Думка експерта
Оптимізація закладів вищої освіти в Україні: ліквідація/реорганізація — є питання
Лариса Криворучко,
адвокат, доктор юридичних
наук
Оптимізація закладів вищої освіти в Україні повинна відбуватися прозоро, системно й у постійному діалозі із суспільством, вищими навчальними закладами, освітянами, науковцями та за визначеними критеріями.
Останніми тижнями народні депутати України отримують велику кількість звернень щодо обʼєднання, ліквідації й реорганізації університетів. Дзвінки, листи, пости в соцмережах — звідусіль лунає обурення освітян, студентів, ректорів та науковців. Чим саме обурена спільнота? Відсутністю відкритого діалогу, стратегії, системного підходу й відсутністю критеріїв обʼєднання, кулуарністю прийняття рішень, від яких залежать долі тисяч людей. Із цього приводу направлені численні звернення, скарги до народних депутатів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, тощо.
Читайте також: Політику винагород керівникам та членам наглядових рад ДП затверджуватиме Уряд
Так, народна депутатка України Юлія Гришина, яка очолює підкомітет з питань вищої освіти комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, підтвердила, що до профільного парламентського комітету сьогодні масово звертаються ректори, освітяни та студенти закладів вищої освіти з питаннями щодо реорганізації закладів вищої освіти задля оптимізації мережі закладів вищої освіти з боку Кабінету Міністрів України за пропозиціями Міністерства освіти і науки України.
У цих своїх зверненнях представники освітньої спільноти, зокрема Української інженерно-педагогічної академії та Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського наголошують на неприпустимості наявної ситуації з безпідставною реорганізацією закладів вищої освіти, про яку, як вказують заявники, люди дізнаються з засобів масової інформації. Окрім того, в своїх зверненнях студенти та освітяни звертають увагу на відсутність належної комунікації з боку Міністерства освіти і науки України задля врегулювання напруженості через обурення колективів закладів вищої освіти, особливо в прифронтових регіонах, що значно дестабілізує ситуацію.
Водночас, усвідомлюючи необхідність проведення оптимізації мережі закладів вищої освіти (ЗВО), як трудові колективи, так і студенти ЗВО налаштовані на проведення відкритого діалогу з представниками Верховної Ради, Кабінету Міністрів та Міністерством освіти і науки України задля пошуку найефективніших рішень, що допоможуть підвищити якість вищої освіти та зробити вагомий внесок у післявоєнну відбудову нашої держави.
Окремо слід вказати, що депутатів підкомітету з питань вищої освіти комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, враховуючи численні звернення турбує питання наявності стратегічного бачення процесу та очікуваних результатів оптимізації мережі, зокрема чітко визначених критеріїв об’єднання й поділу закладів вищої освіти та строків проведення такої оптимізації, оскільки жодних критеріїв та/або обґрунтувань ряду рішень щодо реорганізації закладів вищої освіти МОН України ВРУ публічно не надавалося.
Читайте також: Керівників наукових установ оцінюватимуть за КРІ
Зазначу й те, що під час відвідання заступником міністра освіти і науки М. І. Винницьким зборів трудового колективу Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, він загальними фразами, без будь-якого обґрунтування, повідомив, що частину науковців звільнять, на питання трудового колективу, студентів, ректора університету, запрошених інших ректорів щодо доцільності реорганізації і ліквідації університету не сказав нічого конкретного. Під вигуки залу «ганьба» М. І. Винницький покинув захід ще до його закінчення.
Сьогодні українське суспільство обурене цим непродуманим і несистемним підходом Міністерства освіти і науки до питання ліквідації, реорганізації вищих навчальних закладів в Україні. Як видається, в країні починається фактична ліквідація наукових кадрів, їх подальшого знищення, що є недопустимим. Підтвердженням цього є ліквідація незалежності єдиного кримського вишу — Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, який був переміщений із півострова задля врятування вузу від окупації.
Під час нашого спілкування народна депутатка України, Юлія Гришина заявила, що повністю підтримує кожного освітянина та студента в тому, що таке надважливе й актуальне питання, як оптимізація мережі закладів вищої освіти, має відбуватися виключно на засадах прозорості, демократичності та обґрунтованості рішень і постійного діалогу з представниками закладів вищої освіти, органів місцевого самоврядування задля впровадження найважливіших рішень, що сприятимуть якнайшвидшій Перемозі України, її післявоєнній відбудові та євроінтеграції.
Із метою захисту прав освітян, здобувачів вищої освіти та розвитку сфери вищої освіти в Україні направлено термінове звернення до Прем’єр-міністра України Д. Шмигаля щодо:
1) Вжиття заходів для забезпечення оприлюднення Міністерством освіти і науки України стратегічного бачення процесу й очікуваних результатів оптимізації мережі, зокрема, чітко визначених критеріїв об’єднання та поділу закладів вищої освіти, строків проведення такої оптимізації.
2) Сприяння призупиненню розгляду Кабінетом Міністрів України рішень щодо реорганізації зазначених у цьому зверненні закладів вищої освіти, а також тих закладів, щодо яких станом на сьогодні МОНУ направлено на погодження проекти розпоряджень Кабінету Міністрів до опублікування Міністерством освіти і науки України зазначеної вище інформації.
3) Особистого втручання для врегулювання напруженої ситуації в освітньому середовищі, викликаної недостатнім та/або неналежним рівнем комунікації з боку Міністерства освіти і науки України.
Оптимізація закладів вищої освіти в Україні повинна відбуватися прозоро, в діалозі з вищими навчальними закладами, освітянами, науковцями й за визначеними критеріями. Все повинно робитися системно, зберігаючи наукові кадри.
Читайте також: Бюджетним коштом зможуть навчатися студенти лише на затребуваних державою спеціальностях
Як на наш погляд, підхід Міністерства освіти і науки України в даному випадку є несистемним та необґрунтовний, без чітко визначених критеріїв об’єднання вузів і спрямований на підрив довіри наукового й освітнього середовища до керівництва профільним міністерством.
Джерело: Юридичний вісник України
