серед суб’єктів космічної діяльності у широкому розумінні необхідно виділити саму державу й міжнародні організації: організації системи ООН, міжурядові, неурядові та регіональні міжнародні організації.

У 2020 році урядом на реалізацію Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання космічної діяльності» були прийняті відповідні рішення, які зняли заборону на провадження космічної діяльності приватними підприємствами. Постанова КМУ «Про затвердження Порядку видачі (відмови у видачі, анулювання) дозволів на провадження окремих видів космічної діяльності» № 197 від 26.02.2020 р. передбачає, що відтепер суб’єкти господарювання приватної форми власності, можуть отримати дозвіл на здійснення таких видів космічної діяльності: 1) випробування (окрім комп’ютерних) ракет-носіїв, у тому числі їх агрегатів та складових частин і космічних апаратів; 2) запуски ракет-носіїв та/або космічних апаратів; 3) управління космічними апаратами на навколоземній орбіті або в космічному просторі; 4) повернення космічних апаратів та/або їх складових частин, що повертаються з навколоземної орбіти або космічного простору на Землю.

Читайте також: Україна та Німеччина співпрацюватимуть в науці і освіті

Видача (відмова у видачі, анулювання) відповідного дозволу здійснюється ДКА на безоплатній основі. Постанова КМУ «Про затвердження Порядку подання декларації про провадження господарської діяльності у сфері космічної діяльності» № 198 від 26.02.2020 р. визначає процедуру подання декларації про провадження господарської діяльності у сфері космічної діяльності, що дає право суб’єкту господарювання провадити господарську діяльність у сфері космічної діяльності. Приватні підприємства, які мають намір здійснювати космічну діяльність, мають подати центральному органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері космічної діяльності, декларацію про провадження господарської діяльності. Така декларація є інструментом входження на ринок космічних технологій для суб’єктів космічної діяльності приватної форми власності.

На сьогоднішній день державна політика у сфері космічної діяльності реалізується у відповідності до Концепції реалізації державної політики у сфері космічної діяльності на період до 2032 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України № 238 від 30 березня 2011 року. В Концепції визначено, що забезпечення розвитку сучасних космічних технологій в Україні є важливим чинником, що визначає стратегічне місце держави в світі. Проблемою, яка потребує розв’язання, є значна диспропорція між рівнем космічного потенціалу та його впливом на вирішення актуальних загальнодержавних і суспільних завдань. Основні причини виникнення проблеми, пов’язані з тривалою відсутністю ефективної державної підтримки у сфері космічної діяльності, а також необхідністю реформування зазначеної сфери. Відповідно, окреслено напрями виконання Концепції:

• забезпечення розвитку космічних технологій та їх інтеграції до реального сектору національної економіки і сфери національної безпеки та оборони;
• одержання нових знань, підвищення науково-технічного потенціалу держави та освітнього рівня її громадян;
• удосконалення ракетно-космічної техніки та технологій її створення;
• реалізація ефективної промислової політики та модернізація виробництва;
• забезпечення комерціалізації космічної діяльності;
• поглиблення міжнародного співробітництва в сфері космічної діяльності.

(Далі буде…)

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути