Думка експерта
Основні перешкоди верховенству права в ЄС: звіт Єврокомісії
Олена Стойко,
доктор юридичних наук
У черговому звіті про дотримання державами-членами принципу верховенства права ЄК зазначає певну ефективність цього інструменту в поєднанні з фінансовими санкціями – зупинкою виділення коштів зі структурних фондів ЄС. Однак той факт, що в другому півріччі в Євросоюзі головує країна, яка повністю проігнорувала минулорічні зауваження, набагато красномовніше свідчить про здатність Союзу притягнути порушників основоположних цінностей спільноти до відповідальності.
«Двієчниця» Угорщина
Уже традиційно найбільше зауважень щодо дотримання принципу верховенства права в звіті за 2024 рік отримала Угорщина. На цей раз Будапешт проігнорував усі зауваження за 2023 рік та отримав ще одне. Єврокомісія знову констатувала, що: 1) відсутній прогрес у прийнятті комплексних реформ щодо лобіювання та вдосконалення системи декларування активів, забезпечення ефективного нагляду та правозастосування; 2) не створено надійної системи розслідувань, судових переслідувань та винесення остаточних вироків у справах про корупцію на найвищому рівні; 3) не запроваджено механізмів посилення функціональної незалежності медіарегулятора; 4) не посилено незалежність управління та редакційної політики суспільних ЗМІ; 5) не прийнято законодавство для забезпечення справедливого та прозорого розподілу витрат на рекламу державою та державними компаніями; 6) не створено безпечного та сприятливого громадського простору, не усунено перешкод для діяльності організацій громадянського суспільства. Окрім того була додана ще одна претензія щодо судової гілки влади: відсутній прогрес у підвищенні прозорості системи розподілу справ у судах нижчих інстанцій.
Читайте також: Деспот чи конституція: що краще?
Друге місце з кінця – у Словаччини
Друге місце серед найбільших порушників принципу верховенства права посідає Словаччина з п’ятьма проігнорованими зауваженнями про: відсутність достатніх гарантій незалежності членів Ради суддів, особливо тих, які не обираються суддями, при їх звільненні; недотримання достатніх гарантій при притягненні суддів до кримінальної відповідальності за злочин «зловживання правом» у зв’язку з винесенням ними судових рішень; недостатнє правове регулювання лобіювання, недопущення конфлікту інтересів та декларування майна; погану координацію між різними правоохоронними органами та залишення Генпрокурору права скасовувати рішення прокуратури щодо справ про корупцію на найвищому рівні. Також Братислава нічого не зробила для посилення незалежного управління та редакційної незалежності суспільних ЗМІ й налагодження ефективних консультацій із громадськістю та залучення зацікавлених сторін до законотворчого процесу.
У трійку найбільших порушників увійшла й Австрія, якій висловлено 4 зауваження, що не були виправлені. Так, Відень не залучає суддівський корпус до процедур призначення голів адміністративних судів; не поспішає зі створенням незалежної Федеральної прокуратури. Також країна відстає в запровадженні ефективних правил декларування активів та інтересів для членів парламенту, включаючи ефективні механізми моніторингу та санкцій. Потребує вдосконалення й правова база лобіювання, зокрема щодо визначення сфери дії, нагляду та правозастосування.
По три серйозних зауваження отримали Іспанія, Італія та Румунія. Італія не вживає заходів щодо підвищення прозорості фінансування політичних акторів, зокрема досі не запровадила єдиного електронного реєстру даних про фінансування партій та виборчих кампаній. Рим також відмовляється від гарантування захисту від наклепу, збереження професійної таємниці та журналістських джерел, а також створення національного органу з прав людини з урахуванням Паризьких принципів ООН. Іспанія так і не взялася до створення обов’язкового публічного реєстру лобістів, не посилила повноваження Управління з питань конфлікту інтересів щодо накладання санкцій на осіб, які обіймають вищі керівні посади, за неправдиві відомості в деклараціях, та не спростила громадянам доступ до інформації шляхом перегляду закону «Про державну таємницю». Румунія не вжила жодних кроків щодо врегулювання лобістської діяльності депутатів, зміцнення незалежності редакцій суспільних медіа та налагодження ефективних консультацій з громадськістю у законотворчому процесі.
І Німеччина там же…
Німеччина теж потрапила у список «двієчників» у забезпеченні верховенства права, оскільки не досягла прогресу в забезпеченні права медіа на інформацію щодо федеральних органів влади та удосконаленні статусу неприбуткових організацій. Найбільше зауважень щодо публічного управління отримала Фінляндія, яка, по-перше, не прийняла законодавства щодо зловживання впливом та не переглянула кримінальну відповідальність за підкуп іноземних посадових осіб. По-друге, не прийняла кодекс поведінки міністрів та високопосадовців для посилення їх доброчесності та підзвітності.
У сфері правосуддя по одному зауваженню отримали Латвія (відсутність належних гарантій від неправомірного політичного впливу при призначенні суддів Верховного Суду) та Швеція (система призначення народних засідателів не гарантує їхньої незалежності). Мальта не вжила жодних кроків для створення національного органу з прав людини з урахуванням Паризьких принципів ООН.
Читайте також: Чи відповідають сьогоднішні рішення ВАКС європейській практиці?
Недостатність зусиль щодо врегулювання лобіювання, зокрема працевлаштування екс-посадовців у приватних організаціях, та вдосконалення механізмів декларування чиновниками свого майнового стану відзначено в Данії та Польщі. Болгарія не вжила жодних кроків для посилення доброчесності вищих посадових осіб шляхом прийняття чітких стандартів доброчесності, а також відповідного механізму санкцій.
Питання до Франції
У сфері медіа виникли питання до Франції (збереження непрозорості щодо медіавласності, зокрема у випадку комплексних акціонерних структур), Кіпру та Хорватії (несправедливий і непрозорий розподіл державної реклами шляхом встановлення чітких критеріїв, належних практик та нагляду, які б гарантували ефективне функціонування процедури публічних тендерів для місцевих та регіональних ЗМІ).
Отже, згідно зі звітом Єврокомісії за цей рік 16 із 27 держав-членів Євросоюзу не продемонстрували жодного прогресу в ліквідації хоча б одного бар’єру на шляху утвердження верховенства права, виявленого в ході оцінки країни. Наявність у цьому списку як «молодих», так і стабільних демократій свідчить про комплексність проблеми, що не зводиться до тривалості демократичного досвіду. Більше того, цьогорічна трійка найбільших порушників – Угорщина, Словаччина та Австрія – демонструє неоднозначне ставлення до російсько-української війни, тобто слабкість демократичних інститутів робить державу більш вразливою до зовнішнього впливу автократій.
Джерело: Юридичний вісник України
