Думка експерта
Пенсії для прокурорів, або Спецоперація проти прокуратури
Багато хто сумнівався в тому, що я обґрунтовано вважав спланованою спецоперацією з дискредитації саме органів прокуратури нашої держави після оприлюднення так званого журналістського розслідування щодо подій навколо вилучення в керівниці Хмельницького МСЕК Тетяни Крупи небаченої раніше кількості готівки в американських доларах – на суму 6 мільйонів!
Олексій Баганець заступник Генерального прокурора (2000–2002, 2005–2006, 2014–2015 рр.), заступник голови Союзу юристів України, почесний президент Асоціації слідчих України, віце-президент Світового конгресу українських юристів, адвокат, кандидат юридичних наук, заслужений юрист України, стрілець Тероборони м. Києва |
Про журналістські «розслідування»
І я був правий. Бо це «розслідування» аж ніяк не продовжилося з метою встановлення повної кількості липових «інвалідів», які спромоглися тільки цій очільниці медико-санітарної експертної комісії виплатити гонорарів на таку астрономічну суму. Наприклад, «журналістирозслідувачі» так і не встановили, скільки військовозобов’язаних завдяки таким «інвалідностям» виїхало офіційно з України за кордон, ухилившись таким чином від мобілізації. При цьому не тільки з вини Хмельницької МСЕК, а в результаті протиправної діяльності таких комісій по всій Україні.
Не зважаючи на оприлюднені статдані, не продовжувалось «розслідування» таких фактів отримання інвалідності представниками інших органів влади, в тому числі й суддями. Бо завдання було іншим: ці «викривачі-розслідувачі» закінчили свою «місію» вже навіть не прокурорамиінвалідами, бо це вже нікого не цікавило. Навпаки, вони вже почали відкрито «кошмарити» всіх без винятку прокурорів (усіх рівнів) за те, що незначна частина з них, як виявилося, отримували завеликі пенсії за вислугу років, навіть, сумуючи ці виплати за рік і два підряд, щоб справити на зубожіле населення враження сумами, а потім, у підсумку, фактично винесли «вирок»: підкреслюю – всім без винятку прокурорам, частини з яких у цей непростий час отримували пенсії й заробітні плати одночасно, і вже, ще раз наголошую, нікого не цікавило, що це не протирічило діючому законодавству!
А після цього, мабуть випадково, просто збіг обставин, в соціальних мережах розпочалися розмови про те, що Кабінет Міністрів України працює над проектом постанови, яка передбачає зміну механізму виплат спеціальних пенсій для окремих категорій громадян. І вже буквально кілька днів тоді мені потрапив до рук ймовірний проект такої постанови, в якій йдеться про пенсії, призначені відповідно до таких законів: «Митний кодекс України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» й низки інших нормативних актів. Основна мета цієї постанови – це впровадження неконституційних та навіть незаконних обмежень виплат спеціальних пенсій, але зверніть увагу, це стосується не всіх пенсіонерів, які отримують такі виплати.
А як же конституційні права громадян?
Та й наміри влади є не чим іншим, як цинічним продовженням наступу на конституційні права громадян з тим, щоб усіх «урівняти», але не шляхом суттєвого підвищення пенсійних виплат для найменш соціально забезпечених пенсіонерів, а навпаки, як це робили свого часу російські більшовики. Тепер, за замислом уже нинішніх українських «необільшовиків», для пенсій, які виплачуються пенсіонерам і перевищують 10 прожиткових мінімумів, буде застосовуватися «коефіцієнт», який поступово знижуватиме частину виплати, що перевищує цей рівень. Наприклад, для сум пенсійних виплат, що перевищують 10–13 прожиткових мінімумів, пропонується коефіцієнт 0,5. Далі – для сум у межах від 13 до 17 прожиткових мінімумів передбачено застосування коефіцієнта 0,3, а для пенсійних виплат, що перевищують 17–21 прожиткових мінімумів, коефіцієнт становитиме 0,2. Для пенсій, що перевищують 21 прожитковий мінімум, застосовуватиметься найнижчий коефіцієнт – 0,1. Тобто фактично йдеться про банальне урізання пенсії спеціальним категоріям пенсіонерів.
Про бюджетні розкрадання і боєприпаси для фронту
У зв’язку з цим напрошується закономірне запитання: хіба це не «більшовицькі» методи «урівняння» матеріального забезпечення всіх пенсіонерів, не звертаючи увагу на твої попередні заслуги. Це ж треба було до такого додуматися, аби питання наповнення Державного бюджету і Пенсійного фонду вирішувалося за рахунок пенсіонерів, які на законних підставах, в тому числі й підтверджених судовими рішеннями, отримують спеціальні пенсії. Краще б наш уряд (хоча про кого я говорю) слідкував за цільовим призначенням коштів, які виділяються з бюджету, в тому числі й на оборонні потреби, скільки з них просто безслідно зникають, бо їх перераховують на фіктивні підприємства, або ті, які взагалі, отримавши кошти, не постачають необхідну на фронті зброю і боєприпаси та військову техніку, чи поставляли в ЗСУ неякісну продукцію, яка, наприклад, не вибухає і не летить (як це мало місце нещодавно із протипіхотними мінами). Бо якби в країні не крали, то грошей у бюджеті би вистачало, в тому числі, і на виплату спеціальних пенсій.
Читайте також: Затверджено оклади для посад держслужби сектору оборони, обласних та окружних прокуратур
Загалом же застосування обмежень на виплату пенсій певним категоріям громадян, які пропонуються урядом, викликає серйозні питання щодо їхньої відповідності Конституції України. Основний Закон держави, що відомо, гарантує рівність прав і свобод усіх громадян перед законом, а також захист соціальних гарантій, включаючи право на пенсійне забезпечення. Згідно зі статтею 22 Конституції України, при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. У цьому контексті зменшення пенсій для певних категорій громадян є прямим порушенням цього принципу. Тим більше, що постанова Кабміну, якщо хто цього не знає, навіть не є законом, а лише підзаконним актом.
Про воєнний стан і дотримання Конституції
Навіть за умов воєнного стану, який передбачає можливість тимчасового обмеження прав і свобод громадян, будьякі зміни повинні відповідати Конституції України. Такі дії уряду, зокрема, суперечать статті 58 Основного Закону країни, яка закріплює принцип незворотності дії законів у часі. Особи, які виходили на пенсію раніше й отримують її відповідно до чинного законодавства, мали законне право розраховувати на збереження певного рівня соціального забезпечення. Зміна умов виплат заднім числом підриває довіру до держави як гаранта соціальних прав громадян і є нічим іншим як середньовічним дикунством, вибачте за такий вислів.
У підсумку, обмеження пенсійних виплат, які пропонуються урядом, не лише створюють соціальну напругу, а й, безсумнівно, призведуть до численних судових позовів, включаючи звернення до Конституційного Суду України, що, у свою чергу, ще більше ускладнить правову ситуацію в державі та поставить під сумнів легітимність будь-яких інших рішень нашої влади.
Крім того, прийняття Кабінетом Міністрів постанов для внесення змін до механізму пенсійного забезпечення викликає й інші серйозні юридичні питання, адже такі дії прямо суперечать нормам законодавства України. Згідно зі статтею 92 Конституції України, основні засади соціального захисту, включаючи пенсійне забезпечення, мають визначатися виключно законами, а не підзаконними актами. Кабмін не має права змінювати чи обмежувати положення чинних законів, ухвалюючи будь-які постанови. Подібні рішення виходять за межі його повноважень, що створює правову колізію та підриває довіру до виконавчої влади.
Більше того, такі дії свідчать про недотримання принципу розподілу влади на окремі незалежні гілки, який є фундаментом будь-якої демократичної держави. Постанови Кабінету Міністрів є інструментом для виконання законів, а не для їх корегування чи перегляду. Намагаючись змінити соціальні гарантії через підзаконні акти, уряд демонструє повну правову неграмотність та неспроможність виконувати покладені на нього обов’язки, або ж свідомо порушує вимоги Конституції України, що є неприйнятним для органу, відповідального за реалізацію державної політики.
Читайте також: Звільнення працівників у період тимчасової непрацездатності
Подібний підхід не тільки підриває конституційні засади державності, але й ігнорує європейський вибір українців, які прагнуть жити у правовій державі. А Європейський Союз чітко вимагає від країн-кандидатів дотримання верховенства права, поваги до законів і прав людини. Постанови, що суперечать законам, є грубим порушенням цих принципів і свідчать про невідповідність дій влади європейським стандартам. Якщо такі практики продовжаться, вони не лише дискредитують Україну на міжнародній арені, але й віддалять її від вступу до ЄС, заради чого країна несе сьогодні ці величезні жертви.
Джерело: Юридичний вісник України